• Вірні співають прокімен.
  • Єктенія усильного благання



  • страница1/5
    Дата28.08.2018
    Размер0.65 Mb.

    19 (6) Субота + Св. Миколая, архиєп. Мир Ликійських, чудотворця


      1   2   3   4   5

    19 (6) Субота

    + Св. Миколая, архиєп. Мир Ликійських, чудотворця.


    ВЕЧІРНЯ


    Диякон, тримаючи стихар з орарем, підходить до священика і, схиливши голову, каже: Благослови, владико, стихар з орарем. Священик благословляє, кажучи: Благословенний Бог наш. Диякон: „Амінь”, після того одягає на себе стихар і, поцілувавши орар, одягає його на ліве рамено.

    Священик, одягає епітрахиль, попередньо поблагословивши його, виходить північними дверми і, ставши перед зачиненими святими дверми, робить малий поклін і виголошує: Слава святій одноістотній і животворящій, нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас і на віки вічні.

    Вірні: Амінь.

    Прийдіте, поклонімся* Цареві нашому Богу.

    Прийдіте, поклонімся* Христові, Цареві нашому Богу.

    Прийдіте, поклонімся і припадім* до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.


    Псалом 103


    Благослови, душе моя, Господа!* Господи, Боже мій, ти вельми великий!

    Ти одягнувся величчю і красою,* ти світлом, наче ризою, покрився.

    Ти розіп'яв, неначе намет, небо,* ти збудував твої горниці у водах.

    Із хмар собі робиш колісницю,* ходиш на крилах вітру.

    Вітри своїми посланцями учиняєш,* полум'я вогненне − слугами своїми.

    Ти заснував землю на її підвалинах,* не захитається по віки вічні.

    Безоднею, немов одежею, покрив її,* понад горами стали води.

    Перед погрозою твоєю вони тікали,* перед голосом грому твого тремтіли.

    Підвелися гори, зійшли долини до місця,* що ти їм призначив.

    Поставив їм границю, якої не перейдуть,* щоб знову покрити землю.

    Джерела посилаєш у ріки,* які течуть проміж горами.

    Усю звірину, що в полі, вони напувають,* дикі осли там гасять свою спрагу.

    Над ними кублиться небесне птаство,* з-поміж гілляк дає свій голос.

    Ти напуваєш гори з твоїх горниць,* земля насичується плодом діл твоїх.

    Вирощуєш траву для скоту, зела – на вжиток людям,* щоб хліб із землі добували:

    Вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя,* і хліб, що скріплює серце людське.

    Насичуються дерева Господні,* кедри ливанські, що посадив їх.

    На них гніздяться птиці;* бусли – на кипарисах їхнє житло.

    Високі гори для оленів,* скелі − для зайців притулок.

    Ти створив місяць, щоб значити пори;* сонце знає свій захід.

    Наводиш темряву, і ніч надходить,* що в ній ворушаться усі звірі дібровні.

    Левенята рикають за здобиччю своєю,* поживи від Бога для себе просять.

    Ховаються, як тільки зійде сонце,* лягають у своїх норах.

    Виходить чоловік до свого діла,* і до своєї праці аж до вечора.

    Яка їх, твоїх діл, Господи, сила!* У мудрості все ти створив, − повна земля твоїх створінь.

    Ось море велике, прешироке, * у ньому плазунів без ліку, звірів малих і великих.

    Там кораблі проходять,* є і левіятан, якого ти створив, щоб ним бавитися.

    Усі вони від тебе дожидають,* щоб дав їм у свій час поживу.

    Коли даєш їм, вони її збирають,* як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.

    Вони бентежаться, коли ховаєш вид свій;* як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються у свій порох.

    Зішлеш свій дух, – вони оживають,* і ти відновлюєш лице землі.

    Нехай слава Господня буде повіки,* нехай Господь радіє творами своїми.

    Спогляне він на землю, і вона стрясається,* торкнеться гір, вони димують.

    Я буду Господеві співати поки життя мого,* псалми співатиму, поки буду жити.

    Нехай буде приємна йому моя пісня;* у Господі я веселитимусь.

    Нехай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше нехай не буде.* Благослови, душе моя, Господа.

    Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові:

    І нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

    Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.).

    Вечірні молитви


    Під час 103-го псалма священик мовить перед св. дверми вечірні молитви.

