страница1/2
Дата15.11.2018
Размер0.54 Mb.

Слава шри-кришна-санкиртане, очищающей сердце от грязи, скопившейся в нем за долгие годы, и гасящей пожар обусловленного существования и повторяющихся рождений и смертей


  1   2


Шикшкштака

чето-дарпана-марджанам бхава-маха-давагни-нирвапанам

шрейах-каирава-чандрика-витаранам видйа-вадху-дживанам

анандамбудхи-вардханам прати-падам пурнамритасваданам

сарватма-снапанам парам виджайате шри-кришна-санкиртанам
Слава шри-кришна-санкиртане, очищающей сердце от грязи, скопившейся в нем за долгие годы, и гасящей пожар обусловленного существования и повторяющихся рождений и смертей. Это движение санкиртаны несет величайшее благословение человечеству, ибо излучает сияние, подобное благодатному сиянию луны. Оно - душа всего трансцендентного знания. Оно углубляет океан трансцендентного блаженства и дает нам возможность насладиться нектаром, которого мы всегда жаждем.
намнам акари бахудха ниджа-сарва-шактис

татрарпита нийамитах смаране на калах

этадриши тава крипа бхагаван мамапи

дурдаивам идришам ихаджани нанурагах
О мой Господь, только Твое святое имя способно даровать благословение всем живым существам, и потому у Тебя сотни и миллионы имен, таких, как Кришна и Говинда. В эти трансцендентные имена Ты вложил все Свои трансцендентные энергии, и не существует строгих правил повторения этих имен. О мой Господь, по доброте Своей Ты даровал нам возможность легко достичь Тебя, повторяя Твои святые имена, однако я настолько неудачлив, что не чувствую к ним никакого влечения.
тринад апи суничена

тарор апи сахишнуна

аманина манадена

киртанийах сада харих
Святые имена Господа следует повторять в смиренном состоянии ума, считая себя ниже соломы, валяющейся на улице. Нужно стать терпеливее дерева, полностью освободиться от чувства ложного престижа и всегда быть готовым оказать почтение другим. Только в таком состоянии ума можно повторять святое имя Господа постоянно.
на дханам на джанам на сундарим

кавитам ва джагад-иша камайе

мама джанмани джанманишваре

бхаватад бхактир ахаитуки твайи
О всемогущий Господь, я не хочу копить богатств, мне не нужны ни прекрасные женщины, ни последователи. Я хочу только одного - жизнь за жизнью преданно служить Тебе, не ожидая ничего взамен.
айи нанда-тануджа кинкарам

патитам мам вишаме бхавамбудхау

крипайа тава пада-панкаджа-

стхита-дхули-садришам вичинтайа
О сын Махараджи Нанды [Кришна], я - Твой вечный слуга, но так уж случилось, что я пал в океан рождения и смерти. Прошу Тебя, вызволи меня из этого океана смерти и сделай одной из пылинок у Твоих лотосных стоп.
найанам галад-ашру-дхарайа

ваданам гадгада-руддхайа гира

пулакаир ничитам вапух када

тава нама-грахане бхавишйати
О мой Господь, когда же глаза мои украсятся слезами любви, беспрестанно льющимися при пении Твоего святого имени? Когда же дрогнет мой голос и волосы на теле встанут дыбом при повторении Твоего имени?
йугайитам нимешена

чакшуша правришайитам

шунйайитам джагат сарвам

говинда-вирахена ме
О Говинда! Каждый миг в разлуке с Тобой кажется мне целой вечностью. Слезы ручьем льются из моих глаз, и без Тебя весь мир кажется мне пустым.
ашлишйа ва пада-ратам пинашту мам

адаршанан марма-хатам кароту ва

йатха татха ва видадхату лампато

мат-прана-натхас ту са эва напарах
Нет для меня иного Господа, кроме Кришны, и Он останется Им вовеки, даже если грубо обнимет меня или разобьет мое сердце, не появляясь передо мной. Он волен поступать как пожелает, ибо навсегда и независимо ни от чего останется для меня Господом, которому я поклоняюсь.

9



сан̇к̄іртана-йаджн̃е калау кр̣шн̣а-̄ар̄адгана
сеі та' сумедг̄а п̄айа кр̣шн̣ера чаран̣а


сан̇к̄іртана-йаджн̃е  –  виконувати яґ'ю повторення мантри Харе Крішна; ка-
лау
  –  в епоху Калі; кр̣шн̣а-̄ар̄адгана  –  поклоніння Крішні; сеі та'  –  такі
особи; су-медг̄а  –  дуже розумні; п̄айа  –  дістають; кр̣шн̣ера чаран̣а  –  притулок
біля лотосових стіп Крішни.

