• Рисунок 9
  • Рисунок 10
  • Рисунок 11 Рисунок 12
  • Рисунок 13 Рисунок 14
  • Рисунок 15
  • Рисунок 16



  • страница4/19
    Дата29.01.2019
    Размер2.72 Mb.
    ТипЗакон

    Про затвердження Правил будови І безпечної експлуатації навантажувачів Відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) н а к а з у ю : Затвердити Правила будови І безпечної експлуатації навантажувачів, що додаються


    1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19

    Рисунок 8


    4.15.7. Сумарний бічний зазор S між вихідною вилою і


    поверхнею подовжувача не повинен перевищувати 0,1b, але має бути
    не менше 10 мм (рис. 9) ( za103-09 ).

    Рисунок 9


    4.16. Додаткові вимоги до штабелеукладачів з ручним


    пересуванням

    4.16.1. Вимоги цієї глави розповсюджуються на такі


    штабелеукладачі з ручним пересуванням вантажопідіймальністю до
    1000 кг (рис. 10) ( za103-09 ):

    з гідравлічним приводом підіймання (від акумуляторної батареї


    або ручного насоса);

    з підійманням ручною лебідкою;

    з вилами, розташованими між виносними опорами (лонжеронами);

    з вилами, розташованими над виносними опорами (лонжеронами);

    з платформою, розташованою над виносними опорами
    (лонжеронами).

    4.16.2. Штабелеукладачі, крім вил або платформи, можуть


    споряджатися іншими змінними вантажозахоплювальними пристроями.

    Рисунок 10


    4.16.3. Стандартизовані відстані D до центра ваги вантажу і


    висоти підіймання Н при номінальній вантажопідіймальності Q мають
    1

    відповідати значенням, зазначеним у табл. 4.

    Таблиця 4. Стандартизовані відстані D до центра ваги вантажу
    і висоти підіймання Н при номінальній вантажопідіймальності Q
    1

    ------------------------------------------------------------------

    | Номінальна | Висота | Стандартизовані відстані D |

    | вантажо- |підіймання| до центра ваги вантажу, мм |

    |підіймальність| Н, мм |--------------------------------------|

    | Q , кг | | з вилами, | з вилами, | з |

    | 1 | |розташованими|розташованими|платформою|

    | | |між виносними|над виносними| |

    | | | опорами | опорами | |

    | | |(лонжеронами)|(лонжеронами)| |

    |--------------+----------+-------------+-------------+----------|

    | Q <=250 | 1,5 | 250 | - | - |

    | 1 | | | | |

    |--------------+----------+-------------+-------------+----------|

    | 251< Q <500 | 1,5 | 350/500 | 600 | 350 |

    | 1 | | | | |

    |--------------+----------+-------------+-------------+----------|

    | 501< Q <750 | 2,0 | 500 | 600 | - |

    | 1 | | | | |

    |--------------+----------+-------------+-------------+----------|

    | 751 < Q <1000| 2,5 | 500 | 600 | 350 |

    | 1 | | | | |

    ------------------------------------------------------------------

    4.16.4. Зусилля, що виникають під час пересування


    штабелеукладача та підіймання вантажу, не повинні перевищувати
    значень, зазначених у табл. 5 ( za103-09 ).

    Таблиця 5. Зусилля, що виникають під час пересування


    штабелеукладача та підіймання вантажу

    ------------------------------------------------------------------

    | Вантаж,| Пересування, Н |Підіймання*, |

    | кг | | Н |

    | |-----------------------------------------+-------------|

    | | зрушування, керування |кочення|рукою |ногою |

    | | пересуванням (маневрування) | | | |

    |--------+---------------------------------+-------+------+------|

    | 250 | 150 | 75 | 200 | 300 |

    |--------+---------------------------------+-------+------+------|

    | 500 | 200 | 100 | 200 | 300 |

    |--------+---------------------------------+-------+------+------|

    | 750 | 250 | 150 | 200 | 300 |

    |--------+---------------------------------+-------+------+------|

    | 1000 | 300 | 200 | 200 | 300 |

    |----------------------------------------------------------------|

    |--------------- |

    | * - Тільки для штабелеукладачів з ручним підійманням. |

    ------------------------------------------------------------------

    4.16.5. Штабелеукладач має бути оснащений однією чи більше


    вертикально або горизонтально розташованою рукояткою та/або
    дишлом, які мають забезпечувати можливість штовхати чи буксирувати
    (тягнути) штабелеукладач, керувати пересуванням і маневрувати, а
    також здійснювати підіймання вантажу.

