• Какие существуют пути решения дефицита пресной воды
  • ПОДОРОЖ, ЯК СПОСІБ ПІЗНАННЯ СВІТУ Коноверська Анна
  • ПРАВОСЛАВНИЙ ХРАМ МОГО СЕЛА Коноз Володимир
  • Зміна експозиції Кобеляцького районного музею літератури

  • Скачать 12.69 Mb.


    страница26/62
    Дата29.01.2019
    Размер12.69 Mb.

    Скачать 12.69 Mb.

    Хі всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді


    1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   62

    ПРОБЛЕМА КАЧЕСТВЕННОЙ ВОДЫ НА ЗЕМЛЕ

    Кондруцкая София, ученица 8-А класса ГУ «ЛУВК специализированная школа I ступени – гимназия № 52» Руководитель: Сакун Л. А., учитель высшей категории, «старший учитель»
    Глобальные аспекты проблемы загрязнения природных вод – обширны и весьма сложны.  Ускорение  научно-технического прогресса, рост производства тесно связаны с окружающей средой, с состоянием природных ресурсов, качеством природных вод. Развитие  технологий и рост производства не только усиливают воздействие  человека на природу с целью её приспособления к потребностям общества, но и служат источником загрязнения  окружающей среды и нарушения экологических равновесий в природе.     

    Важную роль в загрязнении природной среды играют отходы, которые часто попадают в природные водоёмы (промышленные, коммунальные, сельскохозяйственные) и, прежде всего сточные воды. Вопросы очистки, обезвреживания, утилизации и удаления отходов являются серьёзнейшей проблемой во всем мире. Задача человечества – сохранить красоту нашей Земли, а может сделать её ещё более прекрасной.

    В качестве источников хозяйственно-питьевого водоснабжения чаще всего используются реки, которые представляют собой естественные стоки родников, болот, озёр, ледников. При этом непосредственное питание рек осуществляется дождями, талыми водами ледников, а также подземными источниками.
     Пресные подземные воды являются ценнейшим  полезным ископаемым, подчас единственным источником питьевого водоснабжения, особенно в засушливых районах. Их роль в водоснабжении будет и дальше возрастать. Сегодня водопроводная вода—это только подземные воды. Но подземные воды наряду с поверхностными также подвергаются загрязнению. Особенно заметно изменение качества подземных вод в промышленных районах, именно таким является Донбасс.

    В результате хозяйственной деятельности человека на поверхность земли попадают и скапливаются там огромные количества различных веществ. К ним относятся отходы, а также используемые в сельском хозяйстве и промышленности удобрения и ядохимикаты. Загрязняющие вещества проникают в подземные воды и меняют их качество. Все это является основной причиной загрязнения подземных вод. 

    К показателям качества воды в естественном состоянии относятся показатели качества подземных вод, не подвергшихся заметному изменению вследствие хозяйственной деятельности.

    Основными, загрязняющими подземные воды, веществами являются: промышленные отходы, включая выбросы автотранспорта; коммунальные отходы; загрязняющие отходы сельского хозяйства, нефть и нефтепродукты; природные некондиционные воды.

    Мы решили провести исследование и узнать, как можно сократить потребление воды в быту.

    Утром мы умываемся, чистим зубы. Пока три человека только почистят зубы, уйдёт почти девять литров зря. На приготовление завтрака – 1 литр. Итого уже 10 литров. На уборку в выходные дни нужно около 30 литров воды. При одном нажатии кнопки на бачке унитаза в канализацию мы спускаем 6 литров воды. Получается, что на одного человека выходит за день ещё около 30 литров. Вечерний туалет - расход ещё почти 10 литров лишней воды. Но даже это – мелочь по сравнению с дальнейшей процедурой купания. За день можно подвести такие итоги: около 70 литров уходит на туалет; 50 литров – на душ; 25 литров – стирка; 15 литров – мытьё посуды; 5 литров – пища; 3 литра – чай, кофе и т.д. Итого в среднем за день уходит около 150 литров.



