• РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
  • Опис навчальної дисципліни
  • Усього годин



  • страница1/4
    Дата01.04.2019
    Размер0.77 Mb.
    ТипРобоча програма

    Бланк Робочої програми навчальної дисципліни


      1   2   3   4


    Форма № Н - 3.04
    Львівський національний університет імені Івана Франка

    Факультет міжнародних відносин

    Кафедра країнознавства та міжнародного туризму
    ЗАТВЕРДЖУЮ

    Проректор

    з науково-педагогічної роботи

    Зубрицька М.О.

    ___________________________

    “______”_______________20___ р.



    РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



    КРАЇНОЗНАВСТВО. ОСНОВИ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ТЕОРІЙ

    (шифр і назва навчальної дисципліни)


    галузі знань 0302 «МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ»

    (шифр і назва галузі знань)


    напряму підготовки 6.030201 «МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ»

    (шифр і назва напряму підготовки)


    ФАКУЛЬТЕТУ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

    (назва інституту, факультету, відділення)
    Кредитно-модульна система

    організації навчального процесу

    2017 – 2018
    «КРАЇНОЗНАВСТВО». Робоча програма навчальної дисципліни для студентів
    за напрямом підготовки «МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ» - ЛНУ: Львів, 2015.- 14 с.

    Розробники: д.і.н., проф. Антонюк Н.В.


    Робоча програма затверджена на засіданні кафедри

    КАФЕДРИ КРАЇНОЗНАВСТВА ТА МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ
    Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.
    Завідувач кафедрою країнознавства та міжнародного туризму
    _______________________ (__________________)

    (підпис) (прізвище та ініціали)

    “_____”___________________ 20___ р
    Схвалено Вченою радою факультету міжнародних відносин

    Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.


    “_____”________________20__ р. Голова _______________( _____________________)

    (підпис) (прізвище та ініціали)

    проф. Н.В. Антонюк, 2015,

     ЛНУ ім. І.Франка, 2015



    1. Опис навчальної дисципліни

    (Витяг з програми навчальної дисципліни

    КРАЇНОЗНАВСТВО. ОСНОВИ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ТЕОРІЙ”)





    Найменування показників

    Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

    Характеристика навчальної дисципліни

    денна форма навчання

    заочна форма навчання

    Кількість кредитів – 3

    Галузь знань

    0302


    МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

    (шифр, назва)

    Нормативна


    Модулів – 2

    Напрям

    6.030201 МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ



    (шифр, назва)

    Рік підготовки:

    Змістових модулів – 2

    Спеціальність (професійне спрямування)


    1-й



    Курсова робота –

    Семестр

    Загальна кількість годин -

    90


    2-й



    Лекції

    Тижневих годин для денної форми навчання:

    аудиторних – 2

    самостійної роботи студента - 6


    Освітньо-кваліфікаційний рівень:

    БАКАЛАВР


    16 год.

    год.

    Практичні, семінарські

    16 год.

    год.

    Лабораторні

    год.

    год.

    Самостійна робота

    58 год.

    год.

    ІНДЗ: Є

    Вид контролю: ІСПИТ



    1. Мета та завдання навчальної дисципліни

    Важливість викладання курсів, що мають на меті ознайомити студентів напряму «Міжнародні відносини» із навчальними дисциплінами, пов’язаними із геополітикою є беззастережна , оскільки вони становлять важливий елемент підготовки фахівців цього профілю. Опанування цієї дисципліни, умовно кажучи, є підсумком двох складових «Історії геополітичних вчень», тобто курсу, що повинен ознайомити студентів із особливостями зародження і розвитку цієї науки «Основи геополітики і геостратегії», який повинен розкрити зміст специфічних понять і концепцій, які використовує світова геополітична наука при вивченні політичних взаємодій на міжнародній арені, ознайомити студентів із прикладним використанням виробленого геополітикою фундаментального знання про цю сферу громадянського життя.

