страница4/4
Дата14.01.2018
Размер0.7 Mb.

Підготовка до зно з історії україни матеріали для учнів та вчителів: опорна схема. Таблиці 7 клас середні віки


1   2   3   4

(1264 – 1340 рр.)



Князі

Політика

Наслідки

Василько


Романович

(1231 – 1269 рр.)


- брат Данила Романовича;

- спільні з Данилом військові походи на Литву (проти Міндовга)

- княжив на Волині;

- Войшелк (син Міндовга), визнавав владу Василька над Литвою;

- заповів Волинь своєму сину Володимиру


Володимир

Василькович

(1269 – 1288 рр.)


- небіж Данила Романовича;

- уникав воєн із сусідами;

- розбудова міст, церков, монастирів


- княжив на Волині;

- сприяв розвиткові господарства, торгівлі;

- сприяв розвиткові письменства, освіти;

- заповів Волинь Мстиславу Даниловичу

Мстислав


Данилович

(1264 – 1292 рр.)


- син Данила Романовича;


- брав участь у військових походах Лева Даниловича

- княжив у Луцьку (з 1264 р.);

- успадкував Волинь (1288 р.);

- воював проти Литви та Польщі


Шварно


Данилович

(1264 – 1269 рр.)


- син Данила Романовича;

- одружився з донькою Міндовга;
- співправитель Войшелка (з 1267 р.)

- княжив на Холмщині (з 1264 р.);

- допоміг Войшелку стати великим князем Литовським (1264 р.);

- успадкував Велике князівство Литовське (1269 р.)


Лев Данилович

(1264 – 1301 рр.)

- син Данила Романовича;

- підступно вбив Войшелка (1269 р.);
- отримав від монголів ярлик;
- спільні з монголами військові походи на Литву та Польщу;

- втручався у внутрішні справи Литви, Польщі, Угорщини, Чехії, Німеччини;

- переніс столицю з м. Холма до Львова

- княжив на Галичині (з 1264 р.);

- успадкував Холмщину (1269 р.);

- успадкував Волинь (1292 р.);

- втратив Пониззя: перейшло під владу Ногая (правнук Чингізхана);

- захопив Мукачево (від Угорщини), Люблінську землю (від Польщі);

- не опікувався розвитком господарства та культури;

- розвиток м. Львова


Юрій І Львович

(1301 – 1308 рр.)

- онук Данила Романовича;

- прийняв титул короля;

- 1303 р. заснував Галицьку митрополію;

- уклав мир з Польщею;

- повернув собі Пониззя;

- переніс столицю зі Львова до Володимира

- княжив на Галичині та Волині;

- відновив Руське королівство;

- підтримував православ’я;

- втратив Люблінську землю;

- сприяв розвиткові господарства;

- розвиток м. Володимира


Князі

Політика

Наслідки

Андрій + Лев ІІ

Юрійовичі

(1308 – 1323 рр.)


- правнуки Данила Романовича;


- військові походи на Литву (проти Гедеміна);

- війна з Угорщиною;

- спільні з поляками та тевтонцями військові походи на монголів

- княжили спільно: Лев – у Галичі, Андрій – у Володимирі;

- втратили Дорогочин та Берестя, Андрій видав доньку Анну за Любарта Гедеміновича;

- втратили Мукачево;

- загинули

Володимир

Львович

(1323 – 1325 рр.)


- праправнук Данила Романовича (син Лева ІІ Юрійовича);

- княжив формально

- останній представник династії Романовичів;

- княжив у Галицько-Волинській державі;

- влада в руках бояр (Дмитро Дедько)


Юрій ІІ Болеслав

(1325 – 1340 рр.)

- праправнук Данила Романовича з династії П’ястів (син Марії Юріївни);

- прийняв православ’я та ім’я Юрій;

- отримав від монголів ярлик;

- зближення з Литвою;

- зближення з Польщею;


- боровся з боярами: обмежив склад боярської думи, у містах призначав своїх намісників

- бояри запросили його на престол Галицько-Волинської держави;

- але сприяв поширенню католицтва;

- дипломатичні стосунки з монголами;

- одружився з донькою Гедеміна (Єфремією);

- обіцяв передати Галицько-Волинську державу у спадщину Казимиру ІІІ;

- магдебурзьке право у м. Володимирі-Волинському

бояри отруїли його




ВІЙНА ЗА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКУ СПАДЩИНУ

(1340 – 1392 рр.)


Учасники

Підстава

Дії

Любарт Гедемінович

(1323 – 1383 рр.)