    Какие существуют пути решения дефицита пресной воды?

    1) Сохранение запасов пресной воды в водохранилищах.

    2) Хозяйственно-бытовые и сточные воды должны подлежать переработке и очистке.

    3) Выведение сортов сельскохозяйственных культур с меньшей потребностью в поливе, Сточные воды использовать для полива растений.

    5) Исправить все протекающие краны. За сутки неисправный кран может «накапать» до 200 литров воды.

    6) На время чистки зубов нужно выключать воду в кране.

    7) При мытье посуды не держать постоянно кран открытым.

    Сейчас наступил тот момент, когда мы просто обязаны предпринять всевозможные меры, чтобы вода не расходовалась зря. Для этого нужно просто пересмотреть свои привычки и использовать водные ресурсы грамотно.



    ПОДОРОЖ, ЯК СПОСІБ ПІЗНАННЯ СВІТУ

    Коноверська Анна, учениця 10 класу Куп’янської гімназії №. Куп’янської міської ради.

    Керівник: Вербицька Наталя Віталіївна вчитель зарубіжної літератури


    У якийсь момент я зацікавилася, чому ж люди люблять подорожувати. Особисто я люблю подорожувати, щоб упізнати світ, відкрити щось нове для себе, побачити ті місця, про які читала в книгах. Але не усі люди розділяють мою точку зору на подорожі.

    Для початку розберемо, що таке подорож.

    Подорож – переміщення якоюсь певною територією з метою її вивчення, а також із загальноосвітньою, пізнавальною, можливо, спортивною цілями.

    В певний час розвитку суспільства подорож була основним джерелом інформації. Я вважаю, що якби не подорожі, ми б і досі були не розвинені, наші технології нам би навіть не снилися. Люди розвиваються, коли вони разом йдуть до певної мети, а подорож є одним з основних способів всебічного розвитку

    Існує багато видів подорожей, але б з якою метою ми б не подорожували, всі люди отримують від подорожі якийсь результат. Багато визначних людей пізнали наш світ як раз завдяки подорожам. Колумб відкрив Америку, нехай, випадково, але завдяки невдалому пізнанні світу. Це допомогло йому знайти новий континент, нову расу,звичаї, релігію. Колумб не єдиний, хто подорожуючи, робив для себе та інших нові відкриття, були і інші ,їх вклад в історію неймовірний.

    Але це було колись, зараз же подорожуючи ми робимо щось нове. Наприклад:

    • - Ми можемо вирости як особа.
      - Визначити свою місію в житті.
      - Набути нового досвіду і знань.
      - Почнемо краще розуміти себе і інших людей.

    - Отримаємо нові враження.
    - Знайомимося з новими людьми.
    - Придбаємо нові знання і досвід.
    - Стаємо толерантними до іншої моралі, іншої релігії, та інше.

    У моєму житті було небагато подорожей, проте кожна з них була особливою. Маленькою я обожнювала їздити у потязі, я уявляла що потяг стоїть на місті, а земля рухається тільки для мене, тож мені було усе одно куди ми їдемо. Коли я стала підлітком, для мене стало дуже важливим саме місце куди я подорожую. Кожного літка ми з родиною їздимо по містам України, я була в майже у всіх областях України. Але найбільше мені запам’ятався Львів, його маленькі затишні вулички, запашні кав’ярні, а головне, там зовсім інші люди. Так, звичайно, вони такі ж українці, як ми, але, спілкуючись із ними, складається враження, що вони справжні українці, чисті, щирі, завжди прийдуть на допомогу. Приїхавши зі Львова, я почала порівнювати «тут і там», и прийшла до висновку, що не дивлячись на те, що ми живемо в одній країні, відмінні речі між нашими містами у декілька разів перевищують спільні.