    4.16.6. У разі оснащення штабелеукладача рукояткою


    (рукоятками) для штовхання чи буксирування відстань h від підлоги
    до центра рукоятки має бути від 1100 мм до 1300 мм (рис. 11 і 12)
    ( za103-09 ). Рукоятка, розташована вертикально, повинна мати
    довжину l не менше 300 мм (рис. 12). Проміжок між рукояткою і
    поверхнею штабелеукладача має бути не менше 50 мм. Діаметр
    рукоятки має бути 35 мм.

    Рисунок 11


    Рисунок 12




    4.16.7. У разі оснащення штабелеукладача дишлом під час


    штовхання відстань h від підлоги до центра рукоятки має бути від
    1

    1100 мм до 1300 мм (рис. 13) ( za103-09 ). Під час буксирування


    горизонтальна відстань b між зовнішньою кромкою дишла і передньою
    поверхнею колеса має бути не менше 500 мм, разом з цим вісь
    рукоятки дишла має перебувати на висоті h в межах від 700 мм до
    2

    1000 мм (рис. 14).


    Дишло повинне мати закриту ручку діаметром 35 мм, довжиною не
    менше 100 мм, оснащену захистом для рук водія.

    У разі звільнення дишла після закінчення буксирування воно


    має автоматично повернутися у вертикальне положення.

    Рисунок 13


    Рисунок 14




    4.16.8. Пульт керування ручним підійманням і опусканням


    вантажу може розташовуватися на дишлі чи окремо.

    4.16.9. Якщо пульт керування ручним підійманням і опусканням


    вантажу розташований на дишлі, має бути забезпечена можливість
    водію керувати, не відпускаючи рукоятку. У разі відпускання важеля
    пульта керування, що перебуває в положенні "Опускання", він має
    повернутися в положення "Нейтраль" і рух вил донизу має
    припинитися. Зусилля на важелі має бути не більше 150 Н.

    Якщо встановити пульт керування паралельно площині дишла, то


    підіймання здійснюється у разі натиснення на важіль у напрямку
    шарніра дишла, а опускання - у разі підтягування догори (рис. 15)
    ( za103-09 ).

    4.16.10. Якщо пульт керування ручним підійманням і опусканням


    вантажу розташований окремо (не на дишлі), підіймання може
    здійснюватися за допомогою ручного насоса з педаллю чи рукояткою.
    Опускання може здійснюватися за допомогою ручного важеля, педалі
    чи різьбового запірного клапана, причому після звільнення важеля,
    педалі система має повернутися в нейтральне замкнене положення

    Рисунок 15


    4.16.11. Пульт керування електричним приводом підійманням і


    опусканням вантажу має бути виконаний таким чином, щоб імовірність
    випадкового його вмикання була мінімальною. У разі звільнення
    (відпускання) важеля він має повернутися в нейтральне положення, а
    рух - припинитися.

    4.16.12. Електричне обладнання і система мають відповідати


    вимогам глави 4.5 цих Правил.

    4.16.13. У підіймальному механізмі (вантажопідіймачі) можуть


    застосовуватися ланцюги і канати.

    4.16.14. У разі застосовування пластинчастих,


    втулочно-роликових або коротколанкових ланцюгів статичний
    коефіцієнт запасу міцності руйнівного навантаження, зазначеного
    виробником ланцюга, відносно навантаження, що виникає в окремій
    вітці ланцюга від рівномірно розподіленого номінального вантажу,
    має бути не менше п'яти. Під час визначення запасу міцності опір
    сил тертя між складовими частинами вантажопідіймача не враховують.

