• Внутрішня політика  Наслідки
  • Взяв участь у міжусобній боротьбі братів
  • Досяг найвищого розвитку держави
  • Заповів державу 5 синам (за принципом старшинства)
  • ІІ ПЕРІОД – РОЗКВІТ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (980 – 1054 рр.) ЯРОСЛАВ МУДРИЙ (1019 – 1054 рр.)
  • Зовнішня політика  Наслідки Військові походи
  • Втручався у внутрішні справи інших країн
  • РОЗВИТОК СУСПІЛЬНОГО ТА ПОЛІТИЧНОГО УСТРОЮ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ У ІХ – ХІ ст.
  • ІХ ст. Х ст. ХІ ст.
  • РОЗВИТОК ГОСПОДАРСТВА ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ У ІХ – ХІ ст.
  • КУЛЬТУРА ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
  • Кінець ІХ – середина ХІ ст. Дохристиянська писемність
  • Церковні школи
  • Епос
  • Народна драма
  • Дерев ’ яна Кам ’ яна
  • Живопис
  • ІІІ ПЕРІОД – МІЖУСОБНА БОРОТЬБА У ДАВНЬОРУСЬКІЙ ДЕРЖАВІ. ОСТАННЄ ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (1054 – 1132 рр.).
  • В ’ ячеславу Небожу
  • 1054 – 1073 рр. – Тріумвірат: Ізяслав, Святослав, Всеволод
  • Зовнішня політика  Наслідки
  • ІІІ ПЕРІОД – МІЖУСОБНА БОРОТЬБА У ДАВНЬОРУСЬКІЙ ДЕРЖАВІ. ОСТАННЄ ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (1054 – 1132 рр.). ПРАВЛІННЯ ЯРОСЛАВИЧІВ
  • Князі Політика  Наслідки



  • страница2/4
    Дата14.01.2018
    Размер0.7 Mb.

    Підготовка до зно з історії україни матеріали для учнів та вчителів: опорна схема. Таблиці 7 клас середні віки


    1   2   3   4


    ІІ ПЕРІОД – РОЗКВІТ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (980 – 1054 рр.)
    ЯРОСЛАВ МУДРИЙ

    (1019 – 1054 рр.)

    Внутрішня політика

    Наслідки

    - 978 р. народився від половецької княжни Рогнеди;


    1015 – 1019 рр.

    Взяв участь у міжусобній боротьбі братів

    (Святополк Окаянний вбив Бориса, Гліба, Святослава)

    - 1016 р. за допомогою варягів розгромив Святополка під Любичем;

    - 1018 р. зазнав поразки від Святополка та БолеславаІ Хороброго, втік у Новгород;


    - 1019 р. за допомогою варягів розгромив Святополка на р. Альті;

    - 1021 р. розгромив небожа Брячеслава Ізяславича;

    - 1023 – 1026 рр. воював з Мстиславом Тмутараканським;
    - 1036 р. став єдиновладним князем Русі (Мстислав помер);

    Досяг найвищого розвитку держави:

    - оновив систему оборонних укріплень;


    - роздавав землі боярам та дружинникам;
    - градобудівництво;
    - перші монастирі та лікарні при монастирях;
    - перший митрополит-русич – Іларіон;
    - перша державна бібліотека – 960 книг (у Софії Київській);
    - перша школа для боярських та княжих дітей (у Софії Київській);
    - перший єдиний збірник законів – «Руська Правда» (18 статей);

    але


    Заповів державу 5 синам

    (за принципом старшинства)

    - княжив у Рязані (з 988 р.), Новгороді (з 1010 р.);

    - зайняв київський престол;
    - Болеслав І Хоробрий захопив Червенську Русь, полонив дружину Ярослава Анну, сестер Предславу та Мстиславу;

    - остаточно зайняв київський престол;


    - уклали мир: визнав за Брячеславом Полоцьк;

    - уклали угоду про поділ руських земель по Дніпру: Правобережжя з Києвом – Ярославу, Лівобережжя з Черніговом – Мстиславу;

    - переїхав з Новгорода до Києва;