За епохи Калі Крішні поклоняються, складаючи Господу
жертву повторенням Його святих імен. Той, хто складає цю
жертву, має великий розум і здобуває притулок біля лотосо-
вих стіп Крішни.


ПОЯСНЕННЯ: Докладніше про це сказано в Аді-лілі, главі
третій, віршах 77  —  78.

10

кр̣шн̣а-варн̣ам̇ твіш̄акр̣шн̣ам̇  с̄ан̇ґоп̄ан̇ґ̄астра-п̄аршадам
йаджн̃аіх̣ сан̇к̄іртана-пр̄айаір  йаджанті хі сумедгасах̣


кр̣шн̣а-варн̣ам  –  повторюючи склади кріш-на; твіш̄а  –  сяйвом; акр̣шн̣ам  –  не
чорний (золотий); са-ан̇ґа  –  разом із супутниками; уп̄ан̇ґа  –  слуги; астра  –
зброя; п̄аршадам  –  вірники; йаджн̃аіх̣  –  жертвопринесенням; сан̇к̄іртана-пр̄а-
йаіх̣
  –  головно у формі спільного співу; йаджанті  –  поклоняються; хі  –  без-
перечно; су-медгасах̣  –  наділені розумом люди.

За епохи Калі розумні люди співають гуртом святі імена, по-
клоняючись втіленню Верховного Бога, яке завше повторює
ім'я Крішни. Хоча тіло Його не темне, Він    –    Сам Крішна.
Його супроводжують супутники, слуги, зброя та вірники».


ПОЯСНЕННЯ: Цього вірша промовляє святий Карабгаджа-
на в «Шрімад-Бгаґаватам»,(11.5.32). Докладніше про це йдеть-
ся в Аді-лілі, главі третій, вірші 52.

11

н̄ама-сан̇к̄іртана хаіте сарв̄анартга-н̄аш́а
сарва-ш́убгодайа, кр̣шн̣а-премера улл̄аса


н̄ама-сан̇к̄іртана  –  повторення святих імен Господа; хаіте  –  від; сарва-анар-
тга-н̄аш́а
  –  знищення всього небажаного; сарва-ш́убга-удайа  –  пробудження
всієї хорошої долі; кр̣шн̣а-премера улл̄аса  –  початок потоку любові до Крішни.

Просто повторюючи святе ім'я Господа Крішни, можна
звільнитись від усіх небажаних звичок. Цей спосіб дає змо-
гу прихилити собі найліпшу долю і відкрити джерело любо-
ві до Крішни.


12

чето-дарпан̣а-м̄арджанам̇ бгава-мах̄ад̄ав̄аґні-нірв̄апан̣ам̇
  ш́рейах̣-каірава-чандрік̄а-вітаран̣ам̇ відй̄а-вадгӯ-дж̄іванам
̄ананд̄амбудгі-вардганам̇ праті-падам̇ пӯрн̣̄амр̣т̄асв̄аданам̇
  сарв̄атма-снапанам̇ парам̇ віджайате ш́р̄і-кр̣шн̣а-сан̇к̄іртанам


четах̣  –  серця; дарпан̣а  –  дзеркало; м̄арджанам  –  очищуючи; бгава  –  матері-
ального існування; мах̄а-д̄ав̄аґні  –  розбурхану лісову пожежу; нірв̄апан̣ам  –
гасячи; ш́рейах̣  –  ласкавої долі; каірава  –  білий лотос; чандрік̄а  –  місячне
світло; вітаран̣ам  –  поширюючи; відй̄а  –  всієї освіти; вадгӯ  –  дружина; дж̄і-
ванам
  –  життя; ̄ананда  –  блаженства; амбудгі  –  океан; вардганам  –  збільшу-
ючи; праті-падам  –  щокроку; пӯрн̣а-амр̣та  –  довершеного нектару; ̄асв̄ада-
нам
  –  даючи смак; сарва  –  всім; ̄атма-снапанам  –  омиваючи душу; парам  –
трансцендентна; віджайате   –   нехай буде перемога; ш́р̄і  -  кр̣шн̣а  -  сан̇к̄ірта-
нам
  –  спільному оспівуванню святого імені Крішни.

