• 2. Промисловий переворот в США.
  • 3. Промисловий переворот в Німеччині
  • 4. Промисловий переворот у Франції
  • 5.Причины и последствия войны англий.колоний в Север.Америки против Англии Война за независимость в Северной Америке 1775—1783 годов
  • 7.Економічний розвиток Англії в 1870-1914



  • страница1/12
    Дата21.08.2018
    Размер2.32 Mb.

    Путиводитель в конце документа! Визначення промислового перевороту. Промисловий переворот в Англії


      1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

    Путиводитель в конце документа!


    1. Визначення промислового перевороту. Промисловий переворот в Англії

    Промисловий переворот – це довготривалий історіко-економічний процес, що характеризується корінними техніко-економічними, соціально-економічними та організаційно-економічними змінами.

    Техніко-економічні зміни включають: перехід від ручного до машинного виробництва, від мануфактури до фабрики; формування інноваційної за своєю природою техніко-економічної бази капіталістичного суспільства, основаної на системі машин.

    Соціально-економічні змини зв’язані з оформленням капіталістичних виробничих відносин, нових соціальних сил – буржуазії і робітничого класу та загостренням соціальних протиріч між ними.

    Організаційно-економічні зміни включають розвиток практики управління, ієрархічні системи керівництва виробничими підсистемами, початкові етапи планування, появу дисциплінарних кодексів, диференційованих систем заробітної плати, вдосконалення робочих методів, ревізії балансів та звітності та ін.

    Першою країною промислового перевороту була Англія. Саме тут зміни в економіці набули найбільшої глибини й вивели цю країну в лідери світового капіталістичного господарства.

    Промисловий переворот в Англії пройшов раніше по таким причинам:

    1)Рання ліквідація кріпосного права(кін 14-поч15 ст) внаслідок чого виникла особиста та економічна свобода виробника, самодостатність, самодисципліна та впевненість в собі)

    2) Швидке накопичення капіталу в процесі внутрішньої та зовнішньої торгівлі, грабіж колоній, піратства та работоргівлі.

    3) Аграрний переворот в Англії: відбір землі у селянства і перетворення його в найомну робочу силу

    4) Буржуазна революція 40-80-рр 17в: усунення феодальних пережитків, розділ церковних земель, розділ земель Ірландії

    5) Широке розповсюдження мануфактури(розділ праці та використання найомної робочої сили)

    6) Політика схвалення ремесла і торгівлі.

    Пром переворот в Англії розпочався з бавовняної промисловості9механізація прядіння та ткацтва). Пром переворот проходив завдяки таким винаходам:



    • в металургії Дербі запропонував плавку заліза на кам’яному вугіллі. Корт - метод переплавки чавуна на сталь, тим самим даючи можливість використовувати сталь у всіх галузях промисловості. Також він відкрив прокатні вальці, що дало змогу виготовляти фігурні вироби.

    • в машинобудівництві Ватт у 1794 винайшов парову машину, внаслідок чого стрімко зросла продуктивність праці. Модслі – запропонував цілий ряд нових станків, а також стандартизацію в машинобудуванні. Несміт – паровий молот, Брама – гідравлічний прес

    • Транспорт: В 1814 р - новий тип транспорту – паровоз. Зросла довжина шляхів – зростала торгівля.

    Технічна революція викликала корінні зміни в соціальній структурі суспільства. Виникли нові класи: промислова буржуазія і промисловий пролетаріат.Внаслідок промислового перевороту в Англії сформувалась нова структура капіталістичного суспільства.

    Виникнення заводів і фабрик привело до підвищення питомої ваги міського населення. В середині ХІХ ст. населення Англії вже майже на ¾ складалось із міських мешканців.Змінилась структура англійської буржуазії – замість купця головну роль у буржуазному суспільстві починає відігравати підприємець.

    Промисловий переворот змінив організацію та умови праці. Із введенням машин підприємці одержали можливість повністю контролювати працю робітника. З’явилась можливість широко використовувати на підприємствах некваліфікованих робітників, а також замінити труд чоловіків працею жінок і дітей.Це викликало здешевлення робочої сили та зниження реальної заробітної плати, виникнення масового безробіття, погіршення умов праці, подовження робочого дня (16-18 годин на добу). Усе це призводить до класової боротьби робітничого класу проти буржуазії.

