• Вірні співають прокімен.
  • Єктенія усильного благання



  • страница1/5
    Дата25.12.2017
    Размер0.7 Mb.

    + Свв славних і всехвальних, і первоверховних апп. Петра й Павла


      1   2   3   4   5

    Липень 12 Вівторок

    12 (29) + Свв. славних і всехвальних, і первоверховних апп. Петра й Павла.

    ВЕЧІРНЯ


    Диякон, тримаючи стихар з орарем, підходить до священика і, схиливши голову, каже: Благослови, владико, стихар з орарем. Священик благословляє, кажучи: Благословенний Бог наш. Диякон: „Амінь”, після того одягає на себе стихар і, поцілувавши орар, одягає його на ліве рамено.

    Священик, одягає епітрахиль, попередньо поблагословивши його, виходить північними дверми і, ставши перед зачиненими святими дверми, робить малий поклін і виголошує: Слава святій одноістотній і животворящій, нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас і на віки вічні.

    Вірні: Амінь.

    Прийдіте, поклонімся* Цареві нашому Богу.

    Прийдіте, поклонімся* Христові, Цареві нашому Богу.

    Прийдіте, поклонімся і припадім* до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.


    Псалом 103


    Благослови, душе моя, Господа!* Господи, Боже мій, ти вельми великий!

    Ти одягнувся величчю і красою,* ти світлом, наче ризою, покрився.

    Ти розіп'яв, неначе намет, небо,* ти збудував твої горниці у водах.

    Із хмар собі робиш колісницю,* ходиш на крилах вітру.

    Вітри своїми посланцями учиняєш,* полум'я вогненне − слугами своїми.

    Ти заснував землю на її підвалинах,* не захитається по віки вічні.

    Безоднею, немов одежею, покрив її,* понад горами стали води.

    Перед погрозою твоєю вони тікали,* перед голосом грому твого тремтіли.

    Підвелися гори, зійшли долини до місця,* що ти їм призначив.

    Поставив їм границю, якої не перейдуть,* щоб знову покрити землю.

    Джерела посилаєш у ріки,* які течуть проміж горами.

    Усю звірину, що в полі, вони напувають,* дикі осли там гасять свою спрагу.

    Над ними кублиться небесне птаство,* з-поміж гілляк дає свій голос.

    Ти напуваєш гори з твоїх горниць,* земля насичується плодом діл твоїх.

    Вирощуєш траву для скоту, зела – на вжиток людям,* щоб хліб із землі добували:

    Вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя,* і хліб, що скріплює серце людське.

    Насичуються дерева Господні,* кедри ливанські, що посадив їх.

    На них гніздяться птиці;* бусли – на кипарисах їхнє житло.

    Високі гори для оленів,* скелі − для зайців притулок.

    Ти створив місяць, щоб значити пори;* сонце знає свій захід.

    Наводиш темряву, і ніч надходить,* що в ній ворушаться усі звірі дібровні.

    Левенята рикають за здобиччю своєю,* поживи від Бога для себе просять.

    Ховаються, як тільки зійде сонце,* лягають у своїх норах.

    Виходить чоловік до свого діла,* і до своєї праці аж до вечора.

    Яка їх, твоїх діл, Господи, сила!* У мудрості все ти створив, − повна земля твоїх створінь.

    Ось море велике, прешироке, * у ньому плазунів без ліку, звірів малих і великих.

    Там кораблі проходять,* є і левіятан, якого ти створив, щоб ним бавитися.

    Усі вони від тебе дожидають,* щоб дав їм у свій час поживу.

    Коли даєш їм, вони її збирають,* як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.

    Вони бентежаться, коли ховаєш вид свій;* як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються у свій порох.

    Зішлеш свій дух, – вони оживають,* і ти відновлюєш лице землі.

    Нехай слава Господня буде повіки,* нехай Господь радіє творами своїми.

    Спогляне він на землю, і вона стрясається,* торкнеться гір, вони димують.

    Я буду Господеві співати поки життя мого,* псалми співатиму, поки буду жити.

    Нехай буде приємна йому моя пісня;* у Господі я веселитимусь.

    Нехай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше нехай не буде.* Благослови, душе моя, Господа.

    Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові:

    І нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

    Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.).

    Вечірні молитви


    Під час 103-го псалма священик мовить перед св. дверми вечірні молитви.