    Діаметр ланцюгових блоків і зірочок має бути не менше трьох


    кроків ланцюга.

    Якщо застосовується більше одного ланцюга, має бути


    передбачений регулюючий пристрій для обмеження нерівномірного
    натягнення віток ланцюга.

    4.16.15. У разі застосовування канатів статичний коефіцієнт


    запасу міцності каната щодо розривного зусилля, зазначеного
    виробником каната, щодо навантаження, що виникає в окремій вітці
    каната від рівномірно розподіленого номінального вантажу, має бути
    не менше п'яти. Під час визначення запасу міцності опір сил тертя
    між складовими частинами вантажопідіймача не враховують.

    Діаметр канатних блоків, виміряний по дну канавки, має бути


    не менше 16 діаметрів каната.

    Якщо застосовується більше одного каната, має бути


    передбачений регулюючий пристрій для обмеження нерівномірного
    натягнення віток каната.

    4.16.16. Гідравлічний привід механізму підіймання повинен


    мати кінцевий упор для обмеження ходу вантажної каретки і
    унеможливлення виходу каретки і рухомих частин рами за межі
    вантажопідіймача.

    4.16.17. Опускання номінального вантажу через внутрішні


    витоки робочої рідини в гідросистемі за нормальних умов
    експлуатації штабелеукладача, температури робочої рідини,
    відповідної температури навколишнього середовища не повинно
    перевищувати 25 мм протягом 10 хв.

    4.16.18. Гідросистема має бути споряджена запобіжним


    клапаном, що має спрацьовувати у разі перевищення робочого тиску в
    системі на 15%. Має бути унеможливлена випадкова зміна заданого
    тиску. З цією метою має застосовуватися спеціальний інструмент або
    ключі.

    4.16.19. Усі трубопроводи, гнучкі рукави і з'єднання в


    замкненому положенні мають витримувати без руйнування внутрішній
    тиск, що у три рази перевищує робочий тиск у гідросистемі.

    4.16.20. Гідросистема штабелеукладача з електричним приводом


    підіймання має бути захищена від забруднення робочої рідини,
    наприклад за допомогою фільтрів або магнітних уловлювачів.

    4.16.21. Гідросистема має бути оснащена пристроєм, що у разі


    пошкодження складових частин гідравлічної системи, крім
    гідроциліндра, здійснював би обмеження швидкості опускання, яка не
    повинна перевищувати 0,6 м/с.

    4.16.22. Гідросистема має бути влаштована таким чином, щоб у


    разі збою чи зупинки електропостачання насос припинив подачу
    робочої рідини в гідросистему, а гідроциліндр зупинився.

    4.16.23. Вимоги до вил і вантажних кареток штабелеукладача


    мають відповідати викладеним у главі 4.3 цих Правил.

    4.16.24. У разі оснащення штабелеукладача змінними


    вантажозахоплювальними пристроями їх переміщення по вантажній
    плиті в крайніх положеннях має бути обмежене. Демонтаж змінних
    вантажозахоплювальних пристроїв має здійснюватися з використанням
    спеціальних засобів.

    4.16.25. У разі оснащення штабелеукладача захоплювальним


    пристроєм тиск у системі затиснення вантажу має зберігатися
    протягом 10 хв, якщо важіль пульта керування перебуває в положенні
    "Нейтраль" або в системі приводу виникнуть пошкодження.

    4.16.26. Колеса штабелеукладача з рукоятками для штовхання та


    буксирування (рис. 11 і 12) ( za103-09 ) мають бути оснащені
    пристроями (кожухами) для захисту ніг людей (рис. 16).

    Рисунок 16


    4.16.27. У разі оснащення штабелеукладача захисним покриттям


    або екраном із скла має застосовуватися безпечне одношарове чи
    багатошарове скло.

    4.16.28. Штабелеукладач, що має висоту підіймання 1800 мм і


    більше, має бути оснащений захисною металевою сіткою або ґратами
    (рамкою).