    Капіталістична індустріалізація привела до серйозних змін в економіці. Фабрична система одержала перемогу над ремеслом і мануфактурою. Сформувався технічний базис капіталістичного виробництва. У ході промислового перевороту Англія стає “фабрикою світу”. Особливо великих успіхів досягла бавовняна промисловість. За 130 років (1741-1871 р.р.) споживання бавовни зросло в 1000 разів.

    Швидко зростала продукція металургії. У 1830 році виплавка чавуну зросла у 6 разів, виробництво сталі у 4 рази. Видобуток вугілля з 1854 по 1875 р.р. зріс у 2 рази.

    Більша частина парових двигунів застосовувалась у залізничному транспорті та пароплавстві.Швидкими темпами відбувалась індустріалізація транспорту. Протяжність залізничної мережі Великобританії та Ірландії зросла у 25 разів, а кількість пароплавів - 12,5 разів.

    Велику роль у розвитку важкої промисловості відіграв розвиток механізованого транспорту.1838 року було здійснено перший океанський рейс: Ліверпуль - Нью-Йорк. Суднобудівництво стає однією з найбільш динамічних галузей англійської промисловості: за двадцятиліття, з 1850-1870 р. р., загальний тоннаж збудованих пароплавів подвоївся.

    Промислова революція викликала зміни і в сільському господарстві. Індустріалізація Англії вимагала великої кількості робочої сили, що вело до прискорення експропріації англійського селянства. Внаслідок цього воно як клас на початку 19 ст. остаточно зникає. Англія перетворилась на країну крупного землеволодіння.

    У середині 70 років 19 ст. крупні землевласники володіли половиною всіх земель країни.

    Лендлорди більшу частину землі здавали в оренду фермерам. Фермери-орендарі вели інтенсивне господарство, використовуючи найману робочу силу та механізацію..

    Таким чином в аграрному устрої Англії поєднувались старе феодальне землеволодіння (лорди, лендлорди) і нова чисто капіталістична оренда (фермери).

    ,Завдяки застосуванню штучних добрив, парового плуга, жаток, продуктивність праці у сільському господарстві Англії значно підвищилась. Так, урожайність зернових культур в Англії була удвічі більша, ніж у Франції.

    Створивши першу в історії людства фабрично-заводську промисловість, Англія зайняла виняткове положення у світовому господарстві.

    У середині ХІХ ст. вона виробляла близько половини світової промислової продукції.

    В Англії до 40-х років ХІХ ст., панував промисловий протекціонізм, який сприяв швидкому розвитку англійської промисловості. Коли ж індустріалізація завершилась і англійська промисловість окріпла, буржуазія проголосила необмежену свободу торгівлі – фрітредерство. На його основі були укладені двосторонні торгові угоди з багатьма країнами світу. Це привило до того, що Англія зайняла основні позиції в світовій торгівлі та в морських перевезеннях.

    В першій половині ХІХ ст. англійський капіталізм проникає в Африку, підкоряє Австралію, захоплює колонії у тихоокеанському басейні.

    У 1840-1843 рр. Англія вела з Китаєм війну, що відкрила ринки Китаю для англійських товарів, торгові війни на Середньому Сході та ін.

    Гегемонія Англії у світовій торгівлі та промисловості сприяло нагромадженню капіталу, створювало умови для швидкого розвитку англійського кредиту. Створення Англійського банку відноситься до 1694 р., а на кінець ХVІІІ ст. в країні було вже близько 350 банків.

    У середині ХІХ ст. Лондон перетворився на світовий кредитний центр. Англійський банк стає “банком банків”. Він не тільки кредитує промисловість і торгівлю, а здійснює керівництво кредитною системою країни.

    Таким чином, у домонополістичний період англійський капіталізм відіграв роль не тільки світового промисловця, купця і перевізника товарів, а й роль світового банкіра.


    2. Промисловий переворот в США.

    Промисловий переворот у США зайняв недовгий час. Він проходив в умовах повного панування буржуазії у північних штатах, де були відсутні феодальні пережитки. Промисловий переворот у США проходив пізніше, ніж в Англії, використавши англійський технічний досвід, при цьому значно збагативши його. США знаходились у вигідному географічному положенні, далеко від своїх конкурентів.

    Матеріальною базою для промислової революції у США, як і в Англії, була мануфактурна організація бавовняної галузі. На кінець ХVІІІ ст. тут ручна праця була розчленована на окремі операції, що обумовило диференціацію знарядь праці, їх виробництво та спеціалізацію робітників. У 1790 р. в Америці вже працювала перша текстильна фабрика, яка використовувала ватермашину.

