страница1/12
Дата09.05.2018
Размер2.23 Mb.

Календар знаменних І пам’ятних дат у галузі освіти І педагогічної науки на 20


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ІМЕНІ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО

КАЛЕНДАР

знаменних і пам’ятних дат у галузі освіти і педагогічної науки на 2013 рік

Київ – 2012


Упорядник



Л. І. Ніколюк, науковий співробітник

ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського


Науковий редактор

П. І. Рогова, канд. іст. наук,

ст. наук. співробітник,

директор ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського
Відповідальна за випуск

Л. О. Пономаренко, т. в. о. заступника директора з внутрішньої науково-бібліотечної роботи ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського
Літературний редактор

І. П. Білоцерківець,

молодший науковий співробітник

ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського


ЗМІСТ
Від упорядника ……………….....................................................................

І. ВИЗНАЧНІ ДАТИ РОКУ

Цього року виповнюється………………………...............................

Цього року відзначається……………………………………………

Ювілейні дати книг видатного українського педагога В. О. Сухомлинського……………………………………………………..

ІІ. ПЕРЕЛІК ВИЗНАЧНИХ І ПАМ’ЯТНИХ ДАТ

ЗА МІСЯЦЯМИ……………………………….............................................

Січень……………………………………………………............................

Лютий……………………………………………………………………..

Березень………………….………………………………............................

Квітень……………………………………………........................................

Травень……………………………………………………………………

Червень……………………………………………………………………

Липень…………………………………………………………………….

Серпень…………………………………………………..............................

Вересень……………………………………………………........................

Жовтень……………………………………………….................................

Листопад…………………………………………………….......................

Грудень…………………………………………………..............................

ІІІ. НАУКОВЦІ НАПН УКРАЇНИ – ЮВІЛЯРИ 2013 року ………………..

Список скорочень………………………………………………………………

Іменний покажчик ……………………………………………………………

Список використаної літератури ...................................................................


ВІД УПОРЯДНИКА

Головною метою діяльності Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського (ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського) є інформаційне забезпечення інноваційного розвитку національної педагогічної науки, освіти і практики, упровадження досягнень педагогічної науки, передового досвіду в практику роботи навчальних закладів держави, а також підвищення професійного, духовного й культурного рівня науково-педагогічних кадрів, працівників освіти, молоді, що навчається.

Інформаційна робота, яка є однією з головних функцій у діяльності ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, здійснюється в різних напрямах, зокрема шляхом створення вторинної інформації (інформаційних бюлетенів, тематичних списків з актуальних питань педагогіки і психології, галузевих тематичних та персональних бібліографічних посібників, книжкових виставок як у традиційній, так і в електронній формі тощо). Електронні ресурси різних видів з актуальних питань педагогіки і психології, до яких входить і вторинна продукція, доступні користувачам на веб-порталі ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського (http://www.dnpb.gov.ua), на якому представлено:


  • електронний каталог;

  • бібліографічні списки до книжкових виставок, присвячених ювілейним датам у галузі педагогічної науки і освіти;

  • бібліографічні посібники ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського з актуальних питань педагогіки і психології;

  • інформаційно-бібліографічні ресурси «Видатні педагоги України та світу», «Педагоги-новатори України», «Видатні бібліотекознавці, бібліографознавці, книгознавці та документознавці України та світу»;

  • бібліографічні ресурси, підготовлені освітянськими бібліотеками МОНмолодьспорту України та НАПН України;

  • галузева реферативна база даних;

  • інформаційно-аналітична продукція;

  • архів виконаних віртуальних бібліографічних довідок.

Серед вторинної продукції, що готує колектив ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, чільне місце посідає «Календар знаменних і пам’ятних дат у галузі освіти і педагогічної науки» (далі – Календар), мета якого – шляхом подання хронологічного переліку визначних дат як з історії світової, так і вітчизняної освіти, педагогіки, психології та філософії допомогти педагогічним і науково-педагогічним кадрам, студентам, бібліотекарям освітянських книгозбірень у плануванні роботи, отриманні компетентної інформації про ту чи іншу подію або особу.

