страница1/4
Дата14.01.2018
Размер0.7 Mb.

Підготовка до зно з історії україни матеріали для учнів та вчителів: опорна схема. Таблиці 7 клас середні віки


  1   2   3   4

ПІДГОТОВКА ДО ЗНО З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
МАТЕРІАЛИ ДЛЯ УЧНІВ ТА ВЧИТЕЛІВ: ОПОРНА СХЕМА. ТАБЛИЦІ


7 КЛАС

Середні віки

(V – XV ст.)



Період формування та поширення феодальних відносин.

Поява, розвиток та занепад Київської Русі. Встановлення іноземного володарювання

І етап – княжий (кінець V – середина XIV ст.)

ІІ етап – литовсько-польський (середина ХІV – початок XVIст.)


Література:

І – Смолій В.А., Степанков В.С. Історія України. Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. Навч. закл. – К.: Генеза, 2007. – 224 с.: іл., карти.

ІІ – Лях Р.Д., Темирова Н.Р. История Украины. С древнейших времен и до ХV в. Учебник для 7-го кл. сред. шк. – К.: Генеза, 2000. – 336 с.: ил.

Авторська розробка:

вчитель історії

вищої категорії

вчитель-методист

А.М. Кіркова

м. Ізмаїл – 2014

РАННЄ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

(кінець V – середина ХІ ст.)



- Велике переселення народів;

- поява союзів племен східних слов’ян;

- формування та розквіт Давньоруської держави;

- запровадження та поширення християнства;

- формування та розвиток феодальних відносин.


ІVVІІ ст.

Велике переселення народів
Готи Гуни Авари

(ІІ – IХ ст.) (375 р.) ß (VI ст.)

Виникли союзи племен

східних слов’ян

§1 (І), §13, 14 (ІІ)

ß

ХVІІІ – ХІХ ст. VІІІ – ІХ ст.

Сформувалися народи: Ü Мешкали племена:

- росіяни; Ü - ільмень, словени, кривичі, радимичі,в’ятичі;

- білоруси; Ü - дреговичі, полочани;

- українці Ü - дуліби (волиняни), древляни, поляни, сіверяни,

білі хорвати, тиверці,уличі §15 (ІІ)

ДАВНЬОРУСЬКА ДЕРЖАВА – КИЇВСЬКА РУСЬ

(кінець ІХ – середина ХІІ ст.)


Династія Києвичів (поляни):

Аскольд і Дір (60 – 80-і роки ІХ ст.) §2 (І), §16 (ІІ)


І період Династія Рюриковичів (варяги):

(кінець ІХ ст. – 972 рр.) Олег (882 – 912 рр.) §2 (І), §17 (ІІ)



Формування держави

Ігор (912 – 945 рр.) §2 (І), §17 (ІІ)

§2-6 (І), §15-18 (ІІ)

Ольга (945 – 964 рр.) §3 (І), §18 (ІІ)


Святослав (964 – 972 рр.) §3 (І), §18 (ІІ)


ІІ період Володимир Великий (980 – 1015 рр.) §7 (І), §19, 20 (ІІ)

(980 – 1054 рр.)



Розквіт держави

Ярослав Мудрий (1019 – 1054 рр.) §8 (І), §21 (ІІ)

§8-12 (І), §19-22 (ІІ)
ВИСОКЕ, АБО КЛАСИЧНЕ, СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

(середина ХІ – середина ХІV ст.)



- Міжусобиці князів;

- політична роздробленість;

- монголо-татарська навала.

Ізяслав, Святослав, Всеволод (1054 – 1073 рр.)


Святослав, Всеволод (1073 – 1076 рр.)
Ізяслав (1077 – 1078 рр.)
Всеволод (1078 – 1093 рр.)

ІІІ період

(1054 – 1132 рр.) Святополк (1093 – 1113 рр.)



Міжусобна боротьба,

останнє піднесення 1097 р. – Любецький з’їзд
§13 (І), §23 (ІІ) ß

Удільні князівства (вотчини)


але
Володимир Мономах (1113 – 1125 рр.) §14 (І), §24 (ІІ)
Мстислав Володимирович (1125 – 1132 рр.) §14 (І)
ІV період

(1132 – 1380 рр.)