    У 20-40-х роках були зроблені нові винаходи у бавовняній галузі. В тому числі створені циліндрична машина для механічного набивання тканин, верстати з випуску узорчастих тканин і т.д.

    У середині ХІХ ст. американська бавовняна промисловість за обсягом виробництва посідала друге місце у світі (після Англії).

    Промисловий переворот заторкнув і вовняну промисловість. До початку громадянської війни у США працювало 1700 текстильних фабрик із паровими двигунами. Розвивається сільськогосподарське машинобудування. З’явилися механізовані плуги, жатки, , культиватори, молотарки, сінокосарки, паровий трактор та інша техніка. У сільському господарстві почали використовувати летуче добриво. Усе це сприяло переходу від екстенсивного до інтенсивного ведення сільського господарства.

    Виключно важливу роль у ході промислового перевороту США відіграла механізація транспорту, особливо розвиток залізничних колій, які зв’язали воєдино території величезного материка. Якщо 1830 р. у США з’явилися перші 40 км залізничних колій, то за наступні 20 років їхні довжина зросла у 300 разів.

    Розвиток залізничного транспорту сприяв зростанню металургії та добувної промисловості. За перші півстоліття ХІХ ст. виробництво чавуну зросло у 12 разів, здобич вугілля – у декілька тисяч разів.

    Однією з особливостей промислового перевороту у США був швидкий розвиток вітчизняної інженерної думки. Серед них винайдення швейної машини (1841р.), револьвера, електромагнітного телеграфу Морзе, ротаційної типографської машини та ін.

    Промислова революція привела до зміни в американському суспільстві. Частка сільськогосподарського населення з 90-95 % у 1790 р. впала до 59,2% у 1860 р., а абсолютна чисельність міського населення зросла в 30 разів. Кількість осіб, зайнятих у промисловості, збільшилася у 6 разів.

    Однак, не дивлячись на високі темпи промислового перевороту в країні зберігалася багатоукладна економіка, наявність рабства, що перешкоджувало розвиткові промислового перевороту.

    Таким чином, фермерський (північний) напрямок колонізації та розвитку сільського господарства носило капіталістичний характер. З 20-х років Х1Х ст. північні та знову створені північно-західні штати посіли перше місце у сільськогосподарському виробництві США.

    Цілком інша ситуація у розвитку сільського господарства складалась на півдні США. Там продовжувала панувати плантаційна система господарства з використанням праці рабів.Суперечність між капіталістичною системою Півдні та рабовласницьким плантаційним господарством на Півночі призвели до Громадянської війни 1861-1865 рр. Ця війна закінчилася повною перемогою Півночі. Одним із головних завоювань Громадянської війни було знищення рабства. Його юридичне вирішення аграрного питання на користь фермерів. Закон 1862 р. надавав кожному громадянину право на одержання безкоштовно 160 акрів землі (близько 64 га).

    Третій підсумок Громадянської війни – це зміцнення грошового обігу та банківської системи.Власне до 70-х років Х1Х ст. у США завершився промисловий переворот у загальнонаціональному масштабі.

    Таким чином, за 100 років незалежного існування США пройшли у своєму соціально-економічному і політичному розвитку новаторський шлях всесвітньо-історичного значення.

    3. Промисловий переворот в Німеччині

    Головною рисою, що відрізняла Німеччину до 19 ст. була економічна та політична відсталість. У цій країні довше, ніж у інших країнах Західної Європи збереглося панування феодальних відносин, феодальна політична роздробленість, тобто була відсутня єдина держава. Німеччина тривалий час була розмежована на багато незалежних, великих і малих, держав. У ХVІІІ ст. їх було декілька сотень, а в першій половині ХІХ ст. – декілька десятків.

    В середині країни існували митні податки, які дуже гальмували розвиток торгівлі і промисловості. Велику роль у підготовці промислового перевороту у Німеччині відіграла часткова ліквідація економічної роздробленості шляхом створення Митного союзу. У 1818 р. у Прусії було видано митний закон, згідно якого на всій території прусської держави знищувались митні застави, збирання акцизного та внутрішнього мита. Утворення Митного союзу стало поворотним пунктом у розвитку Німеччини взагалі, в її економічному розвитку зокрема. Перед промисловістю об’єднаних держав відкрився великий внутрішній ринок, що сприяло розвиткові промислового перевороту.