    4.16.29. Штабелеукладач має бути оснащений стоянковим гальмом


    з приводом від важеля на дишлі або від педалі. Гальмо має
    втримувати штабелеукладач з номінальним вантажем, розташований на
    твердій і рівній поверхні з ухилом 3,5%.

    4.16.30. Складові частини штабелеукладача, які можуть бути


    причиною придавлення, затиснення або порізу і розташовані в зоні
    досяжності водія, мають бути захищені або мають бути забезпечені
    мінімальні відстані до них відповідно до пункту 4.6.3 цих Правил.

    Зовнішні поверхні штабелеукладача, що можуть стикатися з


    частинами тіла водія, не повинні мати гострих кутів і окантовок.

    4.16.31. Під час приймальних випробувань дослідні зразки


    штабелеукладачів мають витримувати без пошкоджень і залишкових
    деформацій статичне випробування навантаженням, що дорівнює 1,33Q
    1
    або 1,33Q , протягом 15 хв з установленим змінним
    2

    вантажозахоплювальним пристроєм і піднятим на відповідну висоту


    (Q і Q - відповідно номінальна вантажопідіймальність і дійсна
    1 2

    вантажопідіймальність на максимальній висоті підіймання).


    Штабелеукладач під час випробувань має бути встановлений і
    закріплений на горизонтальній твердій підлозі так, щоб
    унеможливлювалося його перекидання.

    Динамічне випробування проводиться з вантажем, що дорівнює


    Q . Під час випробувань перевіряється функціонування стоянкового
    1

    гальма, механізму підіймання вантажу, функціонування дишла чи


    обладнання для маневрування. Перевірка можливості штабелювання
    проводиться вантажем, що дорівнює Q , шляхом підіймання на
    2

    максимальну висоту і опускання з численними зупинками до самого


    низу.

    4.16.32. Штабелеукладачі, розташовані на похилій платформі,


    мають бути стійкими від перекидання вперед, назад і вбік, з
    випробувальним вантажем і без вантажу, в положеннях відповідно до
    додатка 2 до цих Правил.

    V. Вимоги до виготовлення,


    реконструкції, модернізації і ремонту

    5.1. Загальні вимоги

    Роботодавець відповідно до статті 21 Закону України "Про
    охорону праці" ( 2694-12 ) повинен одержати дозвіл на початок
    роботи та види робіт підприємства, діяльність якого пов'язана з
    виконанням робіт та експлуатацією об'єктів, машин, механізмів,
    устаткування підвищеної небезпеки (далі - Дозвіл).

    5.2. Виготовлення

    5.2.1. Поставлення на виробництво навантажувачів здійснюється
    відповідно до вимог НД.

    5.2.2. Для перевірки якості виготовлених навантажувачів,


    відповідності їх вимогам цих Правил і технічних умов виробник
    повинен проводити їх випробування (приймальні,
    приймальноздавальні, типові, періодичні, сертифікаційні тощо), під
    час яких мають проводитися статичне та динамічне випробування з
    такими коефіцієнтами навантаження відносно номінальної
    вантажопідіймальності:

    а) коефіцієнт статичного навантаження навантажувачів з


    машинним приводом - 1,25;

    б) коефіцієнт динамічного навантаження навантажувачів - 1,1.

    У штабелеукладачів з ручним пересуванням коефіцієнти
    навантаження відносно номінальної вантажопідіймальності -
    відповідно до пункту 4.16.31 цих Правил.

    5.2.3. Приймальні випробування дослідного зразка, головного


    зразка, якщо виготовляється партія виробів, проводяться в
    установленому порядку за участю представників спеціально
    уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової
    безпеки та охорони праці, а також проводиться їх державна
    санітарноепідеміологічна експертиза.

    5.2.4. Приймально-здавальні випробування кожного


    виготовленого навантажувача або складових частин, призначених для
    самостійного постачання, проводяться виробником за затвердженою
    ним програмою і методикою випробувань. Результати випробувань
    мають бути записані в паспорті навантажувача чи в документі про
    якість складової частини.