    1. Господи щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий! Вислухай молитви наші і зверни увагу на голос моління нашого і яви нам знак милости твоєї, наведи нас на дорогу твою, щоб ходили ми в твоїй правді. Звесели серця наші, щоб ми боялись імення твого святого, бо ти великий і твориш чуда; ти Бог єдиний і немає подібного тобі між богами, Господи. Ти сильний у милості і добрий у силі, аби допомагати й утішати, і спасати всіх, хто на ім'я твоє святе уповає. Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння: Отцю, Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

    2. Господи, в обуренні твоїм не картай нас, ані в гніві твоїм нас не карай, але поводься з нами за милістю твоєю, Лікарю і Зцілителю душ наших. Приведи нас до бажаної пристані твоєї, просвіти очі сердець наших на пізнання твоєї правди і дай нам останок теперішнього дня мирний і безгрішний, і ввесь час життя нашого, заради молитов святої Богородиці і всіх святих. Бо твоя влада і твоє царство, і сила, і слава: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

    3. Господи, Боже наш! Згадай нас грішних і недостойних слуг твоїх, коли призиваємо святе ім'я твоє, і не осороми нас, коли очікуємо милости твоєї, але вислухай, Господи, усі наші спасенні прохання, і вчини нас достойними любити і боятися тебе від усього серця нашого і творити в усьому волю твою. Бо ти є добрий і чоловіколюбний Бог, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

    4. Невмовкаючими піснями і неустанними величаннями святих сил оспівуваний, наповни уста наші хвалінням твоїм, щоб віддавати шану імені твоєму святому; і дай нам частку і спадкоємство з усіма, що почитають тебе в правді і зберігають заповіді твої, молитвами святої Богородиці і всіх святих твоїх. Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

    5. Благословенний ти, Господи Боже, Вседержителю, що знаєш думки людські, що відаєш те, чого ми потребуємо, і багато більше, ніж ми просимо, або розуміємо. Самий ти, чоловіколюбний Царю, у всьому добрий, задовольни нас багатством твоїх ласк, щоб ми непостидною совістю призивали святе ім'я твоє; і не введи нас у спокусу, але визволь нас від злого, і провидінням твоїм дай нам усе корисне. Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

    6. Господи, Господи, що пречистою твоєю долонею все утримуєш, що довго терпиш нам усім, і жалієшся задля нашої злоби! Згадай твої милості і ласки, відвідай нас у твоїй доброті і дай нам пройти й останок нинішнього дня вільним від різних затій лукавого, і збережи наше життя без напастувань, благодаттю Святого твого Духа, − милістю, щедротами і чоловіколюб'ям єдинородного Сина твого, з яким і ти є благословенний, з пресвятим, добрим і животворним твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

    7. Боже великий і дивний, що несказанною добрістю і багатим промислом усім управляєш, і дав нам земні добра й запевнив нам обіцяне царство уділеними ласками впродовж цього дня, остерігши нас від усякого лиха! Дай нам і решту непорочно докінчити перед святою твоєю славою і величати тебе одного і доброго, і чоловіколюбного Бога нашого. Бо ти Бог наш і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

    8. Боже великий і вишній, в тебе одного є безсмертність і в світлі живеш недоступнім. Ти все створіння мудро створив, відокремив світло від темряви і сонце поклав, щоб правити днем, а місяць і зорі, щоб володіли ніччю, нас же грішних вчинив достойними і в теперішню годину стати перед твоїм обличчям, щоб тебе визнавати і принести тобі вечірнє славослов'я. Направ, Чоловіколюбче, молитву нашу, немов кадило, перед тобою і прийми її, як благовонний запах. Дай нам мирний цей вечір і близьку вже ніч; зодягни нас у броню світла; визволь нас від нічного страху і всякої речі, що в темряві з'являється, і дай сон, що його ти дарував на відпочинок нашій немічності, вільний від усякого маріння диявольського. Владико, давче добра, хай і на нашій постелі, бувши тобі милими, згадуємо вночі твоє ім'я і, просвічувані навчанням твоїх заповідей, встанемо в душевній радості до звеличування твоєї доброти, приносячи твоєму милосердю молитви і моління, за наші і всіх твоїх людей провини. Відвідай їх задля молитов святої Богородиці. Бо ти є добрий і чоловіколюбний Бог, і тобі віддаємо славу: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

    По закінченні 103-го псалма диякон виходить північними дверми, віддає шану священикові. Священик вертається і стає перед престолом, а диякон робить малий поклін перед св. дверми і виголошує єктенію. Якщо нема диякона, священик сам виголошує єктенію перед св. дверми. [Треба знати, що згідно із давньою традицією священик виголошує всі ектенії, окрім ектенії усильного благання, перед святими дверми].

    Єктенія мирна


    В мирі Господеві помолімся.

    Вірні: Господи, помилуй (за кожним разом).

    За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.

    За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з'єднання всіх, Господеві помолімся.

    За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

    За святішого вселенського Архиєрея нашого (ім'я), Папу Римського, Господеві помолімся.

    За блаженнішого верховного Архиєпископа нашого Кир (ім'я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім'я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім'я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.

    За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся.

    За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне місто, країну і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

    За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.

    За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх, Господеві помолімся.

    Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву і нужди, Господеві помолімся.

    Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

    Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом'янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

    Вірні: Тобі, Господи.

    Священик: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

    Вірні: Амінь.

    Диякон, зробивши малий поклін, вертається південними дверми у святилище і стає праворуч священика. Вірні за винятком господських свят співають перший антифон "Блажен муж".

