• Вихідні положення про права і основні свободи людини
  • Матеріали, необхідні для використання цього методу
  • Деякі прийоми ведення дискусії.
  • Як дотримання прав людини може зашкодити ефективній роботі міліції
  • Права людини обмежують ефективність роботи міліції За
  • Можна застосувати інші способи ведення дискусії
  • Матеріали для проведення заняття методом конференції
  • ІV. Метод документального аналізу
  • Підбиття підсумків практичного заняття – до 7 хвилин.



  • страница3/12
    Дата28.08.2018
    Размер2.93 Mb.

    National endowment for democracy


    1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

    Розділ ІІ. Права і фундаментальні свободи людини та система їх захисту на міжнародному і національному рівнях


    Заняття починається зі вступного слова викладача. У ньому пропонується звернути увагу слухачів на наступне. По-перше, показати зв’язок теми заняття з професійної діяльністю міліції. Можна, наприклад, підкреслити, що працівники міліції України користуються тими ж правами, що й інші громадяни, які знаходяться під юрисдикцією держави, а також, що основні права і свободи (право на життя, гідність і людяне поводження, право на свободу та особисту недоторканність, заборона катувань тощо) майбутні офіцери міліції повинні будуть забезпечувати у своєї професійній діяльності. Ось чому вони мають добре усвідомлювати свої права і основні права та свободи інших громадян. По-друге, викладач повинен чітко викласти план, основні цілі заняття, а також основні методи, за допомогою яких будуть реалізовані цілі і план практичного заняття. Вступне слово викладача не повинно займати більше 5 хвилин.
    План

    1. Поняття прав людини та основні етапи їх розвитку.

    2. Міжнародне і національне законодавство про забезпечення прав людини: порівняльний аналіз.

    3. Конституція України про зобов’язання держави щодо забезпечення прав людини та про умови їх обмеження.


    Цілі заняття

    Формування знань:

    - надається інформація про сутність прав і свобод людини, систему понять, які розкривають зміст прав і свобод людини; про міжнародні і національні документи, що забезпечують юридичний захист основних прав і свобод; класифікацію прав і основних свобод громадян у демократичному суспільстві; взаємозв'язок між повагою прав людини й ефективною державною політикою.



    Формування умінь:

    - уміння застосовувати отримані юридичні знання при прийнятті рішення у конкретній ситуації; проводити порівняльний аналіз конституційних прав і свобод людини в Україні з міжнародними стандартами, зокрема, зі статтями ЄКПЛ.

    Вихідні положення про права і основні свободи людини :

    Права людини належать їй від народження, тому вони є природними, невід’ємними і невідчужуваними.

    Права людини універсальні, засновані на принципі рівності; вони гарантовані кожному, хто знаходиться під юрисдикцією даної держави.

    Права людини – найвища цінність, а повага до них, дотримання і захист – обов’язок держави.



    Права людини – це засіб контролю над владою, обмежувач всевладдя держави, котра не повинна переступати межу свободи, окресленої правами людини.

    Обмеження прав і свобод несумісне з дискримінацією за будь-якою ознакою людини.

    Здійснення прав і свобод не повинно порушувати права і свободи інших людей.

    Особисті, політичні, економічні, соціальні і культурні права і свободи рівноцінні; в єдиній системі цих прав немає ієрархії.

    Права людини регулюються законом.

    Права і свободи людини можуть бути обмежені законом на підставі обставин, указаних у конституціях країн та найважливіших міжнародних актах.



    Для проведення цього заняття пропонується використання наступних методів: асоціацій, дискусії, конференції, документального аналізу. Перш ніж застосовувати такі методи, викладачу слід ознайомитись з їх змістом, який подано у першій частині посібника.

