• Фразеологізмом називається стійке сполучення слів, граматично організоване за
  • Гула горобина ніч (горобина ніч – підмет ), тугий на вухо дід (тугий на вухо – означення ), дід зігнувсь у три погибелі (у три погибелі – обставина ).
  • брязкати (брязкотіти, брязчати) зброєю; гладити по голові (голівці); ускочити по самі (самісінькі) вуха;

  • Скачать 41.43 Kb.


    Дата02.11.2017
    Размер41.43 Kb.

    Скачать 41.43 Kb.

    Фразеологізмом називається стійке сполучення слів, граматично організоване за





    ФРАЗЕОЛОГІЗМИ

    Загальне значення

    Роботу підготувала вчитель української мови та літератури

    Бачуріна Тетяна Миколаївна

    2016рік


    Фразеологізмом називається стійке сполучення слів, граматично організоване за моделлю словосполучення або речення. Фразеологізми характеризуються семантичною злитістю компонентів, цілісністю значення і автоматичним відтворенням у текст.

    Як правило, фразеологізм має форму словосполучення. Форму закінченого речення мають такі специфічні різновиди фразеологізмів, як прислів’я та приказки. Крилаті вислови (фразеологізми літературного походження) можуть бути виражені як словосполученням, так і реченням.

    Фразеологізм-словосполучення поєднує в собі одночасно ознаки і словосполучення, і слова. Так , фразеологізм пекти раки зовнішнім виглядом нічим не відрізняється від вільного словосполучення пекти пироги. Він так само складається з двох слів, які пов’язані між собою зв’язком керування відповідно до законів синтаксису словосполучення.

    У той же час багато істотних ознак відрізняють цей фразеологізм від словосполучення і наближають його до слова :

    1. Значення пекти раки – червоніти, соромитись не випливає із значень слів, з яких він складається, як це має місце у вільному словосполученні. Значення відразу приписується усьому фразеологізмові як єдиному цілому. Зв'язок значення і форми у фразеологізмів, як і у слів, буває невмотивований: бити байдики – лінуватись, собаку з’їсти – набути досвіду, нечистий на руку – нечесний, як сніг на голову – несподівано.

    2. Вільне словосполучення в мовленні щоразу конструюється заново:пекти коржі, пекти картоплю пекти пироги. Фразеологізм пекти раки має сталий лексичний склад, він, як і слово, існує в мові в готовому вигляді й автоматично відтворюється в мовленні як єдине ціле.

    3. У реченні фразеологізм виконує ту ж саму функцію, що і слово, тобто виступає як єдиний член речення. Наприклад, у реченні Він пече раки фразеологізм є одним присудком, а не присудком і додатком. Порівняй також: Гула горобина ніч (горобина ніч – підмет), тугий на вухо дід (тугий на вухо – означення), дід зігнувсь у три погибелі (у три погибелі – обставина).

    4. Як і слова, фразеологізми можуть бути багатозначними, виступати в синонімічні, омонімічні, антонімічні відношення з іншими фразеологізмами і словами. Так, багатозначний фразеологізм роззявити рота може означати відкрити рота, почати говорити, здивуватись, загаятись. Фразеологізм гнути спину має два значення: тяжко працювати, принижуватись перед кимось.

    Омонімічні можна вважати такі значення фразеологізмів, які не мають між собою асоціативного зв’язку: закрити очі – умерти, не звернути на щось уваги; пустити півня – підпалити, сфальшивити при співі.

    Синонімія у фразеологізмів – явище досить поширене:

    1)давати наганяй, давати натруски, давати прочухана, милити чуба, милити шию, давати жару, наганяти холоду, накривати мокрим рядном, знімати стружку, вставити свічку, справляти мізки, вставляти клепку, виділити в дюндель;

    2) обібрати до нитки, обдерти як липу, останню сорочку зняти, пустити з торбами.

    Антонімами є фразеологізми, що протиставляються за значенням: співати дифірамби – поливати помиями; ні пари з вуст – розпустити язика; кури не клюють – як кіт наплакав. Фразеологізми можуть ставати антонімами також через наявність – відсутність частки не: велике цабе – невелике цабе, нашого поля ягода – не нашого поля ягода; завдяки антонімічним словам у своєму складі: кидати в жар – кидати в холод, пливти за течією – пливти проти течії.

    Лексичний склад фразеологізмів, як це сказано у визначенні, має бути сталим. Варіанти можуть розрізнятися: 1)лексемами (синонімами, словами однієї семантичної групи):брати (здіймати, знімати, підіймати) на сміх (глум, глузи, кпини, висміхи); у поті лиця (чола); ні богу свічка, ні чорта кочерга (огарок, ладан, коцюба, рогачило, надовбень, куришка); 2)словотворчими моделями: брязкати (брязкотіти, брязчати) зброєю; гладити по голові (голівці); ускочити по самі (самісінькі) вуха; 3) граматичною формою: ні богу (богові) свічка, ні чорту (чортові) кочерга; прикусити язика (язик); мов вода змила (мов водою змила); 4)фонемним складом: підлити масла в огонь (у вогонь); в очі (у вічі) говорити; 5) порядком слів: вмерти від сміху (від сміху вмерти); сидіти в печінках (у печінках сидіти); 6)наявністю/відсутністю факультативних елементів: материне молоко (на губах) не обсохло; намастити п’яти (салом); на рівні (вищих) світових стандартів.

    Варіативність фразеологізмів визначається мовною традицією і допускається далеко не в усіх випадках. Так, не можна сказати: зїсти пса, замість зїсти собаку, лупцювати байдики, замість бити байдики.




    Коьрта
    Контакты

        Главная страница


    Фразеологізмом називається стійке сполучення слів, граматично організоване за

    Скачать 41.43 Kb.