• 2. Визначте, яка група лексики найчастіше є засобом створення колориту минулих епох
  • 3. Укажіть, до якої групи лексики належать слова плай, вивірка
  • 4. Визначте рядок, у якому всі слова – стилістичні архаїзми
  • 5. Укажіть рядок, у якому усі слова – професіоналізми
  • 6. Визначте речення, у якому використано авторські неологізми.
  • 7. Укажіть рядок, у якому не всі слова загальновживані
  • 8. Укажіть, до якої групи лексики належать слова злиняти, на шару
  • 9. Вкажіть, у якому рядку є власне українські слова
  • 10. Укажіть речення, у якому вжито стилістичну фігуру – антитезу.
  • 11. Укажіть рядок, у якому всі пари слів – пароніми
  • 12. Завершіть подане твердження.
  • 13. Вкажіть, яке джерело походження фразеологізмів сізіфова праця, гордіїв вузол
  • 14. Укажіть рядок, у якому всі фразеологізми біблійного походження
  • 15. Визначте рядок, у якому використано фразеологізми-синоніми
  • 16. Укажіть фразеологізм – синонім до вислову замилювати очі
  • 17. Визначте рядок, у якому використано фразеологізми-антоніми
  • 18. Укажіть, який фразеологізм є антонімом до вислову стоїть як укопаний
  • 1. Установіть відповідність між групою лексики та словом, яке до неї належить.
  • 2. Установіть відповідність між групами лексики та прикладами до неї.
  • 3. Установіть відповідність між групою слів за значенням та їх вираженням.
  • 4. Установіть відповідність між тропами та прикладами до них.
  • 6. Установіть відповідність між джерелом походження фразеологізму та прикладом до нього.
  • 7. Установіть відповідність між джерелом походження фразеологізму та прикладом до нього.
  • Класифікація фразеологізмів за походженням
  • Фразеологічні сполучення

  • Скачать 97.63 Kb.


    Дата02.11.2017
    Размер97.63 Kb.

    Скачать 97.63 Kb.

    1. Укажіть, у яких стилях мовлення найбільше виявляють свої стилістичні можливості багатозначні слова



    1. Укажіть, у яких  стилях мовлення найбільше виявляють свої стилістичні можливості багатозначні слова:
    а) художньому та науковому;
    б) публіцистичному та конфесійному;
    в) художньому та публіцистичному;
    г) розмовному та епістолярному;
    ґ) науковому та розмовному.
    2. Визначте, яка група лексики найчастіше є засобом створення колориту минулих епох:
    а) загальновживані слова;
    б) історизми та архаїзми;
    в) терміни та запозичені слова;
    г) діалектизми;
    ґ) фразеологізми.
    3. Укажіть, до якої групи лексики належать слова плай, вивірка:
    а) загальновживані слова;
    б) терміни;
    в) жаргони;
    г) архаїзми;
    ґ) діалектизми.
    4. Визначте рядок, у якому всі слова – стилістичні архаїзми:
    а) уста, шолом, управа, зіронька;
    б) десниця, перст, письмовець, возсіяти;
    в) причепуритися, ректи, обрій, путня;
    г) дружина, волхви, злато, сумніватися;
    ґ) кошовий, земство, бунчук, жаровня.
    5. Укажіть рядок, у якому  усі слова – професіоналізми:
    а) афікс, синтаксис, речення, постфікс, підсніжник;
    б) температура, дощить, прогноз, громовиця, осяйний;
    в) луг, бджілка, мед, пасічник, ультразвуковий;
    г) антитіло, ін’єкція, пацієнт, термометр, стерилізатор;
    ґ) кермо, гальма, пасажир, траса, рута-м’ята.
    6. Визначте речення, у якому використано авторські неологізми.
    а) Плачу любові ціною свого життя – серце скапує в слово (Б.Харчук).
    б) І рухається день, як верств одвічний здвиг (М.Бажан).
    в) Там серце моє вознеслося в сліпучі верхів’я небес (Д.Павличко).
    г) Є люди, що мало чим цікавляться, я їх дрібнодухами, чи й зовсім пустодухами називаю (О.Гончар).
    ґ) І влягаються думи золотими томами, золоте німе захоплення, золота стеблина відданості (І.Драч).
    7. Укажіть рядок, у якому не  всі слова загальновживані:
     а) щодень, навчання, відпочинок, погода, квіти;
    б) порядок, квітує, працювати, батьки, тачка;
    в) любов, сердечний, їжа, дорога, друзі;
    г) перебудова, віддаль, далекосяжний, річка;
    ґ) надія, ледь-ледь, зустріч, пташка, Прут, промінь.
    8. Укажіть, до якої групи лексики належать слова злиняти, на шару:
    а) загальновживані;
    б) терміни;
    в) жаргонізми;
    г) архаїзми;
    ґ) діалектизми.
    9. Вкажіть, у якому рядку є власне українські слова:
    а)  суцвіття, рід, крайнебо, пюпітр;
    б) слов’янофіл, краєвид, футбол, плем’я;
    в) вареники, лелека, сузір’я, веселий, овес;
    г) співавтор, ковбаса, благодать, бульба;
    ґ) кришталь,  мірошник, соната, фламінго.