    5.2.5. Періодичні та типові випробування навантажувачів, їх


    складових частин, що виготовляються серійно, проводяться
    виробником за програмою і методикою випробувань у встановленому
    порядку за участю представників спеціально уповноваженого
    центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та
    охорони праці. Періодичним випробуванням піддається один із
    серійно виготовлених навантажувачів даної моделі один раз на три
    роки.

    5.2.6. До сертифікації навантажувачів, яка проводиться


    відповідно до вимог Правил обов'язкової сертифікації підіймальних
    споруд, затверджених наказом Держстандарту України від 24.01.97
    N 37 ( z0110-97 ), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України
    04.04.97 за N 110/1914 (зі змінами), і чинних НД, можуть
    залучатися представники спеціально уповноваженого центрального
    органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.

    5.2.7. Технічні умови на виготовлення навантажувачів


    підлягають державній санітарно-епідеміологічній експертизі.

    5.2.8. Виготовлені навантажувачі мають бути укомплектовані


    такими експлуатаційними документами:

    паспортом навантажувача, зразок якого наведений в додатку 3


    до цих Правил;

    настановою з експлуатації;

    висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи на
    виріб та технічні умови;

    сертифікатом відповідності (у разі проведення сертифікації);

    іншою документацією, передбаченою технічними умовами на
    навантажувач;

    комплектом запасних частин, інструменту та приладдя (далі -


    ЗІП).

    Виробник відповідно до зразка, наведеного в додатку 3, має


    скласти паспорт відповідно до конструкції навантажувача, що
    виробляється, внісши до нього з переліку відомостей, які наведені
    в зразку, ті, що належать до даної моделі навантажувача.
    Допускається вносити до паспорта інші відомості, що належать до
    даної моделі навантажувача.

    Виготовлені окремо і призначені для самостійного постачання


    складові частини навантажувачів супроводжують документом виробника
    про їх якість.

    Змінні вантажозахоплювальні пристрої до навантажувачів


    споряджуються експлуатаційними документами (паспортом або
    формуляром, настановою з експлуатації), складеними відповідно до
    вимог НД. Дозволяється об'єднання експлуатаційних документів
    відповідно до вимог НД.

    5.2.9. За умов виготовлення навантажувачів зі складових


    частин, що постачаються кількома виробниками, за якість
    виготовлення навантажувачів в цілому, за відповідність їх
    технічним умовам, а також за оформлення технічної документації
    відповідає виробник, що випускає навантажувач в складеному стані.

    Паспорт навантажувача складається за даними документів на


    окремі складові частини, що виготовлені іншими суб'єктами
    господарювання. Документи цих підприємств виробник зберігає
    протягом строку служби навантажувача, зазначеного в паспорті.

    5.2.10. Настанова з експлуатації навантажувача має бути


    розроблена відповідно до вимог НД.

    У настанові з експлуатації навантажувача поряд з іншими


    відомостями мають бути зазначені:

    види, періодичність, обсяг і порядок проведення щоденного


    обслуговування та періодичного технічного обслуговування та
    ремонту;

    порядок проведення технічних оглядів;

    можливі пошкодження складових частин навантажувача та способи
    їх усунення;

    методи та порядок регулювання складових частин і систем


    навантажувача;

    правила проведення та режими обкатки;

    указівки щодо приведення навантажувача в безпечне положення в
    неробочому стані;

    граничні норми бракування елементів навантажувача;

    вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

    5.2.11. У настанові з експлуатації змінних


    вантажозахоплювальних пристроїв до навантажувачів поряд з іншими
    відомостями мають бути зазначені:

    вимоги до вихідного навантажувача;

    порядок монтажу на навантажувач;

    відомості про номінальну вантажопідіймальність, обмеження та


    допустимі межі використання під час експлуатації;

    попередження про необхідність визначення остаточної


    вантажопідіймальності навантажувача зі змінним
    вантажозахоплювальним пристроєм;

    особливості роботи зі змінним вантажозахоплювальним


    пристроєм;

    види, періодичність і обсяг проведення технічного


    обслуговування;

    порядок проведення технічних оглядів;

    можливі пошкодження та способи їх усунення;

    методи та порядок регулювання.

