• Народився близько 983 року у місті Любечі на Чернігівщині
  • Преподобный Антоний Киево-Печерский Дни памяти : Июль 10 , Сентябрь 2 , Сентябрь 28 (

  • Скачать 102.34 Kb.


    Дата12.02.2018
    Размер102.34 Kb.

    Скачать 102.34 Kb.

    Народився близько 983 року у місті Любечі на Чернігівщині



    (10/23 ЛИПНЯ). Прп. АНТОНІЯ ПЕЧЕРСЬКОГО.

    Засновник Києво-Печерського монастиря.


    Д

    о прийняття чернечого пострижения називався Антипом. Народився близько 983 року у місті Любечі на Чернігівщині в міщансько-селянській родині, яка після прийняття християнства відзначалася великою побожністю. Цю побожність перейняв і хлопчик Антипа, який, почувши про чернече життя, ще в молодому віці викопав печеру та вирішив відбувати там подвиги. Незабаром він пішов до Афону, де прийняв чернецтво під ім`ям Антонія.

    Під керівництвом свого духовного наставника-старця Феоктиста віддалився у печеру, що знаходилася недалеко від житла цього старця. За короткий час свого перебування на Афоні Антоній здивував навіть досвічених літніх монахів, і коли він пробув на Афоні вже багато років, зміцнів духовно, за порадою Феоктиста повернувся в Україну, щоб заснувати тут монашество та «щоб і тут бути на користь і підтримку багатьох».

    Прибувши до Києва у 1013 році, він почав шукати місце, що нагадувало б йому Афон, і після тривалих пошуків вирішив оселитися недалеко від села Берестова під Києвом, у печері. В ній перед тим жив і виконував обітниці, молитви і постування священик цього села Іларіоя, який пізніше був обраний митрополитом Київським. Весь час, як і в Афоні, Антоній проводив у молитві, пості та праці. До нього приходили багаті та бідні, знатні та вбогі — за порадою, благословенням та повчанням. Невдовзі біля нього зібралося 15 ченців (одним з перших прибув преподобний Феодосій), і це започаткувало заснування Києво-Печерського монастиря, який літопис відносить до часів князювання Ярослава Мудрого, а точніше — до 1051 року, коли в одній з печер оселився нрп. Антоній.

    За часів сина Ярослава Мудрого великого князя Ізяслава Антоній був вже досить відомим в Україні. Ченці, що згуртувалися біля нього, розширили печери та збудували невелику церкву. Але прп. Антоній хотів відбувати свій подвиг на самоті, тому він поставиз першим ігуменом монастиря прп. Варлаама, а сам відійшов на інше місце, де викопав собі нову печеру. Згодом тут з`явилось ще декілька печер, які стали називатися Ближніми або Антоніевими.

    Через деякий час князь віддав всю Берестову гору під монастир, і коли кількість ченців збільшилася, прп. Антоній благословив збудувати на горі церкву, що дістала назву Успіння Пресвятої Богородиці. На той час був закладений вже монастир з келіями, до якого ченці перейшли жити з печер, але він назавжди одержав назву Печерського.
    Під час заколоту у 1069 році в Києві, коли спочатку на місце Ізяслава був посаджений його брат Вячеслав, а потім Ізяславу знову вдалося повернути свій престол, Антонію довелося залишити Київ та на деякий час оселитися в печері на Болдиній горі біля Чернігова, тому що Ізяслав запідозрив Антонія в участі у цьому заколоті. Але непричетність Антонія до цієї події дуже швидко була доведена, і Ізяслав умовив Антонія повернутися до Києво-Печерського монастиря, де він прожив до кінця своїх днів і помер 10 липня 1073 року на 90-му році свого життя.
    Прп. Антоній Печерський відомий насамперед як засновник чернецтва в Україні і зокрема — Києво-Печерського монастиря. Сам він був яскравим взірцем чернечого подвигу: суворим аскетом, що проводив свій час у пості та молитвах. Для всіх, хто приходив до нього за порадою, він був чуйним та уважним, лікував хворих зіллям та творив чудеса. Прп. Антоній заповів, щоб мощі його були заховані від людських очей в тій же печері, де він виконував свою обітницю. Св. Димитрій Туптало писав про це: «Як преподобний в житті уникав людських очей, молячись Богові таємно, так і для мощів своїх випросив дарування, що були сховані від людських очей». Життя прп. Антонія докладно описане у Печерському патерику.

    Канонізація прп. Антонія відбулася, на думку істориків, між другою чвертю XII ст. і першою чвертю XIII ст. Пам`ять його відзначають ще 28 (22) вересня/11 жовтня.


