страница2/19
Дата29.01.2019
Размер2.72 Mb.
ТипЗакон

Про затвердження Правил будови І безпечної експлуатації навантажувачів Відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) н а к а з у ю : Затвердити Правила будови І безпечної експлуатації навантажувачів, що додаються


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19

Рисунок 1


Таблиця 2. Відстань D від передньої поверхні спинки вил до


центра ваги вантажу

------------------------------------------------------------------

| Вантажопідіймальність | Відстань D до центра ваги |

| навантажувача, кг | вантажу, мм |

|------------------------------+---------------------------------|

| До 999 | 400 |

|------------------------------+---------------------------------|

| Від 1000 до 4999 | 500 |

|------------------------------+---------------------------------|

| Від 5000 до 10999 | 600 |

|------------------------------+---------------------------------|

| Понад 11000 | 600 або |

| | 900 або |

| | 1200 або |

| | 1500 |

------------------------------------------------------------------

4.3.9. Випробування на ударний вигин необхідно проводити
відповідно до вимог НД, на зразках з концентратором виду V за
температури мінус 20 град.С. Зразок має витримувати роботу удару
не менше 27 Дж.

4.3.10. Кожен дослідний зразок вил вантажопідіймальністю до


4000 кг включно піддається випробуванням на втому.

4.3.11. Випробування на втому необхідно проводити впливом


динамічного навантаження постійної амплітуди. Максимальне значення
навантаження має дорівнювати 1,25 номінальної
вантажопідіймальності вил. Мінімальне значення навантаження має
бути не більше 0,1 номінальної вантажопідіймальності вил.

4.3.12. Частота впливу випробного навантаження повинна


становити не більше 10 Гц. Частоту варто зменшити, якщо
температура вил перевищить 50 град.С або з'являться симптоми
резонансу.

4.3.13. Тривалість випробування має бути не менше 106 циклів


впливу випробного навантаження.

4.3.14. Для проведення випробування вила закріплюють на


стенді так, як на вилковому навантажувачі. Впливають на вила
динамічним навантаженням на відстані D від передньої поверхні
спинки вил (рис. 1) ( za103-09 ).

4.3.15. Після випробування вила не повинні мати тріщин і


залишкової деформації.

4.3.16. Виробник вил під час серійного виробництва має


проводити відповідно до пункту 4.3.7 цих Правил випробування на
двох зразках не рідше одного разу на два роки, а також у разі
зміни конструкції або технології виготовлення.

4.3.17. Виробник вил має контролювати кожні вила в серійному


виробництві візуально на наявність тріщин і піддавати кожні вила
неруйнівному контролю, приділяючи особливу увагу п'яті та кожному
зварному шву гаків, а також зонам верхнього та нижнього гаків, які
ушкоджуються під час нагрівання, у тому числі й місцям їх
з'єднання зі спинкою. Вила бракують, якщо виявляють ознаки появи
тріщин. Для неруйнівного контролю рекомендується застосовувати
метод магнітної дефектоскопії.

4.3.18. Вила повинні мати чітке марковання, метод виконання


якого має забезпечувати його схоронність протягом усього строку
служби вил. Місце нанесення марковання має відповідати вимогам НД.

4.3.19. Марковання має містити такі відомості:

товарний знак (або найменування) виробника;

номінальну вантажопідіймальність вил у кілограмах;

номінальну відстань центра ваги вантажу від передньої
поверхні спинки вил D в міліметрах;

місяць і рік виготовлення, серійний номер.

4.3.20. Вила мають бути оснащені пристроями для поперечної
фіксації їх на вантажній плиті.

4.3.21. Номінальна вантажопідіймальність вил має бути не


менше номінальної вантажопідіймальності навантажувача, поділеної
на кількість вил.

4.3.22. Для навішування на вантажну плиту вил та інших


змінних вантажозахоплювальних пристроїв вантажна плита повинна
мати пази, один з яких має бути розташований на центральній лінії
вантажної плити.

4.3.23. На кінцях вантажної плити мають бути передбачені


обмежувачі, щоб унеможливити бічне спадання вил.

4.3.24. Якщо для зняття вил передбачений паз у нижній частині


вантажної плити, то не повинно бути протилежного паза у верхній
частині вантажної плити, якщо не застосовуються засоби, що
унеможливлюють випадкове відчеплення вил.

4.3.25. Після монтажу вил на вантажну плиту необхідно


контролювати різницю по висоті. Якщо різниця по висоті кінців вил
перевищує 3% довжини ікла або рекомендовані виробником значення,
комплект вил не може бути допущений до роботи.