    10. Укажіть речення, у якому вжито стилістичну фігуру – антитезу.
    а) Я входжу в ліс – трава стає навшпиньки, кошлатий морок лапу подає (Л.Костенко).
    б) Вітер дихне – пшениці ворухнуться розкішні, вусом шелесне ячмінь... (П.Дорожко).
    в) Нарешті, запалили свічку, та вітер одразу її погасив (В.Канівець).
    г) Остання хвиля покотилася на берег, але вона була вже безсилою (Д.Ткач).
    ґ) Пан гуляв у себе в замку – у ярмі стогнали люди (Леся Українка).
    11. Укажіть рядок, у якому всі пари слів – пароніми:
    а) веселий – щасливий; швидкий – повільний;
    б) далекий– близький; знайомий – маловідомий;
    в) музичний – музикальний; робочий – робітничий;
    г) усміхнений – похмурий; усмішка – посмішка;
    ґ) бити байдики – точити ляси; ревма ревіти – заливатися сміхом.

    12. Завершіть подане твердження. 
    Розділ мовознавчої науки, який вивчає сукупність усіх стійких словосполучень у мові називають…
    а) морфемікою;
    б) орфографією;
    в) фразеологією;
    г) фонетикою;
    ґ) лексикою.

    13. Вкажіть, яке джерело походження  фразеологізмів сізіфова праця, гордіїв вузол:
    а) прислів’я та приказки;
    б) фразеологічні зрощення;
    в) вислови античного походження;
    г) вислови біблійного походження;
    ґ) крилаті вислови видатних людей.
    14. Укажіть рядок, у якому всі фразеологізми біблійного походження:
    а) ахіллесова п’ята, барон Мюнхаузен;
    б) дамоклів меч, тридцять срібняків; 
    в) Соломонове рішення, лебідь з Ейвону;
    г) Ноїв ковчег, канути в Лету;
    ґ) блудний син, поцілунок Іуди.

    15. Визначте рядок, у якому використано фразеологізми-синоніми:
    а) нестися високо, чути краєм вуха;
    б) п’яте через десяте, запас біди не чинить;
    в) копилити губи, роззявити рота;
    г) сушити зуби, умирати від реготу;
    ґ) зловитися на гачок, під самим носом.
    16. Укажіть фразеологізм – синонім до вислову  замилювати очі:
    а) ловити на слові;
    б) дати перцю;
    в) закрутити шайки;
    г) бити в литаври;
    ґ) напускати туману.
    17. Визначте рядок, у якому використано фразеологізми-антоніми:
    а) замилювати очі, удар нижче пояса;
    б) ревма ревіти, стріляна птиця;
    в) байдики бити, працювати не розгинаючи спини;
    г) головою лягти, ні пари з уст;
    ґ) тримати язик за зубами, легкий хліб.
    18. Укажіть, який фразеологізм є антонімом до вислову  стоїть як укопаний:
    а) губи копилити;
    б) намилити шию;
    в) скласти руки;
    г) бігти стрімголов;
    ґ) у свинячий голос.