    І. Метод асоціацій. Вступне заняття з курсу права людини в діяльності міліції починається із засвоєння понять та категорій, їх логічного зв’язку. Викладач у лекції дає визначення основних понять курсу: влада, людина, права людини, матеріальні та процесуальні права, права і свободи, гідність і честь людини, дискримінація і рівність, право і закон, обмеження прав людини, суб’єкти охорони і захисту прав людини тощо. На семінарському занятті можна запропонувати, спираючись на метод асоціацій, показати логічний зв’язок між викладеними поняттями та категоріями. Цей зв’язок можна зобразити у вигляді міста з його проспектами, вулицями, провулками, будинками тощо (Див. рис. 1). Слухачі, які унаочнили логічний зв’язок понять і категорій, дають пояснення своєму розумінню зображеного на малюнку. Бажано, щоб групи у своїх доповідях звернули увагу на те, яке значення має знання основних понять з прав і свобод людини для професійної діяльності офіцера міліції.

    Матеріали, необхідні для використання цього методу:

    • тексти Конституції України, Європейської конвенції про права людини, тексти лекції, глосарії тощо;

    • 4 аркуші паперу розміром 40 см х 100 см, набір маркерів, скотч.




    Рис. 1
    П. Метод дискусії. Цей метод використовується для обговорення різних точок зору на права людини, особливо таких міркувань про права людини, які можуть перешкоджати процесу навчання. Якщо у когось існують негативні уявлення про права людини, то у ході навчання вони відчуватимуть внутрішній опір, чого слід уникати. Єдиний спосіб роботи з негативними поглядами – це визнати їхнє існування та відкрито це обговорити.

    Деякі прийоми ведення дискусії. Викладач просить слухачів поміркувати над поняттями «права людини» і «фундаментальні свободи». При проведенні дискусії викладач має жорстко направляти хід дискусії з тим, щоб слухачі усвідомили вплив теми, яка обговорюється, на їхню майбутню професійну діяльність. Питання можна сформулювати таким чином:

    Коли ви думаєте про права людини, які у вас виникають асоціації?

    Викладач має бути готовим записати на дошці навіть найнегативніші асоціації. Це треба зробити, оскільки якщо хтось має такі негативні уявлення, набагато ефективніше обговорити їх у цей момент, аніж допустити можливий вплив на подальший навчальний процес. Але коли асоціації надто вже негативні, аудиторія, як правило, сама виправляє таке формулювання, і викладач витирає його з дошки. Наприклад, коли хтось говорить: «Права людини – це одні лише проблеми», то інший може його виправити: «Так, права людини можуть викликати проблеми, але їх забезпечення в нашій країні є дуже важливим».

    Викладач повинен постійно пам’ятати, що мета дискусії – відкрито обговорити негативне ставлення до цієї теми. Це означає, що викладачеві не слід втручатись у процес і відразу захищати права людини. Це лише зашкодить дискусії. Довірте цей процес корегувати самій групі.

    Викладач записує всі висловлювання на дошці, щоб викликати нові асоціації. Як правило, це займає до 10 хвилин.

    Висловлювання можуть бути такими:


    • Права людини – це винахід культури Заходу, вони не є універсальними.

    • Права людини добрі в теорії, але на практиці вони не працюють.

    • Права людини пропагуються тими, хто не розуміє роботи міліції.

    • Ми вже дотримуємось прав людини і не потребуємо жодних спеціальних курсів.

    • Дуже складно поважати тих, хто не поважає тебе.

    • Права людини – це ідея м’якотілих лібералів.

    • Наші права нікого не цікавлять.

    • Умовами забезпечення прав людини є можливості країни, а якщо такі можливості вкрай обмежені, то не може бути й мови про права людини.

    Щоб виявити причини негативного ставлення до прав людини, можна запропонувати відповісти на розроблений викладачем тест (Див. рис.2). Він складається з двох колонок. Першу колонку треба заповнювати швидко, не замислюючись, другу – навпаки. Слухач повинен пам’ятати, що при заповненні колонок мова йде про права людини.

    Використання тесту допоможе викладачеві виявити ціннісні орієнтації слухачів у галузі основних прав і свобод людини. Отриману інформацію слід брати до уваги при подальшому викладанні курсу.