4.3.26. Конструкцією навантажувачів може бути передбачена


можливість установлення замість вил інших змінних
вантажозахоплювальних пристроїв.

4.3.27. Ланцюги, що застосовуються на навантажувачах, мають


відповідати вимогам НД.

Застосування ланцюгів, виготовлених за кордоном, дозволяється


за умов наявності документа виробника, що підтверджує якість
ланцюгів (сертифіката, декларації тощо).

4.3.28. Несучі ланцюги вантажопідіймача повинні мати


статичний коефіцієнт запасу міцності відносно руйнівного
навантаження не менше п'яти. У разі використання однорядного
втулково-роликового ланцюга або в один ряд пластинчастого ланцюга
з числом несучих пластин менше чотирьох коефіцієнт запасу міцності
має бути не менше восьми. Під час визначення запасу міцності опір
сил тертя між складовими частинами вантажопідіймача не враховують.

4.3.29. Швидкість підіймання та опускання має бути


регульованою та вибиратися водієм залежно від умов роботи,
виключаючи керування за допомогою електромагнітів.

4.3.30. Номінальний вантаж, піднятий на будь-яку висоту,


повинен утримуватися на цій висоті. Мимовільне опускання поршня
(плунжера) гідроциліндра підіймання через витік робочої рідини в
гідравлічній системі протягом перших 10 хвилин не повинне
перевищувати 50 мм за вертикального положення вантажопідіймача.

4.3.31. Швидкість опускання вантажозахоплювального пристрою


(вил тощо), що несе номінальний вантаж, у разі розриву
трубопроводу гідравлічної системи не повинна перевищувати 1,0 м/с,
крім штабелеукладачів з ручним пересуванням відповідно до пункту
4.16.21.

4.3.32. Швидкість нахилу вантажопідіймача має бути


регульованою та вибиратися водієм залежно від умов роботи,
виключаючи керування за допомогою електромагнітів.

4.3.33. Мимовільний нахил вантажопідіймача вперед з


номінальним вантажем через витік робочої рідини в гідравлічній
системі не повинен перевищувати 5 град. за 10 хвилин за
вертикального положення вантажопідіймача і на висоті підіймання
номінального вантажу 2500 мм, а для навантажувачів з низьким
підійманням - на максимальній висоті підіймання. Середня швидкість
мимовільного нахилу вантажопідіймача вперед не повинна
перевищувати 0,5 град. за хвилину.

4.4. Вимоги до гідравлічного обладнання

4.4.1. Гідравлічна система має відповідати вимогам цих Правил
і чинних НД.

4.4.2. Складові частини гідравлічної системи (гідропристрої,


рукави, трубопроводи, їх з'єднання тощо) мають бути герметичними
та витримувати випробувальний тиск без пошкодження протягом часу,
визначеного НД. Рукави, трубопроводи та елементи з'єднань не
повинні мати видимих дефектів і пошкоджень.

4.4.3. Конструкція гідравлічної системи повинна забезпечувати


фільтрацію робочої рідини. Тонкість фільтрації встановлюється
відповідно до вимог експлуатаційних документів на гідропристрої.

4.4.4. Навантажувачі повинні мати запобіжний клапан в


гідросистемі або інший пристрій, що запобігає перевантаженню
механізму підіймання. Клапан або пристрій мають спрацьовувати в
межах робочих перевантажень механізму підіймання від 120% до 140%
вантажопідіймальності навантажувача. Всі контури гідравлічної
системи мають бути оснащені запобіжним клапаном. Якщо запобіжний
клапан є регульованим, то він повинен мати засоби захисту від
випадкового відкручування та від недозволених регулювань.
Запобіжний клапан повинен бути опломбованим.

4.4.5. Важелі або інші органи керування гідророзподільником


мають відповідати вимогам глави 4.9 цих Правил.

4.5. Вимоги до електричного обладнання

4.5.1. Електрична схема навантажувачів із швидкістю
пересування більше 10 км/год має передбачати можливість оснащення
світлосигнальною апаратурою, що забезпечує безпеку роботи:

сигналом гальмування;

фарами (однією або декількома);

покажчиками повороту;

габаритними ліхтарями.

4.5.2. Навантажувачі мають бути обладнані звуковим сигнальним


пристроєм, що спрацьовує незалежно від пристрою, який вимикає коло
керування. Звук сигнального пристрою повинен бути добре чутним.