Упорядковуючи Календар, укладачі врахували зміни, що відбулися в освіті України в процесі її реформування і модернізації, зокрема створення впродовж останніх років нових навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів України.



«Календар знаменних і пам’ятних дат у галузі освіти і педагогічної науки на 2013 рік» має три розділи. У першому розділі «Визначні дати року» ювілеї визначних подій і особистостей подано без точних дат (числа і місяця), які з тих чи інших причин не встановлено (незалежно від укладачів). Окремо виділено ювілейні дати виходу друком книжок видатного українського педагога В. О. Сухомлинського (1918–1970), ім’я якого носить ДНПБ України з 2003 р.

Другий розділ «Перелік визначних і пам’ятних дат за місяцями» містить: ювілейні дати народження видатних учених з різних галузей науки, письменників, літературознавців, бібліотекознавців; основні міжнародні, державні та церковні свята; ювілейні дати історичних громадсько-політичних подій.

У третьому розділі «Науковці НАПН України – ювіляри 2013 року», крім ювілейних дат провідних українських учених і науковців НАПН України, зазначено також ювілеї іноземних членів Академії – з Австрії, Греції, Канади, Німеччини, Польщі, Росії, США та інших країн.

У Календарі представлено відомості про 752 події та визначні дати, із них – 428 присвячені персоналіям (у т. ч. 92 ювілярам НАПН України). Допоміжний апарат Календаря складається з іменного покажчика, списку скорочень та списку використаної літератури, який містить близько 50 джерел, серед них: монографії, педагогічні енциклопедії та словники, довідники, календарі, періодичні видання тощо. Дати народження ювілярів-науковців НАПН України в іменному покажчику взято у квадратні дужки [].

Відгуки і пропозиції щодо видання надсилайте на адресу:

ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського

відділ наукової бібліографії

Л. І. Ніколюк

вул. М. Берлинського, 9

м. Київ – 60

04060

тел.: 467-22-14



e-mail: larisa_dnpb@ukr.net
І. ВИЗНАЧНІ ДАТИ РОКУ
2005–2014 рр. оголошені Генеральною Асамблеєю ООН (2001) Десятиріччям грамотності: освіта для всіх.

2005–20115 рр. оголошені Генеральною Асамблеєю ООН (2002) Десятиріччям освіти в інтересах стабільного розвитку ООН.



Цього року виповнюється:

– 2120 років від народження Марка Тулія Ціцерона (106 р. до н. е. – 43 р. до н. е.).

Давньоримський політичний діяч, видатний оратор, філософ-еклектик, теоретик риторики, прихильник свободи і республіки, консул у Кілікії, вождь сенату і республіканців, автор латинського словника, висловів: «папір не червоніє», «звичка – друга натура», «поетами народжуються, ораторами стають» та ін.; творів про судові і політичні промови, трактатів з риторики, політики, філософії, зокрема «Про природу богів», «Про обов’язки», «Про найбільше добро і зло», «Про республіку», «Про закони» та листів, що є джерелом відомостей про епоху громадянських воєн у Римі.

– 1035 років від народження Ярослава Мудрого (978–1054).

Великий князь київський, син Володимира Святославовича, освітній і державний діяч Київської Русі, з іменем якого пов'язані розквіт Київської Русі, посилення її міжнародного впливу; поширювач книжності на Русі, організатор перекладу і переписування книг, засновник першої на Русі бібліотеки та школи при Храмі Святої Софії – вищого навчального закладу, створеного на століття раніше від перших університетів Західної Європи.

– 1030 років від народження Антонія Печерського (983–1073).

Чернець, видатний церковний діяч Київської Русі, один із засновників і керівників Києво-Печерського монастиря.

– 960 років від народження Володимира Мономаха (1053 – 1125).

Великий князь Київський, видатний державний, політичний і освітній діяч Київської Русі, письменник, чиї твори відповідали політичній лінії князя і програмі культурних реформ – художньо-мистецької, літературної, освітньої; автор творів «Граматка до Олега Святославича» (лист-документ), «Молитва», програмного твору «Повчання дітям» (1106), що є визначною і найдавнішою пам’яткою вітчизняної педагогічної думки, в якій уперше обґрунтовано необхідність переходу від релігійно-аскетичного виховання до практично-життєвого і від родинного до родового й державного.