    Моє переконання в цьому склалося під впливом таких осіб, груп, ситуацій, інформації...:

    Я читаю ................................... газети, бо ............................................ .




    Сучасна влада в Україні ............................., бо ........................... .




    Я б виїхав(ла) за кордон , тому що .................................................... .




    Кращим методом забезпечення прав людини є ........................, бо .......... ...................................




    Працівника міліції, який дотримується прав людини, легко впізнати за ......................................




    Моє найближче оточення належить до ..................................................... .




    Прав людини дотримуються люди, які належать до статусу ..................... ...................................




    Рис. 2
    Для виявлення негативних уявлень про права людини та щоб змінити їх на позитивні, доцільно звернутись до аудиторії з наступним питанням:
    Як дотримання прав людини може зашкодити ефективній роботі міліції?

    Відповіді можуть бути такими:



    • Права людини обмежують ефективність роботи міліції.

    • Міліції стане важче затримувати злочинців.

    • Дотримання прав людини ускладнить процес пошуку доказів.

    • Права людини існують лише для цивільного населення, а не для працівників міліції.

    Викладач може виділити одне з положень (наприклад, права людини обмежують ефективність роботи міліції) і запропонувати слухачам навести аргументи «за» і «проти». Для цього дошку або папір ділять на дві частини: в лівій частині – аргументи «за», в правій – аргументи «проти». Наочно це може мати такий вигляд (Рис. 3):



    Права людини обмежують ефективність роботи міліції

    За

    Проти

    Міліції стане важче затримувати злочинців

    Дотримання прав людини підвищить імідж міліції

    Дотримання прав людини ускладнить процес пошуку доказів

    Але збереже честь і гідність багатьох невинних людей

    Права людини – це винахід культури Заходу, вони не є універсальними

    Дотримання прав людини є принципом діяльності поліції усіх країн, які поставили підпис під Декларацією ООН і ЄКПЛ

    Права людини пропагуються тими, хто не розуміє роботи міліції

    Дотримання прав людини вимагає від працівника міліції більш високого професійного рівня

    Дуже складно поважати тих, хто не поважає тебе

    Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність

    Рис. 3
    Можна застосувати інші способи ведення дискусії:

    • Можливі твердження записуються на дошці і викладач просить аудиторію вибрати ті, з якими вона безперечно погоджується.

    • Можливі твердження записуються на дошці і викладач цікавиться думкою кожного зі слухачів щодо них.

    • Викладач пропонує декілька тез і просить слухачів додати власні.

    У ході дискусії група доходить висновків:

    • Права людини є універсальними.

    • Права людини захищають однаковою мірою як права цивільного населення, так і права працівників міліції.

    • Права людини обмежують роботу міліції не більше, ніж це роблять звичайні закони.

    • Права людини – це практичне керівництво, а не слова на папері.

    • Працівники міліції безпосередньо зустрічаються з проблемами дотримання прав людини. Навіть у тих країнах, де права людини вже є повсякденною реальністю, порушення все ще мають місце.

    • Створена система захисту прав людини на міжнародному, регіональному та національному рівнях.

    Це заняття можна проводити з використанням методу конференції. Важливо пам’ятати, що цей метод є найбільш трудомістким, оскільки вимагає попередньої підготовки і викладача, і слухачів.
    Ш. Конференція – це процес обговорення й розв’язання певних питань. Мета конференції – опанування найбільш важливих проблем з прав людини і фундаментальних свобод. Наприклад:

    • Характеристика матеріальних і процесуальних прав людини.

    • Співвідношення міжнародного і національного законодавства з прав людини.

    • Причини порушення прав людини в Україні.

    • Права людини в поліцейській/міліцейській діяльності: порівняльний аналіз.