4.5.3. Навантажувачі мають бути оснащені пристроями, що


приводяться в дію ключем (ключем-маркою) або іншим пристроєм
(наприклад, який вмикається введенням PIN-коду тощо), за допомогою
яких можуть бути ввімкнені або вимкнені кола керування (у
навантажувачів з електроприводом згідно з пунктом 4.13.11 цих
Правил) і кола запалення і (або) пристрою для запуску двигуна (у
навантажувачів з ДВЗ).

4.5.4. Електричною схемою має бути передбачене штепсельне


з'єднання для заряджання акумуляторної батареї і відключення її
від решти електричних елементів навантажувача.

4.5.5. У електричній схемі мають бути передбачені пристрої


електричного захисту.

У місцях установлення запобіжників мають бути вказані


значення номінального струму, на який вони розраховані.

4.5.6. З'єднання елементів електричного кола мають бути


виконані за двопровідною схемою проводами або кабелями з мідними
жилами.

Ізоляція проводів має бути стійкою до дії електроліту і


мастил.

Всі проводи повинні мати чітке і стійке марковання відповідно


до електричної схеми.

4.5.7. Проводи електричних кіл повинні мати наконечники.


Допускається приєднувати проводи кіл керування, освітлення та
сигналізації перетином не більше 2,5 кв.мм без наконечників, у
цьому разі кінці багатожильних проводів мають бути опаяні.

4.5.8. Проводи в місцях проходу через отвори


металоконструкцій мають бути захищені від механічних пошкоджень.

4.5.9. Ізоляція струмоведучих частин електрообладнання


повинна витримувати протягом 1 хв випробувальну напругу змінного
струму частотою від 25 Гц до 100 Гц, зазначену в табл. 3. Під час
проведення випробування мають бути відключені акумуляторні
батареї, електронний блок керування, кола сигналізації та
освітлення. Вимоги до проведення випробувань мають відповідати НД.

Під час повторного випробування змінним струмом


застосовується 0,8 значення випробувальної напруги.

Допускається зменшувати тривалість прикладення напруги до 1 с


за умови підвищення випробувальної напруги на 25%.

Таблиця 3. Випробувальна напруга

------------------------------------------------------------------

| Напруга, В |

|----------------------------------------------------------------|

| номінальна електричних кіл | випробувальна |

| (постійний струм) | (змінний струм) |

|---------------------------------+------------------------------|

| До 48 включ. | 500 |

| Понад 48 | 1000 |

------------------------------------------------------------------

4.5.10. Опір ізоляції струмоведучих частин електрообладнання


відносно металевого корпусу навантажувача в холодному стані за
відключеної акумуляторної батареї має бути не менше 0,5 МОм.

4.5.11. Опір ізоляції струмоведучих частин електрообладнання


відносно металевого корпусу навантажувача після випробувань на
вологостійкість має бути зазначений в настанові з експлуатації
навантажувача.

4.5.12. Опір ізоляції акумуляторної батареї без електроліту


щодо батарейного відсіку має бути не менше 20 КОм, а з
електролітом у зарядженому стані щодо корпусу навантажувача - не
менше 1 КОм.

4.5.13. Тепловий режим електродвигунів має бути перевірений в


умовних циклах роботи навантажувача.

Граничні перевищення температур колекторів електродвигунів


над температурою навколишнього повітря не повинні бути більші за
значення, установлені НД.

4.6. Вимоги до робочого місця водія

4.6.1. Ергономічні вимоги до робочого місця водія та органів
керування навантажувачів мають відповідати викладеним в НД.

4.6.2. Робоче місце водія, який сидить або стоїть, має бути


влаштоване так, щоб водій залишався всередині контуру
навантажувача в плані, коли він займає нормальне робоче положення,
за винятком штабелеукладачів, для яких передбачено керування з
платформи водія, яка може складатися чи повертатися, або з
підлоги, коли водій під час керування супроводжує штабелеукладач
пішки.

Робоче місце водія та взаємне розташування його елементів має


відповідати характеру роботи, забезпечувати зручне положення
водія, його безпечність, можливість виконання робочих маніпуляцій.

До місця водія має бути вільний доступ.

Підлога робочого місця, підніжки і східці повинні мати
поверхню, що унеможливлює ковзання.

