• Кінцевий результат
  • Форма проведення
  • Бібліотекар



  • страница2/3
    Дата28.08.2018
    Размер1.02 Mb.

    «Моя країна Україна»


    1   2   3
    Тема: «Моя країна – Україна»

    Мета заходу:

    - в ігровій формі прищеплювати учням любов до рідного краю, бажання вивчати традиції, історію свого народу, формувати у школярів ціннісне ставлення до Батьківщини;

    - розвивати в учнів почуття гордості за славне минуле рідного народу, національної самосвідомості та громадянської активності;

    - розвивати ерудицію, увагу, пам'ять, творчі здібності.






    Кінцевий результат:

    • розширення знань учнів про Україну;

    • викликати у дітей бажання стати справжнім громадянином, виховувати почуття гордості за свою державу.


    Обладнання:

    • Державні символи України;

    • хліб, сіль, український рушник, колосся пшениці;

    • проектор, мультимедійний екран.

    Виховний захід відбувається в приміщенні шкільної бібліотеки.
    Форма проведення: гра-подорож

    Бібліотекар: Доброго дня, любі друзі! Я вітаю вас у нашій шкільній бібліотеці. Ми вирушаємо в цікаву, захоплюючу, пізнавальну подорож Україною. У цій мандрівці ви дізнаєтесь багато нового про нашу країну, познайомитесь з визначними місця, почуєте легенди, послухаєте українські пісні. Ми відправляємось у подорож Україною, щоб дізнатися, якими ж скарбами володіє наш народ. А здійснимо ми цю подорож у вигляді гри(звучить українська народна музика, виходять ведучі, демонструється презентація. Слайд 3-10)

    Ведучі:

    • Я – громадянин України, єдиної, великої і вільної країни.

    • Гордий тим, що народився на цій землі,

    • У країні, де співають солов’ї.

    • Де безкрайні золоті поля,

    • Де вгорі блакитні небеса.

    • Люди сповнені тут доброти.

    • Тут я хочу залишитись назавжди.

    • Чим же я пишаюсь щохвилини?

    • Тим, що я – громадянин України!


    Бібліотекар: Наша Україна – це щедра земля під волошковим небом, це широкі поля, густі ліси та гірські вершини. Це сині озера й річки, калина край вікна і журавель у небі. Це рідний дім, дорога в школу, це рідна мова й пісня колискова, це мама й тато й вся родина. Це все наша Батьківщина, наша земля, наша Україна. Історія нашого краю оповита чарівними казками та легендами. Ми на першій зупинці. Слухаємо «Легенду про Україну».
    Ведучі: Колись давним-давно, на землях, де тепер Україна жили чудові, добрі і гарні люди. В одному із сіл, яке буяло зеленню трав і дерев, дзвеніло співом птахів жила звичайна сім’я – чоловік, жінка та їх донечка, яку вони назвали Аїночка, що означало – просто дівчинка.

    Виросла з неї чиста красуня. Руса довга коса прикрашала її голівку, голубі очі нагадували небо, а уста – ягоди червоної калини. Так росла дівчинка, милувала і тішила не тільки своїх батьків, а й всіх односельчан. Вона любила свій край, його природу, а найбільше любила ходити до річки і збирати польові квіти.

    За річкою проживав великий пан. Одного разу він побачив красуню і покохав її. Але душа пана не була доброю. Він запропонував дівчині зректися свого бідного народу, вийти за нього заміж і прикрашати палаци його замку. Дівчина була обурена і відмовила пану. Довго ще багач благав Аїночку стати його дружиною, та вона не хотіла зраджувати свій народ.

    І ось одного разу пан вирішив помститись красуні. Коли дівчинка була біля річки, він схопив її і звелів обрізати її довгу чудову косу. У розпачі, дівчина з гордістю кинула квіти об землю і попросила в річки: «Забери мене, річенько, нехай не думає пан, що після такої покори і наруги він ще побачить колись мене». І вмить Аїночка пропала, а по воді попливли чудові квіти. Пан зрозумів, що він зле зробив і в розпачі кричав: «Укра-їночко, укра-їночка!», що означало красна дівчино, укра-красна, гарна, їночка – дівчина.