    - захистив південні кордони Русі;


    - розвивалися феодальні відносини;
    - «град Ярослава» у Києві (70 га), Золоті ворота;
    - Києво-Печерський, Св. Георгія (м. Юр’їв);
    - написав «Слово про Закон та Благодать»;
    - зібрані бібліотеки у Білгороді, Чернігові, Переяславі;
    - розвиток освіти (державні, церковні, приватні школи);
    - закріпив соціальну нерівність громадян, зміцнив князівську владу (штрафи – в казну), зберіг кровну помсту, ордалії;

    - запровадив систему васалітету;

    - заклав основи політичної роздробленості Русі



    ІІ ПЕРІОД – РОЗКВІТ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (980 – 1054 рр.)
    ЯРОСЛАВ МУДРИЙ

    (1019 – 1054 рр.)

    Зовнішня політика

    Наслідки


    Військові походи:

    - 1029 р. вдалий похід проти ясів;

    - 1031 р. вдалий похід проти Польщі (спільно з Мстиславом);

    - 1036 р. остаточно розгромив печенігів;

    - 1043 – 1046 рр. війна з Візантією;

    - 1044 р. вдалий похід проти литовців;



    Втручався у внутрішні справи інших країн –

    допомагав у боротьбі за владу:

    - англійському принцу Едуарду;

    - польському королю Казимиру І;

    - норвезьким королям Олафу та Магнусу;

    Шлюбна дипломатія:

    - одружився зі шведською принцесою Інгігердою;

    - сина Ізяслава – з сестрою польського короля Казимира І;

    - сина Всеволода – з візантійською царівною Анастасією;

    - сина Ігоря – з німецькою принцесою;

    - сина В’ячеслава – з німецькою принцесою;

    - дочку Анну – за французького короля Генріха І;

    - дочку Анастасію – за угорського короля;

    - дочку Єлизавету – за норвезького короля;

    - дочку Агату – за англійського принца Едуарда;

    - сестру Марію-Добронегу – за Казимира І


    - допоміг Мстиславу Тмутараканському;

    - повернув собі Червенську Русь (договір з Казимиром І);

    - збудував собор Святої Софії;

    - уклав вигідну угоду;

    - захопив землі до Чудського озера;

    - впливав на європейську політику;

    - підвищив міжнародний авторитет Русі;


    - народився Володимир Мономах;


    - звався «тестем Європи»




    РОЗВИТОК СУСПІЛЬНОГО ТА ПОЛІТИЧНОГО УСТРОЮ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ У ІХ – ХІ ст.




    ІХ ст.

    Х ст.

    ХІ ст.

    Політичний устрій

    Форма

    правління



    Своєрідна федерація племен

    східних слов’ян



    Ранньосередньовічна монархія

    окняжіння земель: племінний поділ



    Імперія
     територіальний поділ (округи, волості)



    Голова

    держави


    Верховенство київського князя

    Верховенство київського князя

    (законодавчі, судові повноваження)

    велике князівське землеволодіння

    (князівський домен)



    Централізація держави

    (успадкування київського столу у порядку старшинства)

    - зміцнення одноосібної влади



    - система васалітету (феодальні землеволодіння – уділи, вотчини)

    Органи

    влади


    - Віче (збори городян);

    - рада старійшин (старці)



    - Боярська рада (бояри, дружинники);

    - рада старійшин (старці)



    - Боярська рада (бояри, дружинники);

    - церковні собори;

    - князівські з’їзди


    Соціальна структура

    Лад

    Формування суспільних станів

    Ранньофеодальне суспільство

    Феодальне суспільство

    Привілейовані

    - Племінні князі;

    - бояри (родоплемінна знать);

    - дружинники (варяги, слов’яни)


    - Князі (великий, удільні);

    - бояри (верхівка дружинників);

    - дружинники (варяги, слов’яни)


    - Князі (великий, удільні);

    - бояри (землевласники);

    - дружинники (слов’яни, отримували землю);

    - духовенство (біле, чорне)