Політична роздробленість – Удільна Русь

§14-26 (І), §25-35 (ІІ)

15 земель-княжінь

- Полоцьке; ß Північно-Східна Русь:

- Турово-Пінське Україна - Смоленське;

ß - Муромо-Рязанське;

Білорусь - Володимиро-Суздальське;

- Новгородська земля

ß

Московська держава



Волинське Галицьке - Київське;

Ізяслав Мстиславич (1135 – 1151 рр.) Володимирко (1141 – 1153 рр.) - Чернігівське;

Володимир Мстиславич (1154 – 1157 рр.) Ярослав Осмомисл (1153 – 1187 рр.) - Переяславське;

Мстислав Ізяславич (1157 – 1170 рр.) §16 (І), §25, 31(ІІ) - Новгород-Сіверське

Роман Мстиславич (1170 – 1205 рр.) §15(І), §25 (ІІ)

ß ß

Галицько-Волинська держава МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА

(1199 – 1392 рр.) (1223 р., 1237 – 1241 рр.)

Данило Романович Галицький (1238 – 1264 рр.)

§20, 22 (І), §32,33 (ІІ) ß
Василько Романович (1231 – 1269 рр.) ЗОЛОТООРДИНСЬКЕ ЯРМО

Лев Данилович (1264 – 1301 рр.) (1237 – 1480 рр.)

Юрій І Львович (1301 – 1308 рр.) §21, 22 (І), §27 (ІІ)

Андрій + Лев ІІ Юрійовичі (1308 – 1323 рр.)

Болеслав-Юрій ІІ (1325 – 1340 рр.) ß

§23-26 (І), §34 (ІІ)

В ХІV ст. – 250 удільних князівств.

ß

Київ – центр Русі.



ПІЗНЄ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

(середина ХІV – ХV ст.)

- Функціонування удільних князівств та припинення Їхнього існування;

- встановлення іноземного володарювання; §27-29 (I), §36-39 (II)

- розквіт феодальних відносин. §30-34 (I), §40-41 (II)

Середина ХІV – ХV ст.



Українські землі включені до складу іноземних держав

Польське Литовське Угорське Молдавське Кримське Московська

кор.-во князівство кор.-во князівство ханство держава

- Галичина; - Південно- Закарпаття - Північна - п-ів Крим; Чернігово-

- частина Волині; Східна Русь; Буковина; - Приазов’я Сіверщина

- частина Поділля - частина Волині; - Буджак

- частина Поділля

§23, 27 (І) §27 (І) §28 (І) §28 (І) §28 (І) §28 (І)

§36, 37 (ІІ) §37 (ІІ) §38-39 (ІІ) §38-39 (ІІ) §38-39 (ІІ) §38-39 (ІІ)
ЗАРОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ СХІДНИХ СЛОВЯН

VІ – VІІ ст. – сформувалася східна група словян:

14 союзів племен – «княжіння»

(поляни, древляни, уличі, тиверці, дуліби, бужани, волиняни,

білі хорвати, сіверяни, в’ятичі, радимичі, дреговичі, кривичі, ільмень)



Кінець V ст. – заснування Києва

(поляни: Кий, Щек, Хорив, Либідь)




VІ – VІІ ст. – «Русь»

(поляни + сіверяни + уличі)



Розклад первісного суспільства:

виділяється племінна верхівка (князі, бояри, дружинники)




Кінець VІІІ ст. – зародження держави:

- князівська влада передавалася у спадщину;

- занепадає роль народних зборів (віча);

- влада зосереджується у боярської ради (постійний дорадчий орган при князеві: знать, дружинники);

- економічний зріст (розвиток сільського господарства, ремесла, торгівлі) розвиток міст.


ІХ ст. виникли 2 державних обєднання


Новгородська земля Руська земля

(словени, кривичі, полочани, ільмень) (поляни, древляни, дреговичі, сіверяни)

захопили варяги очолили поляни

 


династія Рюриковичів династія Києвичів

Сусіди східних слов’ян

Територія

Держава

Стосунки зі словянами

Приазов’я

Волзька Булгарія

торгівельні, культурні

Прикаспій, Приазов’я

Хозарський каганат

збирали данину

Крим

Візантійська імперія

торгівельні, культурні

Придунав’я

Перше Болгарське царство

торгівельні, культурні

Скандинавія

Нормани

збирали данину, брали участь у військових

походах русичів




Теорії походження назви «Русь»:

- від давньоруської назви річок Рось, Росава, Росавиця (територія полян + сіверян + уличів);

- від сарматської назви племен роксоланів;

- від скандинавської назви племені варягів-дружинників (оточення князя).