    Зростання мануфактурної промисловості, розвиток капіталізму в сільському господарстві, створення Митного союзу, посилення процесу початкового накопичення капіталу, можливість використання іноземної техніки прискорили початок промислового перевороту. Особливо суттєві зміни відбувалися текстильній промисловості: з 1834-1838 р. в ній виникло близько 45 нових фабрик. У 30-40 р.р. створився крупний центр бавовняної промисловості в Саксонії. У кінці 30-40 р.р. почався промисловий переворот у прядильному виробництві Сілезії. Число прядивних фабрик у цей час зросло від 4 до 132.Тут розвиваються кам’яновугільна та металургійна промисловість. Дуже швидко розвивається промисловість у Рейнський області. Особливо металургійна промисловість, бавовняна та вугільна

    Будуються перші залізниці. У 40-х роках під впливом Митного союзу масштаби залізничного будівництва зростають настільки, що за темпами приросту залізничної мережі вона випереджає в це десятиліття Францію та Англію. У 1833 р. у Берліні було засновано завод локомотивів Борзига,

    Але не дивлячись на деяке пожвавлення промисловості, Німеччина продовжувала залишатись сільськогосподарською країною, а в промисловості переважали дрібні підприємства.

    Промисловий переворот розгорнувся по справжньому у 50-ті р. й особливо у 60-70 р.р. 19 ст. Промисловий переворот у цей період проходив високими темпами, стрімко.

    Тільки за 10 років (1860-1870 р.р.) загальна потужність парових двигунів у Німеччині зросла майже в три рази (вона випередила Францію).

    На відміну від французької промисловості, механізація якої залежала значною мірою від постачання англійських машин, німецька індустріалізація проходила на основі вітчизняного машинобудування. Німецька промисловість почала розвиватись небаченими для ХІХ ст. темпами. Особливо швидко розвивалася важка промисловість. У 50-60 р. в Німеччині виникла хімічна промисловість. 1856 р. німецькі вчені віднайшли спосіб одержання фарбників із кам’яного вугілля, що стало базою для розвитку анілінової промисловості.

    Швидко ішов процес концентрації німецької промисловості. Для того часу нові німецькі підприємства являли собою справжні гіганти, оснащені найновішими обладнанням.

    У Німеччині швидко розвивається воєнна промисловість. Створюється воєнно-промислова база, куди увійшли заводи Круппа.

    Завдяки високим темпам розвитку промисловості Німеччина на 1870 р. обійшла Францію з видобутку вугілля, виплавці чавуну, потужності парових двигунів, довжині залізничної колії та наблизилася у розмірі обороту зовнішньої торгівлі й перевищила її за потужністю важкої індустрії.

    У другій половині ХІХ ст. в Німеччині на основі індустріалізації швидко розвивається капіталістичний кредит. Було створено мережу комерційних банків Не дивлячись на високі темпи розвитку промисловості, Німеччина до середини ХІХ ст. продовжувала залишатися аграрною країною. Сільське господарство залишалося вирішальною галуззю економіки.

    Генезис капіталізму в сільському господарстві Німеччини відбувався іншим шляхом, ніж у Франції.

    Ліквідація кріпосного права у Німеччині відбувалась пізніше, ніж у розвинутих країнах Західної Європи й мала затяжний характер. Воно було ліквідовано шляхом урядових реформ.

    Аграрна реформа дала поштовх розвиткові капіталістичного господарства у німецькому селі. Із обезземелених селян утворилася численна армія сільськогосподарських та промислових робітників. А викупні селянські платежі стали важливим джерелом капіталістичного накопичення в Німеччині, а також посилюється економічна й політична міць прусського юнкерства. Така модель розвитку капіталізму в сільському господарстві називається в історії “Прусським шляхом”. Він відрізняється тим, що феодальні відносини у сільському господарстві не ліквідуються зразу, а повільно пристосовуються до капіталізму, який надовго зберігає напівфеодальні риси. Кріпосне, поміщицьке господарство повільно переростає у буржуазне, юнкерське, засуджуюче селян на довгий період експлуатації, із відокремленням невеликої меншості “гросбауерів” (крупних селянських господарств).

    Але не дивлячись на половинчатість аграрних реформ, сільське господарство Німеччини із середини ХІХ ст. почало розвиватися. Інтенсивно розвивалася агрохімія, почали застосовуватись штучні добрива (кісткове борошно, суперфосфат, калійні солі та ін), використовувалися сільськогосподарські машини. Вирощувалися зернові, технічні культури.

    Однак, розвиток капіталізму в німецькому селі, що йшов прусським шляхом, мав найнегативніши наслідки для соціально-економічного розвитку країни.

