страница6/6
Дата15.09.2017
Размер0.73 Mb.

Авраменко від власного чоловічого імені Аврам, або Оврам. Авраменко син Аврама


1   2   3   4   5   6
ЧЕПУР, ЧЕПУРКО – означає чепурний, чепурун. Прилуцькі Чепури з давнього міщанського роду, що мешкав на Бродках, Лапинцях, Трубарівщині. Чепурки в 20 столітті поселилися на Квашинцях і Кустівцях.
ЧЕРЕДНИЧЕНКО – прізвище походить від слова чередник, тобто пастух громадської чи панської череди, означає – Чередників син. Прилуцькі Чередниченки походять з квашинських міщан.
ЧЕРНИШ – від слова чорниш – так у старовину називали чорний житній хліб. Прилуцькі Черниші походять з селянського давнього роду з Квашинець.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ – походить від слова чорний, чорнявий. Наприкінці 19 століття в Прилуках на Мединщині жила родина почесних громадян Чернявських.
ЧИЖИК – походить від назви маленької пташки. Очевидно засновником роду був чоловік невеличкого зросту, жвавий і моторний. Прилуцькі Чижики в 20 столітті поселилися на Квашинцях і Сорочинцях.
ЧИЧВА – так колись називали поганеньке сіно з болота, мабуть і прізвище отримав колись власник болотистого сінокосу. Прилуцькі Чичви (або Чечви) походять з броварських міщан.
ЧОРНЕНКО – походить від слів чорний, чорнявий і означає – Чорного син. Одне з найбільш поширених у нас в Прилуках прізвищ. Кустівські й броварські Чорненки походять з міщанського роду, а мединські – з селянського. У 20 столітті Чорненки розселилися в усіх районах міста.
ЧОРНОМАЗ – так колись назвали чоловіка чорнявого, смуглявого, «циганкуватого», можливо що й циганського походження. Прилуцькі Чорномази поселилися з давніх часів на Квашинцях, Броварках, Сорочинцях, Ракитному хуторі.
ЧОРНОМОРЕЦЬ – так колись прозивали козаків-запорожців, які після знищення Гетьманщини переселилися на Кубань. Отож і засновник цього роду був колись саме козаком з Кубані. Прилуцькі Чорноморці з квашинських і броварських міщан.
ЧУДАК – означає дивак, чудило, химерник. Мабуть засновник цього роду був людиною з причудами, чимось оригінальною й безперечно веселою. Прилуцькі Чудаки з давнього міщанського кустівського роду.
ЧУЙКО – означає той, що добре чує, має добрий слух, кращий ніж у інших. У Прилуках – одне з найпоширеніших прізвищ. Ще наприкінці 19 століття на Кустівцях проживало більше 30 родин міщан Чуйків.
ЧУМАК, ЧУМАЧЕНКО – це прізвище свідчить про те, що засновником роду був чумак, тобто той, хто займався древнім чумацьким промислом, завозячи волами в Україну сіль і рибу з Криму і Дону. Прилуцькі Чумаки походять з міщанського квашинського роду, а Чумаченки були знаменитими купцями і почесними громадянами, мали гарні будинки і крамниці на Броварках, Квашинцях і в центрі міста.
ЧУХРАЙ – так звали мисливського борзого пса, хорта. Власник цього прізвища, мабуть, був мисливцем і мав своїх хортів-чухраїв. Прилуцькі Чухраї походять з міщан і жили на Броварках.
ШАМРАЙ – означає – той, що шамрає, шамрить, тобто шелестить, шарудить. Прилуцькі Шамраї поселилися колись на Квашинцях і Ракитному хуторі.
ШАПАР – так у давнину звали ключника або економа в панському домі чи маєтку. Прилуцькі Шапари поселилися в 20 столітті на Квашинцях і Броварках.
ШАПОВАЛ- це прізвище свідчить про те, що власник його колись займався шаповальським ремеслом, виготовляв (валяв) з волоку шапки й капелюхи. Прилуцькі Шаповали походять з квашинського селянського роду, відомого з давнього часу.
ШВЕЦЬ, ШЕВЧЕНКО – це прізвище свідчить про те, що засновником роду був майстер-швець, чоботар. Шевченко означає – Шевців син. В Прилуках обидва прізвища були і досі є дуже поширеними, особливо Шевченки. Міщанські роди Шевців здавна мешкали на Квашинцях, а Шевченків – на Кустівцях.
ШВИНДА – від слова швендя, швендяти, швиндяти, тобто марно тинятися без діла. Прилуцькі Швинди походять з стародавнього козацького кустівського роду.
ШЕПЕЛЯВИЙ – тобто той, що має мовну ваду – шепелявить: «хоч і чуб кучерявий, та ж сам шепелявий». Прилуцькі Шепеляві століття тому були заможними міщанами, володіли в центрі міста й на Квашинцях добрячими будинками, мали крамниці в місті й на базарі, приватне виробництво по обробці шкіри. На початку 20 століття два брати Шепеляві одержали звання особистих почесних громадян, мали на Броварках гарні будинки.
ШИНКАРЕНКО – походить від слова шинкар, означає Шинкарів син. Шинок – це торговий заклад у давній Україні, де торгували горілкою, вином і закускою, щось на зразок нинішнього ресторану. Власника шинку звали шинкарем, а якщо це була жінка – шинкаркою. Прилуцькі Шинкаренки походять з давнього селянського роду з Кустівець.