    Непривілейовані шари

    - Смерди – вільні селяни, що вели своє господарство, володіли землею, сплачували оброк – натуральний або грошовий податок з «диму» (з окремого господарства), поземельний (з плуга чи рала), виконували повинності (служба у війську, будівництво та ремонт шляхів, замків, укріплень, «повоз»), об’єднувалися в сільські громади за територіальним принципом – «верв», «мир», «село»;

    - рядовичі – наймані селяни, що працювали у феодала за угодою («рядом»);

    - чернь – наймити, що виконували «чорну» роботу;

    - челядь (холопи) – залежні селяни;

    - закупи – залежні селяни, що потрапляли в боргове рабство («купа» – «борг»);

    - раби (військовополонені, закупи);

    - міщани – ремісники, торгівці, купці («мешканці міста»)




    РОЗВИТОК ГОСПОДАРСТВА ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ У ІХ – ХІ ст.




    ІХ ст.

    Х ст.

    ХІ ст.

    Сільське

    господарство

    - Рало  розпушування ґрунту;

    - тяглова сила – воли;

    - ручні жорна


    - Рало  розпушування ґрунту;

    - тяглова сила – воли;

    - ручні жорна


    - Плуг з череслом  перевертання ґрунту;

    - тяглова сила – коні;

    - водяний млин


    - Рільництво: переліг, підсічно-вогнева система  парова система (двопільна, трипільна);

    - землеробство (жито, пшениця, овес, ячмінь, просо);

    - городництво (горох, боби, часник, цибуля, ріпа, капуста, огірки, перець, хміль, льон, конопля);

    - садівництво (яблука, груші, сливи, вишні);

    - скотарство (воли, корови, вівці, кози, свині, коні, птаство)


    Ремесло, промисли

    - Сиродутна металургія  доменна металургія (залізо, сталь);

    - ковальство (рало, плуг, сокири, зброя, кольчуги);

    - ювелірне (емаль, перегородчаста емаль, чернь);

    - склодувне (кубки, браслети, намиста, мозаїка, шибки);

    - гончарство (горщики, глечики, миски, кухлі, цегла, плитки для підлоги);

    - деревообробне (ложки, відра, стільці, ліжка, скрині, драбини, вози, сани, човни);

    - кам’яне будівництво, різьба по каменю;

    - обробка кістки;

    - домашні ремесла (ткацтво, прядіння, плетіння, вишивання, шиття одягу);

    - чинбарство;

    - промисли (збиральництво, полювання, рибальство, бортництво);

    - лісохімічні промисли (виробництво смоли, дьогтю, деревного вугілля)

    60 видів ремесел  спеціалізація міст:

    - Овруч – шиферні прясла, натільні хрестики, іконки;

    - Городеськ – металеві вироби;

    - Галич – сіль;

    - Вітачев, Воїнь, Дорогочин, Берестя – торгівля



    Торгівля

    Натуральний (товарний) обмін

    Худоба – «товар»


    Внутрішня торгівля

    Міські ринки:



    Київ, Новгород, Полоцьк, Чернігів, Переяслав, Білгород, Вишгород, Галич, Володимир, Пересечен.

    Гроші:


    - монети (арабські, візантійські, руські);

    - гривні – золоті та срібні злитки (95-197 г)


    Зовнішня торгівля  торгівельні шляхи:

    - «з варягів у греки» – по Дніпру («волоком»);

    - Залозний – на Кавказ;

    - Соляний – до Європи;

    - Василівський, Білгородський – на захід;

    - Путивльський, Переяславський – на схід;

    - морські – Чорне, Азовське, Каспійське.


    Вивозили: рабів, хутра, мед, віск, зброю.

    Ввозили: прянощі, вино, оселедець, ювелірні та скляні вироби, тканини, мідь, зброю



    КУЛЬТУРА ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ





    Писемність, освіта

    Література

    УНТ

    Архітектура

    Мистецтво

    Кінець ІХ – середина ХІ ст.


    Дохристиянська писемність

    (на стінах Софійського собору)


    Кирилиця (з 988 р.)

    Церковнослов’янська мова



    (старослов’янська)

    Церковні школи:

    - при Софійському соборі (988 р.);

    - у Новгороді (1030 р.)