    Німецький капіталізм мав яскраве виражений монополістичний характер, що особливо яскраво проявилося в епоху монополістичного капіталістичного капіталізму.

    4. Промисловий переворот у Франції

    На початку ХVІІІ ст. Франція була однією з крупних держав Західної Європи. Це була типова аграрна країна. Понад 9/10 населення займалися сільським господарством. Більша частина селян за викуп одержали свободу ще у ХV ст. , але земля продовжувала залишатися власністю феодалів.

    Аграрні відносини, що склалися у Франції, уповільнювали зростання зовнішнього ринку та створення пролетаріату. Це була одна з причин промислового перевороту у Франції. Особливість промислового перевороту у Франції полягала у тому, що він почався пізніше ніж в Англії, і затягнувся, тобто проходив низькими темпами. Хоча перші спроби введення машинного виробництва мали місце у ХVІІІ ст., справжній початок промислового перевороту можна віднести тільки до 1815-1830 рр., а його завершення відбулося у 50-60 рр. ХІХ ст.

    Основна причина запізнення полягала в тому, що у Франції мануфактурна стадія розвитку капіталізму не супроводжувалася швидким затвердженням буржуазного державного ладу.

    Причини пізнього промислового перевороту у Франції:

    1. Суспільне-політичний устрій Франції не сприяв такою мірою, як в Англії, розвитку виробничих сил. На відміну від Англії, у Франції головну роль відігравали не промисловці, а банкіри, фінансові тузи, що спиралися на повну підтримку уряду.

    2.Не сприяла індустріалізації Франції й її зовнішня політика. На відміну від Англії, Франція у ХІХ ст. постійно брала участь у затяжних війнах, намагаючись встановити збройним шляхом своє володарювання на Європейському континенті.

    3.Негативну роль відіграла слабкість французької інженерної думки.

    Промисловий переворот розпочався у бавовняно-прядивній промисловості. Так, у середині 20-х років ХІХ ст. у французькій бавовняно-прядивній промисловості було зайнято 800 тис. робітників, а в той же час у металообробній – тільки 75 тис.

    У 1815-1830 рр. у промисловості спостерігались технічні зміни, що полягали у застосуванні машин і нових технологічних процесів. собливо помітний цей процес у текстильній промисловості. Механізація суконних підприємств робила значні успіхи. Тут почали використовувати стригальну машину, яка заміняла 60 робітників.

    У цей період покладено початок французькому машинобудуванню. Почалося будування парових машин для текстильної промисловості. Запроваджувалися машини в металообробну промисловість ( у виробництві цвяхів і дроту та ін.).

    Повільно проходило будівництво залізниць. У 1831 р. у Франції було 39 км. залізничного шляху, 1834-1850 рр., у наступні 5 років було побудовано 34 км. У 40-х роках залізничне будівництво прискорилося, у 1842 р. вже використовували 1931 км. залізничних шляхів.

    У 1833 –1834 рр. у Ельзасі з'явилися бавовняно-прядильні фабрики, оснащенні десятками тисяч прядильних верстатів (мюль-дженні).

    Вдосконалюються ткацькі верстати і з 1830 р. вводиться механічний ткацький верстат. Широко розповсюджуються у 30-40-х роках парові ткацькі верстати.

    За розміром усієї промислової продукції в цілому Франція в середині ХІХ ст. посідала ще друге місце у світі, однак за своїм технічним рівнем та конкурентоспроможністю, за рівнем концентрації робочої сили французька промисловість відставала від розвинутих капіталістичних країн.

    Завершення промислової революції у Франції відбулося тільки після третьої буржуазної революції 1848 року, коли до політичної влади остаточно приходить буржуазія.

    Властивими рисами французької революції цього періоду були посилення механізації та концентрації виробництва. Концентрація галузей залізничного транспорту привела до того, що в 1857 році майже всі залізничні лінії опинились у руках 6 крупних акціонерних компаній.

    Однак, не дивлячись на зростання числа крупних підприємств, у Франції переважали малопотужні заводи і фабрики. У 60-х роках ХІХ ст. 60% французьких виробників працювали на дрібних підприємствах. У гірничій та хімічній промисловості в середньому на одного власника припадало близько 5 робітників, у металургійній близько 20 робочих. Ручне виробництво не тільки збереглося, але й продовжувало відігравати суттєву роль.