    З навчальної групи викладач виділяє дві – три групи по 3-5 осіб у кожній. Цим групам пропонується написати і виступити з доповідями, підготовленими на основі різних концептуальних підходів. Наприклад, одній з груп можна запропонувати зробити таку доповідь для подальшого обговорення: аналіз концептуальних підходів щодо взаємозв’язку держави, поліції і прав людини; або на конкретному прикладі (наприклад, заборона дискримінації) з’ясувати причини порушення цього права в Україні і можливості їх подолання. Підготовлені групами доповіді заслуховуються і обговорюються на семінарському занятті. Доповіді готуються на основі використання текстів ЄКПЛ, Конституції України, національного законодавства, монографічних видань, матеріалів попереднього слідства тощо. Основні вимоги до доповіді:

    • поєднання теоретичних положень з прикладами з практики;

    • використання одного-двох методів (історичного, порівняльного) наукового аналізу при розгляді конкретних прав людини;

    • дохідливість доповіді;

    • дотримання етичних норм при відповідях на запитання або висловлювання критиків і опонентів.

    Група, яка готує доповідь, обирає доповідача.

    «Доповідач» робить повідомлення в аспекті заданої проблеми на основі матеріалів, які підготувала група. Його завдання – яскраво і лаконічно викласти основні тези доповіді, встановити зворотній зв’язок з членами інших груп, впевнено довести з допомогою фактів, аргументів, продуманих схем, таблиць, графіків правомірність позиції, яку відстоює група.

    Викладач призначає опонента і критика, які виступатимуть з заслуханої на занятті доповіді.

    «Опонент» виступає з аналізом доповіді. Свій виступ будує на основі змісту доповіді, питань і відповідей доповідача, власних суджень.

    Виступ опонента має бути зорієнтовано на розвиток проблеми. Для цього необхідно знайти нові ідеї, додаткові факти, оригінальні за формою і змістом, виявити вразливі місця у змісті доповіді, показати слабкість аргументації.

    «Критик» здійснює критику змісту доповіді, ставить питання, коментує, піддає аналізу всі негативні моменти у виступах, раціонально використовує інформацію, провокує емоційну напругу, висловлює парадокси, породжує проблемні ситуації, надає дискусії динаміки.

    Той, хто виконує цю роль, повинен володіти гострим розумом, оригінальним мисленням, вмінням швидко реагувати на ситуацію, яка складається в процесі обговорення проблеми.



    Обговорення доповіді. Вимоги при проведенні обговорення:

    • вміння слухати один одного;

    • дотримання етичних норм;

    • участь у обговоренні всієї групи;

    • здійснення зворотного зв’язку.

    Для пожвавлення обговорення окремим слухачам можна порекомендувати проаналізувати окремі наукові статті з прав людини, які були надруковані за певний проміжок часу в юридичних часописах та наукових збірниках.

    Семінарське заняття за методом конференції, як правило, займає 4 години.

    Матеріали для проведення заняття методом конференції. Окрім вказаної літератури, потрібно наступне: зал для учасників конференції, президія, де за окремими столами розміщуються модератор (викладач), доповідачі, опонент, критик (або спостерігач).

    ІV. Метод документального аналізу. Він використовується для формування у курсантів умінь аналізувати міжнародне і національне законодавство, в якому закріплені основні права і свободи людини. Застосування цього методу передбачає розподіл групи (20 чол.) на чотири підгрупи по 5 чол. Кожній групі дається завдання за загальним планом. Тривалість виконання завдання 15 хвилин. Після цього представник кожної команди доповідає результати виконаного завдання протягом 5 хвилин і відповідає на питання членів інших команд. Наприкінці модератор узагальнює вміння слухачів аналізувати законодавчі документи.

    Приклад. Модератор (викладач) пропонує групам проаналізувати статті Конституції України 38 (виборче право), 43 (право на працю), 53 (право на освіту), 55 (право на справедливий суд) за наступним планом:

    1. Зміст статті.

    2. Зобов’язання державних структур здійснити дії відповідно до зазначеної статті.

    3. Обмеження прав людини відповідно до зазначеної статті Конституції України.

    4. Проблеми, які випливають з аналізу зазначеної статті.