    Від цього часу земля, де жила ця красуня почала називатися іменем гордої, чудової і красивої дівчини – УКРАЇНОЮ. А наші дівчата перейняли від неї гордість, красу, доброту, розум, незламність та любов до рідного краю. (запитання для учасників гри, гравці обирають правильну відповідь

    із запропонованих варіантів)


    1. Яке значення має слово «аїночка»: а) просто дівчинка; б) донечка; в) красуня.

    2. За що любили дівчинку односельчани: а) вона любила квіти; б) шанувала батьків; в) за доброту, любов до своєї землі.

    3. Що найбільше любила Аїночка: а) природу; б) працю; в) збирати квіти.

    4. Хто жив по сусідству з народом Аїночки: а) змій; б) пан; в) царевич.

    5. Як пан помстився дівчині: а) вбив її; б) забрав із собою; в) відрізав косу.

    6. На що перетворилася Аїночка: а) на квіти; б) на ластівку; в) на річку.

    7. Що означало слово «укра», яке пан кричав: а) красна,гарна; б) розумна, добра; в) горда,незламна.


    Бібліотекар: наша віртуальна подорож продовжується і щоб ми рахулись далі ви повинні допомогти ведучим закінчити рядки вірша. Слайд 14-18
    Ведучі: Ось небо блакитне і сонце в зеніті! Моя Україна – найкраща (у світі!)

    • Моя Україна – це ліс і озерце,

    Безмежні степи і чарівні (джерельця.)


    • Красиві пейзажі і гори високі,

    Маленькі струмочки і ріки (глибокі.)


    • Міста старовинні і замки прекрасні,

    Великі будови і дуже (сучасні.)


    • Сади чарівні, мальовничії села,

    моя Україна – це пісня (весела).


    • Це щира, багата, як світ, її мова, крилата, тендітна та дуже (чудова!)




    • ЇЇ обереги – верба і калина. Найкраща у світі – моя (Україна.)


    Бібліотекар: ми зупинились на зупинці «Струмочок». Кожна команда отримує зашифроване завдання. Коли ви його розшифруєте, то назвете відому річку чи озеро України. Слайди 19-20

    Завдання:

    Свтзь ія – Світязь,

    Днстр іе – Дністер,

    Снвр иеи- Синевир,

    Днй уа – Дунай,

    нгл Іу – Інгул,

    Днпр іо – Дніпро,

    Дсн еа – Десна.

    Молодці! Ви справилися із завданнями. І ми вирушаємо знову в подорож.


    Ведучі: Ми – українці. Ми маємо славну історію і традиції. Маємо свою державу. А кожна держава має свої національні символи, які люди шанують і бережуть.

    Народні обереги – це такі речі, які даються людині щоб вони оберігали її в далекій дорозі, в побуті. Вважається, що річ, зроблена добрими руками, має магічну силу, яка захищає людину. Така річ оберігає від напасті, від дурного погляду, від кулі на полі бою.



    Відгадайте загадки і ви зрозумієте і запам’ятаєте державні символи України та обереги українців. (команди відгадують загадки) Слайди 21-28.

    1. Синє небо, жовте жито.

    Цю святиню знають діти.

    2. Знак держави головний –

    Всяк його повинен знати.

    Воля, слава, сила в нім –



    Тож попробуй відгадати.




    1. Коли звучить він, всі встають,

    До серця руку прикладають,

    І в голос, й подумки співають,



    І Україну прославляють.

    1. Біле поле полотняне,

    Рівно ткане, чисто пране.

    А на ньому голка ходить,



    За собою нитку водить.



    1. Хоч не солодкий та дуже смачний.

    Хоч сам маленький, проте дорогий.

    Сядемо їсти – то він на столі.



    Люблять його і дорослі, й малі.



    1. Довгонога, чорно-біла,

    У гніздо на хату сіла.

    Довгим дзьобом, знай туркоче,



    Ніби щось сказати хоче.



    1. За хатою у садочку,

    у вишневому віночку,

    у червоному намисті

    дівчинонька чепуриться.

    І збігаються всі діти,

    Щоб на неї поглядіти,

    За намисто кожен смик,

    Тай укине на язик.

    1   2   3

    Коьрта
    Контакты

        Главная страница


    «Моя країна Україна»