    Нормативний курс «Історія геополітичних вчень» розрахований на студентів факультету міжнародних відносин спеціальностей «Країнознавство», «Міжнародні відносини» та «Міжнародна інформація». Він передбачає порівняльний аналіз провідних геополітичних доктрині знайомство з процесом становлення класичних геополітичних шкіл у світовій політичній думці, а також простеження процесу зародження та розвитку геополітичних та державницьких ідей, що розроблялись українськими політиками та вченими. Адже однією з найважливіших проблем історії та політичної науки України, її геополітики як складової частини українознавства є проблеми становлення і розвитку Української держави її геополітичної орієнтації, а також ролі України як важливого суб’єкта європейських та світових процесів цивілізаційного розвитку Української держави, її геополітичної орієнтації, а також ролі України як важливого суб’єкта європейських та світових процесів цивілізаційного розвитку, вирішення проблем сьогодення через історичний досвід та практику. Предметом курсу є:



    • теоретико – методологічні засади геополітичної науки

    • сутність та особливості класичної геополітики

    • сучасні геополітичні теорії і школи Заходу

    • геополітичний контекст концепцій та моделей української державності.

    Мета курсу полягає в тому щоб на підставі методологій суміжних гуманітарних наук, загальнотеоретичних підходів, розкрити в історичній перспективі зміст понять і концепцій ідеологічних доктрин, які використовує світова геополітика для трактування практичної міжнародної політики народів та держав періоду новітньої історії.

    В результаті вивчення даного курсу студент повинен:



    знати:

    - предмет, методи, категорії, функції, джерела геополітики

    - геополітичні епохи

    - основні закони геополітики

    - ідеї та принципи класиків геополітики

    - зміст сучасних геополітичних доктрин та шкіл

    - сутність цивілізаційних теорій

    - етапи становлення та розвитку вітчизняної геополітичної думки

    - проблеми та пріоритети сучасної геополітики та геостратегії.

    уміти:


    • здійснювати порівняльний аналіз класичних парадигм із сучасною методологією політики

    • застосовувати отримані знання у аналізі сучасних тенденцій світової політики та глобальних трансформацій, виявляти їх глибинну взаємозалежність чи, навпаки, повну невідповідність

    • обґрунтовувати ймовірні способи покращення геополітичної ситуації в Україні.

    Таким чином, у підсумку студент повинен зрозуміти залежність міжнародних відносин, функціонування і розвитку тих чи інших країн і народів від умов географічного простору, як і те, що геополітичні доктрини не абстрактні інтелектуальні вправи, а вираз реальних планів та реальної світової політики.

    Структурно курс складається з 17 лекційних та 17 семінарських годин. Його освоєння передбачає самостійну роботу студентів як з вітчизняною, так і зарубіжною літературою. Оскільки через обмеження навчальних годин, вітчизняній геополітичній думці присвячена лише одна лекція студент повинен підготувати реферат (15-20 стор.) за однією з вибраних тем.

    Система контролю та вмінь студентів охоплює:


    • поточний контроль (опитування на семінарських заняттях)

    • оцінювання виконання самостійної роботи (реферат)

    • підсумковий контроль (залік)

    Основні джерела, що використовуються при вивченні курсу «Історія геополітичних вчень»:

    • підручники та посібники українських та закордонних вчених

    • першоджерела класичної та сучасної геополітики

    • наукова література: монографії, наукові статті та доповіді

    • інформаційні ресурси




    1. Програма навчальної дисципліни

    Змістовий модуль 1. Становлення геополітичної науки. Класична геополітична думка.
    Тема 1. Геополітика: її предмет, методи, функції. Історія геополітичних вчень як навчальна дисципліна.

    Завдання, значення та предмет курсу «Історія геополітичних вчень». Поняття геополітики. Джерела геополітики. Три наукові підходи у баченні геополітичних процесів: географічний детермінізм, цивілізаційний, воєнно-стратегічний. Вестфальська, Віденська, Версальська, Потсдамська геополітичні епохи. Методологія геополітичної науки. Системний, дієвий, порівняльний, нормативний, функціональний, інституційний, антропологічний, структурно-функціональний методи досліджень. Понятійно-категоріальний апарат. Функції геополітики.