І ПЕРІОД – ФОРМУВАННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

(кінець ІХ ст. – 972 рр.)

Аскольд і Дір

(864 – 882 рр.)




Політика

Наслідки

Зовнішня

- військовий похід на Константинополь (860 р.);


- Аскольд прийняв титул кагана («імператор»)

- взяли данину, уклали мир (Візантія визнала «Руську землю») та вигідний торгівельний договір;

- поставив Русь на один щабель з Візантією та

Хозарським каганатом



Внутрішня

Аскольд прийняв християнство (православ’я) у

Візантії

почав поширювати християнство

вбитий заколотниками (волхви та варяги)




ОЛЕГ

(882 – 912 рр.)




Політика

Наслідки

Зовнішня

- Сплачував варягам данину;

- воював з Хозарським каганатом;

- військовий похід на Константинополь (907 р.)


- Припинилися набіги варягів на Русь;

- на кордонах збудував військові залоги;

- 907, 911 рр. уклав вигідні торгівельні договори (мита, пільги руським купцям)



Внутрішня

- встановив династію Рюриковичів у Києві;

- жорстоко придушив повстання у Новгороді;

- об’єднав 20 племен слов’ян та неслов’ян (водь, весь, чудь, меря, мурома, мещера);

- підтримував язичництво

- Київ – столиця – «Матерь городов русских»;

- об’єднав південну та північну Русь;

- утворив централізовану державу, систему васалітету;

- прозваний «віщим Олегом»



ІГОР

(912 – 945 рр.)




Політика

Наслідки

Зовнішня

- військовий похід на Закавказзя (944 р.);

- воював з печенігами (920 р.);

- військовий похід на Константинополь (941 –944 рр.)


- взяв данину;

- примусив їх відступити за Дунай;

- сплатив данину, 945 р. уклав невигідний торгівельний договір (обмежено права руських купців)



Внутрішня

- воював з уличами;

- збільшив розмір данини з племен (на військові потреби)

- посилив централізацію влади;

- вбитий древлянами під час полюддя (повстання князя Мала)


І ПЕРІОД – ФОРМУВАННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

(кінець ІХ ст. – 972 рр.)

Ольга

(945 – 964 рр.)




Політика

Наслідки

Зовнішня

- відвідала Константинополь (955 р.), прийняла християнство (православ’я) та ім’я Олена;

- встановила дипломатичні стосунки зі Священною Римською імперією (Німеччиною)

- відновила стосунки з Візантією;


- Оттон І надіслав у Русь єпископа Адаль-берта, щоб поширити католицтво

Внутрішня

- помстилася древлянам (спалила м. Іскоростень);

- встановила норми податків (устави, уроки, данину, оброк) та місця їх збирання (погости);

- об’їздила всю Русь


- посилила князівську владу;

- розіслала всюди своїх урядників, встановила лад в державі;

- заснувала нові міста, села, забудувала Київ (Ольжин двір)




Святослав

(964 – 972 рр.)




Політика

Наслідки

Зовнішня

- військовий похід на схід (965 р.);


- військові походи на захід:

І Болгарський похід (968 – 969 рр.) –

війна з Болгарією

ІІ Болгарський похід (970 – 971 рр.) –

війна з Візантією (планував перенести свою столицю на Дунай – м. Переяславець)


- підкорив волзьких болгар;

- розгромив Хазарський каганат;

- розгромив ясів та касогів (предки осетинів та адигейців);

- приєднав Прикубання, заснував колонію Тмутаракань;
- захопив східну частину Першого Болгарського царства, але повернувся в Київ для боротьби з печенігами;

- зазнав поразки під м. Доростолом;

- уклав невигідний договір: відмовився від своїх завоювань на Балканах, отримав право повернутися до Києва;

- вбитий печенігами на о. Хортиця – «Чужих бажаючи, свою погубив»

збільшив територію Русі,



але ускладнив стосунки із сусідами

Внутрішня

- підкорив в’ятичів;

- захищав язичництво;
Адміністративна реформа:

- племінних вождів;

- призначив своїх синів намісниками:

Ярополка – в Київ, Олега – в Овруч, Володимира – в Новгород


- остаточно об’єднав племена східних слов’ян;

- стримав поширення християнства;
- зміцнив князівську владу


ІІ ПЕРІОД – РОЗКВІТ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (980 – 1054 рр.)
ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ

(980 – 1015 рр.)