луцький князь


зять Андрія Юрійовича


- запросили на Волинь місцеві бояри (1340 р.);

- був останнім правителем єдиного Галицько-Волинського князівства (1340 – 1349 рр.);

- воював проти Казимира ІІІ Великого П’яста


Кейстут Гедемінович

(1381 – 1382 рр.)

великий князь литовський


брат Любарта Гедеміновича


допомагав Любарту Гедеміновичу у війні з Казимиром ІІІ Великим П’ястом


Дмитро Дедько

(1340 – 1344 рр.)

галицький боярин


намісник Любарта

у Львові (1340 – 1349 рр.)

- «управитель і староста Руської землі»;

- став намісником Любарта у Львові;

- допомагав Любарту у війні з Казимиром ІІІ


Казимир ІІІ Великий П’яст

(1333 – 1370 рр.)

король Польщі


родич Юрія ІІ Болеслава


- пограбував Галичину (1340 р.);

- захоплював Волинь (1349 р., 1351 р.,

1352 р.,1366 р.);

- захопив Червону Русь, Сяноцьку землю;

- проголосив себе «паном та дідичем Руської землі» (1346 р.);

- укладав мирні угоди з Любартом Гедеміновичем (1344 р., 1350 р., 1355 р., 1366 р.)

Олександр Коріатович

(1366 – 1370 рр.)

подільський князь


син Коріата

Гедеміновича

- став намісником Казимира ІІІ на Волині;

- допомагав Казимиру ІІІ у війні з Любартом Гедеміновичем

Людовик І Великий Анжуйський

(1370 – 1382 рр.)

король Польщі та Угорщини


небіж Казимира ІІІ


- взяв під контроль всю Галичину та Волинь;

- Любарт Гедемінович визнав себе його васалом

Ягайло (Владислав ІІ)

(1377 – 1434 рр.)

великий князь литовський,

король Польщі

син Ольгерда

Гедеміновича

- 1385 р. – Кревська унія (Польща  Литва)

- Галичина остаточно увійшла до складу Польщі;

- визнав Вітовта Кейстутовича великим князем литовським (1401 р.)


Вітовт Кейстутович

(1392 – 1430 рр.)

великий князь литовський


син Кейстута

Гедеміновича

1392 р. уклав з Ягайлом Острозьку угоду:



  • став Великим князем Литовським, Руським та Жамойтійським;

  • визнав себе васалом Ягайла;

  • Польща + Галичина, південне Поділля, частина Волині (Белз, Холм), Підляшшя;

  • Литва + Волинь (Володимир, Луцьк), частина Поділля

КУЛЬТУРА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ


Писемність, освіта

Література

УНТ

Архітектура

Мистецтво


Кирилиця (з 988 р.)

Церковнослов’янська мова



(старослов’янська)

Церковні школи:

- Галич;


- Звенигород;

- Перемишль



Придворні школи:

- Галич;


- Холм;

- Володимир-Волинський




Церковна література:

- Біблія;

- Псалтир

Літописання

Галицько-Волинський літопис

(1201 – 1292 рр.)

Бібліотека в Галичі

- Володимирко Володаревич (1141 – 1153 рр.);

- Ярослав Володимиркович Осмомисл (1153 – 1187 рр.)



Епос:

загадки, прислів'я, приказки, історичні пісні, балади, казки, легенди, перекази, байки, притчі



Лірика (пісні):

- трудові;

- календарно-обрядові;

- родинно-побутові



Народна драма

(пісні-ігри):

«Мак», «Коза», «Меланка», «Дід», «Подоляночка»




Дерев’яна:

- церкви;

- фортеці (Урич, Бубнищі, Розгірче, Підкамінь, Тустань);

- будинки



Камяна:

- Успенський собор у Галичі (1157 р.);

- Успенський собор у Володимирі-Волинському (1160 р.);

- собор Св. Іоанна Златоуста у Холмі (ХІІІ ст.);

- фортеці (Холм, Данилів, Стожок, Стовп);

- замки (Луцьк, Кременець)




Живопис:

- іконописання;

- мозаїки;

- фрески


Книжкова мініатюра:

- «Бесіди Св. Григорія Двоєслова»;

- Лавришівське євангеліє

Художнє ремесло:

- різьба;

- ювелірне

(чернь, емаль)



ВКЛЮЧЕННЯ ЗЕМЕЛЬ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

ДО СКЛАДУ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО


Хронологія подій

Особливості розвитку подій

Гедемін


(1316 – 1341 рр.)

литовський князь

Ольгерд Гедемінович

(1345 – 1377 рр.)