– 700 років від народження Джованні Боккаччо (1313–1375).

Італійський письменник-гуманіст, один із родоначальників літератури Відродження, автор першого психологічного роману у західноєвропейській літературі «Ф'яметта», твору «Декамерон», що складається із 100 новел, які є класичним зразком реалістичної новели епохи Відродження, поем «Тесеїда», «Любовне видіння», першої біографії Данте тощо.

– 635 років від народження Вітторіна Да Фельтре (1378–1446).

Італійський педагог-гуманіст епохи Відродження, організатор першої школи інтернатного типу «Будинок радості» – середнього навчального закладу, де втілювалися гуманістичні ідеї та використовувалися активні й розвиваючі методи навчання і виховання. Його прізвище в історії педагогіки стало синонімом гуманістичного й демократичного ставлення до дитини.

– 500 років від народження Станіслава Оріховського (1513–1566).

Українсько-польський гуманіст, філософ, історик, публіцист, полеміст, оратор, суспільно-політичний діяч, один із найвидатніших постатей культури доби Відродження, автор ораторських, публіцистичних та історичних творів, написаних латинською мовою (володів ще давньогрецькою і давньоєврейською мовами), зокрема промов «Про турецьку загрозу», «Промова на похоронах Сігізмунда І», «Про целібат», «Хроніки» (з історії Польщі), діалогів, памфлетів, листів тощо.

– 435 років від народження Касіяна Саковича (бл. 1578–1647).

Український учений, письменник-полеміст, філософ, освітній і церковний діяч, богослов гуманістичного спрямування, перекладач, викладач риторики, піїтики, філософії і ректор Київської братської школи, проповідник Люблінського православного братства (із 1641 р. – католик), учасник церковної реформи в Україні, ідеолог державної незалежності України та пошанування прав і свобод людини, автор філософських творів «Арістотелівські проблеми», «Трактат про душу», збірки весільних і похоронних промов та казань, полемічних трактатів «Перспектива», урочистої декламації «Вірші на жалосний погреб Петра Конашевича Сагайдачного» тощо.

435 років від народження Максима (у чернецтві Мелетій) Герасимовича Смотрицького (1578, за новими даними досліджень – 1633).

Український філософ, просвітитель, письменник-полеміст, церковний і освітній діяч, доктор медицини, православний і католицький богослов, ректор Київської братської школи, архімандрит Віленського братського монастиря, архієпископ Полоцький, предстоятель Дерманського уніацького монастиря (у 1627 р. офіційно прийняв унію), автор «Граматики» церковнослов’янської мови, що стала шкільним підручником і витримала багато перевидань, якою було закладено основи сучасної граматичної термінології; польськомовних книг «Тренос» (плач православної матінки-церкви), «Апологія», «Паранесіс».

– 355 років від народження Симена Яворського (у чернецтві Стефан, 1658–1722).

Український просвітитель, талановитий педагог і філософ, письменник, церковний діяч, представник української барокової схоластики, професор Києво-Могилянської академії, публічний проповідник, митрополит Рязанський і Муромський, прихильник реформ Петра І в освіті, економіці, армії та ін., реорганізатор і проректор Московської Слов'яно-греко-латинської академії (20 років), президент Священного Синоду, засновник мережі нових (архієрейських) духовних шкіл, один із упорядників і видавців словників, підручників, навчальних посібників, автор проповідей, віршованих творів, «Букваря языка словенска», праць з риторики, філософії, релігії, капітальної праці «Камінь віри».

– 300 років від народження Івана Григоровича Григорóвича-Барського (1713–1783).

Український архітектор, представник українського бароко, автор робіт у Києві – складної системи гідротехнічних споруд самоточного водогону із басейном і павільйоном-фонтаном «Самсон», надбрамної церкви із дзвіницею в Кирилівському монастирі, Покровської церкви, церкви Миколи Набережного, церков Різдва у Козельці, в с. Лемеші на Чернігівщині; останнім творінням майстра став корпус академічної бурси для учнів Київської академії.