    У 50-60-х рр. відбувається розширення кредиту. Операції французького банку зросли з 1851 р. по 1869 р. більше, ніж у 5 разів. Французький банк мав монопольне право випуску банківських білетів із примусовим курсом по всій Франції.

    У цей період французький капітал шукає сферу лихварської діяльності й за рубежем. Усе більш помітну роль відіграє вивіз капіталу за кордон, при чому переважно у формі лихварських займів (позичок та кредитів).

    На початок 30-х років ХІХ ст. економічне становище Франції у капіталістичному світі було досить складним.

    З одного боку, вона була однією з найбільш розвинутих капіталістичних країн Західної Європи, з іншого – за темпами промислового розвитку вона відставала не тільки від Англії, але й від таких держав як США та Німеччина.



    5.Причины и последствия войны англий.колоний в Север.Америки против Англии

    Война за независимость в Северной Америке 1775—1783 годовреволюционная, освободительная война 13 английских колоний в Северной Америке против английского колониального господства, в ходе которой было создано независимое государство — Соединённые Штаты Америки.

    Основной предпосылкой разрыва тринадцати колоний с Англией послужило развитие в них капитализма. Американская революция была событием исторически закономерным, подготовленным всем предшествующим развитием колоний. Непосредственной причиной, вызвавшей массовое движение против метрополии в 60-х годах, а затем и революционную войну против нее в 1775 г., была та политика усиленного нажима и угнетения, которую Англия стала осуществлять в колониях после Семилетней войны.

    Прогрессивное значение революционной войны 1775—1783 гг. заключалось в освобождении американского народа от колониального угнетения, в образовании независимого национального государства, в устранении оков для свободного развития производительных сил и культуры североамериканской нации.

    Американская революция, имевшая для своего времени огромное прогрессивное значение, как революция антифеодальная и национально-освободительная, способствовала свободному и быстрому развитию капиталистического общества в Северной Америке.



    7.Економічний розвиток Англії в 1870-1914

    У другій половині ХІХ ст.. Великобританія перетворилась на “фабрику світу”. На її долю припадала половина світової здобичі камінного вугілля, виплавки чавуну і обробки бавовни. Питома вага Англії у світовій торгівлі становила 65 відсотків. Вважалося, що англійські товари завдяки своїй високій якості і дешевизні не потребують протекціонізму, тобто захисту з боку держави, і успішно конкурують з аналогічними іноземними виробами.

    Починаючи з 1880 р. становище Великобританії на світовому ринку почалось погіршуватися. Це було викликано тим, що у англійській промисловості застосовували застарілу техніку – парові двигуни, механічні ткацькі верстати. В інших країнах, в першу чергу у США та Німеччині, на озброєння промисловості надішли більш продуктивні устаткування, машини та обладнання, такі, наприклад, як двигуни внутрішнього згорання – карбюраторний (Н. Отто, Німеччина, 1887 р.) та дизельний (Р. Дизель, Німеччина, 1893 р.), автоматичний револьверний верстат (США, 1854 р.), фрезерний верстат (США, 1867 р.).

    Собівартість і ціни іноземних виробів стали нижчими, ніж на англійські товари, а тому обсяги продажу товарів вироблених у Великобританії на світовому ринку почали знижуватися.

    Замість того, щоб вкладати кошти у модернізацію промисловості, англійські фабриканти взяли курс на поширення торгівлі з колоніями, а також почали створювати у колоніальних країнах Британської імперії філіали своїх виробництв. Завдяки дешевизні сировини та робочої сили, безжалісній експлуатації праці населення колоній англійські підприємці одержували великий прибуток без додаткових втрат.

    Наприкінці ХІХ ст. Великобританія втратила роль “майстерні світу”, але в цій країні також відбувались зміни: високими темпами розвивалися сталеплавильна, електротехнічна і хімічна промисловість, створювалися монополії у промисловості, сформувався грошовий ринок з банківським капіталом на чолі. Основа могутності Великобританії перейшла від заводів і фабрик до банків і фондових бірж, а сама країна стала фінансовим центром світу.

    Великобританія з початку посідала перше місце серед інших капіталістичних країн по виробництву чавуну і сталі, а потім поступилася США і Німеччині, а за темпами промислового розвитку відстала навіть від Франції. Незважаючи на структурні зміни в економіці Велика Британія все ж таки залишилася могутньою країною, що володіла колоніями майже в усіх частинах світу.

      1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

    Коьрта
    Контакты

        Главная страница


    Путиводитель в конце документа! Визначення промислового перевороту. Промисловий переворот в Англії