литовський князь

Вітовт Кейстутович

(1392 – 1430 рр.)

великий князь литовський


Свидригайло Ольгердович

(1430 – 1432 рр.)

великий князь литовський

Сигізмунд Кейстутович

(1432 – 1440 рр.)

великий князь литовський

Казимир ІV Ягеллончик

(1440 – 1492 рр.)

великий князь литовський,

король Польщі

- Похід на Волинь та Київ

- переміг київського князя Станіслава на р. Ірпінь (1325 р.)

- захопив землі Київської Русі;

- запровадив християнство (католицтво) прийняв титул «короля литовців та руських»;

- поширив свою владу на Галицько-Волинську державу (одружив сина Любарта з дочкою Андрія Юрійовича).

- Розбив татар на Синіх Водах (1362 р.)

- захопив Південно-Західну Русь: Київську, Чернігівську, Сіверську, Переяславську, Подільську, Волинську землі

- співвідношення литовських та руських земель становило 1:12;

- утворив литовсько-руську державу «Велике князівство Литовське, Руське та Жемайтійське»;

- запозичив руську писемність, релігію, культуру, законодавство.

- Втручався в міжусобну боротьбу ханів Золотої Орди (підтримував Тохтамиша);

- приєднав Північне Причорномор’я

- побудовано м. Хаджибей.

- Обраний радою литовських та руських магнатів

- підтримував православ’я, руських та литовських магнатів.


- Проголошений польськими феодалами

- підтримував католицьку польську знать

- переслідував православ’я, руських та литовських магнатів.

- Сприяв хану Ахмату відновити єдність Золотої Орди, але не допоміг татарам в «Стоянні на Угрі» (1480 р.);

- дружні стосунки з Василем ІІ Темним

- разом з Василем ІІ Темним поділив київську митрополію (1458 р.): у м. Вільно – митрополит Київський, Галицький та всієї Русі, у м. Москві – митрополит Московський та всієї Русі;

- воював з Іваном ІІІ Васильовичем: Прикордонна війна (1487 – 1494 рр.) – «Дивна війна»



ВКЛЮЧЕННЯ ЗЕМЕЛЬ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

ДО СКЛАДУ МОСКОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

(ДИНАСТІЯ РЮРИКОВИЧІВ)


Хронологія подій

Особливості розвитку подій

Дмитро Іванович

Донський

(1359 – 1389 рр.)

Почалося збирання земель



навколо Москви.

Василь ІІ Васильович

Темний

(1425 – 1462 рр.)



Посилив Московське

князівство

Іван ІІІ Васильович

(1462 – 1505 рр.)

Золотоординське ярмо

Василій ІІІ Іванович

(1505 – 1533 рр.)


- Отримав ярлик на князювання від темника Мамая;

- тричі відбивав напади Ольгерда Кейстутовича;

- воював з Твер’ю та Смоленськом;

- очолив боротьбу з ординцями (темником Мамаєм)

- 8 вересня 1380 р. – битва на Куликовому полі (між р. Дон та р. Непрядва) «Дмитро Донський».

- Дружні стосунки з Казимиром ІV Ягеллончиком

- разом з Казимиром ІV Ягеллончиком поділив київську митрополію (1458 р.): у м. Вільно – митрополит Київський, Галицький та всієї Русі, у м. Москві – митрополит Московський та всієї Русі.

- Об’єднав більшість земель Північно-Східної Русі «государь всея Руси»;

- воював з Казимиром ІV Ягеллончиком: Прикордонна війна (1487 – 1494 рр.) – «Дивна війна»;

- русько-литовська війна (1500 – 1503 рр.)

- приєднав 1/3 частину литовських земель

- приєднав до Московської держави м. Чернігів та м. Новгород-Сіверський;

- переміг хана Ахмата: «Стояння на Угрі» (1480 р);

- військовий союз з кримським ханом Менглі-Гіреєм (проти Великої Орди та Литви);

- 1497 р. запровадив Судебник («Руська правда», Псковська судна грамота, поточне законодавство московських князів, звичаєве право);

- започаткував кріпацтво та помісну систему землеволодіння.



- Продовжив збирання руських земель

- русько-литовські війни (1507 – 1508 рр., 1512 – 1522 рр.)

- 1517 – 1523 рр. приєднав до Московської держави Сіверське, Чернігівське, Переяславське князівства.



ВКЛЮЧЕННЯ ЗЕМЕЛЬ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

ДО СКЛАДУ УГОРЩИНИ ТА МОЛДАВСЬКОГО КНЯЗІВСТВА





Хронологія подій

Особливості розвитку подій

Угорське королівство

Король Іштван І Святий

(997 – 1038 рр.)
1241 – 1242 рр.