– 275 років від народження Петра Васильовича Завадовського (1738, ін. 1739 –1812).

Український і російський політичний, державний та освітній діяч, сенатор, дійсний таємний радник, граф, учасник першої російсько-турецької війни (1768–1774), генерал-майор, голова Комісії зі створення народних училищ та перший міністр освіти Російської імперії, реорганізатор Московської медико-хірургічної школи, Пажеського корпусу, член ради при імператорі й голова Комісії з укладання законів Російської імперії, автор нового Статуту університетів (1804), статутів Академії наук, духовних академій та народних училищ, реформатор системи народної освіти. За підтримки міністра було відкрито Харківський університет (1805) і Першу Київську гімназію (1809), перший в Росії Педагогічний інститут у Петербурзі.

– 250 років від народження Антона Антоновича Прокоповича-Антонського (1763, ін.1762 – 1848).

Український учений, просвітитель, педагог-гуманіст, видавець, громадський діяч, прихильник класно-урочної системи навчання, взаємозв'язку між розумовим, фізичним і моральним вихованням, великої ролі у вихованні дітей надавав батькам, колективу; ректор Московського університету, член Російської академії наук, професор та директор Шляхетського університетського пансіону, засновник і керівник Товариства шанувальників російської словесності, автор творів з питань виховання і навчання, зокрема «Слово про початок і успіхи наук…», «Про виховання», «Три загадки».

– 240 років від народження Івана Петровича Пніна (1773–1805).

Російський просвітитель, поет, публіцист, військовослужбовець артилерії, працівник Державної ради, департаменту Міністерства народної освіти, президент «Вільного товариства любителів словесності, наук і мистецтв», редактор і видавець літературно-політичного «Санкт-Петербурзького журналу», послідовник ідей О. М. Радіщева та французьких просвітителів, автор поетичних творів – од, байок, послань, зокрема «Ода на правосуддя», «Надія», «Цар і придворний», «На смерть Радіщева», педагогічної праці «Розвідка про освіту стосовно до Росії», в якій виступив із критикою кріпосництва.

– 205 років від народження Віктора Забіли (1808–1869).

Український поет, сентиментально-романтичний лірик, автор поезій, що стали народними піснями, зокрема «Гуде вітер вельми в полі», «Не щебечи соловейку», «Не плач, дівчино», «Човник» та ін.

– 175 років від народження Юхима Степановича Кримського (1838–1913).

Український літератор, педагог, видавець, бібліограф, батько А. Ю. Кримського, учитель шкіл Володимира-Волинського і Звенигородки, засновник друкарні та бібліотеки для народу в Звенигородці, що налічувала 2,5 тис. книжок-творів вітчизняної і зарубіжної літератури, лектор-популяризатор наукових знань, автор шкільних підручників і методичних посібників з географії, арифметики, мови, краєзнавчих і бібліографічних праць, науково-популярних книжок для народної самоосвіти, упорядник і видавець «Повного календаря-альманаха на десять років», «Хроніки провінційного життя».

– 165 років від народження Степана Басаричека (1848–1918).

Сербський педагог, учасник професійного руху вчителів, автор перших систематичних підручників з педагогіки для педагогічних закладів, посібників для вчителів і підручників для учнів.

– 135 років від народження Ідо Георгійовича Іваска (1848–1922).

Російський (естонського походження) книгознавець, бібліотекознавець і бібліограф, дослідник історії книги, учений-архівіст, художник-графік, один із організаторів спеціального товариства любителів книжкових знаків, завідувач відділу рідкісних видань Рум'янцевського музею, член бібліографічних товариств Росії, Естонії, Берліна, Базеля та ін., автор серії екслібрисів, бібліографічного списку «Періодичне друкарство в Росії 1703–1917 рр.», праці «Приватні бібліотеки в Росії», численних нарисів, статей, рецензій з бібліографії та бібліотекознавства.

Цього року відзначається:

1025 років від відкриття (988) князем Володимиром школи «книжного вчення» (Двірцева школа Володимира), яка відіграла прогресивну роль в інтелектуальному житті слов’янських народів, була державним навчальним закладом вищого типу.