«Нехай в усьому і завжди перемагає повторення святого іме-
ні Господа Крішни! Воно очищує дзеркало серця і звільняє
від пекучого вогню матеріального існування. Повторення
святих імен    –    наче місяць, що росте й розкривається пе-
ред усіма живими істотами білим лотосом щасливої долі.
Це життя і серце всієї мудрості. Повторення святого імені
Крішни збільшує океан трансцендентного блаженства. Воно
дарує всім прохолоду і дає змогу щомиті насолоджуватись
довершеним нектаром».


ПОЯСНЕННЯ: Це перший вірш «Шікшаштаки» Шрі Чай-
тан'ї Махапрабгу. Решту сім віршів наведено в цій главі, у
віршах 16, 21, 29, 32, 36, 39 і 47.

13

сан̇к̄іртана хаіте п̄апа-сам̇с̄ара-н̄аш́ана
чітта-ш́уддгі, сарва-бгакті-с̄адгана-удґама


сан̇к̄іртана хаіте  –  від повторення святого імені; п̄апа-сам̇с̄ара-н̄аш́ана  –
припинення матеріалістичного життя, яке триває через гріхи; чітта-ш́уддгі  –
очищення серця; сарва-бгакті  –  всіх форм відданого служіння; с̄адгана  –  ви-
конання; удґама  –  пробудження.

Спільно оспівуючи мантру Харе Крішна можна позбутись
гріховного матеріального існування, очистити серце від
скверни і пробудити в собі всі форми відданого служіння.


14

кр̣шн̣а-премодґама, прем̄амр̣та-̄асв̄адана
кр̣шн̣а-пр̄апті, сев̄амр̣та-самудре маджджана


кр̣шн̣а-према-удґама  –  пробудження любові до Крішни; према-амр̣та-̄асв̄ада-
на
  –  смакування трансцендентного блаженства любові до Крішни; кр̣шн̣а-
пр̄апті
  –  досягнення лотосових стіп Крішни; сев̄а-амр̣та  –  нектару служіння;
самудре  –  в океан; маджджана  –  занурення.

Ось які плоди дає повторення святих імен: в людині проки-
дається любов до Крішни і з'являється смак трансцендент-
ного блаженства, а в кінці вона досягає товариства Крішни
і віддано служить Йому, немов поринаючи в великий океан
любові.


15

ут̣гіла віш̄ада, даінйа,  –  пад̣е ̄апана-ш́лока
й̄ах̄ара артга ш́уні' саба й̄айа дух̣кга-ш́ока


ут̣гіла віш̄ада  –  виник жаль; даінйа  –  смирення; пад̣е  –  читає; ̄апана-ш́ло-
ка
  –  власний вірш; й̄ах̄ара  –  якого; артга ш́уні'  –  чуючи значення; саба  –
всі; й̄айа  –  йдуть геть; дух̣кга-ш́ока  –  скорбота і горе.

Серцем Шрі Чайтан'ї Махапрабгу оволоділи почуття скор-
боти й смирення, і Він прочитав іншого Свого вірша. Чую-
чи цей вірш, можна забути весь смуток і жаль.


16

н̄амн̄ам ак̄арі бахудг̄а ніджа-сарва-ш́актіс
  татр̄арпіт̄а нійамітах̣ смаран̣е на к̄алах̣
ет̄адр̣ш́̄і тава кр̣п̄а бгаґаван мам̄апі
  дурдаівам ̄ідр̣ш́ам іх̄аджані н̄анур̄аґах̣


н̄амн̄ам  –  святих імен Господа; ак̄арі  –  проявлені; бахудг̄а  –  численні; ніджа-
сарва-ш́актіх̣
  –  всі особисті енерґії; татра  –  в тому; арпіт̄а  –  даровані;
нійамітах̣  –  обмеження; смаран̣е  –  в пам'ятанні; на  –  не; к̄алах̣  –  міркування
часу; ет̄адр̣ш́̄і  –  так багато; тава  –  Твоя; кр̣п̄а  –  милість; бгаґаван  –  Господи;
мама  –  Моє; апі  –  хоча; дурдаівам  –  безталання; ̄ідр̣ш́ам  –  таке; іха  –  в цьому
(святому імені); аджані  –  народилась; на  –  не; анур̄аґах̣  –  прив'язаність.