монгольська навала.

Король Бела ІV

(1235 – 1270 рр.)

Король Людовик І Великий

Анжуйський

(1342 – 1382 рр.)

Король Сигізмунд І Люксембурзький

(1387 – 1437 рр.)

ХІІІ – ХV ст.

іноземна колонізація

- Захопив Словакію, Хорватію, Трансільванію;

- захопив Закарпаття після смерті Володимира Великого (1015 р.);

- поділив країну на комітати (графства) – «жупи».

Побудовано систему оборонних укріплень – засіки.



Бату-хан спустошив Закарпаття.

ХІІІ – ХІV ст. замість засік побудовано оборонні замки.



Брав участь у «великій смуті» (1205 – 1245 рр.)

в Галицько-волинській державі:

- видав дочку Анну за новгородського князя Ростислава ІV Михайловича (1243 р.)

- Ростиславу ІV Михайлович володів Мукачевим;

- разом з Ростиславом ІV Михайловичем та Владиславом Кормильчичем воював проти Данила Романовича, але зазнав поразки у битві під Ярославом (1245 р.)

- видав дочку Констанцію за Лева Даниловича (1247 р.)

- Лев Данилович володів Мукачевим.

- Захопив Боснію, Сербію, Хорватію, Далмацію, Молдавію, Валахію;

- взяв під контроль всю Галичину та Волинь;

- володів Північною Буковиною: Шипинська земля та Болохівська земля (1340 – 1359 рр.).

Литовський князь Федір Коріятович (онук Гедеміна) володів Мукачевим.

Розбудував і укріпив замок «Паланок».


- На заході – німецько-словацькі колоністи;

- на сході – волоські колоністи



Молдавське

князівство

Господар Богдан І

(1359 – 1365 рр.)

Господар Богдан ІІІ Кривий

(1504 – 1517 рр.)

- Домігся незалежності Молдавського князівства від Угорщини (Людовика І Великого Анжуйського);

- оволодів Північною Буковиною та Бессарабією.

- Віддав Туреччині Південну Бессарабію – Буджак (1503 р.);

- почав сплачувати Туреччині данину (Баязиду ІІ Святому)



УТВОРЕННЯ КРИМСЬКОГО ХАНСТВА



Хронологія подій

Особливості розвитку подій

ІV – VІІ ст.

Велике переселення народів

ІV – середина ХV ст.

Крим в складі Візантійської імперії

1223 р.


перший похід монголів на Русь

1239 – 1241 рр.

монгольська навала

ХV ст.


Розпад Золотої Орди

Кримське Ханство



(1441 – 1783 рр.)

Хаджи І Гірей Ангел (Мелек)

(1441 – 1466 рр.)

Султан Мехмед ІІ Завойовник

(1451 – 1481 рр.)

Проголошено Османську імперію


- 370 р. гуни знищили Боспорське царство;

- готи залишалися в кримських горах до ХVІІ ст.;

- збереглося античне м. Херсонес.

- Імператор Юстиніан (527 – 565 рр.) побудував фортеці Алустон, Гурзуф, Симболон, Судак;

- VІ ст. пройшли авари;

- VІІ ст. пройшли булгари;

- VІІ ст. виник Хозарський каганат;

- VІІІ ст. Візантія та Хозарський каганат поділили пів-в Крим;

- Х ст. Володимир Великий захопив Таманський пів-в утворив Тмутараканське князівство (Х – ХІІ ст.);

- ХІІ ст. кочують половці;

- ХІІ – ХV ст. вірменські колонії, князівство Феодоро (Готія);

- ХІІІ – ХV ст. генуезькі колонії :Газарія, Кафа (Феодосія), Чембало (Балаклава), Солдайя (Судак).

Битва на р. Калці (31 травня 1223 р.) поразка половців та русичів.

- Бату-хан (Батий) спустошив Крим;

- Крим став улусом Золотої Орди;

- половці асимілювалися виникли татари, ногайці;

- почалася ісламізація Криму.


- Хаджи Гірей (онук Джучі-хана) за допомогою Вітовта Кейстутовича захопив владу в Кримському улусі (1428 р.);

- Хаджи Гірей за допомогою Казимира ІV Ягеллончика проголосив незалежне Кримське Ханство (1441 р.);

- заснував династію Гіреїв (1441 – 1783 рр.);



- разом з князівством Феодоро (Готія) воював проти генуезьких колоній.