1025 років від запровадження (988) князем Володимиром Великим християнства як державної релігії Київської Русі.

940 років від створення «Ізборника  Святослава 1073»– одного з найдавніших слов'янських і давньоруських збірників літературних творів церковно-релігійного змісту та відомостей з історії, математики, астрономії, медицини, ботаніки, зоології та інших наук.

900 років від першої редакції (1113) літописного зведення «Повість врем'яних літ» («Повісті минулих літ») – пам'ятки історіографії і літератури Київської Русі, авторство якої приписують Нестору-літописцю. Цей літопис – систематизована історія держави від найдавніших часів до початку ХІІ ст., своєрідна хрестоматія поетичних і епічних сказань, оповідань, байок та філософських творів.

665 років від заснування (1348) Карлом II Празького (Карлового) університету – одного з найдавніших університетів у Європі і першого слов'янського вищого закладу.

460 років від заснування (1553) Першої козацької січі (Запорозького козацтва) на острові Мала Хортиця Дмитром Івановичем Вишневецьким (Байдою).

435 років від другого видання (1578) в м. Острог «Букваря» Івана Федорова (перший надрукований в Україні «Буквар», виданий І. Федоровим у Львові, 1574 р.). Видання доповнене посібником для вивчення грецької абетки і початків слов’янської писемності. Букварем Івана Федорова користувались у багатьох слов’янських країнах із кириличною абеткою.

405 років від заснування (1608) наукової бібліотеки Львівського Національного університету імені І. Франка як бібліотеки єзуїтського колегіуму, із 1784 р. – бібліотека Львівського університету (засновник – імператор Йосиф ІІ Габсбург).

370 років від створення (1643) Іваном Ужевичем латинською мовою «Грамматыки словенской…» – першої відомої граматики староукраїнської літературної мови, в якій вдало викладена українська мовна система.

365 років від початку гетьманування (1648) Богдана (Зіновія) Хмельницького та початку Визвольної війни українського народу (1648–1654) під його керівництвом.

275 років від відкриття (1738) першої спеціальної школи в Україні мистецького спрямування – музичної школи в Глухові (згодом переведена до Переяслава і Києва), в якій готували співаків, скрипалів, гуслярів, бандуристів, музикантів для духових оркестрів.

215 років від виходу друком (1798, Петербург) перших трьох частин епічної, травестійно-бурлескної поеми І. Котляревського «Енеїда» – першого твору нової української літератури, від якого бере початок новий етап українського відродження; повністю поема вийшла у Харкові в 1842 р.

195 років від виходу (1818) «Грамматики малороссійскаго наречія» О. П. Павловського – першої в українському мовознавстві друкованої граматики живої народної української мови.

180 років від заснування (1833–1837) у Львівській семінарії гуртка західноукраїнської демократичної молоді «Руська трійця» (засновники М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич). Метою гуртка було відродження української літератури в Галичині. У 1837 р. «Руська трійця» видала альманах «Русалка Дністровая», що започаткувало становлення нової української літератури в Галичині.

180 років від написання (1833) Г. Ф. Квіткою-Основ’яненком бурлескно-реалістичного твору – повісті «Конотопська відьма», що є гострою сатирою на панівну верхівку українського суспільства XVIII ст.

175 років від заснування (1838) у Києві Інституту шляхетних дівчат (Відомства імператриці Марії Федорівни), в якому здобували освіту дівчата віком від 6 до 18 років.

170 років від заснування (1843) Одеської школи для глухонімих дітей (одна з перших в Україні), засновником якої був Г. О. Гурцов, відомий організатор спеціального навчання в Росії.



  • 165 років від заснування (1848) у Львові Галицько-руської матиці – культурно-освітнього товариства, метою якого було піднесення освіти народу та розвиток літератури і мистецтва на західноукраїнських землях. Товариство проіснувало до Першої світової війни (1914).

  • 150 років від виходу одного з перших педагогічних видань в Україні – газети «Дом и школа» (Львів, 1863), яка надавала допомогу в родинному і шкільному вихованні дітей.