«Господи, Верховний Боже-Особо, Твоє святе ім'я дарує
живій істоті успіх у всьому, і тому Ти поширюєш Себе в чис-
ленні імена, як оце Крішна та Ґовінда. У ті імена Ти вклав
усі Свої енерґії, і пам'ятати їх можна будь-коли і будь-де    –
щодо цього немає суворих правил. Господи, щедро даруючи
Свої святі імена, Ти обдаровуєш пропащі, зумовлені душі
такою милістю! Але Я такий безталанний, що, повторюючи
святе ім'я, чиню образи, і через це не маю до нього ніякого
потягу".


17

анека-локера в̄ан̃чг̄а  –  анека-прак̄ара
кр̣п̄ате каріла анека-н̄амера прач̄ара


анека-локера  –  з багатьох осіб; в̄ан̃чг̄а  –  бажання; анека-прак̄ара  –  всілякі;
кр̣п̄ате  –  Своєю милістю; каріла  –  Ти зробив; анека  –  численних; н̄амера  –
святих імен; прач̄ара  –  поширення.

Різні люди мають різні бажання, отож Ти ласкаво поши-
рюєш задля них багато різних святих імен.


18

кг̄аіте ш́уіте йатг̄а татг̄а н̄ама лайа
к̄ала-деш́а-нійама н̄ахі, сарва сіддгі хайа


кг̄аіте  –  за їдою; ш́уіте  –  лежачи; йатг̄а  –  як; татг̄а  –  так; н̄ама лайа  –
бере святе ім'я; к̄ала  –  щодо часу; деш́а  –  щодо місця; нійама  –  правила;
н̄ахі  –  немає; сарва сіддгі хайа  –  приходить повна досконалість.

Хоч би коли й де людина повторювала святе ім'я, навіть за
їдою чи уві сні, вона досягає повної досконалості.


19

"сарва-ш́акті н̄аме діл̄а карій̄а вібг̄аґа
̄ам̄ара дурдаіва,  –  н̄аме н̄ахі анур̄аґа!!"


сарва-ш́акті  –  всі енерґії; н̄аме  –  у святе ім'я; діл̄а  –  Ти вклав; карій̄а
вібг̄аґа
  –  розділивши; ̄ам̄ара дурдаіва  –  Моя лиха доля; н̄аме  –  до святих імен;
н̄ахі  –  немає; анур̄аґа  –  прив'язаності.

У кожне з Своїх святих імен Ти вклав усі Свої енерґії, але
Я такий нещасний, що Мене не тягне повторювати Твої свя-
ті імена».


20

йе-рӯпе ла-іле н̄ама према упаджайа
т̄ах̄ара лакшан̣а ш́уна, сварӯпа-р̄ама-р̄айа


йе-рӯпе  –  яким способом; ла-іле  –  повторюючи; н̄ама  –  святе ім'я; према
упаджайа
  –  прокидається любов до Крішни; т̄ах̄ара лакшан̣а ш́уна  –  послу-
хай ознаки того; сварӯпа-р̄ама-р̄айа  –  Сварупо Дамодаро і Раманандо Рає.

Далі Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «О Сварупо Дамо-
даро Ґосвамі і Раманандо Рає, послухайте, як треба повто-
рювати маха-мантру Харе Крішна, щоб легко пробудити в
собі приспану любов до Крішни.


21

тр̣н̣̄ад апі сун̄ічена  тарор іва сахішн̣ун̄а
ам̄анін̄а м̄анадена  к̄іртан̄ійах̣ сад̄а харіх̣


тр̣н̣̄ат апі  –  від притоптаної трави; су-н̄ічена  –  бувши нижчим; тарох̣  –  від
дерева; іва  –  справді; сахішн̣ун̄а  –  з більшим терпінням; ам̄анін̄а  –  без оман-
ної пихи; м̄анадена  –  віддаючи всю шану; к̄іртан̄ійах̣  –  слід повторювати;
сад̄а  –  завжди; харіх̣  –  святе ім'я Господа.

«Хто вважає себе нижчим за траву, хто терплячіший за де-
рево і хто не сподівається до себе ніякої поваги, але завжди
готовий шанувати інших, то́му дуже легко завжди повторю-
вати святе ім'я Господа».


22

уттама хан̃̄а ̄апан̄аке м̄ане тр̣н̣̄адгама
дуі-прак̄аре сахішн̣ут̄а каре вр̣кша-сама


уттама хан̃̄а  –  навіть бувши дуже піднесеним; ̄апан̄аке  –  себе; м̄ане  –  вва-
жає; тр̣н̣а-адгама  –  нижчим за билинку на дорозі; дуі-прак̄аре  –  у два спосо-
би; сахішн̣ут̄а  –  терпіння; каре  –  виявляє; вр̣кша-сама  –  як дерево.