    Церковна література:

    Біблія
    Псалтир


    «Остромирове Євангеліє» (1056 – 1057 рр.)
    «Слово про закон і благодать» (1037 – 1050 рр.)

    митрополит Іларіон




    Епос:

    загадки, прислів'я, приказки, історичні пісні, балади, казки, легенди, перекази, байки, притчі



    Лірика –

    пісні:


    - трудові;

    - календарно-обря-дові;

    - родинно-побутові

    Народна драма –

    пісні-ігри:

    «Мак», «Коза», «Меланка», «Дід»,

    «Подоляночка»



    Ліро-епос –

    билини:


    - про Іллю Муромця (15);

    - про Альошу Поповича (2);

    - про Добриню Микитича (6)



    Деревяна

    Камяна:

    - Десятинна церква (989 р.);

    - Софійський собор (ХІ ст.);

    - Спасо-Преобра-женський собор (1036 р.)




    Живопис:

    - іконописання;

    - мозаїки;

    - фрески



    Книжкова

    мініатюра

    (Остромирове

    Євангеліє)


    Художнє

    ремесло:

    - різьба;

    - ювелірне

    (чернь, емаль)



    Середина ХІ– середина ХІІІ ст.


    Церковні школи:

    - при Софійському соборі;

    - при Андріївському монастирі

    (1086 р.);

    - при Печерському монастирі

    Приватне навчання



    Церковна література:

    - «Реймське Євангеліє»;

    - «Ізборник» Святослава (1073 р.);

    - «Мстиславове Євангеліє»;

    - «Галицьке Євангеліє» (1144 р.)
    Світська література:

    - «Повчання дітям» Володимира Мономаха (ХІІ);

    - «Повість про осліплення Василька» (ХІІ ст.);

    - «Слово о полку Ігоревім» (ХІІ ст.);

    - Києво-Печерський патерик (ХІІІ ст.);

    - «Бджола» – збірник афоризмів


    Літописи:

    - Літописне зведення (1037 р.);

    - Києво-Печерське літописне зведення (1073 р.);

    - «Повість минулих літ» (1113 р.) Нестор;

    - Галицько-Волинський літопис (1201 – 1292 рр.)



    Камяна:

    - Михайлівський Золотоверхий собор (ХІ ст.);

    - Кирилівська церква у Києві (ХІІ ст.)



    ІІІ ПЕРІОД – МІЖУСОБНА БОРОТЬБА У ДАВНЬОРУСЬКІЙ ДЕРЖАВІ.

    ОСТАННЄ ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (1054 – 1132 рр.).
    Заповіт Ярослава Мудрого:

    порядок успадкування великокнязівського престолу за старшинством (драбинне право), зміна уділів



    Васально-ієрархічна система (сеньйорат)



    Київська Русь



    Сину

    Ізяславу Сину

    - Київ; Святославу Сину

    - Новгород; - Чернігів; Всеволоду Сину

    - Турів; - Муром; - Переяслав; Ігорю Сину

    - Псков - Тмутаракань; - Ростов; Володимир- Вячеславу Небожу

    - Суздаль; Волинський Смоленськ Всеславу



    Брячеславичу

    Полоцьк
    Старший син – Володимир – помер раніше батька

    Онук Ростислав Володимирович не отримав уділ



    Ростиславичі стали ізгоями

    Захоплювали чужі уділи (Ростислав захопив Тмутаракань).



    1054 – 1073 рр. – Тріумвірат: Ізяслав, Святослав, Всеволод

    Внутрішня політика

    Наслідки

    - 1054 р. Ізяслав, Святослав, Всеволод усунули від управління Ігоря та В’ячеслава;


    - 1072 р. на з’їзді у Вишгороді внесли зміни та доповнення до «Руської Правди»;

    - 1073 р. Святослав та Всеволод організували заколот проти Ізяслава, вигнали його


    - Київське, Чернігівське та Переяславське князівства зайняли панівне становище (мали власних митрополитів);

    - створили новий збірник законів – «Правду Ярославичів» (кровна помста);