    1. Господи щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий! Вислухай молитви наші і зверни увагу на голос моління нашого і яви нам знак милости твоєї, наведи нас на дорогу твою, щоб ходили ми в твоїй правді. Звесели серця наші, щоб ми боялись імення твого святого, бо ти великий і твориш чуда; ти Бог єдиний і немає подібного тобі між богами, Господи. Ти сильний у милості і добрий у силі, аби допомагати й утішати, і спасати всіх, хто на ім'я твоє святе уповає. Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння: Отцю, Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

    2. Господи, в обуренні твоїм не картай нас, ані в гніві твоїм нас не карай, але поводься з нами за милістю твоєю, Лікарю і Зцілителю душ наших. Приведи нас до бажаної пристані твоєї, просвіти очі сердець наших на пізнання твоєї правди і дай нам останок теперішнього дня мирний і безгрішний, і ввесь час життя нашого, заради молитов святої Богородиці і всіх святих. Бо твоя влада і твоє царство, і сила, і слава: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

    3. Господи, Боже наш! Згадай нас грішних і недостойних слуг твоїх, коли призиваємо святе ім'я твоє, і не осороми нас, коли очікуємо милости твоєї, але вислухай, Господи, усі наші спасенні прохання, і вчини нас достойними любити і боятися тебе від усього серця нашого і творити в усьому волю твою. Бо ти є добрий і чоловіколюбний Бог, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

    4. Невмовкаючими піснями і неустанними величаннями святих сил оспівуваний, наповни уста наші хвалінням твоїм, щоб віддавати шану імені твоєму святому; і дай нам частку і спадкоємство з усіма, що почитають тебе в правді і зберігають заповіді твої, молитвами святої Богородиці і всіх святих твоїх. Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

    5. Благословенний ти, Господи Боже, Вседержителю, що знаєш думки людські, що відаєш те, чого ми потребуємо, і багато більше, ніж ми просимо, або розуміємо. Самий ти, чоловіколюбний Царю, у всьому добрий, задовольни нас багатством твоїх ласк, щоб ми непостидною совістю призивали святе ім'я твоє; і не введи нас у спокусу, але визволь нас від злого, і провидінням твоїм дай нам усе корисне. Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

    6. Господи, Господи, що пречистою твоєю долонею все утримуєш, що довго терпиш нам усім, і жалієшся задля нашої злоби! Згадай твої милості і ласки, відвідай нас у твоїй доброті і дай нам пройти й останок нинішнього дня вільним від різних затій лукавого, і збережи наше життя без напастувань, благодаттю Святого твого Духа, − милістю, щедротами і чоловіколюб'ям єдинородного Сина твого, з яким і ти є благословенний, з пресвятим, добрим і животворним твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

    7. Боже великий і дивний, що несказанною добрістю і багатим промислом усім управляєш, і дав нам земні добра й запевнив нам обіцяне царство уділеними ласками впродовж цього дня, остерігши нас від усякого лиха! Дай нам і решту непорочно докінчити перед святою твоєю славою і величати тебе одного і доброго, і чоловіколюбного Бога нашого. Бо ти Бог наш і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

    8. Боже великий і вишній, в тебе одного є безсмертність і в світлі живеш недоступнім. Ти все створіння мудро створив, відокремив світло від темряви і сонце поклав, щоб правити днем, а місяць і зорі, щоб володіли ніччю, нас же грішних вчинив достойними і в теперішню годину стати перед твоїм обличчям, щоб тебе визнавати і принести тобі вечірнє славослов'я. Направ, Чоловіколюбче, молитву нашу, немов кадило, перед тобою і прийми її, як благовонний запах. Дай нам мирний цей вечір і близьку вже ніч; зодягни нас у броню світла; визволь нас від нічного страху і всякої речі, що в темряві з'являється, і дай сон, що його ти дарував на відпочинок нашій немічності, вільний від усякого маріння диявольського. Владико, давче добра, хай і на нашій постелі, бувши тобі милими, згадуємо вночі твоє ім'я і, просвічувані навчанням твоїх заповідей, встанемо в душевній радості до звеличування твоєї доброти, приносячи твоєму милосердю молитви і моління, за наші і всіх твоїх людей провини. Відвідай їх задля молитов святої Богородиці. Бо ти є добрий і чоловіколюбний Бог, і тобі віддаємо славу: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

    По закінченні 103-го псалма диякон виходить північними дверми, віддає шану священикові. Священик вертається і стає перед престолом, а диякон робить малий поклін перед св. дверми і виголошує єктенію. Якщо нема диякона, священик сам виголошує єктенію перед св. дверми. [Треба знати, що згідно із давньою традицією священик виголошує всі ектенії, окрім ектенії усильного благання, перед святими дверми].

    Єктенія мирна


    В мирі Господеві помолімся.

    Вірні: Господи, помилуй (за кожним разом).

    За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.

    За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з'єднання всіх, Господеві помолімся.

    За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

    За святішого вселенського Архиєрея нашого (ім'я), Папу Римського, Господеві помолімся.