    Модератор (викладач) у ході процесі підготовки до використання методу документального аналізу повинен передбачити можливі результати. Наприклад, команда, яка аналізувала ст.38 Конституції України, може підготувати свою відповідь наступним чином.

    Зміст ст.38. Відповідно до цієї статті в Україні проголошено активне виборче право, а саме впроваджуються принципи:

    • демократії (прямої або представницької);

    • народовладдя (безпосередня участь у формуванні органів влади шляхом участі у виборах);

    • забезпечується шляхом участі у виборах у ролі виборця; кандидата в депутати різного рівня; спостерігача; члена виборчої комісії.

    Зобов’язання держави відповідно до ст. 38.

    • розробити і впровадити правові засади для здійснення виборчих прав (наприклад, Закон України «Про вибори»);

    • забезпечити можливість практичної реалізації виборчого права (наявність бюджету для проведення виборів, наявність списків виборців, організація передвиборчої кампанії кандидатів, створення територіальних виборчих дільниць тощо);

    • гарантії судового захисту у випадку порушення виборчого права;

    • дотримання конституційних процедур при проведенні референдуму.

    Обмеження виборчих прав. Відповідно до ст. 38 виборчі права обмежуються у випадках:

    • виборцем може бути особа віком від 18 років і старше, громадянин України, дієздатна;

    • кандидат на посаду Президента України має мати вік не менше 35 років, громадянство України, проживати в Україні протягом останніх десяти років, володіти державною мовою. На посаду Президента одна й та сама особа не може обиратися більше ніж два строки підряд;

    • якщо особа обирається на посаду депутата, вона повинна мати не менше ніж 21 рік, бути громадянином України, проживати в країні не менше 5 років, не мати судимості.

    Проблеми, які потрібно вирішувати:

    • використання адміністративного ресурсу під час виборів;

    • факти фальсифікації виборів;

    • підкуп виборців;

    • використання брудних PR-технологій;

    • фінансова допомога окремим політичним партіям та блокам із-за кордону;

    • неможливість балотуватися представникам деяких професій;

    • труднощі участі у виборчій кампанії громадян України, які проживають за кордоном;

    • голосування за документами громадян, які наразі відсутні за місцем проживання.

    Подібні сценарії модератор повинен мати і з інших завдань, що дає йому можливість ефективно контролювати хід їх виконання.

    Корисність методу документального аналізу полягає в наступному: привчає працювати у команді; дає можливість вирівнювати знання; дозволяє відстаючим навчатись методиці отримання нових знань і умінь.



    Підбиття підсумків практичного заняття – до 7 хвилин.
    Викладач повинен обґрунтовано довести, наскільки групі вдалося виконати план і цілі заняття. Перш за все, це стосується знань дефініцій, нормативних актів, а також умінь використовувати знання при вирішенні конкретних проблемних ситуацій. Обов’язково слід звернути увагу на те, що не вдалося зробити із запланованого і над чим необхідно попрацювати у подальшому. Змістовні і яскраві доповіді груп, окремих слухачів слід заохочувати. Наприкінці викладач дає завдання на наступне заняття.

    Література

    1. Загальна декларація прав людини: Прийнята резолюцією 217 А (Ш) Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1948 р. // Права людини / Упоряд. Ю.К. Качуренко. – 2-е вид. – К., 1992.

    2. Європейська конвенція про захист прав людини й основних свобод: Прийнята Радою Європи 4 грудня 1950 р. // Права людини: Зб. док. / Укл. В.С.Семенов, О.Н.Ярмиш та ін. – Х.: Ун-т внутр. справ, 1997.

    3. Международный пакт об экономических, социальных и культурных правах. 16 декабря 1966 г. // Права человека. Основные международные документы. – М., 1989.

    4. Международный пакт о гражданских и политических правах. 16 декабря 1966 г. // Там же.

    5. Конституція України. – К., 1996.

    6. Матеріали для проведення заняття: дошка або папір, крейда або маркери, скотч.
    1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

    Коьрта
    Контакты

        Главная страница


    National endowment for democracy