- Захопив Константинополь (1453 р.) Візантійська імперія;

- захопив генуезькі колонії в Криму (1475 р.) утворив Кримський санджак (в складі Османської імперії);

- Кримське ханство стало васалом Османської імперії (1478 – 1774 рр.)



СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІV – ХV ст.





Сільське господарство

Ремесло, промисли

Міста

Економічне становище

- плужне землеробство (жито, пшениця, овес, ячмінь, просо, гречка);

- парова система трипілля;

- городництво;

- садівництво;

- скотарство


- ремесла(доменна металургія, ковальство, ювелірне, склодувне, гончарство, деревообробне, кам’яне, домашні ремесла, чинбарство);

- промисли (збиральництво, полювання, рибальство, бортництво, лісохімічні промисли)

ремесло: - цеховики;

- партачі.
Торгівля: - внутрішня;

- зовнішня.


Магдебурзьке право: Володимир, Сянок, Львів, Кам’янець-Подільський, Берестя, Холм, Київ


Соціальна структура




«Ті, що воюють»

«Ті, що моляться»

Привілейовані

- князі – нащадки Рюриковичів та Гедеміновичів;

- бояри, пани – великі феодали;

- шляхта – дрібні та середні феодали


- біле духовенство (священики);

- чорне духовенство (ченці)


Непривілейовані шари

«Ті, що працюють»

Селяни:

- служилі селяни (слуги) – заможні селяни, що перебували на службах, отримували 1-2 волоки землі й звільнялися від інших повинностей;

- данники – вільні селяни, що сплачували державі данину;

- тяглові – вільні селяни, що виконували відробіткову повинність зі своїм тяглом (робочою худобою) на користь держави або землевласника;

- городники – збіднілі селяни, що мали лише город;

- халупники – збіднілі селяни, що мали лише хату;

- коморники – збіднілі селяни, що не мали свого житла і наймали комори;

- сусіди, підсусідки – збіднілі селяни, що селилися при дворах заможних селян;

- челядь (холопи), раби – залежні селяни


Міщани:

- патриціат (багаті купці, цехові майстри);

- поспільство (ремісники, торгівці, купці);

- плебеї (партачі, підмайстри, учні, наймити);

- халупники, коморники;

- жебраки,гультяї




КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІV – ХV ст.
УМОВИ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ



Негативні Позитивні

- українські землі поділені між різними державами; АЛЕ - поширюються досягнення культури інших народів;

- полонізація; АЛЕ - створені умови для поширення ідей гуманізму;

- поширення католицтва; АЛЕ - збережено православ’я;

- татарські набіги. - простий люд зберігав батьківські традиції.



Писемність, освіта

Література

УНТ

Архітектура

Мистецтво


Кирилиця (з 988 р.)

Церковнослов’янська мова



(старослов’янська)

Латиниця


Церковні школи:

- православні парафіяльні (при церквах, монастирях);

- католицькі кафедральні (Львів, Перемишль, Красностав, Київ)

Навчання за кордоном



Церковна література:

- Біблія;

- Псалтир

Літописання

Литовсько-Білоруський

літопис

(1446 р.)



Книгодрукування

Швайпольт Фіоль

(Краків, 1491 р.)

- Часослов;

- Осьмигласник;

- Тріодь пісна;

- Тріодь увітна



Епос:

загадки, прислів'я, приказки, історичні пісні, балади, казки, легенди, перекази, байки, притчі



Лірика (пісні):

- трудові;

- календарно-обрядові;

- родинно-побутові



Народна драма

(пісні-ігри):

«Мак», «Коза», «Меланка», «Дід», «Подоляночка»




Дерев’яна

- церкви;

- будинки

Кам’яна:

- фортеці (Мукачево, Хотин, Кам’янець-Подільський, Острог, Сатанов);

- церква Св. Юра у Львові (1363 – 1437 рр.);

- церква Покрови Богородиці в Сутківцях (1476 р.);

- церква Св. Миколая в Кам’янці-Подільському (ХV ст.);

- костьоли (Львів, Дрогобич, Острог, Кам’янець-Подільський, Берегово, Хуст)




Живопис:

- іконописання;

- мозаїки;

- фрески


Скульптура

Книжкова мініатюра

Київський псалтир

(1397 р.)

Художнє ремесло:

- різьба;

- ювелірне

(чернь, емаль)




1   2   3   4

Коьрта
Контакты

    Главная страница


Підготовка до зно з історії україни матеріали для учнів та вчителів: опорна схема. Таблиці 7 клас середні віки