    За блаженнішого верховного Архиєпископа нашого Кир (ім'я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім'я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім'я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.

    За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся.

    За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне місто, країну і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

    За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.

    За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх, Господеві помолімся.

    Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву і нужди, Господеві помолімся.

    Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

    Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом'янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

    Вірні: Тобі, Господи.

    Священик: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

    Вірні: Амінь.

    Диякон, зробивши малий поклін, вертається південними дверми у святилище і стає праворуч священика. Вірні за винятком господських свят співають перший антифон "Блажен муж".

    Блажен муж


    Блажен муж, – алилуя – що за радою безбожних не ходить. Алилуя. (3 р.)

    Бо Господь дбає про путь праведних,* а путь безбожних загине. Алилуя. (3 р.)

    Служіте Господеві в страсі* і радуйтеся у тремтінні. Алилуя. (3 р.)

    Блаженні всі,* що на нього надіються. Алилуя. (3 р.)

    Воскресни, Господи,* спаси мене, мій Боже. Алилуя. (3 р.)

    У Господа спасіння;* і на твій народ – благословення твоє. Алилуя. (3 р.)



    Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: Алилуя (3 р.).

    І нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Алилуя. (3 р.)

    Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.).



    Після закінчення "Блажен муж" диякон, вийшовши північними дверми, співає малу єктенію:

    Мала єктенія

    Ще і ще в мирі Господеві помолімся.



    Вірні: Господи, помилуй.

    Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.



    Вірні: Господи, помилуй.

    Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом'янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.



    Вірні: Тобі, Господи.

    Священик: Бо твоя є влада і твоє царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні.

    Вірні: Амінь.

    Диякон робить малий поклін та вертається у святилище.

    Псалом 140


    Вірні співають два перші стихи 140-го псалма, на глас 2. Коли вірні починають співати „Господи, взиваю я”, диякон бере кадильницю і, після того, як священик поблагословить кадило, кадить св. трапезу від чотирьох боків, потім – запрестольну ікону, ікони святилища і священика. Після цього, вийшовши зі святилища північними дверми, приходить перед св. двері, робить поклін, кадить ікони південної частини іконостасу, починаючи від ікони Спасителя; відтак, зробивши знову поклін перед св. дверми, кадить ікони північної частини, починаючи від ікони Богородиці, потім – хори, правий і лівий; людей кадить з солеї, після чого південними дверми вертається у святилище.

    Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Вислухай мене, Господи.* Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Почуй голос моління мого,* коли взиваю до тебе.* Вислухай мене, Господи.

    Нехай піднесеться молитва моя,* мов кадило перед тобою;* підношення рук моїх,* як жертва вечірня.* Вислухай мене, Господи.

    Постав, Господи, моїм устам сторожу;* до дверей губ моїх − варту!

    Не дай схилитися серцеві моєму* до чогось злого.

    Ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня,* – ні ласощів їхніх я не хочу їсти.

    Нехай праведник по-доброму б'є мене й виправляє,* а олія грішного нехай не намастить голови моєї.

    Я все-таки молитимусь,* незважаючи на їхні злі вчинки.

    Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі,* то почують, що слова мої любі.

    Немовби хтось розбив і розрив землю,* розкидано їхні кості перед адом.

    Бо до тебе, Господи, мій Боже, мої очі;* до тебе прибігаю, не губи душі моєї.

    Збережи мене від петлі, що її наставили на мене,* і від сильця тих, що творять беззаконня.

    Нехай грішники впадуть у власні сіті всі разом,* а я пройду безпечно.

    Псалом 141

    Я голосом моїм до Господа взиваю,* я голосом моїм до Господа молюся.

    Скаргу мою перед ним виливаю,* мою скруту йому я виявляю.

    Коли тривожиться в мені дух мій, ти знаєш мою стежку.* На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.

    Поглянь праворуч і подивися:* нема нікого, хто дбав би за мене.

    Нема куди мені втікати,* нема нікого, хто піклувався би мною.

    До тебе, Господи, взиваю й кажу:* Ти моє прибіжище, в землі живих ти − моя доля!

    Зверни увагу на моє благання,* бо я вельми нещасний.

    Спаси мене від гонителів моїх,* бо вони сильніші від мене.

    Виведи з в'язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

    Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

    Стихири


    Псалом 129

    Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

    (г. 2, подібний: Коли з дерева): У Мирях проживаючи тілесно,* ти, помазаний духовним миром, святителю Христовий, святий Миколаю,* з'явився, як справжнє миро, що духовними пахощами сповняє тих,* які з вірою й любов'ю завжди святкують славну твою пам'ять, Отче,* спасаючи їх твоїми молитвами до Господа* від біди, напастей і скорбот.

    Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

    У Мирях проживаючи тілесно,* ти, помазаний духовним миром, святителю Христовий, святий Миколаю,* з'явився, як справжнє миро, що духовними пахощами сповняє тих,* які з вірою й любов'ю завжди святкують славну твою пам'ять, Отче,* спасаючи їх твоїми молитвами до Господа* від біди, напастей і скорбот.



    Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

    Носивши почесне ім'я переможця, святителю Миколаю,* ти дійсно став для вірних людей успішною допомогою в напастях,* бо всюди, де з любов'ю прибігають до твого захисту,* негайно спішиш із поміччю,* бо ти, вдень і вночі з'являючись вірним,* спасаєш від біди й напасти.



    Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

    Святий Миколаю, славний Христовий священнопроповіднику!* Ти являєшся великим і надійним заступником,* милостивим і могутнім молільником за тих,* що в бідах на морі, на суші й в повітрі;* і тим, що близько й далеко перебувають.* Тому спільно благаємо тебе: Молися до Господа,* щоб нам визволитись від усякої напасти.



    Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

    (г. 2, подібний: Якими похвальними): Якими похвальними вінками увінчаємо Святителя?* Хоч тілом далекий, але всім доступний духом,* як усіх начальник і заступник, утішитель зажурених,* пристановище всіх, що в бідах,* стовп благочестя і вірних оборонець.* За його посередництвом Христос перемагає чванливість ворогів,* з великої своєї милости.

    Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

    Якими похвальними вінками увінчаємо Святителя?* Хоч тілом далекий, але всім доступний духом,* як усіх начальник і заступник, утішитель зажурених,* пристановище всіх, що в бідах,* стовп благочестя і вірних оборонець.* За його посередництвом Христос перемагає чванливість ворогів,* з великої своєї милости.



    Псалом 116

    Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

    Якими піснями похвалимо Святителя?* Він завойовник нечестя і захисник благочестя,* первопрестольник Мирлікійської Церкви,* великий заступник й учитель, що засоромлює злославних.* Він переможець Арія і його поплічників,* бо через нього Христос переміг їхні зазіхання,* маючи велику милість.



    Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

    Якими пророчими піснями звеличимо Святителя?* Він дбав про тих, які далеко,* і заступався за неприсутніх, немов за близьких;* прорікав правдиво майбутність, старався про всю вселенну* і визволяв усіх скривджених.* Він у сні явився і богомудрому цареві* і здавна ув'язнених визволив від неправедної смерти,* даючи велику милість.



    Слава (г. 6): Зійшовшись разом, вірні,* оспівуймо окрасу святителів і отців славу,* джерело чудес і великого заступника вірних,* промовляючи: Радуйся, Мирян охоронче* і славний первопрестольнику та стовпе непорушний!* Радуйся, всесвітлий світильнику, що освітлив кінці світу чудами!* Радуйся, пригноблених божественна радосте й теплий охоронче покривджених!* І нині, всеблаженний Миколаю,* не переставай молитися Христу Богові за тих, що вірою і любов'ю тебе вшановують* і завжди радісно святкують твою світлу пам'ять.

    І нині (догмат, г. 3): Як нам не дивуватися, Всечесна, твоєму богочоловічому родженню?* Бо ти, Всенепорочна, не знавши мужа,* породила тілесно без батька сина,* зродженого у вічності від Отця без матері,* що не зазнав ніякої зміни чи змішання, чи розділу,* але в цілості зберіг прикмети обох природ.* Тому Мати-Діво, Владичице, моли його,* щоб спас душі тих, що правовірно визнають тебе, як Богородицю.

    Вхід


    Коли почнуть співати останню стихиру, священик одягає фелон, поблагословивши і поцілувавши його та, на „Слава”, приходить з дияконом перед св. трапезу. Відчиняються св. двері. Диякон бере кадильницю і, після того, як священик поблагословить кадило, разом з священиком обходить св. трапезу, починаючи від правого боку і, попереджувані свіченосцями, виходять північними дверми.

    Стають перед св. дверми: свіченосці по протилежних боках, один – біля ікони Богородиці, другий – біля ікони Спасителя, диякон – посередині, а за ним – священик. Священик і диякон схиляють голови. Диякон, простягаючи орар, мовить потиху: „Господеві помолімся”, а священик мовить потиху молитву входу: Добрий Чоловіколюбче Царю, що все благословляєш! Молимось тобі наполегливо, серцем сокрушеним і духом смиренним: Благослови наші входи і виходи, Христе, істинний Боже наш. Бо прихід твій і вознесіння, і пожиття з людьми завжди благословенне: нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

    По молитві входу диякон, вказуючи орарем на схід, каже до священика: „Благослови, владико, святий вхід”. Священик благословляє до сходу і каже: Благословенний вхід святих твоїх, нині і повсякчас і на віки вічні (і благословить у бік сходу).