4.6.3. Під час перебування в нормальному робочому положенні


водій має бути захищений від можливості придавлення або затискання
частинами навантажувача, що переміщуються одна щодо одної, шляхом
забезпечення мінімальних відстаней для місць, до яких можуть бути
притиснуті:

пальці водія - 25 мм;

кисті рук або ступні ніг водія - 50 мм;

руки або ноги водія - 100 мм.

Здійснення цих заходів у конструкції навантажувача не повинне
приводити до обмеження сектора огляду водія чи свободи його рухів.

Допускається для забезпечення зазначеного вільного простору


застосовувати захисні щитки.

4.6.4. Для доступу водія на робоче місце навантажувачі мають


бути обладнані засобами доступу - підніжками і драбинами з
поручнями (ручками). Допускається використовувати як поручні та
проміжні підніжки конструктивні елементи навантажувача.

Параметри засобів доступу до робочого місця водія


навантажувача:

висота розташування нижнього східця відносно опорної поверхні


коліс навантажувача (підлоги або майданчика) - не більше 450 мм;

ширина східця - не менше 130 мм;

глибина східця - не менше 100 мм;

інтервал між східцями - від 200 мм до 300 мм (має бути


постійним);

довжина частини поручня (ручки), що охоплюється рукою, - не


менше 120 мм;

діаметр поручня (ручки) - від 15 мм до 20 мм;

відстань від поверхні поручня (ручки), що охоплюється рукою,
до будь-якого елемента конструкції навантажувача - не менше 50 мм.

4.6.5. Рукоятки та контактні поверхні органів керування мають


бути виконані з матеріалів, стійких до корозії, нетоксичних і з
низькою теплопровідністю.

4.6.6. Важелі (рукоятки) керування (у нейтральному


положенні), гальмівні педалі, кермове колесо, крім важеля
стоянкового гальма у відпущеному положенні (положення "Вгору"),
можуть виступати за межі горизонтальної проекції захисного навісу
в бік вантажопідіймача не більше ніж на 150 мм.

4.6.7. Робоче місце водія, який сидить, має обладнуватися


сидінням водія.

4.6.8. За необхідності, наприклад для супроводжуючої особи


тощо, на робочому місці водія може бути передбачене друге сидіння.

4.6.9. Параметри сидіння та його елементів мають бути


пов'язані з положенням контрольної точки сидіння (SIP) відповідно
до вимог НД.

4.6.10. Конструкція сидіння має забезпечувати регулювання


його положення в горизонтальному (подовжньому) напрямку відносно
середнього положення не менше ніж на 50 мм у кожен бік.

4.6.11. Конструктивні елементи навантажувача, розташовані під


сидінням, не повинні виступати за передній край подушки сидіння,
що перебуває в крайньому передньому положенні, більше ніж на 50 мм
у верхній частині та більше ніж на 80 мм у нижній частині.

4.6.12. Робоче місце водія, який сидить, може влаштовуватися


в кабіні з урахуванням вимог пунктів 4.6.3 і 4.10.2 - 4.10.11 цих
Правил.

Кабіни мають обладнуватися дверима з замком, що замикається


ключем.

4.6.13. Якщо закрита кабіна має опалення, то опалювальний


прилад повинен забезпечувати рівномірний розподіл теплого повітря
в кабіні, а також має бути передбачений відповідний пристрій
(щиток, екран тощо), що захищає водія від опіків.

4.6.14. Мають бути передбачені пристрої для провітрювання


кабіни (вентилятор тощо).

4.6.15. Якщо вікна кабіни скляні, то скло має бути безпечним.


Лобове та заднє стекла мають бути оснащені склоочисниками.

4.6.16. Оглядовість з робочого місця водія має відповідати


вимогам НД.

4.6.17. З робочого місця водія, за вертикального положення


вантажопідіймача, має бути забезпечена видимість кінця однієї з
вил у крайньому верхньому та нижньому положеннях, а також при
висоті підіймання вил 1200 мм.

Довжина невидимої частини майданчика позаду навантажувача не


повинна перевищувати величину 1,2 радіуса повороту.

4.6.18. Кабіна водія повинна бути обладнана дзеркалом


заднього виду, сонцезахисним пристроєм (козирок, шторка тощо),
заскленим вікном стелі, елементами конструкції для природної
вентиляції кабіни за закритих дверей.

4.6.19. На замовлення споживача кабіна водія може


оснащуватися опалювальним приладом, обмивачем лобового скла,
гачком для одягу, додатковим дзеркалом заднього виду, захисними
ґратами (рамкою) для вантажу, склоочисником вікна стелі тощо.