    - тріумвірат, Ізяслав втік у Польщу  в Німеччину  до папи римського (шукав союзників)





    Зовнішня політика

    Наслідки

    - 1060 р. завдали поразки торкам;

    - 1067 р. завдали поразки Всеславу Брячеславичу (напав на землі Ізяслава);

    - 1068 р. зазнали поразки від половців на р. Альті;

    - Ізяслав не надав народу зброю;
    - 1069 р. Ізяслав за допомогою польського короля Болеслава ІІ повернувся в Київ, покарав киян

    - 1061 р. половці напали на землі Всеволода;

    - захопили Полоцьк, Всеслава Брячеславича посадили у в’язницю («поруб»);

    - віче в Києві вирішило озброїти киян;

    - 15.09.1068 р. кияни підняли повстання, Ізяслав втік у Польщу, князем обрали Всеслава Брячеславича;

    - Всеслав Брячеславич повернувся у Полоцьк (1071 р.)



    ІІІ ПЕРІОД – МІЖУСОБНА БОРОТЬБА У ДАВНЬОРУСЬКІЙ ДЕРЖАВІ.

    ОСТАННЄ ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (1054 – 1132 рр.).
    ПРАВЛІННЯ ЯРОСЛАВИЧІВ

    Князі

    Політика

    Наслідки

    Дуумвірат:

    Святослав ІІ

    Всеволод



    (1073 – 1076 рр.)

    - війна з половцями;

    - Святослав ІІ помер від хвороби;

    - Всеволод захопив Чернігів



    - Всеволод повернув Ізяславу Київ;

    - Святославичі (Олег, Роман, Давид) розпочали боротьбу за владу

    Великий князь

    Ізяслав

    (1077 – 1078 рр.)


    - війна з половцями;


    - воював з Олегом Святославичем та Борисом В’ячеславичем

    - Олегом Святославич та Борис В’ячеславич допомагали половцям;

    - загинув

    Великий князь

    Всеволод

    (1078 – 1093 рр.)


    - за допомогою половців завдав поразки Олегу та Роману Святославичам;

    - війна з половцями;
    - намагався припинити міжусобиці дипломатичним шляхом

    - 1079 р. захопив Тмутаракань;


    - походи очолював 12-річний син Володимир (Мономах);

    - втратив Муром, Турів, Волинь, Тмутаракань


    Великий князь

    Святополк

    Ізяславич

    (1093 – 1113 рр.)

    - зайняв київський престол за пропозицією Володимира Мономаха;

    - 1096 р. разом з Володимиром Мономахом вигнав Олега з Чернігова;

    - 1097 р. разом з Володимиром Мономахом скликав з’їзд 6 князів у м. Любечі;

    але

    - дозволив волинському князю Давиду Ігоровичу осліпити теребовлянського князя Василька Ростиславича;



    - 1100 р. з’їзд князів в м. Увітичі (Святополк, Володимир Мономах, Давид та Олег Святославичі);

    - 1103 р. з’їзд 7 князів у м. Долобську;


    - 1111 р. похід на половців під керівництвом Володимира Мономаха;

    - запровадив соляний податок на користь купців та лихварів


    - 1094 р. Олег Святославич за допомогою половців захопив Чернігів;

    - перемога над половцями;
    Домовилися:

    - затвердити принцип отчинності (успадкування батьківських земель) 5 вотчин;

    - припинити міжусобиці;

    - за необхідності збирати з’їзди;

    - спільно боротися з половцями;
    - Мономаховичі та Святославичі виступили на Святополка, але бояри підтримали його;
    - уклали мирну угоду, забрали у Давида Ігоровича м. Володимир-Волинський;
    - 1103 р. спільний похід на половців, перемога у битві на р. Сутінь;

    - перемога біля м. Сугрова на Дону;


    - після смерті Святополка народ здійняв у Києві повстання проти бояр


    1   2   3   4

    Коьрта
    Контакты

        Главная страница


    Підготовка до зно з історії україни матеріали для учнів та вчителів: опорна схема. Таблиці 7 клас середні віки