ШКУРАТ – дослівно означає шмат шкіри, шкураток. Прізвище свідчить про те, що його власник мабуть займався обробкою шкіри. Прилуцькі Шкурати (також і Шкуратови)походять з славного козацького роду, засновником якого був полковник прилуцького козацького полку Іван Шкурат. Шкуратови –дворяни на початку 20 століття побудували собі гарний будинок, в якому нині міститься середня школа № 4 на Броварках.
ШМАТКО – від слова шмат, що означає кусень, шматок, кавалок. Прилуцькі Шматки поселилися у 20 столітті на Броварках, Бродках, Квашинцях.
ШРАМКО – означає той, хто позначений шрамами від старих ран. Прилуцькі Шрамки з давнього міщанського роду, жили на Кустівцях.
ШУЛЯК – походить від назви хижого птаха шуліки, шуляка, коршуна. Мабуть, що предок Шуляків своєю зовнішністю або характером нагадував цього птаха – розбійника. Прилуцькі Шуляки з давнього міщанського кустівського роду.
ШУЛЬГА – так у давнину звали лівшу, тобто людину, яка все робила лівою рукою. В Прилуках прізвище це було досить поширеним, на Кустівцях жили Шульги-козаки, на Броварках Шульги-селяни, на Кустівцях Шульги-міщани.
ШУМЕЙКО, ШУМСЬКИЙ – походять від слів шум, шуміти, шумний. Прізвище пристало колись до чоловіка балакучого, галасливого. Прилуцькі Шумейки походять з квашинських міщанських і селянських родів. Міщани Шумські мешкали на Квашинцях, на Базарній площі мали свою крамницю
ЩЕРБАК – це давня назва примітивного постола, зшитого з одного шматка шкіри. Прізвище одержав колись чоловік, який був шевцем і тачав саме таке взуття для бідняків. Прилуцькі Щербаки з давнього селянського роду, що мешкав на Броварках.
ЩЕРБИНА – означає ваду, гандж. Пощербленими називали горщик з відбитими краями, пошкоджену шаблю чи сокиру, говорили навіть «щербатий місяць». Щербиною могли назвати й чоловіка щербатого, тобто – з втраченими зубами. В Прилуках це прізвище – одне з найбільш поширених. Всі прилуцькі Щербини походять з старого козацького роду. Наприкінці XX століття в районі залізничного вокзалу жила родина почесного громадянина Івана Щербини, а на Кустівцях збереглася й нині садиба священика Мусія Щербини, сином якого був учений – психолог професор Олександр Мусійович Щербина.
ЮНАК – так називали козака-молодця, красивого й хороброго. Прилуцькі Юнаки походять з давнього міщанського роду з Кустівець і Броварок.
ЮРЧЕНКО – від власного чоловічого імені Юрій, Юрко, означає – Юрків син. Прилуцькі Юрченки з давнього й численного козацького роду з Квашинець.
ЯКИМАНСЬКИЙ – від власного чоловічого імені Яким. В Прилуках на Вокзальній вулиці мешкала родина дворян Якиманських, власників трьох гарних будинків і приватної друкарні.
ЯКОВЕНКО – від власного чоловічого імені Яків, означає – син Якова. В Прилуках це одне з найбільш поширених прізвищ. Козаки Яковенки мешкали на Квашинцях, селяни Яковенки на Броварках і Кустівцях, міщани Яковенки – на Броварках. На розі Підвальної (Пушкіна) і Соборної (Радянської) вулиць знаходився особняк і крамниця взуття багатого прилуцького купця і фабриканта Кузьми Яковенка. У нього ще й у Києві був свій власний будинок і кілька взуттєвих магазинів у самому центрі міста.
ЯКОВЧЕНКО – від власного чоловічого імені Яків. Прилуцькі Яковченки походять з стародавнього міщанського роду, мешкали на Броварках на Володимирській (Котляревського) вулиці. З цього ж роду і знаменитий наш земляк народний артист України Микола Федорович Яковченко.
ЯНКО, ЯНКЕВИЧ, ЯНОВСЬКИЙ – від власного слов`янського імені Ян. В Прилуках давні роди міщан Янків мешкали на Броварках, дворяни Яновські – на Кустівцях, а Янкевичі в XX столітті поселилися на Квашинцях.
ЯРЕМЕНКО – від власного чоловічого імені Ярема або Ієремія. Прилуцькі Яременки походять з броварських міщан.
ЯРМАК – походить від власного чоловічого імені Ярмолай або Єрмолай. В Прилуках це одне з найбільш поширених прізвищ. Ярмаки-козаки мешкали на Квашинцях, а Ярмаки-міщани - на Кустівцях, Квашинцях і Броварках.
ЯРОВИЙ – походить від слів яр, яруга, означає той, що живе над яром або в яру. Прилуцькі Ярові з стародавнього селянського роду, що поселився колись у козацькій фортеці, на Валу.
ЯРОШЕНКО – походить від власного чоловічого імені Ярош або Ярохтей, означає – Ярошів син. В Прилуках це прізвище досить поширене, всі Ярошенки походять з кустівських міщан.
ЯСИНСЬКИЙ – від зменшеної форми власного чоловічого імені Яків – Ясь, Ясько, означає – Ясів син. Наприкінці XIX століття в центрі Прилук жила родина збіднілих дворян Ясинських, вони володіли лише невеликою рубленою хатою і клаптем землі.
ЯЦЕНКО – походить від зменшеної форми власного чоловічого імені Яків – Яць або Яцько, означає – Яцьків син. В Прилуках Яценки-міщани мешкали на Броварках, а Яценки-селяни – на Кустівцях.
1   2   3   4   5   6

Коьрта
Контакты

    Главная страница


Авраменко від власного чоловічого імені Аврам, або Оврам. Авраменко син Аврама