    Блажен муж


    Блажен муж, – алилуя – що за радою безбожних не ходить. Алилуя. (3 р.)

    Бо Господь дбає про путь праведних,* а путь безбожних загине. Алилуя. (3 р.)

    Служіте Господеві в страсі* і радуйтеся у тремтінні. Алилуя. (3 р.)

    Блаженні всі,* що на нього надіються. Алилуя. (3 р.)

    Воскресни, Господи,* спаси мене, мій Боже. Алилуя. (3 р.)

    У Господа спасіння;* і на твій народ – благословення твоє. Алилуя. (3 р.)



    Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: Алилуя (3 р.).

    І нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Алилуя. (3 р.)

    Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.).



    Після закінчення "Блажен муж" диякон, вийшовши північними дверми, співає малу єктенію:

    Мала єктенія

    Ще і ще в мирі Господеві помолімся.



    Вірні: Господи, помилуй.

    Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.



    Вірні: Господи, помилуй.

    Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом'янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.



    Вірні: Тобі, Господи.

    Священик: Бо твоя є влада і твоє царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні.

    Вірні: Амінь.

    Диякон робить малий поклін та вертається у святилище.

    Псалом 140


    Вірні співають два перші стихи 140-го псалма, на глас 2. Коли вірні починають співати „Господи, взиваю я”, диякон бере кадильницю і, після того, як священик поблагословить кадило, кадить св. трапезу від чотирьох боків, потім – запрестольну ікону, ікони святилища і священика. Після цього, вийшовши зі святилища північними дверми, приходить перед св. двері, робить поклін, кадить ікони південної частини іконостасу, починаючи від ікони Спасителя; відтак, зробивши знову поклін перед св. дверми, кадить ікони північної частини, починаючи від ікони Богородиці, потім – хори, правий і лівий; людей кадить з солеї, після чого південними дверми вертається у святилище.

    Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Вислухай мене, Господи.* Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Почуй голос моління мого,* коли взиваю до тебе.* Вислухай мене, Господи.

    Нехай піднесеться молитва моя,* мов кадило перед тобою;* підношення рук моїх,* як жертва вечірня.* Вислухай мене, Господи.

    Постав, Господи, моїм устам сторожу;* до дверей губ моїх − варту!

    Не дай схилитися серцеві моєму* до чогось злого.

    Ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня,* – ні ласощів їхніх я не хочу їсти.

    Нехай праведник по-доброму б'є мене й виправляє,* а олія грішного нехай не намастить голови моєї.

    Я все-таки молитимусь,* незважаючи на їхні злі вчинки.

    Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі,* то почують, що слова мої любі.

    Немовби хтось розбив і розрив землю,* розкидано їхні кості перед адом.

    Бо до тебе, Господи, мій Боже, мої очі;* до тебе прибігаю, не губи душі моєї.

    Збережи мене від петлі, що її наставили на мене,* і від сильця тих, що творять беззаконня.

    Нехай грішники впадуть у власні сіті всі разом,* а я пройду безпечно.

    Псалом 141

    Я голосом моїм до Господа взиваю,* я голосом моїм до Господа молюся.

    Скаргу мою перед ним виливаю,* мою скруту йому я виявляю.

    Коли тривожиться в мені дух мій, ти знаєш мою стежку.* На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.

    Поглянь праворуч і подивися:* нема нікого, хто дбав би за мене.

    Нема куди мені втікати,* нема нікого, хто піклувався би мною.

    До тебе, Господи, взиваю й кажу:* Ти моє прибіжище, в землі живих ти − моя доля!

    Зверни увагу на моє благання,* бо я вельми нещасний.

    Спаси мене від гонителів моїх,* бо вони сильніші від мене.

    Виведи з в'язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

    Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

    Стихири


    Псалом 129

    Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

    (г. 2, самоподібний): Якими похвальними вінками завінчаємо Петра й Павла,* роз'єднаних тілом і з'єднаних духом,* найперших між богопроповідниками?* Той – перший між апостолами,* а цей − більше від інших потрудився.* Їх бо, справді, достойно вінчає безсмертною славою Христос Бог наш,* що має велику милість.

    Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

    Якими похвальними вінками завінчаємо Петра й Павла,* роз'єднаних тілом і з'єднаних духом,* найперших між богопроповідниками?* Той – перший між апостолами,* а цей − більше від інших потрудився.* Їх бо, справді, достойно вінчає безсмертною славою Христос Бог наш,* що має велику милість.



    Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

    Якими звеличними піснями оспіваємо Петра й Павла* − богорозумні крила, що перелетіли світ і до неба піднеслись,* руки євангельської благодаті,* ноги істинної проповіді,* ріки премудрости, хрестовидні знамена?* Ними відкинув демонські наступи Христос,* що має велику милість.



    Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

    Якими духовними піснями похвалимо Петра й Павла,* що заткнули невмовкаючі уста безбожности?* Ви – страшні духовні мечі, світла окраса Риму,* вихователі всієї вселенної!* Богом написані духовні скрижалі нового Завіту,* які на Сіоні проголосив Христос,* що має велику милість.



    Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

    (г. 2, самогласний): Похвалімо, як начальників усього світу, верховних Петра й Павла!* Це учні Христові й підвалини Церкви,* справжні стовпи і стіни,* божеські сурми Христових навчань і страждань.* Це вони обійшли в усю широчінь землю* і, зоравши її, засіяли віру,* й усім насадили богопізнання, троїчне появивши Слово.* О, Петре, каменю й осново, і Павле, посуде вибраний!* Ви ратаї Христові, що разом притягнули всіх до богопізнання* – народи, міста й острови,* і знову привели євреїв до Христа,* та й молитеся, щоб спаслися душі наші.

    Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

    Похвалімо, як начальників усього світу, верховних Петра й Павла!* Це учні Христові й підвалини Церкви,* справжні стовпи і стіни,* божеські сурми Христових навчань і страждань.* Це вони обійшли в усю широчінь землю* і, зоравши її, засіяли віру,* й усім насадили богопізнання, троїчне появивши Слово.* О, Петре, каменю й осново, і Павле, посуде вибраний!* Ви ратаї Христові, що разом притягнули всіх до богопізнання* – народи, міста й острови,* і знову привели євреїв до Христа,* та й молитеся, щоб спаслися душі наші.



    Псалом 116

    Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

    (г. 3): Небесного Єрусалиму жителі, камені віри,* благовісники Церкви Христової,* посланці Святої Тройці, ловці світу!* Ви, залишивши все земне, серед страждань відійшли до Бога,* і молитесь сміливо до нього, щоб спаслися душі наші.

    Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

    (г. 4): Покликаний був ти, Петре, небом,* а не людьми.* Коли земна темрява закривала твої тілесні очі,* проявляючи темряву безвір'я,* тоді небесне світло просвітило тобі духовні очі,* відкривши красу побожности.* Тому ти пізнав того, що виводить світло з темряви,* − Христа Бога нашого.* Моли його, щоб спас і просвітив душі наші.

    Слава (г. 4): Трикратним запитанням: Петре, чи любиш ти мене?* − Христос виправив його трикратне відречення.* Тому до Тайновідця мовив Симон:* Господи, ти все відаєш, ти все знаєш!* Ти знаєш, що я люблю тебе!* Отож і каже до нього Спаситель:* Паси вівці мої, паси моїх вибраних,* паси мої ягнята, що їх я спас моєю кров'ю.* Моли його, богоблаженний Апостоле,* щоб дарував нам велику милість.

    І нині (догмат, г. 4): Пророк Давид, що через тебе став богоотцем,* у пісні тому, хто величність тобі дарував,* таке звістив про тебе:* Стала цариця по твоїй правиці!* Він бо появив тебе як матір життя,* бо зволив Бог стати з тебе людиною без батька,* щоб оновити свій образ, знищений пристрастями,* і знайти заблукану в гірських пропастях овечку, взявши на рамена,* та й принести до Отця і за своєю волею приєднати до небесних сил* та й спасти, Богородице, світ у Христі,* що має велику й щедру милість.

    Вхід


    Коли почнуть співати останню стихиру, священик одягає фелон, поблагословивши і поцілувавши його та, на „Слава”, приходить з дияконом перед св. трапезу. Відчиняються св. двері. Диякон бере кадильницю і, після того, як священик поблагословить кадило, разом з священиком обходить св. трапезу, починаючи від правого боку і, попереджувані свіченосцями, виходять північними дверми.

    Стають перед св. дверми: свіченосці по протилежних боках, один – біля ікони Богородиці, другий – біля ікони Спасителя, диякон – посередині, а за ним – священик. Священик і диякон схиляють голови. Диякон, простягаючи орар, мовить потиху: „Господеві помолімся”, а священик мовить потиху молитву входу: Добрий Чоловіколюбче Царю, що все благословляєш! Молимось тобі наполегливо, серцем сокрушеним і духом смиренним: Благослови наші входи і виходи, Христе, істинний Боже наш. Бо прихід твій і вознесіння, і пожиття з людьми завжди благословенне: нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

    По молитві входу диякон, вказуючи орарем на схід, каже до священика: „Благослови, владико, святий вхід”. Священик благословляє до сходу і каже: Благословенний вхід святих твоїх, нині і повсякчас і на віки вічні (і благословить у бік сходу).

    Диякон: Премудрість! Прості!

    Вірні: Світло тихе святої слави, безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе! Доживши до заходу сонця, бачивши світло вечірнє, славимо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога. Достойно є повсякчас прославляти тебе голосами побожними, Сину Божий, що життя даєш усьому світу; тому світ увесь славить тебе.

    Під час співу „Світло тихе” диякон і священик входять у святилище перед св. трапезу, а свіченосці вертаються туди бічними дверми. Відтак диякон творить звичайне кадження.

