• Лабораторна робота №3 ДОСЛІДЖЕННЯ АКТИВНОГО ЛІНІЙНОГО ДВОПОЛЮСНИКА
  • 3.1 Короткі теоретичні відомості



  • страница23/76
    Дата29.01.2019
    Размер8.79 Mb.
    ТипЛабораторна робота

    Міністерство освіти та науки україни


    1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   76

    2.6 Контрольні запитання

    2.6.1 Що таке вузол, вітка, контур електричного кола?

    2.6.2 Сформулюйте перший та другий закони Кірхгофа.

    2.6.3 Як визначаються знаки членів рівнянь за першим та другим законами Кірхгофа?

    2.6.4 Що таке потенційна діаграма?

    2.6.5 Від чого залежить нахил прямих на потенційній діаграмі?

    2.6.6 Як визначити напругу між двома вузлами електричного контуру за допомогою потенційної діаграми?

    2.6.7 Що прийнято за умовно позитивні напрямки струму, ЕРС, напруги?

    2.6.8 Як по заданій потенційній діаграмі скласти схему електричного кола?

    2.6.9. Як по заданій потенційній діаграмі визначити струм, що протікає по ділянці кола?

    2.6.10 Що таке потенціал, напруга?

    2.6.11 Що спільного і яка різниця між вимірюванням потенціалу й напруги?

    2.6.12 Сформулюйте принцип балансу потужностей. Як його використовують для перевірки розрахунків?

    Лабораторна робота №3

    ДОСЛІДЖЕННЯ АКТИВНОГО ЛІНІЙНОГО ДВОПОЛЮСНИКА

    Мета роботи: ознайомитися з параметрами та характеристиками двополюсника, навчитися експериментально їх отримувати.



    3.1 Короткі теоретичні відомості

    У будь-якій схемі електричного кола завжди можна подумки виділити одну вітку, а всю іншу частину схеми незалежно від її складності умовно зобразити деяким прямокутником. Стосовно виділеної вітки вся інша частина схеми являє собою двополюсник.

    Двополюсник - це узагальнена назва будь-якої частини електричного кола, що має два затискача. Двополюсник на схемах умовно зображується прямокутником.

    Якщо двополюсник містить у собі джерела енергії, які не компенсують один одного, то такий двополюсник називають активним й у прямокутнику, його що зображує ставлять букву А (рис.3.1, а).



    Активний двополюсник характеризується трьома взаємозалежними параметрами: напругою неробочого ходу , струмом короткого замикання й вхідним опором .

    .

    (3.1)

    Активний двополюсник можна замінити або еквівалентним джерелом ЕРС, ЕРС якого дорівнює напрузі неробочого ходу на затискачах двополюсника, а внутрішній опір дорівнює вхідному опору двополюсника, або джерелом струму, струм якого дорівнює струму короткого замикання двополюсника, а внутрішній опір дорівнює вхідному опору двополюсника.

    Вхідний опір двополюсника щодо затискачів розраховують при усуненні з розрахункової схеми всіх джерел енергії (вітки з ідеальними джерелами струму розриваються, а ідеальні джерела ЕРС у вітках замикаються). Струм короткого замикання й напруга холостого ходу визначаються будь-яким розрахунковим методом.



    Параметри двополюсника можуть бути визначені експериментально по досвідах неробочого ходу (до затискачів двополюсника підключається вольтметр) і короткого замикання (до затискачів двополюсника підключається амперметр). Вхідний опір у цьому випадку визначається з рівняння (3.1).

    Якщо у двополюснику відсутні джерела енергії або вони компенсують один одного джерела енергії, то такий двополюсник називають пасивним, а в прямокутнику, його що зображує ставлять букву П (рис.3.1, б). Пасивний двополюсник характеризується тільки одним параметром – внутрішнім опором . Напруга неробочого ходу й струм короткого замикання такого двополюсника дорівнюють нулю.

    Рисунок 3.1 - Позначення двополюсників на електричних схемах


    1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   76

    Коьрта
    Контакты

        Главная страница


    Міністерство освіти та науки україни