4.6.20. Платформа водія на навантажувачі, що виходить за межі


робочого місця водія, має бути сконструйована так, щоб витримувати
подовжнє зусилля, відповідне масі завантаженого навантажувача та
прикладене у напрямі подовжньої осі навантажувача. Платформа водія
включає підсилюючі елементи конструкції і всі частини
навантажувача, що беруть участь в упорі платформи деформації від
дії подовжнього зусилля.

4.6.21. Поверхня платформи водія навантажувача, керованого


стоячим водієм, має бути шорсткою, з піднесенням біля країв або
мати захисний борт заввишки не менше 25 мм для унеможливлення
зісковзування ноги водія.

4.6.22. Платформа водія, розташована консольно на


навантажувачі з противагою (виступає за зовнішній контур
навантажувача), повинна мати бокову або передню огорожу, за
винятком штабелеукладачів, керованих водієм з підлоги.

4.6.23. Платформа водія, яка може складатися або повертатися,


має бути оснащена пристроями, що унеможливлюють мимовільне
складання або повертання, коли водій перебуває на ній.

4.6.24. Платформа водія, яка розташовується (або може бути


піднята) на висоті більше ніж 1 м від опорної поверхні коліс, має
бути обладнана поручнями.

Поручні повинні мати висоту від 900 мм до 1100 мм, вимірювану


між верхом поручня і платформою, і повинні бути здатні витримувати
навантаження 900 Н, прикладене у будь-якому горизонтальному
напрямку. Знімні або шарнірні поручні мають бути влаштовані так,
щоб їх установлення на місце було без зусиль.

У разі використання додаткової платформи (наприклад, у


комплектувальників, навантажувачів з місцем водія, що
піднімається, тощо) поручень з відкритого боку платформи (боку
вантажу) водія можна не встановлювати. Коли використовують знімні
або шарнірні поручні або коли не ставлять поручень з відкритого
боку (боку вантажу), мають бути передбачені інші способи захисту
водія від падіння.

Повинні бути передбачені засоби для захисту працівників у їх


нормальному положенні під час роботи від рухомих частин
навантажувача, які можуть становити небезпеку.

4.6.25. Робоча платформа, призначена для підіймання


працівників (наприклад, для цілей технічного обслуговування,
ремонту тощо), має бути споряджена засобами кріплення та надійної
фіксації платформи до вантажопідіймача (до каретки і (або) до
вил), а також засобами для кріплення та надійної фіксації
запобіжних поясів працівників.

4.6.26. Робоча платформа повинна мати поверхню підлоги, що


перешкоджає ковзанню, і має бути обладнана поручнями, що
відповідають вимогам пункту 4.6.24 цих Правил, захисним бордюром
заввишки не менше 100 мм з усіх боків і бути захищеною від тих
рухомих частин навантажувача, які можуть становити небезпеку.

4.6.27. Допустимий рівень шуму та вібрації в кабіні чи на


робочому місці водія не повинен перевищувати граничнодопустимих
рівнів відповідно до Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку
та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затверджених постановою головного
державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37
( va037282-99 ), Державних санітарних норм виробничої загальної та
локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затверджених постановою
головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39
( va039282-99 ), "Санитарных правил по гигиене труда водителей
автомобилей", затверджених Головним державним санітарним лікарем
СРСР від 05.05.88 N 4616-88 (далі - СП 4616-88), та чинних НД.

Параметри мікроклімату в кабіні на робочому місці водія


повинні відповідати вимогам СП 4616-88.

Уміст хімічних речовин у повітрі кабіни чи на робочому місці


водія (у повітрі робочої зони навантажувача) не повинен
перевищувати граничнодопустимих концентрацій відповідно до вимог
СП 4616-88 і чинних НД.

Рівні напруженості електромагнітного поля в кабіні чи на


робочому місці водія не повинні перевищувати граничнодопустимих
рівнів відповідно до Державних санітарних норм і правил при роботі
з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом
Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476
( z0203-03 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
13.03.2003 за N 203/7524.

Рівні напруженості електростатичного поля на поверхні


полімерних матеріалів, якими оздоблена кабіна (стіни, підлога,
панелі керування, органи керування тощо), і рівні напруженості
електростатичного поля в кабіні мають відповідати "Санитарным
правилам и нормам по применению полимерных материалов в
строительстве. Гигиенические требования", затвердженим
Міністерством охорони здоров'я СРСР від 12.08.91 (СанПіН
N 6027-А-91), і чинним НД.