    Після кадження і закінчення пісні диякон, підійшовши до св. дверей і дивлячись на людей, виголошує: Будьмо уважні!

    Священик: Мир всім.

    Диякон: Премудрість, будьмо уважні!

    Вірні співають прокімен.


    Псалом 4 (г. 4)

    Господь почує мене,* коли я візву до нього.



    Стих: Вислухай мене, коли буду взивати, мій Боже справедливий.

    Після прокімена зачиняють святі двері.

    Читання


    Диякон: Премудрість.

    Чтець: Першого Соборного послання Петрового читання читання

    Диякон: Будьмо уважні.

    Чтець: Браття! Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що у своїм великім милосерді відродив нас до живої надії через воскресіння Ісуса Христа з мертвих, до спадщини, яка не може ні зотліти, ні заплямитися, ані зів'янути, – збереженої для нас на небі, для нас, яких Божа потуга вірою зберігає на спасіння, що готове з'явитись останнього часу. Ви тим радійте, навіть якщо тепер треба трохи посумувати в різних досвідах, щоб ваша випробувана віра, куди цінніша від тлінного золота, яке вогнем очищають, була на похвалу, на славу й на честь – під час об'явлення Ісуса Христа, якого ви, не бачивши, любите, в якого, не оглядаючи, віруєте, радіючи радістю невимовною і повною величі, осягаючи ціль вашої віри – спасіння душ ваших (1 Пт. 1, 3-9)

    Диякон: Премудрість.

    Чтець: Першого Соборного послання Петрового читання читання

    Диякон: Будьмо уважні.

    Чтець: Тому, підперезавши стан вашого ума, тверезі, надійтеся повнотою на благодать, що вам буде принесена в об'явленні Ісуса Христа. Як слухняні діти, не потураючи колишнім вашим похотям, як то було за вашого незнання, але як той, хто вас покликав − святий, так само й ви самі усім вашим життям станьте святі, написано бо: «Ви будете святі, бо я святий». І коли Отцем звете того, хто без уваги на особу буде судити кожного за його вчинками, то поводьтеся з острахом за час вашого вигнання і знайте, що не тлінним золотом чи сріблом ви були вибавлені від вашого життя суєтного, яке ви прийняли від батьків ваших. (1 Пт. 1, 13-18)

    Диякон: Премудрість.

    Чтець: Другого Соборного послання Петрового читання читання

    Диякон: Будьмо уважні.

    Чтець: Тоді як ангели, хоч силою і міццю більші, не виносять на них перед Господом − зневажливого осуду. Вони, мов нерозумна тварина, що з природи на те й родиться, щоб її ловили й нищили, зневажаючи те, чого не розуміють, у тлінні своїм будуть знищені і зазнають кари як відплати за несправедливість. Вони повсякденні розкоші за щастя вважають, − брудні й мерзенні, насолоджуються у своїх облудах, бенкетуючи собі з вами. Очі в них сповнені перелюбом і грішать безнастанно; вони зваблюють нестійкі душі; серце в них до зажерливости вправне, − діти прокляття! Вони, покинувши дорогу просту, заблудили, ідуть слідом за Валаамом, сином Беора, що милувався у неправедній заплаті, тож дознав докору за власний переступ: ослиця, німа, підяремна, заговорила людським голосом і спинила безум пророка. Вони − джерела безводні, хмари, хуртовиною гонені. Для них приготована чорна пітьма. Верзуть вони пусті нісенітниці, розбещеними похотями тіла приваблюють людей, які ледве що втекли від тих, які проводять життя у блуді. Вони обіцяють їм волю, самі раби зіпсуття, бо хто ким був переможений, того він і невільником став. Бо коли ті, що, спізнавши Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, втекли від погані світу, а знов обплутані нею, їй улягають, то останнє їхнє гірше, ніж перше. Ліпше було б їм дороги справедливости не спізнати, аніж, спізнавши, відвернутися від переданої їм святої заповіді. З ними трапилося те, про що приповідка влучно каже: «Пес повернувся до своєї блювотини», або: «Свиня, вимита, качається у грязюці». (2 Пт. 2, 11-24)

    Єктенія усильного благання


    Промовмо всі з усієї душі і з усієї мислі нашої, промовмо.

    Вірні: Господи, помилуй.

    Господи, Вседержителю, Боже отців наших, молимось тобі, вислухай і помилуй.



    Вірні: Господи, помилуй.

    Помилуй нас, Боже, з великої милости твоєї, молимось тобі, вислухай і помилуй.



    Вірні: Господи, помилуй (3 р. за кожним разом).

    Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея нашого (ім'я), Папу Римського, і за блаженнішого верховного Архиєпископа нашого Кир (ім'я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім'я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім'я), [і за всечесніших отців наших Протоархимандрита (ім'я), Архимандрита (ім'я), Протоігумена (ім'я) й Ігумена (ім'я)], за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому [і в святій обителі цій], і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів наших.

    Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

    Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.



    Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

    Вірні: Амінь.