    Диякон: Премудрість! Прості!

    Вірні: Світло тихе святої слави, безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе! Доживши до заходу сонця, бачивши світло вечірнє, славимо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога. Достойно є повсякчас прославляти тебе голосами побожними, Сину Божий, що життя даєш усьому світу; тому світ увесь славить тебе.

    Під час співу „Світло тихе” диякон і священик входять у святилище перед св. трапезу, а свіченосці вертаються туди бічними дверми. Відтак диякон творить звичайне кадження.

    Після кадження і закінчення пісні диякон, підійшовши до св. дверей і дивлячись на людей, виголошує: Будьмо уважні!

    Священик: Мир всім.

    Диякон: Премудрість, будьмо уважні!

    Вірні співають прокімен.


    Псалом 58 (г. 7)

    Боже, ти мій заступник,* і милість твоя вийде мені назустріч.



    Стих: Вирятуй мене від ворогів моїх, Боже, і визволь мене від тих, що повстають на мене.

    Після прокімена зачиняють святі двері.

    Читання


    Диякон: Премудрість.

    Чтець: З книги Приповідок читання

    Диякон: Будьмо уважні.

    Чтець: Пам'ять праведного повіки хвальна і благословення над його головою. Щасливий чоловік, що знайшов мудрість, людина, що розум придбала, бо її придбання ліпше від придбання срібла, і понад золото такий прибуток. Вона дорожча від перлів, ніщо з того, що бажаєш, не зрівняється з нею. Вік довгий у її правиці, і в лівиці – багатство й слава. Слухайте мене, діти, бо я про важливе говоритиму; і щасливий чоловік, що мене слухає. Бо хто мене знайшов, той життя знайшов і осягне від Господа ласку. Це до вас, люди, я кличу, до синів людських мій голос. У мене рада й помисл; я – розум, у мене сила. Я люблю тих, які мене люблять; хто шукає мене пильно, той знаходить. О, неуки, мудрости навчайтесь, і ви, безглузді, розуму набирайтесь! Слухайте, бо уста мої виповідають правду. Всі слова уст моїх правдиві, нема нічого в них нещирого, кривого. Всі вони ясні тому, хто їх розуміє, і слушні тому, хто придбав знання. Я бо навчаю вас правди. Нехай же не покидає вас надія на Господа, і ви сповнитесь Духом (Прип. 3, 13-16)

    Диякон: Премудрість.

    Чтець: З книги Приповідок читання

    Диякон: Будьмо уважні.

    Чтець: Господь створив мене почином путі своєї, першою з його чинів споконвічних. Я настановлена була від віку, від початку, раніше, ніж; земля постала; коли не було ще безодень, я народилась, коли не було ще джерел багатоводних. Перед тим, як були засновані гори, раніше від пагорбів я народилась; тоді, як він не створив був ще ні землі, ні степу, ні первнів пилу світового. Як він укріпляв небо, я там була; як він рисував круг поверх безодні, як він згущав угорі хмари, як установляв бездонні джерела, як призначав край морю, щоб води з його берегів не виступали, як закладав підвалини землі, – я була при ньому, при роботі, я була його втіхою щоденно, усміхалась перед ним повсякчасно. (Прип. 8, 22-30)

    Диякон: Премудрість.

    Чтець: З книги Мудрості читання

    Диякон: Будьмо уважні.

    Чтець: Праведник, хоч і вмре передчасно, знайде спокій, бо чесна старість не – в довголітті і не міряється числом років. Розумність людям – за сивий волос править, і вік старечий – це життя неосквернене. Він сподобався Богові й він полюбив його, а що жив між грішниками, то й переніс його. Його вхоплено, щоб лукавство не змінило його глузду або щоб хитрість не обманула душі його. Бо чар зла затемнює добро, і вихор пожадання змінює ум нелукавий. За короткого часу ставши досконалим, він виповнив довголіття, душа бо його Господеві була вгодна, тим і забрав він його поспішно з-посеред лукавства. Люди ж те бачать, та не розуміють, їм і на думку не спадає те, що ласка й милосердя – для вибранців його і опіка – для святих його. (Муд. 4, 7-15)

    Єктенія усильного благання


    Промовмо всі з усієї душі і з усієї мислі нашої, промовмо.

    Вірні: Господи, помилуй.

    Господи, Вседержителю, Боже отців наших, молимось тобі, вислухай і помилуй.



    Вірні: Господи, помилуй.

    Помилуй нас, Боже, з великої милости твоєї, молимось тобі, вислухай і помилуй.