    Отже, всі ми хоча б раз подорожували, не важливо куди, на інший континент, в іншу країну, навіть у інше містечко, але відправляючись кудись, ми знайомимося з місцевими звичаями, суспільством, а потім ми складаємо спільну картинку, картину, котра потім допоможе нам робити розумні висновки про оточення, про світ в цілому. У наш час Інтернету та провідних технологій ми можемо переглянути безліч передач, фільмів, прочитати безліч книжок про подорожі і зробити певні висновки. Завдяки цим висновкам деякі люди вважають, що та чи інша країна є гарною чи ні, цікавою чи ні, які там люди, релігія, звичаї та інше. Але роблячи такі висновки, вони і не усвідомлюють що роблять «висновки про висновки», тобто, вони оцінюють те чи інше місце за допомогою чужих вражень, слів, почуттів, за допомогою так званих «чужих очей». А це невірно, бо саме подорож допомагає нам скласти правильні висновки, тільки власне враження, не чуже, допоможе саме – Пізнати Світ, у всій його красі, з усіма недоліками.
    ПРАВОСЛАВНИЙ ХРАМ МОГО СЕЛА

    Коноз Володимир, учень 7 класу Протопопівського навчально-виховного комплексу

    «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний заклад» Дергачівської районної ради Харківської області,

    вихованець гуртка «Юні музеєзнавці» Дергачівського БДЮТ Дергачівської районної ради Харківської області. Керівник гуртка: Остапчук Н.Ф., вчитель української мови та літератури

    Церква та духовенство мали велике значення в Слобідській Україні, особливо у її моральній культурі. Православна віра в житті українського народу була великою могутньою силою через те, що український народ був, взагалі тоді релегійним, а друге, що йому прийшлося захищати і боронити свою віру проти утисків католицтва. Та у ній боротьба за віру злилася з боротьбою за волю, за українську національність і велася не тільки мечем, а й словом. Українська церква мала свою єпархію на чолі якої стояв Київський митрополит, незалежний від московського патріархату. Українська церква мала великі особливості в порівнянні з великоросійською православною церквою. І коли православне населення почало переселятися з Задніпрянщини і заселяти слобідську Україну, воно принесло свої українські особливості у церковний устрій. Переселенці привозили із собою священників і церковний причт, привозили образи, антимиси церковну утварь й богослужебні книги українського друку, і навіть церковні дзвони.

    Парафіяни самі піклувалися про свою церкву. Переселенці як тільки осідали на якомусь місці, перш усього починали будувати і по містах і селах свої парафіяльні церкви. У Харкові, наприклад, Соборна Успеньська церква була збудована у 1657-58 роках. Вона була маленька – стіни між углів були чотири сажні – і дуже бідні.

    Село Протопопівка Харьківської губерні Вертіївської волості засновано при річці Ольшана в якій водилась велика кількість різної риби. Розташоване село на захід від Харкова в 33 верстах. В давнину село було оточене густим, майже не проходимим лісом, в якому водилися ведмеді, вовки, лисиці. До нас дійшли відомості про те, що село складалося з 15 селянських дворів.

    В 1770р. в селі була збудована церква в ім’я Святої Тройці, поміщиком Ковалевським із власного матеріалу. Будувалася вона протягом декількох років, так як поміщик змушений був виїздити за кордон. Церква – дерев’яна, однокупольна, з кам’яним фундаментом, з дерев’яною невисокою дзвіницею, яка розташована не далеко від церкви. За формою храм хрестоподібний. Стояла церква на рівному місці недалеко від річки. Навколо неї росла велика кількість дерев. Спочатку церква була простою і скромною: крита гонтою. З середини 1868р. металева, потім фарбувалася білою фарбою. З 1880р. через кожні 9 р. церква фарбується масляною фарбою, з середини – верх небесного кольору усіяний металевими, позолоченими зірками, по вуглах – написні євангелісти, нижня частина стін пофарбована в коричневий колір. Зсередини на стінах розміщені ікони простого письма під фольгою. Над північними дверима висіла ікона Божої Матрі з дитиною, вичурного старинного письма на полотні великих розмірів, коли і ким пожертвувано, невідомо. Друга ікона, маленьких розмірів, розташована біля південних дверей Святого Пророка Данила в срібно позолочених ризах. Передана ця ікона в церкву місцевим поміщиком – землевласником В. Боровітіновим. В храмі великою пошаною користувалася Казанська Богоматір (4 листопада). В цей день з усіх сіл стікалося до 2000 богомольців. Ззовні в 1850-60р. церковна дзвіниця була покрита дошками і пофарбовані масляною фарбою. За час свого існування церква два рази підважувалась, мінялися підвалини. В цей час були помічені під церквою людські кістки, частини із шовкової тканини. Мабуть, тут були захоронені будівники церкви.