    Сподоби, Господи


    Сподоби, Господи, цього вечора* без гріха зберегтися нам.

    Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне і прославлене ім'я твоє навіки. Амінь.

    Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

    Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

    Благословенний ти, Владико,* врозуми мене і установами твоїми.

    Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

    Господи, милість твоя повіки,* не покидай діло рук твоїх.

    Тобі належить хвала,* тобі належить пісня.

    Тобі належить слава:* Отцю, і Сину, і Святому Духові:

    Нині і повсякчас,* і на віки вічні. Амінь.


    Єктенія прохальна


    Сповнім вечірню молитву нашу Господеві.

    Вірні: Господи, помилуй.

    Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.



    Вірні: Господи, помилуй.

    Вечора всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.



    Вірні: Подай, Господи (за кожним разом).

    Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

    Прощення і відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.

    Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

    Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.

    Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.

    Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом'янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

    Вірні: Тобі, Господи.

    Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

    Вірні: Амінь.

    Священик: Мир всім.

    Вірні: І духові твоєму.

    Диякон: Голови ваші перед Господом схиліть.

    Вірні: Тобі, Господи.

    Священик: Господи, Боже наш, що прихилив небо і зійшов на спасіння людського роду! Зглянься на слуг твоїх і на спадкоємство твоє, бо перед тобою, страшним і чоловіколюбним Суддею, слуги твої схилили свої голови і зігнули свої шиї, не від людей очікуючи допомоги, але на твою надіючись милість і твого очікуючи спасіння; тож оберігай їх повсякчасно, і в цей вечір, і в прийдешню ніч збережи від усякого ворога, і від будь-якого зазіхання диявольського, і від думок марних, і спогадів лукавих.

    Священик: Нехай буде влада царства твого благословенна і дуже прославлена: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні.

    Вірні: Амінь.

    Коли священик мовить молитву на прихилення голови, всі схиляють голови до самого виголосу Нехай буде влада. По виголосі диякон вертається південними дверми у святилище, вірні співають стихири на литії.

    Стихири на Литії

    (г. 2): Хай збереться* нині святкова громада вірних,* щоб спільно прославити вибраних служителів благодаті, Петра й Павла!* Увінчаймо їх побожними похвалами,* бо вони щедро сіяли всім слово і ним збагатили благодать Духа!* Будучи галузками правдивої виноградини*, вони нам виростили те дозріле гроно, що звеселяє серця наші.* Їм ми, з відкритим обличчям і чистим сумлінням, заспіваймо, взиваючи:* Радійте, нищителі безглуздя − ви, слуги речей духовних!* Радійте, знамениті вибранці Творця всіх і Господа!* Радійте, захисники добрих і прогонителі обманців!* Ублагаймо їх, щоб завжди молились до Творця й Учителя:* дати світові довготривалий мир* і душам нашим велику милість.

    Петре,* верховний над славними апостолами, каменю віри,* і Павле чудний, святих Церков* красномовче й світильнику!* Ви, що стоїте біля Божого престолу*, моліться за нас Христові.



    Слава (г. 5): Всехвальні Апостоли! Як провістила в Євангеліях* Божа премудрість, − споконвічне Слово Отця,* ви є багатоплідні лози,* що між вашим віттям носите зріле й чудове гроно, яким насолоджуються вірні і споживають собі на радість.* Петре, каменю віри, і Павле, окрасо вселенної!* Укріпляйте стадо,* яке ви придбали вашими повчаннями.

    І нині: Ублажаємо тебе, Богородице Діво,* і, як належить, тебе величаємо,* як місто незрушне,* нездоланну захорону,* могутню заступницю і прибіжище душ наших.

    Литійні молитви


    Коли вірні починають литійні стихири, відбувається кадження за уставом; священик з хрестом у руці, а диякон з кадильницею, ідуть у притвор. Коли хор закінчить литійні стихири, диякон голосно співає: Спаси, Боже, людей твоїх, і благослови спадкоємство твоє; навідайся до світу твого ласкою своєю і милосердям.* Підійми знамено християн і пошли нам твоє, багате милосердя – молитвами пречистої Владичиці нашої Богородиці і Вседіви Марії;* силою чесного і животворного Хреста;* заступництвом святих небесних сил безтілесних;* святого і славного пророка, предтечі і христителя Івана;* святих, славних і всехвальних і первоверховних апостолів Петра і Павла, яких світлу пам'ять днесь торжественно звершуємо та інших святих славних і всехвальних Апостолів;* святих отців наших і вселенських великих учителів і святителів: Василія Великого, Григорія Богослова й Івана Золотоустого, Атанасія і Кирила;* святого отця нашого Миколая, Мирлікійського чудотворця;* святих слов'янських апостолів Кирила і Методія;* святого благовірного й рівноапостольного великого князя Володимира;* святого священномученика Йосафата;* святих, славних і переможних мучеників;* преподобних і богоносних отців наших Антонія і Теодосія Печерських та інших преподобних і богоносних отців наших;* святих і праведних богоотців Йоакима й Анни,* і святого (ім'я, якого є храм) і всіх Святих,* – молимо тебе, многомилостивий Господи, вислухай нас грішних, що молимось тобі, і помилуй нас.