    Тема 2. Становлення геополітичної науки.

    Еволюціонізм, визнання впливу географічного середовища на розвиток народу, держави, роль демографічних і космічних факторів у функціонуванні політичних систем, життя етносів і держави у поглядах Фрідріха Ратцеля. Принципи просторового зростання держав, тенденція до географічної експансії. «Держава як живий організм» – основна теза Р. Челлена. Три географічні фактори, які відіграють вирішальну роль в глобальній геополітиці, сформульовані Р. Челленом: розширення, територіальна монолітність і свобода пересування.


    Тема 3. Геополітичні ідеї Гелфорда Маккіндера і Карла Гаусгофера у контексті західноєвропейської політичної науки поч. ХХ століття.

    Теза Маккіндера про центральне, серединне географічне положення. «Heartland» - континентальні маси Євразії. Світовий півострів – Азія, Африка, Європа. “Зовнішній і внутрішній півмісяць”. Конфлікт між “центральним материком” і країнами “зовнішнього півмісяця”, континентальними і морськими державами. Теорія “великого простору” К. Гаусгофера. Динамічні та статичні народи. Поняття політичного кордону або природного географічного кордону. Війна як засіб здобуття нового життєвого простору.


    Тема 4. Світова геополітична думка початку та середини ХХ ст.: А.Мехен, Н.Спайкмен, Відаль де ля Бланш.

    Теорія Мехена про протистояння суші і моря, домінування морських цивілізацій. Розуміння політики приморських націй – колонізація, захоплення морських комунікацій, монополізація торгівлі. Створення історичної моделі розвитку європейського геополітичного простору Відалем де ла Бланшем. Воля та ініціатива людини як “географічний фактор”. Категорія локальності розвитку цивілізацій. Десять критеріїв геополітичної могутності держави Ніколаса Спайкмена. “Rimland” – ключ до світового панування.


    Змістовий модуль 2. Цивілізаційний підхід у вивченні геополітичних проблем сучасності. Російська, американська, українська геополітична думка.
    Тема 5. Цивілізаційний підхід до вивчення геополітичних проблем сучасності.

    Вплив релігії на формування свідомості і суспільних формацій. Відродження релігій у сучасному світі. Релігійне розмежування в контексті геополітики. Релігійна структура Європи. Взаємозв’язок релігійних та ідеологічних конфліктів. Поняття цивілізацій. Етнічні, національні, релігійні чинники, які впливають на формування культур і своєрідних синтетичних утворень цивілізацій. Класифікація цивілізацій за ступенем історичної тривалості, сферою території та впливу. Арнольд Тойнбі та його твір “Дослідження історії”. Концепція інтерпритації подій міжнародного життя С.Гантінгтона у праці “Зіткнення цивілізацій”. “Кінець історії” Ф. Фукуями. Економічне підгрунтя теорії цивілізацій Е. Тофлера.


    Тема 6. Російська геополітична думка.

    Витоки російської геополітики. Концепція «Третього Риму» псковського монаха Фелофея. Російська ідея та формування геополітичної доктрини Кремля. Антиукраїнський зміст російських геополітичних доктрин. Євразійство як світогляд, ідеологія, політичний рух. Зародження євразійства у середовищі російських емігрантів: П.Савицький, М.Трубецький, Г.Вернадський, Г.Флоровський. Відродження євразійства в сучасній Росії та перетворення її у панівну ідеологію. Головна теза євразійців – виключність Росії та її відмінність від Європи та Азії. Це окремий, своєрідний, цілісний, вибраний світ. Зв’язок євразійства із православною релігією та церквою.


    Тема 7. Американська геополітика.

    Проголошення геополітики під час та після ІІ Світової війни псевдонаукою та припинення наукових студій. США - центр геополітичних та геостратегічних досліджень.