4.6.28. Матеріали, що використовуються для оздоблення кабіни


чи робочого місця водія (стіни, підлога, панелі керування, органи
керування, сидіння тощо), повинні відповідати НД та мати висновок
державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

4.7. Вимоги до органів керування повертанням коліс

4.7.1. Органи кермового керування навантажувача з
розташованим на ньому водієм мають бути розміщені всередині
контуру навантажувача в плані і мати захист, щоб унеможливити
травмування водія.

4.7.2. Коли керування навантажувачем здійснюють за допомогою


тільки однієї руки, кнопки керування зміною напряму руху мають
бути встановлені всередині кола кермового колеса і мають бути
вжиті заходи, щоб унеможливити травми рук водія. Якщо за деяких
умов експлуатації є ризик виникнення ударів в системі кермового
керування, то передавання їх на кермове колесо має бути таким, щоб
унеможливити будь-яку небезпеку для руки або плеча водія.

4.7.3. У разі використання кермового колеса з кнопкою його


конструкція має бути такою, щоб зменшити ризик небезпеки, який
викликається швидким поверненням кермового колеса після повороту,
або кермовий механізм має бути сконструйований таким чином, щоб
перешкоджати будь-якому швидкому поверненню кермового колеса.
Необхідно використовувати кнопки зміни напряму руху такого типу,
щоб їх можна було привести в дію і всередині кола кермового
колеса.

4.7.4. У навантажувачів, на яких водій розташований обличчям


до напрямку руху і якими він керує за допомогою кермового колеса
(горизонтального, похилого або вертикального), обертання кермового
колеса за годинниковою стрілкою має, у разі руху вперед, повертати
навантажувач праворуч.

4.7.5. У навантажувачів, на яких водій розташований боком до


напрямку руху і якими він керує за допомогою кермового колеса
(горизонтального, похилого або вертикального), обертання кермового
колеса за годинниковою стрілкою має повертати навантажувач за
годинниковою стрілкою, коли навантажувач пересувається з вантажем,
розташованим ззаду.

4.7.6. Якщо навантажувачі були сконструйовані і виготовлені з


системою кермового керування за зворотним принципом, ніж зазначено
в пунктах 4.7.4 і 4.7.5 цих Правил, то експлуатувати такі машини
допускається за умови, що спосіб маневрування точно вказаний у
настанові з експлуатації та на місці водія поблизу органів
керування.

4.7.7. Кут вільного повороту (люфт) кермового колеса


навантажувачів не повинен перевищувати 20 град. від положення
кермового колеса, відповідного положенню керованих коліс під час
руху навантажувача прямою. Для навантажувачів покращеної
прохідності кут вільного повороту (люфт) кермового колеса повинен
бути не більше 25 град.

4.7.8. Зусилля на ободі кермового колеса під час повороту


навантажувача, визначене відповідно до вимог НД, має бути не
більше 120 Н, при цьому навантаження на керований міст має бути
максимальним. За необхідності розвернути навантажувач на
мінімальному радіусі повороту зусилля на ободі кермового колеса
має бути не більше 160 Н.

4.7.9. Кути повороту, кути розвалу та сходження керованих


коліс навантажувача, кути нахилу шкворня мають бути зазначені в
настанові з експлуатації навантажувача.

4.7.10. На дишлі штабелеукладачів (з електроприводом і


ручних), керованих водієм з підлоги, має бути передбачена
відповідним чином оформлена рукоятка для захисту рук водія від
травм, які можуть бути нанесені стулковими дверима, стінами,
колонами тощо. Переміщення дишла за годинниковою стрілкою
відповідає повороту штабелеукладача в тому ж напрямі, при цьому
вантаж розташований позаду.

4.8. Вимоги до органів пуску в хід і зупинки

4.8.1. Навантажувачі мають бути оснащені робочим і стоянковим
гальмами відповідно до глави 4.2 цих Правил.

4.8.2. Педалі акселератора, гальма і, якщо є, зчеплення у


навантажувачів з сидячим водієм мають бути розташовані згідно з
рис. 2 ( za103-09 ).

Коли розташування педалей відрізняється від представленого на


рис. 2 ( za103-09 ), їх призначення повинне бути чітко вказане в
настанові з експлуатації і на самому навантажувачі.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19

Коьрта
Контакты

    Главная страница


Про затвердження Правил будови І безпечної експлуатації навантажувачів Відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) н а к а з у ю : Затвердити Правила будови І безпечної експлуатації навантажувачів, що додаються