    5.2.12. Відомості про виготовлені навантажувачі, окремі
    складові частини, призначені для самостійного постачання, виробник
    має занести в книгу обліку, а також спорядити навантажувач
    табличкою, укріпленою на видному місці, на якій має бути
    зазначено:

    а) навантажувачі з ДВЗ:

    товарний знак (або найменування) виробника;

    найменування навантажувача й умовне позначення;

    заводський номер або номер серії за нумерацією виробника;

    місяць і рік виготовлення;

    власна маса навантажувача в робочому стані без змінного
    вантажозахоплювального пристрою, але з вилами для вилкових
    навантажувачів і штабелеукладачів;

    вантажопідіймальність на максимальній висоті підіймання


    вантажу;

    б) навантажувачі з електроприводом:

    товарний знак (або найменування) виробника;

    найменування навантажувача й умовне позначення;

    заводський номер або номер серії за нумерацією виробника;

    місяць і рік виготовлення;

    власна маса навантажувача в робочому стані без змінного
    вантажозахоплювального пристрою, але з вилами для вилкових
    навантажувачів і штабелеукладачів;

    вантажопідіймальність на максимальній висоті підіймання


    вантажу;

    власна маса навантажувача без акумуляторних батарей;

    припустимі максимальна й мінімальна маси акумуляторних
    батарей з акумуляторним ящиком;

    номінальна напруга (у вольтах) акумуляторної батареї, яка


    постачається з навантажувачем;

    в) навантажувачі зі змінними вантажозахоплювальними


    пристроями

    Крім перерахованого в підпунктах "а" і "б" пункту 5.2.12 цих


    Правил, табличка має містити таку інформацію:

    найменування та позначення змінного вантажозахоплювального


    пристрою;

    власна маса навантажувача в робочому стані із установленим


    змінним вантажозахоплювальним пристроєм;

    вантажопідіймальність навантажувача зі змінним


    вантажозахоплювальним пристроєм на максимальній висоті підіймання
    вантажу.

    Допускається вказувати на табличці номінальну


    вантажопідіймальність.

    Маса вантажу, що піднімається, може бути зазначена на окремій


    табличці;

    г) змінні вантажозахоплювальні пристрої

    Кожен змінний вантажозахоплювальний пристрій повинен мати
    окрему табличку із зазначенням таких даних:

    товарний знак (або найменування) виробника (і, якщо


    необхідно, фірми-імпортера);

    найменування змінного вантажозахоплювального пристрою та його


    умовне позначення;

    заводський номер або номер серії за нумерацією виробника;

    місяць і рік виготовлення;

    маса змінного вантажозахоплювального пристрою та відстань від


    його центра ваги до приєднувальної (монтажної) площини;

    максимальний тиск, у разі наявності гідравлічного приводу;

    номінальна вантажопідіймальність змінного
    вантажозахоплювального пристрою. Для подовжувачів вил має
    зазначатися номінальна вантажопідіймальність C і відстань до
    E

    центра ваги вантажу D (для телескопічних подовжувачів відповідно


    E

    C і D за повністю втягнутих і висунутих подовжувачів),


    R R

    необхідний поперечний переріз і мінімальна довжина вихідних вил.


    Також має зазначатися попередження про необхідність визначення
    остаточної вантажопідіймальності навантажувача зі змінним
    вантажозахоплювальним пристроєм.

    Дійсна вантажопідіймальність змінного вантажозахоплювального


    пристрою може бути знижена залежно від вантажопідіймальності
    навантажувача.

    Метод виконання написів на табличці має забезпечувати їх


    схоронність протягом усього строку служби навантажувача
    (пристрою).

    5.2.13. Якщо навантажувач призначений для роботи в умовах, що

    1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19

    Коьрта
    Контакты

        Главная страница


    Про затвердження Правил будови І безпечної експлуатації навантажувачів Відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) н а к а з у ю : Затвердити Правила будови І безпечної експлуатації навантажувачів, що додаються