    Теза представників атлантизму – геополітики моря, Д.Мейнінга та С.Коена, Г.Кіссінджера про винятковість та історичну ініціативу країн таласократичного блоку, зокрема т.зв. прибережних цивілізацій. Активне охоплення атлантистами двох нових елементів геополітики повітря і космосу, тісно пов’язаних із розвитком нових типів озброєнь.

    Мондіалізм – теоретична підстава для глобалізацій них процесів. Ідеї мондіалістів про повну планетарну інтеграцію на чолі із США. «Трьохстороння комісія» і «Більдербергський клуб». З.Бжезинський.


    Тема 8. Геополітичні доктрини.

    Еволюція геополітичної свідомості. Доктрина природних кордонів. Доктрина свободи народів (самовизначення). Доктрина морської переваги. Доктрина Mitteleurope. Слов’янофільство і панславізм як геополітична доктрина. Доктрина євразійства. Геополітичний вимір “російської ідеї”. Доктрина панрегіонів і сфери впливів. Доктрина Об’єднаної Європи. Інтеграція Міжмор’я як елемент інтеграції Європи. Регіоналізація як концепція дезінтеграції національних держав. Цивілізаційні доктрини.


    Тема 9. Українська геополітична думка.

    Здобуття державної незалежності – сутність українських геополітичних доктрин. Державотворчі концепції політичної діяльності Б. Хмельницького, І. Мазепи, П. Орлика, М. Грушевського, С. Петлюри, С. Бандери. Кирило-Мефодіївське братство та М. Драгоманов – представники східної доктрини. Західна геополітична доктрина та її представники М. Грушевський, Дм.Дорошенко, С. Томашівський, Є. Маланюк, В. Кубійович, Є. Коновалець. Балтійсько-чорноморська геополітична доктрина у формуванні С. Рудницького. Чорноморська геополітична доктрина Ю. Липи. Незалежна зовнішня політика – невід’ємний атрибут держави. Функції і завдання зовнішньої політики. Зв’язок національних інтересів України із якнайповнішим використанням переваг її геополітичного положення. Різні погляди сучасних українських вчених стосовно регіональної “приналежності” України. Напрями сучасної української геостратегії. Євроатлантичний вибір України. Українсько-російські відносини: основні тенденції і проблеми. Південний вектор української геополітики.



    4. Структура навчальної дисципліни

    Назви змістових модулів і тем

    Кількість годин

    Денна форма

    Заочна форма

    Усього

    у тому числі

    Усього

    у тому числі

    л

    п

    лаб

    інд

    ср

    л

    п

    лаб

    інд

    ср

    1

    2

    3

    4

    5

    6

    7

    8

    9

    10

    11

    12

    13

    Модуль 1

    Змістовий модуль 1. Становлення геополітичної наука. Класична геополітична думка.


    Тема 1. Геополітика: її предмет, методи, функції. Історія геополітичних вчень як навчальна дисципліна.

    2

    2










    6




















    Тема 2. Становлення геополітичної науки.

    2


    2











    6




















    Тема 3. Геополітичні ідеї Гелфорда Маккіндера і Карла Гаусгофера у контексті західноєвропейської політичної науки поч. ХХ століття.

    2

    2










    6



















    Тема 4. Світова геополітична думка початку та середини ХХ ст.: А.Мехен, Н.Спайкмен, Відаль де ля Бланш.

    2

    2










    6




















    Разом – зм. модуль1

    8

    8










    24



















    Змістовий модуль 2. Цивілізаційний підхід у вивченні геополітичних проблем сучасності. Російська, американська, українська геополітична думка.


    Тема 5.

    Цивілізаційний підхід до вивчення геополітичних проблем сучасності.

    2


    2











    8




















    Тема 6. Російська геополітична думка.

    1

    1










    6



















    Тема 7. Американська геополітика.

    2

    2










    6




















    Тема 8. Геополітичні доктрини.

    1

    1










    6




















    Тема 9.

    Українська геополітична думка.

    2

    2










    8




















    Разом – зм. модуль 2

    8

    8










    34


















    Усього годин

    16

    16










    58





















    5. Теми семінарських занять

    з/п


    Назва теми

    Кількість

    годин


    1

    Тема 1: Предмет і методи геополітики.