Внутрішня політика

Наслідки

- 960р. народився від рабині Малуші;

- княжив у Новгороді (з 970 р.);

- 977-978 рр. взяв участь у міжусобицях братів (Ярополк Київський вбив Олега Древлянського);

- силоміць одружився з половецькою княжною Рогнедою, нареченою Ярополка;

- взяв наложницею вдову Ярополка;

- мав 5 шлюбів, кількасот наложниць;

- приборкав повстання в’ятичів;

- градобудівництво;

Адміністративна реформа:

- племінний поділ країни;

- поділив країну на 8 округів та волостей;

- 12 синам роздав князівства-намісництва;


Військова реформа:

- в дружину набирав не варягів, а слов’ян;

- за службу роздавав землі;
Оборонна реформа:

«Змієві вали» – система оборонних укріплень;


Судова реформа:

закон «Устав земляний»;


Грошова реформа:

- монети (златники, срібляки);

- золота гривня (95-197 г);
І Релігійна (980 р.) реформа:

- капище 6 головних богів – Перун, Хорс, Дажбог, Стрибог, Симаргл, Мокош (пантеон);

- людські жертвоприношення;
ІІ Релігійна (988 р.) реформа:

- охрестився в м. Корсуні (Херсонес);

- охрестив Русь (киян в р. Почайні);

- вважався «намісником Бога на землі»;

- розповсюдження церковних книг;

- кам’яне будівництво – храми, монастирі;

- Церковний Статут;

- церковні пости


- Виховували при дворі княгині Ольги;

- виховував дружинник Добриня (Микитич);

- 978 р. за допомогою варягів переміг Ярополка, зайняв київський престол;

- народилися Ізяслав, Ярослав, Всеволод, Предслава, Премислава, Мстислава;

- народився Святополк Окаянний;

- 13 синів, 10 дочок;

- припинив сепаратизм (відокремлення);

- «град Володимира» у Києві (10 га), м. Володимир на Волині, на Клязьмі, Васильків, Білгород;
- державна влада зосередилася в руках одного князівського роду (принцип старшинства), але Святополк та Ярослав намагалися вийти з-під контролю;

- зміцнив військо;

- поширив феодальні відносини;

- захистив кордони від печенігів;

- княжий суд;

- смертну кару;


- розвиток торгівлі;

- упорядкував систему язичницьких вірувань,

але

багатобожжя заважало єдності населення;


- прийняв православ’я з Візантії;

- «Путята хрестив мечем, а Добриня – вогнем»;

- посилилася центральна влада князя;

- поширення писемності (Кирилиця), літописання;

- церква Богородиці (Десятинна), Св. Василя;

- церковний суд, новий податок – десятина;

- розвиток городництва;

- монотеїзм сформував єдиний світогляд,

- остаточно об’єднав народи Русі



ІІ ПЕРІОД – РОЗКВІТ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (980 – 1054 рр.)
ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ

(980 – 1015 рр.)

Зовнішня політика

Наслідки


Військові походи:

- 981 р. – проти Польщі (Мешко І) за Червенську Русь;


- 983 р. захопив ятвягів;
- 984 р. підкорив радимичів;
- 985 р. вдалий похід проти Волзької Булгарії;
- 988 р. захопив Таманський п-ів;
- 988 р. захопив м. Корсунь (Херсонес);

- 992 р. вдалий похід на білих хорватів;


- 993 р. – еремога над печенігами (бій Микити Кожум’яки з печенізьким велетнем);

Шлюбна дипломатія:

- одружився з візантійською царівною Анною;

- сина Святополка – з дочкою польського короля Болеслава І Хороброго;

- дочку Премиславу – за угорського принца Владислава Лисого



- захопив м.Червень, Перемишль, Волинь, Белз;


- розпочав загарбницьку політику;
- об’єднав південну та північну Русь;
- народилися сини Борис та Гліб;
- утворив Тмутараканське князівство;
- охрестився, одружився з візантійською царівною Анною (сестра Василія ІІ Болгаробійця);
- приєднав Карпатську Русь;
- заснував м. Переяславець;
- остаточно об’єднав всі племінні княжіння;
- утворив імперію, найбільшу країну в Європі;

- підвищив міжнародний авторитет Русі


  1   2   3   4

Коьрта
Контакты

    Главная страница


Підготовка до зно з історії україни матеріали для учнів та вчителів: опорна схема. Таблиці 7 клас середні віки