    Вірні: Господи, помилуй (3 р. за кожним разом).

    Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея нашого (ім'я), Папу Римського, і за блаженнішого верховного Архиєпископа нашого Кир (ім'я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім'я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім'я), [і за всечесніших отців наших Протоархимандрита (ім'я), Архимандрита (ім'я), Протоігумена (ім'я) й Ігумена (ім'я)], за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому [і в святій обителі цій], і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів наших.

    Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

    Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.



    Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

    Вірні: Амінь.

    Сподоби, Господи


    Сподоби, Господи, цього вечора* без гріха зберегтися нам.

    Благословенний ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне і прославлене ім'я твоє навіки. Амінь.

    Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

    Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

    Благословенний ти, Владико,* врозуми мене і установами твоїми.

    Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

    Господи, милість твоя повіки,* не покидай діло рук твоїх.

    Тобі належить хвала,* тобі належить пісня.

    Тобі належить слава:* Отцю, і Сину, і Святому Духові:

    Нині і повсякчас,* і на віки вічні. Амінь.


    Єктенія прохальна


    Сповнім вечірню молитву нашу Господеві.

    Вірні: Господи, помилуй.

    Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.



    Вірні: Господи, помилуй.

    Вечора всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.



    Вірні: Подай, Господи (за кожним разом).

    Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

    Прощення і відпущення гріхів, і прогрішень наших у Господа просім.

    Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

    Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.

    Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.

    Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом'янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

    Вірні: Тобі, Господи.

    Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

    Вірні: Амінь.

    Священик: Мир всім.

    Вірні: І духові твоєму.

    Диякон: Голови ваші перед Господом схиліть.

    Вірні: Тобі, Господи.

    Священик: Господи, Боже наш, що прихилив небо і зійшов на спасіння людського роду! Зглянься на слуг твоїх і на спадкоємство твоє, бо перед тобою, страшним і чоловіколюбним Суддею, слуги твої схилили свої голови і зігнули свої шиї, не від людей очікуючи допомоги, але на твою надіючись милість і твого очікуючи спасіння; тож оберігай їх повсякчасно, і в цей вечір, і в прийдешню ніч збережи від усякого ворога, і від будь-якого зазіхання диявольського, і від думок марних, і спогадів лукавих.

    Священик: Нехай буде влада царства твого благословенна і дуже прославлена: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні.

    Вірні: Амінь.

    Коли священик мовить молитву на прихилення голови, всі схиляють голови до самого виголосу Нехай буде влада. По виголосі диякон вертається південними дверми у святилище, вірні співають стихири на литії.

    Стихири на Литії

    (г. 2): Святителю Миколаю!* Правилом віри й зразком смиренности* появив тебе Христос твоїй пастві.* Бо в Мирях ти проточував миро* і всюди світло сяяв своїми божественними добродійствами,* Заступнику сиріт і вдовиць.* Тому благаємо: Молися безустанно,* щоб спастися душам нашим.

    Отче Миколаю!* Хоч мовчить Мирлікійська країна,* але ввесь світ, опромінений тобою* та сповнений пахощами мира і багатством чудес,* вельми похвальними піснями тебе прославляє.* З тими, що їх ти спас від вироку,* та з усіма жителями Мирів теж і ми, співаючи, кличемо:* Молися, щоб спастися душам нашим.



    Слава і нині (г. 6): Сіоне торжествуй, веселися Єрусалиме* – місто Христа Бога – прийми Творця,* що вміщається у вертепі і яслах!* Відчиніть нам ворота, щоб, увійшовши в них,* ми побачили його, як дитину пелюшками вповиту.* Він же той, хто підтримує долонею створіння,* і його безперестанно оспівують ангели,* як життєдавця Господа, що спасає рід наш.

    Литійні молитви


    Коли вірні починають литійні стихири, відбувається кадження за уставом; священик з хрестом у руці, а диякон з кадильницею, ідуть у притвор. Коли хор закінчить литійні стихири, диякон голосно співає: Спаси, Боже, людей твоїх, і благослови спадкоємство твоє; навідайся до світу твого ласкою своєю і милосердям.* Підійми знамено християн і пошли нам твоє, багате милосердя – молитвами пречистої Владичиці нашої Богородиці і Вседіви Марії;* силою чесного і животворного Хреста;* заступництвом святих небесних сил безтілесних;* святого і славного пророка, предтечі і христителя Івана;* святих, славних і всехвальних Апостолів;* святих отців наших і вселенських великих учителів і святителів: Василія Великого, Григорія Богослова й Івана Золотоустого, Атанасія і Кирила;* святого отця нашого Миколая, архиєпископа Мир Ликійських, чудотворця, торжественний празник якого днесь світло звершуємо;* святих слов'янських апостолів Кирила і Методія;* святого благовірного й рівноапостольного великого князя Володимира;* святого священномученика Йосафата;* святих, славних і переможних мучеників;* преподобних і богоносних отців наших Антонія і Теодосія Печерських та інших преподобних і богоносних отців наших;* святих і праведних богоотців Йоакима й Анни,* і святого (ім'я, якого є храм) і всіх Святих,* – молимо тебе, многомилостивий Господи, вислухай нас грішних, що молимось тобі, і помилуй нас.