    2

    2

    Тема 2: Основні ідеї та представники класичної геополітики – Фрідріх Ратцель та Рудольф Челлен.

    2

    3

    Тема 3: Геополітичні погляди Гелфорда Маккіндера та Карла Гаусгофера.

    2

    4

    Тема 4: Геополітичні погляди Поля Відаля де ля Блаша, Альфреда Мехена та Ніколаса Спайкмена.

    2

    5

    Тема 5: Цивілізаційний підхід у геополітиці.

    2

    6

    Тема 6: Основні геополітичні доктрини.

    2

    7

    Тема 7: Українська геополітична думка.

    4




    Усього

    16


    6. Теми практичних занять

    з/п


    Назва теми

    Кількість

    годин


    1

    Не передбачено навчальним планом





    7. Теми лабораторних занять

    з/п


    Назва теми

    Кількість

    годин


    1

    Не передбачено навчальним планом





    8. Самостійна робота


    з/п


    Назва теми

    Кількість

    годин


    1

    Методологія геополітики

    6

    2

    Теорія Челлена про «юні» та «старі» народи

    6

    3

    Наукова спадщина К.Гаусгофера

    6

    4

    Підготовка до модулів

    8

    5

    Теорія пан регіонів

    6

    6

    Західноєвропейська геополітика після другої світової війни

    6

    7

    Електоральна геополітика

    6

    8

    Наукова спадщина Е.Тофлера

    6

    9

    Неоатлантизм: основні ідеї та публікована твори

    8




    Разом

    58


    9. Індивідуальне навчально - дослідне завдання

    Індивідуальне навчально-дослідне завдання полягає у написанні рефератів з історії української геополітичної думки від найдавніших часів до сьогодення, які мають на меті поглибити знання студентів про історичне підґрунтя та становлення української геополітики, а також про роль і місце України в сучасному геополітичному просторі.


    ПЕРЕЛІК ТЕМ РЕФЕРАТІВ З КУРСУ «ІСТОРІЯ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ВЧЕНЬ»
    1. Київська Русь та Галицько-Волинська держава в системі міжнародних відносин.

    2. Основні етапи розвитку міжнародних зв’язків України зі світом та їх характеристика.

    3. Витоки і традиції української геополітики.

    4. Вітчизняна політична думка про геополітику та геостратегію України.

    5. Зовнішня політика Київської Русі.

    6. Зовнішньополітичні орієнтири Галицько-Волинської держави.

    7. Україна між Сходом і Заходом.

    8. Геополітика Козацько-гетьманської держави.

    9. Участь України в зовнішній політиці європейських країн другої половини XVII-XVIII ст..

    10. Українська революція: здобутки і втрати в державотворчих змаганнях (1917-1920).

    11. УНР і її міжнародні зв’язки.

    12. Західна орієнтація Української Народної Республіки.

    13. Західний напрям в українській геополітиці в період тоталітарного режиму.

    14.Державницькі ідеї в середовищі руху шестидесятників.

    15. Місце України у новому геополітичному просторі.

    16. Геополітичні виміри України в загальноєвропейському політичному процесі.

    17. Євроатлантична парадигма української геостратегії.

    18. Геополітичний контекст україно-російських відносин.

    19. Європейський вибір України.

    20. Інноваційний шлях розвитку України.

    21. Європейський вектор української геополітики: законодавче забезпечення і практичне здійснення.

    22. Двосторонній вимір євроатлантичної стратегії України.

    23. Україна і держави Центрально-Східної Європи в контексті європейської інтеграції.

    24. «Чорноморська доктрина» та її сучасні виміри.

    25. Українська геополітика: південний вектор.

    26. Форми міжнародного співробітництва України з державами Чорноморського регіону.

    27. «Самостійна Україна» Миколи Міхновського.

    28. Головні ідеї чинного націоналізму Дмитра Донцова.

    29. «Націократична держава» Миколи Сціборського.