    В 1883р. піклуванням колишнього церковного старости Кіндрата Мартиненка була збудована сторожка, дерев’яна, вкрита металом. В 1864р. поміщиком Д.Н. Боровітіновим було пожертвувано для священнослужителів будинок із трьох кімнат.



    В 1895р. біля церкви була збудована дерев’яна огорожа, пофарбована масляною фарбою. В 1880р. прихожанами було пожертвувано 190 рублів 20 копійок. Це видно із церковної книги.


    рік

    приход

    приход

    расход

    расход

    рік

    приход

    приход

    расход

    расход

     

    руб

    коп

    руб

    коп

     

    руб

    коп

    руб

    коп

    1840

    18

    96

    16

    48

    1904

    490

    77

    350

    53

    1850

    30

    27

    26

    80

    1905

    666

    2

    418

    43

    1874

    174

    93

    164

    40

    1906

    518

    45

    392

    13

    1884

    136

    72

    113

    94

    1907

    1083

    30

    990

    44

    1894

    378

    9

    240

    22

    1908

    1605

    90

    1442

    47

    З 1770 по 1876 р. через те що село не мало квартири для священника церква була прописана до Вільшанської Покровської церкви, а з 1876 р. вона приписана до Вільшаньської Миколаївської церкви.

    Приход Протопопівської Троїцької церкви складався: село Протопопівка і село Ярошівка. Хутори Гуківка, Безруків, Криворотівка. Жителі сіл хуторів – селяни.



    рік

    селян

    рік

    селян

    рік

    селян

    військових

    духовенство

     

    чол

    жін

     

    чол

    жін

     

    чол

    жін

    чол

    жін

    чол

    жін

    1850

    357

    385

    1904

    578

    563

    1910

    72

    731

    31

    9

    2

    1

    1860

    288

    306

    1905

    576

    554

    1911

    800

    784

    29

    11

    2

    1

    1870

    358

    370

    1906

    602

    580

     

     

     

     

     

     

     

    1880

    434

    431

    1907

    616

    591

     

     

     

     

     

     

     

    1890

    509

    491

    1908

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    1900

    434

    442

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    1901

    514

    531

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    1902

    507

    516

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    1903

    483

    496

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    В 1908р. при церкві була організована школа в яку ходило 17 хлопців і 20 дівчат. Законовчителем був священник Олексій Подольський, а вчителькою Олена Павлівна Боскіна, яка закінчила курс гімназії і Катерина Василівна Вороніна.

    Краєзнавці та історики Харківщини у радянський період не займалися вивченням церковної історії краю. В державі, де релігія розглядалася як пережиток минулого, інтерес до цієї теми оголошувався шкідливим, а наукова робота в цьому напрямку була важкою.

    Так, штучно були перервані цікаві дослідження, які розпочали історію церкви. Гортаючи пожовклі сторінки старих книг, ми з подивом відкриваємо своєрідну terra incognita – історію рідного краю, історію, в якій православна церква займає гідне місце.

    Список використаної літератури



    • Історія міст і сіл України РСР.

    • Благий Д.І. історія Слобожаньської України.

    • Субтельний О. Україна : -Київ.

    • Державний архів Харківської області.


    Зміна експозиції Кобеляцького районного музею літератури

    та мистецтва імені Олексія Кулика як відображення

    суспільно-політичних трансформацій сьогодення
    1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   62

    Коьрта
    Контакты

        Главная страница


    Хі всеукраїнська філософська історико-краєзнавча конференція учнівської молоді

    Скачать 12.69 Mb.