    Вірні: Господи, помилуй (12 р.).

    Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея нашого (ім'я), Папу Римського, і за блаженнішого верховного Архиєпископа нашого Кир (ім'я), і за Преосвященнішого Митрополита нашого (ім'я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім'я), [і за всечесніших отців наших: Протоархимандрита (ім'я), Архимандрита (ім'я), Протоігумена (ім'я) й Ігумена (ім'я)], за отців наших духовних і за всю во Христі братію нашу;* і за всяку душу християнську, скорботну й утиснену, що потребує милости й допомоги Божої;* за опіку над містом (або: селом) цим і тими, що живуть у ньому (або: над обителлю цією святою і тими, що живуть у ній);* за мир і благоустроєність усього світу;* за добробут святих Божих Церков;* за спасіння і допомогу отцям і братам нашим, що пильно і зо страхом Божим трудяться і служать;* за відсутніх і тих, що в дорозі;* за зцілення тих, що в немочах лежать;* за упокоєння, полегшення, блаженну пам'ять і відпущення гріхів усім православним отцям і братам нашим, що раніш спочили і тут та повсюди поховані; * за визволення полонених і за братів наших на служіннях,* і за всіх, що служать і слугували у святім храмі цім (у святій обителі цій), промовмо всі.



    Вірні: Киріє, елейсон (12 р.).

    Священик: Вислухай нас, Боже, Спасителю наш, надіє всіх людей на землі і тих, що далеко на морі та в повітрі; будь, Владико, ласкавий нам у гріхах наших, і помилуй нас. Милостивий бо і чоловіколюбний Бог єси, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

    Вірні: Амінь.

    Священик: Мир всім.

    Вірні: I духові твоєму.

    Диякон: Голови ваші перед Господом схиліть.

    Вірні: Тобі, Господи.

    Священик: Владико многомилостивий, Господи Ісусе Христе, Боже наш! Молитвами пречистої Владичиці нашої Богородиці і Вседіви Марії, святого отця нашого Миколая, Мирлікійського чудотворця, торжественний празник якого днесь світло звершуємо, і святого (ім'я, якого є храм) і всіх святих, − приємну вчини молитву нашу, даруй нам прощення гріхів наших, покрий нас ласкою своєю, віджени від нас усякого ворога й супротивника. Втихомир наше життя, Господи, помилуй нас і світ твій і спаси душі наші, як благий і чоловіколюбець.

    Вірні: Амінь.

    Священик іде до тетрапода, а вірні співають стихири на стиховні.

    Стихири на стиховні


    (г. 5, подібний: Радуйся): Радуйся, священна голово,* чистий доме чесноти, божественного священства правило,* пастирю великий, світлий світильнику,* що носиш імення перемоги,* і милостивий захиснику твоїх молільників!* Ти прихиляєшся до просьби немічних, готовий визволяти, захищати й спасати всіх,* що вірою пошановують твою славну пам'ять.* Моли Христа, Преблаженний,* щоб послав світові велику милість.

    Стих: Чесна перед Господом смерть* преподобних його.

    Радуйся, священний уме,* чисте житло Тройці,* стовпе церковний і кріпосте вірних;* пере–можених допомого,* зóре, що світлом твоїх Богові приємних молитов,* завжди унеможливлюєш напасті й болі!* Святителю Миколаю, тиха пристане, до якої приходять ті,* яких затоплюють житейські хвилі!* Моли Христа,* щоб дав душам нашим велику милість.



    Стих: Священики твої зодягнуться в праведність,* і преподобні твої вельми радітимуть.

    Радуйся, бо ти сповнений божественної ревности!* Своєю страшною появою у сні й погрозою* ти вибавив з лиха тих,* що мали несправедливо померти!* Ти, Миколаю, – те джерело, що в Мирях виточує багате миро,* яке напоює душі* і усуває погань пристрастей!* Ти той меч, що посікає обманну полову.* Ти та лопата, що розвіяла Арієві пустопорожні навчання!* Моли Христа, щоб послав душам нашим велику милість.