    За матеріалами сайту www.hram-pokrova.kiev.ua/calendar/month_7.htm

    Преподобный Антоний Киево-Печерский

    Дни памятиИюль 10,  Сентябрь 2,  Сентябрь 28 (Печер.(Б))


    Преподобный Антоний Печерский

    Преподобный Антоний Киево-Печерский родился в 983 году недалеко от Чернигова, в местечке Любече. С юных лет имея страх Божий, он желал облечься в иноческий образ. Придя в возраст, он отправился странствовать и, достигнув Афона, возгорелся желанием подражать подвигам его святых насельников. Приняв здесь постриг, юный инок во всем благоугождал Богу и, подвизаясь на пути добродетели, особенно преуспевал в покорности и послушании, так что все монахи радовались, глядя на его святую жизнь.

    Прозирая в Антонии великого будущего подвижника, игумен, по внушению от Бога, отправил его на родину, сказав: "Антоний! Пора тебе и других руководить во святой жизни. Возвратись в свою Русскую землю, да будет на тебе благословение Святой Афонской Горы, от тебя произойдет множество иноков".

    Вернувшись на Русь, Антоний начал обходить монастыри на Киевщине, но нигде не нашел такой строгой жизни, к которой он привык на Афоне.

    По смотрению Божию, на одном из холмов Киевских, на крутом берегу Днепра, напоминавшем ему любимый Афон, в лесу, близ села Берестово, он увидел пещеру, выкопанную священником Иларионом (впоследствии святой Митрополит Киевский; память 21 октября). Он стал подвизаться там в молитве, посте, бдении и труде, вкушая через день немного пищи, иногда не ел по неделе. Люди начали приходить к подвижнику за благословением, советом, а иные решались навсегда остаться со святым. В числе первых учеников преподобного Антония был святой Никон, который в 1032 году постриг пришедшего в обитель преподобного Феодосия Печерского († 1074; память 3 мая).

    С



    вятая жизнь Преподобного Антония озарила всю Русскую землю красотой монашеского подвига. Святой Антоний стремившихся к иночеству принимал с любовью. После наставлений, как должно следовать за Христом, он повелевал блаженному Никону постригать желающих. Когда около Преподобного собралось 12 человек братии, общими усилиями была выкопана большая пещера и в ней устроена церковь и келлии для иноков. Святой Антоний, поставив над братией игуменом блаженного Варлаама, сам удалился из обители и, выкопав себе новую пещеру, затворился в ней. Но и там, около места его уединения, вскоре начали селиться иноки. Так образовались Ближний и Дальний пещерные монастыри. Впоследствии над Дальней пещерой была выстроена иноками небольшая деревянная церковь в честь Успения Божией Матери.

    Волею князя Изяслава игумен Варлаам удалился в Димитриевский монастырь. Благословением преподобного Антония и с общего согласия братии, на игуменство был избран кроткий и смиренный Феодосий. К тому времени число братии уже достигло ста человек.



    В

    еликий киевский князь Изяслав († 1078) подарил инокам гору, на которой был выстроен большой храм и келлии, а вокруг поставлен частокол. Так образовалась славная обитель, которая была названа Печерской, как основанная над пещерами. Ведя рассказ об этом, летописец замечает, что хотя и существуют многие монастыри, устроенные богатством царей и бояр, однако они не могут сравниться с теми, которые строятся молитвами святых, их слезами, пощением и бдением. Так и преподобный Антоний не имел золота, но своими трудами возрастил обитель, несравнимую с другими, которая явилась первым духовным центром Руси.




    Печерская икона Божией Матери с предстоящими Антонием и Феодосием

    За святую жизнь Бог прославил преподобного Антония даром прозрения и чудотворений. Особенно это проявилось при построении им великой Печерской церкви. Сама Пресвятая Богородица предстала ему и преподобному Феодосию во Влахернском храме, куда они чудесно явились, были восхищены, не отлучаясь от Печерского монастыря. Получив от Матери Божией золото, святые наняли мастеров-каменщиков, которые, по повелению Царицы Небесной, пошли в Русскую землю для построения храма в Печерской обители. При этом явлении Матерь Божия предсказала близкую смерть преподобного Антония, которая последовала на 90-м году его жизни 7 мая 1073 года. Мощи преподобного Антония, по Божию смотрению, остаются сокрытыми.



    За материалами сайта http://days.pravoslavie.ru/Life/life4208.htm

    Коьрта
    Контакты

        Главная страница


    Народився близько 983 року у місті Любечі на Чернігівщині

    Скачать 102.34 Kb.