145 років від утворення (1868) «Просвіти» – масової культурно-освітньої організації у Львові, метою якої було поширення освіти й культури серед народу через друковану продукцію. Перші загальні збори «Просвіти» відбулися 8.12.1868 р., головою було обрано професора Анатолія Климовича Вахнянина. «Просвіта» очолила культурне й громадське життя українців Галичини.

140 років від відкриття (1873) першої публічної бібліотеки у Станіславові (тепер Івано-Франківськ), засновником і бібліотекарем якої був польський емігрант Вінцентій Смагловський. У 1883 р. бібліотека отримала його ім’я, яке носила до 1939 р. Є підстави вважати, що вона є попередником Станіславської обласної бібліотеки, відкритої 8 травня 1940 р. (нині Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. Франка).

140 років від початку діяльності (1873) Коростишівської учительської семінарії Радомишльського повіту Київської губернії (заснована у 1869 р. у Києві, переведена до Коростишіва у 1873 р.) – середнього спеціального педагогічного навчального закладу для підготовки вчителів початкових народних шкіл.

135 років від заснування (1878) в Петербурзі Бестужевських курсів – вищого жіночого навчального закладу в дореволюційній Росії (офіційним засновником і керівником курсів був К. М. Бестужев-Рюмин). У 1886 р. прийом на курси був заборонений.

135 років від початку видання Михайлом Драгомановим у Женеві журналу «Громада» (1878–1882).

120 років від початку діяльності (1893) Дедеркальської учительської семінарії Кременецького повіту Волинської губернії (заснована в Острозі, переведена до с. Великі Дедеркали) – однієї з перших учительських семінарій в Україні, що готувала вчителів народних шкіл.

120 років з часу відкриття (1893) Трипільської культури – однієї з найбільших стародавніх землеробських культур IV–III тисячоліть до нашої ери на території Південно-Східної Європи. Вперше дослідив пам’ятки цієї культури В. Хвойка. Назва від с. Трипілля Київської області.

105 років від заснування (1908) Київського товариства розповсюдження грамотності.

105 років від заснування (1908) Товариства поширення в народі початкової, середньої і вищої освіти в межах Київської, Полтавської, Чернігівської, Волинської і Подільської губерній.

105 років від заснування (1908) Товариства Українських Поступовців.

105 років від початку функціонування (1908) у Києві Фребелівського жіночого педагогічного інституту, заснованого Фребелівським товариством (1908–1920), для підготовки виховательок дитячих садків і наукового розроблення питань дошкільного виховання.

105 років від заснування (1908) Московського міського народного університету імені А. Л. Шанявського, який мав два відділення – науково-популярне з курсом середньої школи і академічне, що давало вищу освіту, крім того університет організовував курси з підготовки і підвищення кваліфікації, дошкільного виховання і бібліотечних працівників, при курсах працював бібліотечний музей з фондом бібліотекознавчої літератури. В Університеті викладали відомі вчені та професори – П. Блонський, О. Зеленко, С. Сірополко, С. Шацький та ін. Університет був закритий наприкінці 1918 р.

100 років від заснування (1913) бібліотеки Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського як бібліотеки Вінницького вчительського інституту (1912).

100 років від написання (1913) С. Ф. Русовою праці «Ідейні підвалини школи», в якій обґрунтовано принципи (національний, демократичний), на яких має будуватися українська школа, і розроблено проект такої школи.

100 років від опублікування (1913) у журналі «Світло» (№2–4) «Проекту української школи», створеного українським педагогом, психологом і громадським діячем Я. Чепігою (1875–1938). За задумом педагога, школа має бути народною, рідномовною, демократичною, трудовою, спрямованою на вільний розвиток фізичних і духовних сил дитини, її індивідуальних властивостей.

100 років від заснування (1913) Київської консерваторії – вищого музичного навчального закладу, із 1940 р. – імені П. І. Чайковського, нині – Національна музична академія України імені П. І. Чайковського.

95 років від виходу (1918) першого «Советского календаря» на 1919 рік і першого відривного календаря.