    1. Установіть відповідність між групою лексики та словом, яке до неї належить.

    1) Загальновживана лексика;
    2) власне українська  лексика;
    3) діалектизми;
    4) термінологічна лексика;
    5) неологізми.

    А) Лелека;
    Б) гіпербола;
    В) боцян;
    Г) ранок;
    Ґ) комівояжер;
    Д) рать.

      2. Установіть відповідність між групами лексики та прикладами до неї.

    1) Діалектизми; 
    2) неологізми; 
    3) загальновживана лексика;
    4) термінологічна лексика;
    5) власне українська  лексика.

    А) Кібернетика;
    Б) жаровня;
    В) мультимедіа;
    Г) щодня;
    Ґ) серце;
    Д) перст.

       3. Установіть відповідність між групою слів за значенням та їх вираженням.

    1) Синоніми;
    2) антоніми;
    3) діалектизми;
    4) фразеологізм;
    5) омофони.  

    А) Прут, прут;
    Б) плай, ватра;
    В) взяти ноги в руки;
    Г) безкраїй, безмежний;
    Ґ) реготати – ревіти;
    Д) пролісок, бузок.

    4. Установіть відповідність між тропами та прикладами до них.

    1) порівняння;
    2) метафора;
    3) метонімія;
    4) синекдоха;
    5) епітет.  

    А) косарі пливуть юрбою;
    Б) поїхав заробити копійку;
    В) прочитала Кобилянську;
    Г) гарна, як квіточка в лузі;
    Ґ) хмаринка плаче;
    Д) лагідний погляд.


    6. Установіть відповідність між джерелом походження фразеологізму та прикладом  до нього.

    1) Народне джерело;
    2) античне походження;
    3) біблійне походження;
    4) прислів’я;
    5) професійно-технічні вислови.   

     А) Абсолютний нуль.
    Б) Содом і Гомора.
    В) На рушничок стати.
    Г) Ні словом сказати ні пером описати.
    Ґ) Ганнібалова клятва.
    Д) Очі дружби рідко помиляються (Ф.-М.Вольтер).


    7. Установіть відповідність між джерелом походження фразеологізму та прикладом  до нього.

    1) Народне джерело;
    2) античне походження;
    3) біблійне походження;
    4) приказка;
    5) професійно-технічні вислови.

    А) Дати гарбуза;
    Б) слуга Мельпомени;
    В) блудний син;
    Г) лакмусовий папірець;
    Ґ) берегиня українського енергоринку;
    Д) як Пилип з конопель.



    Фразеологізм — семантично пов’язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не виникає в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем, а відтворюється у вигляді усталеної, неподільної, цілісної конструкції.

    Інше визначення: фразеологізми — (фразеологічні звороти) стійкі словосполучення, які сприймаються як єдине ціле і вживаються носіями мови в усталеному оформленні.



    Розрізняють три типи фразеологізмів:

    • Фразеологічні зрощення.

    • Фразеологічні єдності.

    • Фразеологічні сполучення.


    Класифікація фразеологізмів за походженням

    1. Сільськогосподарські та інші трудові процеси: варити воду (з когось), з одного тіста, орати перелоги, прокладати першу борозну, попускати віжки, повертати голоблі;

    2. Різні виробництва, ремесла:

      1. ткацько-прядильного: розплутувати вузол, де тонко, там і рветься, розмотати клубок;

      2. кравецького: білими нитками шите, на живу нитку, як з голочки;

      3. ковальського: брати в лещата, між молотом і ковадлом, міцного гарту;

      4. гончарського: лудити очі, полуда впала на очі, зняти полуду з очей;