    Слава і нині (г. 5): Прийдіть, визнавці Христа,* побачимо чудо, що дивує й перевищає всякий розум,* і, побожно оспівуючи, з вірою поклонімся!* Сьогодні до Вифлеєму приходить вагітна Діва, щоб родити Господа,* хори ж ангельські супроводжають її.* Бачивши це Йосиф, з нею заручений, виголошує:* Що це за таємниця дивна на тобі, Діво,* і як ти маєш родити, не знаючи мужа?

    Пісня Симеона


    Нині відпускаєш слугу твого, Владико,* за твоїм словом у мирі. Бо побачили очі мої* спасіння твоє, що приготував ти* перед усіма народами. Світло на просвіту поганам, і славу люду твого, Ізраїля.

    Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.).

    Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

    Пресвята Тройце, помилуй нас;* Господи, очисти гріхи наші;* Владико, прости беззаконня наші;* Святий, завітай і зціли немочі наші імени твого ради.

    Господи, помилуй (3 р.).

    Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

    І нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

    Отче наш, що єси на небесах,* нехай святиться ім’я твоє,* нехай прийде царство твоє,* нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.* Хліб наш насущний дай нам сьогодні,* і прости нам провини наші,* як і ми прощаємо винуватцям нашим,* і не введи нас у спокусу,* але визволи нас від лукавого.



    Священик: Бо твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні.

    Вірні: Амінь.

    Тропар

    (г. 4): Правилом віри і образом лагідности, * учителем повздержности явила Тебе Твоєму стаду всіх речей істина. * Ради цього придбав Ти смиренням високе, убогістю – багате, * отче, священноначальнику Миколаю. * Моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші. (2 р.)

    (г. 1) Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє,* Господь з тобою.* Благословенна ти між жінками* і благословенний плід лона твого,* бо ти породила Христа Спаса, Ізбавителя душ наших.

    Під час співання тропаря, диякон − якщо його нема, то священик – кадить тетрапод із 4-х боків, тоді виголошує:

    Господеві помолімся.



    Вірні: Господи, помилуй.

    Священик читає молитву благословення хлібів:

    Господи Ісусе Христе, Боже наш, що благословив п'ять хлібів і п'ять тисяч народу нагодував! Сам благослови † і хліби ці †, пшеницю †, вино † і оливу, і умножи їх у цім місті (селі, обителі) і по всім світі твоїм, та й вірних, що споживають їх, освяти. − Бо ти благословиш і освячуєш усе, Христе Боже наш, і тобі славу віддаємо із споконвічним Отцем твоїм, із всесвятим, ласкавим і животворним твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки вічні.



    Вірні: Амінь. Нехай буде ім'я Господнє благословенне* від нині і до віку (3 р.).

    Псалом 33


    Благословлю Господа повсякчасно,* завжди хвала його на устах у мене.

    Душа моя нехай Господом хвалиться,* нехай покірні чують те й веселяться.

    Величайте Господа зо мною;* і вознесімо ім'я його разом.

    Я шукав Господа, і він почув мене;* і звільнив мене від усіх моїх скорбот.

    Гляньте на нього й розвеселіться,* обличчя ваше нехай не соромиться.

    Ось візвав бідолаха, і Господь почув,* і врятував його від усіх його напастей.

    Ангел Господній стоїть на варті навкруг тих, що його бояться,* і їх визволяє.

    Спробуйте й подивіться, який добрий Господь.* Блаженний, хто до нього прибігає.

    Бійтеся Господа, його святі,* бо нема нестачі в тих, що його бояться.

    Багаті збідніли й голодують,* а тим, що Господа шукають, ніякого блага не забракне.



    Священик: Благословення Господнє на вас, з його благодаттю і чоловіколюб'ям, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

    Вірні: Амінь.

    І великий відпуст.

    Великий відпуст


    По тропарях відчиняються св. двері. Диякон виходить південними дверми, стає біля ікони Спасителя, дивлячись на людей і підносячи орар, виголошує: Премудрість.

    Вірні: Благослови.

    Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

    Вірні: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки вічні.

    Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.

    Вірні: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.

    Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі!

    Вірні: Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.

    Священик: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих, славних і всехвальних апостолів, святого отця нашого Миколая, архиєпископа Мир Ликійських, чудотворця, торжественний празник якого днесь світло звершуємо, і святого (ім'я, якого є храм), і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

    Вірні: Амінь.

    Коли священик виголошує відпуст, диякон підносить орар. Після цього священик повертається у святилище святими дверми, а диякон – південними і, зачинивши св. двері, роблять перед престолом малий поклін та скидають з себе ризи.
      1   2   3   4   5

    Коьрта
    Контакты

        Главная страница


    19 (6) Субота + Св. Миколая, архиєп. Мир Ликійських, чудотворця