    30. Державницькі ідеї політичного спадку Євгена Коновальця.

    31. Класократична модель української держави у творах В’ячеслава Липинського.

    32. Соціально-ліберальні погляди Михайла Драгоманова.

    33. Концепція українського демократичного націоналізму Івана Франка.

    34. Фундатори Української Академії наук Володимир Вернадський, Михайло Туган-Барановський та Агатангел Кримський.

    35. Українська ліберальна ідея у науковій творчості Івана Лисяка-Рудницького.

    36. Дослідник проблем політичної географії – Степан Рудницький.

    37. Геополітична роль незалежної України у «Виводі прав України» П. Орлика.

    38. Михайло Грушевський – український історик, політичний і державний діяч.

    39. «Чорноморська доктрина» Юрія Липи.

    40 Державницькі погляди діячів ОУН-УПА.

    41. Дисидентський рух в Україні.

    42. Геополітичні ідеї у «Нарисі нашої культури» Євгена Маланюка.

    43. Гетьман Іван Мазепа.

    44. Гетьман Богдан Хмельницький.

    45. Козаччина у творах Д.Яворницького.

    46. Слов’янофільство М.Костомарова.

    47. Концепція двох центрів В Кучабського і С.Томашівського.

    48. симон Петлюра – український політик, державний і військовий діяч.

    49. Соціальна модель Володимира Винниченка.

    50. Павло Скоропадський – гетьман Української Держави.




    10. Методи контролю

    Система контролю знань та вмінь студентів охоплює:
    - Поточний контроль.

    Усне або письмове опитування студентів під час семінарських занять. Кожен студент повинен отримати мінімум 2 оцінки (за п’ятибальною шкалою). Для отримання позитивної оцінки студент повинен дати вичерпну відповідь на питання семінарського заняття, вільно володіти матеріалом, бути активним під час обговорення теми та ін.

    Самостійно виконане студентами індивідуальне завдання у вигляді написання рефератів, за які виставляється третя обов’язкова оцінка (за п’ятибальною шкалою).

    Із суми оцінок виводиться середня оцінка, яка множиться на «5». Окрім того, оцінюється активність студентів на семінарських заняттях – участь у дискусії, доповнення, узагальнення та ін. На кожному занятті студент може отримати додатково 1 бал (всього 5 балів). Це дозволяє отримати максимум 30 балів.
    - Модульний контроль.

    Написання студентами 2 модулів, кожен з яких оцінюється максимально у 10 балів. Кожне модульне завдання охоплює 2 питання, відповідь на кожне з яких оцінюється у 5 балів. Оцінюється чіткість викладу та максимальна ґрунтовність відповіді.


    - Підсумковий контроль.

    Залік виставляється у випадку успішності студентів у семестрі не менше 26 балів. Кількість отриманих студентами балів множиться на коефіцієнт «2».



    11. Розподіл балів, що присвоюється студентам

    Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для іспитів та заліків). Залік виставляється у випадку успішності студентів у семестрі не менше 26 балів. Кількість отриманих студентами балів множиться на коефіцієнт «2».



    Критерії оцінювання знань за різними видами робіт:

    Види робіт

    Приблизна частка у підсумковій оцінці

    Доповідь на семінарах

    (від 0 до 5 балів)

    Участь в дискусіях і доповненнях на семінарах

    1 бал

    Виконання ІНДЗ

    (від 0 до 5 балів)

    Контрольна модульна робота № 1

    (від 0 до 10 балів)

    Контрольна модульна робота № 1

    (від 0 до 10 балів)

    Розподіл балів, які отримують студенти (для заліку)

    Поточне тестування та самостійна робота

    Сума

    Змістовний модуль № 1

    Змістовний модуль № 2

    Т1

    Т2

    Т3

    Т4

    Т5

    Т6

    Т7

    Т8

    Т9

    100

    30 + 20 = 50 * 2
      1   2   3   4

    Коьрта
    Контакты

        Главная страница


    Бланк Робочої програми навчальної дисципліни