      5. рибальства і мисливства: закидати вудку, змотувати вудки, клювати на живця, стріляна птиця, ганяти як солоного зайця;

    3. театрально-музична діяльність: входити в роль, помінятися ролями, у своєму репертуарі, коронний номер, попадати в тон, як по нотах;

    4. військова справа: з відкритим забралом, підносити на щит, схрещувати мечі, нюхати порох, приймати бій, брати рубіж, взяти на озброєння, здавати позиції, залишати поле бою;

    5. картярські ігри: розкривати карти, плутати карти, мішати карти, кинути всі козирі, ставка бита, при пікових інтересах, козирний туз;

    6. народні звичаї та обряди: давати гарбуза, облизати макогона, як засватаний;

    7. вірування та магічні дії: напускати ману, замовляти зуби, як рукою зняло, встати на ліву ногу, виносити сміття з хати;

    8. усталені казкові звороти: за щучим велінням, за тридев'ять земель, тримати за хвіст жар-птицю, скоро казка мовиться;

    9. ознаки та дії, пов'язані зі світом тварин і птахів: заяча душа, хитрий лис, кіт наплакав, показувати пазурі, птах високого польоту, розправляти крила, звити гніздо, курям на сміх.

    10. іншомовні запозичення, інтернаціональні звороти: буря в склянці води, перейти рубікон, дамоклів меч, муки Тантала, авгієві стайні, прокрустове ложе, езопівська мова, нитка Аріадни, віща Кассандра, Геркулесові стовпи, гордіїв вузол, драконівські (драконові) закони, вогонь Прометея тощо. До найважливіших джерел таких сталих словосполучень належать античні міфи. Запозичені фразеологізми часто вживають без перекладу: нім. Sturm und Drang — “буря і натиск” — час бурхливого розвитку, піднесення; італ. Finita la commedia — комедія скінчилася; франц. Idee fix — ідея фікс, la lune de miel — медовий місяць, англ. time is money — час — гроші.

    11. біблійного походження: око за око, наріжний камінь, Содом і Гоморра, альфа й омега, у поті чола, друге пришестя, голос волаючого в пустелі, земля обітована, камінь спотикання, вавилонська вежа, вавилонське стовпотворіння тощо

    Існує кілька класифікацій фразеологічних одиниць за різними ознаками. Семантична класифікація фразеологізмів включає три групи:

    1. Фразеологічні зрощення — неподільні фразеологічні одиниці, у яких цілісне значення не вмотивоване й не випливає зі значень окремих їхніх компонентів (бити байдики, пекти раків, дуба врізати).

    2. Фразеологічні єдності — так само неподільні за значенням фразеологічні одиниці, але їхнє цілісне значення мотивується значеннями окремих компонентів(прикусити язика, кінці в воду, тримати язика за зубами, як кіт у маслі, як коза на капусту).

    3. Фразеологічні сполучення — відносно подільні сполучення, що характеризуються певною самостійністю складових частин: мертва точка, вовчий апетит.

    За походженням серед фразеологізмів виокремлюють:

    а) прислів'я та приказки (хоча прислів'я не всі схильні відносити до фразеологічних одиниць);

    б) крилаті вислови письменників;

    в) усталені фрази з анекдотів, жартів, фільмів тощо;

    г) біблійні цитати;

    ґ) фразеологічні одиниці античного походження;

    д) влучні вислови відомих людей.

    За структурою фразеологізми поділяють на такі, що побудовані за типом речення і за типом словосполучення. До першого типу належать такі сполуки, як: комар носа не підточить; коли рак свисне; до другого — дволикий Янус; носити воду в решеті; нечистий на руку і подібні.



    Фразеологічні одиниці широко використовуються для увиразнення, урізноманітнення мовлення в розмовному, художньому, публіцистичному стилях.

    Коьрта
    Контакты

        Главная страница


    1. Укажіть, у яких стилях мовлення найбільше виявляють свої стилістичні можливості багатозначні слова

    Скачать 97.63 Kb.