95 років від заснування (1918) наукової бібліотеки Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара як бібліотеки Катеринославського державного університету (1918) на базі фондів Катеринославських вищих жіночих курсів, гімназій, реальних училищ та приватних зібрань.

95 років від створення (1918) в СРСР системи заочної освіти. З 1938 р. заочну освіту введено до загальної системи підготовки спеціалістів.

90 років від виходу (1923) дитячого журналу «Піонерія» (Київ), з 1991 року – «Однокласник».

90 років від заснування Педагогічного товариства Підкарпатської Руси (Ужгород, 1923–1939), яке видало ряд підручників для народних і середніх шкіл та краєзнавчі місячники «Подкарпатська Русь». Головою товариства був Августин Волошин.

90 років від заснування (1923) педагогічної бібліотеки Київського будинку працівників народної освіти (1922), нині – Київський міський будинок вчителя.

90 років від заснування (1923) Празького українського педагогічного інституту імені М. Драгоманова (Чехословаччина, 1923–1933).


  • 80 років від написання (1933) Уласом Самчуком роману-хроніки «Марія» – першого твору про голодомор в Україні 1933 року.

70 років від заснування (1943) вечірніх загальноосвітніх шкіл робітничої молоді для здобуття неповної середньої та повної загальної середньої освіти без відриву від виробництва.

65 років від заснування (1948) Сумського державного університету, що пройшов шлях від заочного інституту (1948) до самостійного навчального закладу – фізико-технічного інституту (1990), який у 1993 р. реорганізовано у Сумський державний університет – перший університет Сумщини, фундатор вищої технічної освіти краю.

65 років від створення (1948) Всесвітньої організації дошкільного виховання.

60 років від заснування (1953) Ізмаїльського державного педагогічного інституту, створеного на базі Білгород-Дністровського вчительського інституту (1940), у 2002 р. інститут реорганізовано в Ізмаїльський державний гуманітарний університет.

60 років від створення (1953) Всеукраїнського науково-методичного центру галузі післядипломної педагогічної освіти, з 1993 р. – Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти (ЦІППО) АПН України, нині – ЦІППО Університету менеджменту освіти НАПН України, який здійснює підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти.

60 років від створення (1953) Міжнародної ради з педагогічної освіти та Всесвітньої асоціації з педагогічних досліджень.

50 років від опублікування (1963) в Нью-Йорку роману Василя Барки «Жовтий князь» – великого твору про голодомор 1933 року в Україні. В Україні твір вийшов друком у 1991 р.

45 років від виходу друком (1968) роману Олеся Гончара «Собор», який закликає плекати і оберігати духовні скарби, історичну і культурну спадщину українців.

40 років від створення (1973) Міжнародної ради з освіти дорослих.

35 років від виходу (1978) Букваря, підручника для першого класу загальноосвітніх шкіл (автори: Скрипченко Надія Федорівна, Вашуленко Микола Самійлович), що став основним підручником початкової школи.



  • 25 років від створення (1988) Європейської Асоціації керівників середніх шкіл із метою пропаганди досягнень освіти у середніх школах країн Європи.

  • 15 років від заснування (1998) Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» – ВНЗ інтегрованого типу для молоді різних соціальних можливостей і стану здоров’я; президент університету Петро Таланчук, доктор технічних наук, професор, дійсний член НАПН України.

Ювілейні дати книжок видатного українського педагога В. О. Сухомлинського

55 років від виходу книги «Педагогический коллектив средней школы: Из опыта работы сельской школы» (Москва, 1958) та 45 років від виходу цієї книги в Японії (Токіо, 1968)



  • 50 років від виходу книг «Дума о человеке» (Москва, 1963), «Нравственный идеал молодого человека» (Москва, 1963), «Шлях до серця людини» (Київ, 1963).

  • 45 років від першої публікації книги «Сердце отдаю детям» (Берлін, 1968).

II. ПЕРЕЛІК ВИЗНАЧНИХ І ПАМ’ЯТНИХ ДАТ ЗА МІСЯЦЯМИ
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Коьрта
Контакты

    Главная страница


Календар знаменних І пам’ятних дат у галузі освіти І педагогічної науки на 20