• Під час читання шестипсалмія



  • страница2/5
    Дата28.08.2018
    Размер0.65 Mb.

    19 (6) Субота + Св. Миколая, архиєп. Мир Ликійських, чудотворця


    1   2   3   4   5

    УТРЕНЯ


    Священик одягає на рясу епітрахиль, попередньо поблагословивши його, мовить молитву кадила: Кадило Тобі приносимо, Христе Боже наш як приємний запах духовний, Ти ж його прийми в пренебесний і мисленний Твій жертовник і зішли нам благодать Пресвятого Твого Духа, бере кадильницю, кадить престіл від чотирьох боків, запрестольну ікону та інші ікони святилища. Відтак виходить зі святилища північними дверми, приходить перед св. двері і, вклонившись, кадить ікони південної частини іконостасу, починаючи від образа Спасителя, ікони північної частини, починаючи від ікони Богородиці, потім – хори, правий та лівий. Людей кадить або з солеї, входить південними дверми у святилище, стає перед св. трапезою і виголошує: Слава святій, одноістотній, животворній і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

    Вірні: Амінь.

    Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління (3 р.).

    Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою (2 р.).

    Під час читання шестипсалмія


    священик, стоячи перед св. трапезою, починає мовити утренні молитви.

    Псалом 3 (У понеділок)

    О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

    Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

    Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

    Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

    Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

    Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

    Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

    У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

    Псалом 37 (У вівторок)

    О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

    Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.

    Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

    Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

    Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.

    Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

    Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

    Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

    О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

    Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

    Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

    І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

    Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

    Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

    На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

    Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

    Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

    Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

    А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

    І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

    Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

    Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.

    Псалом 62 (У середу)

    Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

    Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

    Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

    Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

    Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

    Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

    Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

    Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

    Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

    Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

    Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

    А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

    Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

    Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже. (3 р., без поклонів).

    Господи, помилуй. (3 р.). Слава, і нині:



    Після трьох перших псалмів виходить північними дверми і, ставши перед св. дверми, продовжує мовити утренні молитви.

    Псалом 87 (У четвер)

    Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.

    Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.

    Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.

    Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

    Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

    Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

    Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

    Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

    Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

    Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

    Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій − твою вірність?

    Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?

    Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

    Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

    Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій − і умліваю.

    Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.

    Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

    Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.



    Псалом 102 (У п'ятницю)

    Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє − його святе ім'я.

    Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.

    Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

    Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

    Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.

    Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим. Він показав Мойсееві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

    Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

    Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.

    Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.

    Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.

    Він знає з чого ми зліплені,* він пам'ятає, що ми порох.

    Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, і мов квітка в полі.

    Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

    Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.

    І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.

    Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.

    Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.

    Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.

    Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!



    Псалом 142 (У суботу й неділю)

    О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

    І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

    Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в Землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

    Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

    Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

    До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

    Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

    Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

    Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

    Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

    Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.

    І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

    Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові:

    І нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.).

    1   2   3   4   5

    Коьрта
    Контакты

        Главная страница


    19 (6) Субота + Св. Миколая, архиєп. Мир Ликійських, чудотворця