    Вірні: Господи, помилуй (12 р.).

    Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея нашого (ім'я), Папу Римського, і за блаженнішого верховного Архиєпископа нашого Кир (ім'я), і за Преосвященнішого Митрополита нашого (ім'я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім'я), [і за всечесніших отців наших: Протоархимандрита (ім'я), Архимандрита (ім'я), Протоігумена (ім'я) й Ігумена (ім'я)], за отців наших духовних і за всю во Христі братію нашу;* і за всяку душу християнську, скорботну й утиснену, що потребує милости й допомоги Божої;* за опіку над містом (або: селом) цим і тими, що живуть у ньому (або: над обителлю цією святою і тими, що живуть у ній);* за мир і благоустроєність усього світу;* за добробут святих Божих Церков;* за спасіння і допомогу отцям і братам нашим, що пильно і зо страхом Божим трудяться і служать;* за відсутніх і тих, що в дорозі;* за зцілення тих, що в немочах лежать;* за упокоєння, полегшення, блаженну пам'ять і відпущення гріхів усім православним отцям і братам нашим, що раніш спочили і тут та повсюди поховані; * за визволення полонених і за братів наших на служіннях,* і за всіх, що служать і слугували у святім храмі цім (у святій обителі цій), промовмо всі.



    Вірні: Киріє, елейсон (12 р.).

    Священик: Вислухай нас, Боже, Спасителю наш, надіє всіх людей на землі і тих, що далеко на морі та в повітрі; будь, Владико, ласкавий нам у гріхах наших, і помилуй нас. Милостивий бо і чоловіколюбний Бог єси, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

    Вірні: Амінь.

    Священик: Мир всім.

    Вірні: I духові твоєму.

    Диякон: Голови ваші перед Господом схиліть.

    Вірні: Тобі, Господи.

    Священик: Владико многомилостивий, Господи Ісусе Христе, Боже наш! Молитвами пречистої Владичиці нашої Богородиці і Вседіви Марії, святих, славних і всехвальних і первоверховних апостолів Петра і Павла, яких світлу пам'ять днесь торжественно звершуємо і святого (ім'я, якого є храм) і всіх святих, − приємну вчини молитву нашу, даруй нам прощення гріхів наших, покрий нас ласкою своєю, віджени від нас усякого ворога й супротивника. Втихомир наше життя, Господи, помилуй нас і світ твій і спаси душі наші, як благий і чоловіколюбець.

    Вірні: Амінь.

    Священик іде до тетрапода, а вірні співають стихири на стиховні.

    Стихири на стиховні


    (г. 1): Славний апостоле Павле!* Хто по всіх містах розкаже про твої ув'язнення і муки,* про твої труди, болі й чування;* про всі терпіння у спразі й голоді, в холоді, наготі;* про втечу в кошику та про побої палицями,* про каменування, гоніння і перебування в морських глибинах?* Ти був видовищем ангелам і людям* і все те перетерпів у Христі,* який тебе скріплював, щоб здобути світ для Ісуса, Господа твого.* Тому, вшановуючи твою пам'ять, з вірою молимо тебе:* Безперестанку молися за душі наші.

    Стих: По всій землі залунав їх голос,* на край світу – їхні слова.

    Хто, славний Апостоле, розповість по всіх містах* про твої ув'язнення і муки?* Або хто представить твої подвиги і твої труди,* яких ти прийнявся для Євангелія Христового,* щоб усіх здобути і привести до Христової Церкви?* Проси, Павле, апостоле й учителю Церкви,* щоб вона добре зберегла* аж до останнього віддиху твою добру ісповідь віри.



    Стих: Небеса оповідають славу Божу,* і діло рук його проголошує твердь небесна.

    Вшануймо великих світичів Церкви, Петра й Павла,* бо ясніше від сонця засяяли вони на камені віри;* світлом проповіді вони вивели народи з темряви незнання.* Обидва вони гідно прославляються:* Петро на хресті був розіп'ятий і переселився до неба,* до Христа, що дав йому ключі Царства;* Павла ж зарубали мечем, і так він переставився до Спаса.* Обидва вони докоряють своєму народові,* що він беззаконно підніс руки на самого ж Господа.* Тому за їхніми молитвами,* Христе Боже наш, присмири супротивників наших* і утверди нашу віру, як чоловіколюбець.



    Слава (г. 6): Радісний празник засяяв сьогодні всій землі:* всесвітла пам'ять премудрих верховних апостолів Петра і Павла.* Тому вельми радіє Рим, ликуючи в піснях і співаннях;* тож і ми, святкуючи цей славний день, звеличмо їх:* Радуйся, Петре апостоле,* справжній друже твого Вчителя − Христа Бога нашого!* Радуйся, Павле улюблений,* проповіднику віри і вчителю вселенної!* З повним довір'ям моліте обидва Христа Бога нашого,* щоб спаслися душі наші.

    І нині: Христос Господь, мій Творець і Спаситель, Пречиста,* вийшов з твого лона і в мене зодягнувся,* визволивши Адама з первісного прокляття.* Тому тобі, Пречиста, як Богоматері й Діві,* невгомонно співаємо з ангелом:* Радуйся! Справді, радуйся Владарко,* Провіднице і Покрове, та й спасіння душ наших.

    Пісня Симеона


    Нині відпускаєш слугу твого, Владико,* за твоїм словом у мирі. Бо побачили очі мої* спасіння твоє, що приготував ти* перед усіма народами. Світло на просвіту поганам, і славу люду твого, Ізраїля.

    Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.).

    Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

    Пресвята Тройце, помилуй нас;* Господи, очисти гріхи наші;* Владико, прости беззаконня наші;* Святий, завітай і зціли немочі наші імени твого ради.

    Господи, помилуй (3 р.).

    Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

    І нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

    Отче наш, що єси на небесах,* нехай святиться ім’я твоє,* нехай прийде царство твоє,* нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.* Хліб наш насущний дай нам сьогодні,* і прости нам провини наші,* як і ми прощаємо винуватцям нашим,* і не введи нас у спокусу,* але визволи нас від лукавого.



    Священик: Бо твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні.

    Вірні: Амінь.

    Тропар

    (г. 4): Між апостолами найвищі й вселенної учителі!* Моліте Владику всього,* щоб дарував світові мир* і душам велику милість. (2 р.)

    (г. 1) Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє,* Господь з тобою.* Благословенна ти між жінками* і благословенний плід лона твого,* бо ти породила Христа Спаса, Ізбавителя душ наших.

    Під час співання тропаря, диякон − якщо його нема, то священик – кадить тетрапод із 4-х боків, тоді виголошує:

    Господеві помолімся.



    Вірні: Господи, помилуй.

    Священик читає молитву благословення хлібів:

    Господи Ісусе Христе, Боже наш, що благословив п'ять хлібів і п'ять тисяч народу нагодував! Сам благослови † і хліби ці †, пшеницю †, вино † і оливу, і умножи їх у цім місті (селі, обителі) і по всім світі твоїм, та й вірних, що споживають їх, освяти. − Бо ти благословиш і освячуєш усе, Христе Боже наш, і тобі славу віддаємо із споконвічним Отцем твоїм, із всесвятим, ласкавим і животворним твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки вічні.



    Вірні: Амінь. Нехай буде ім'я Господнє благословенне* від нині і до віку (3 р.).

    Псалом 33


    Благословлю Господа повсякчасно,* завжди хвала його на устах у мене.

    Душа моя нехай Господом хвалиться,* нехай покірні чують те й веселяться.

    Величайте Господа зо мною;* і вознесімо ім'я його разом.

    Я шукав Господа, і він почув мене;* і звільнив мене від усіх моїх скорбот.

    Гляньте на нього й розвеселіться,* обличчя ваше нехай не соромиться.

    Ось візвав бідолаха, і Господь почув,* і врятував його від усіх його напастей.

    Ангел Господній стоїть на варті навкруг тих, що його бояться,* і їх визволяє.

    Спробуйте й подивіться, який добрий Господь.* Блаженний, хто до нього прибігає.

    Бійтеся Господа, його святі,* бо нема нестачі в тих, що його бояться.

    Багаті збідніли й голодують,* а тим, що Господа шукають, ніякого блага не забракне.



    Священик: Благословення Господнє на вас, з його благодаттю і чоловіколюб'ям, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

    Вірні: Амінь.

    І великий відпуст.

    Великий відпуст


    По тропарях відчиняються св. двері. Диякон виходить південними дверми, стає біля ікони Спасителя, дивлячись на людей і підносячи орар, виголошує: Премудрість.

    Вірні: Благослови.

    Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

    Вірні: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки вічні.

    Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.

    Вірні: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.

    Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!

    Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.

    Священик: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих, славних і всехвальних апостолів, святих, славних і всехвальних і первоверховних апостолів Петра і Павла, яких світлу пам'ять днесь торжественно звершуємо і святого (ім'я, якого є храм), і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

    Вірні: Амінь.

    Коли священик виголошує відпуст, диякон підносить орар. Після цього священик повертається у святилище святими дверми, а диякон – південними і, зачинивши св. двері, роблять перед престолом малий поклін та скидають з себе ризи.

    Після Вечірні

    Кондак: (г. 2): Непохитних і богонатхненних проповідників,* найвищих учнів твоїх прийняв ти, Господи,* в насолоду дібр твоїх і впокій,* бо їхні страждання і смерть прийняв ти понад усякі пожертви, єдиний Серцевідче.
      1   2   3   4   5

    Коьрта
    Контакты

        Главная страница


    + Свв славних і всехвальних, і первоверховних апп. Петра й Павла