З цього знати людину, яка повторює маха-мантру Харе
Крішна. Вона дуже піднесена, але вважає себе нижчою за
травинку на дорозі, і все терпляче зносить, наче дерево, що
виявляє подвійне терпіння.


23

вр̣кша йена к̄ат̣ілеха кічгу н̄а болайа
ш́ук̄ан̃̄а маілеха к̄аре п̄ан̄і н̄а м̄аґайа


вр̣кша  –  дерево; йена  –  як; к̄ат̣ілеха  –  коли його рубають; кічгу н̄а бола-
йа
  –  нічого не каже; ш́ук̄ан̃̄а  –  засихаючи; маілеха  –  навіть вмираючи; к̄аре  –
кого-небудь; п̄ан̄і  –  води; н̄а м̄аґайа  –  не прохає.

Коли дерево рубають, воно не протестує, і навіть засихаю-
чи, воно не скаржиться й не просить води.


24

йеі йе м̄аґайе, т̄аре дейа ̄апана-дгана
ґгарма-вр̣шт̣і сахе, ̄анера карайе ракшан̣а


йеі йе м̄аґайе  –  як хто що просить у дерева; т̄аре  –  йому; дейа  –  дає; ̄апана-
дгана
  –  свої скарби; ґгарма-вр̣шт̣і  –  палючий жар сонця і потоки дощу;
сахе  –  терпить; ̄анера  –  іншим; карайе ракшан̣а  –  дає захисток.

Кожному, хто забажає, дерево віддає плоди, квіти й усе, що
має. Воно терпляче зносить спеку й зливу, але водночас дає
захисток іншим.


25

уттама хан̃̄а ваішн̣ава хабе нірабгім̄ана
дж̄іве самм̄ана дібе дж̄ані' 'кр̣шн̣а'-адгішт̣г̄ана


уттама хан̃̄а  –  бувши таким піднесеним; ваішн̣ава  –  відданий; хабе  –  пови-
нен бути; нірабгім̄ана  –  без гордині; дж̄іве  –  всім живим істотам; самм̄ана
дібе
  –  повинен віддавати шану; дж̄ані'  –  знаючи; кр̣шн̣а-адгішт̣г̄ана  –  оби-
тель Крішни.

Хоча вайшнава    –    найпіднесеніший з усіх, він не гордиться
і всіх поважає, знаючи, що кожен    –    це обитель Крішни.


26

еі-мата хан̃̄а йеі кр̣шн̣а-н̄ама лайа
ш́р̄і-кр̣шн̣а-чаран̣е т̄ан̇ра према упаджайа


еі-мата  –  ось так; хан̃̄а  –  ставши; йеі  –  кожен, хто; кр̣шн̣а-н̄ама лайа  –  по-
вторює святе ім'я Крішни; ш́р̄і-кр̣шн̣а-чаран̣е  –  до лотосових стіп Господа
Крішни; т̄ан̇ра  –  його; према упаджайа  –  прокидається любов до Крішни.

Якщо людина повторює святе ім'я Господа Крішни в
такому настрої, в неї неодмінно прокинеться приспана лю-
бов до Його лотосових стіп».


27

кахіте кахіте прабгура даінйа б̄ад̣іл̄а
'ш́уддга-бгакті' кр̣шн̣а-т̣г̄ан̃і м̄аґіте л̄аґіл̄а


кахіте кахіте  –  говорячи це; прабгура  –  Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; даін-
йа
  –  смирення; б̄ад̣іл̄а  –  збільшилось; ш́уддга-бгакті  –  чисте віддане слу-
жіння; кр̣шн̣а-т̣г̄ан̃і  –  в Крішни; м̄аґіте л̄аґіл̄а  –  став благати.

Коли Господь Чайтан'я пояснював це все, Його смирення
поглибилось, і Він став просити в Крішни чистого відданого
служіння.


28

премера свабг̄ава  –  й̄ах̄ан̇ премера самбандга
сеі м̄ане,  –  'кр̣шн̣е мора н̄ахі према-ґандга'


премера свабг̄ава – природа любові до Бога; й̄ах̄ан̇ – де; премера самбандга
зв'язок з любов'ю до Бога; сеі м̄ане  –  він визнає; кр̣шн̣е  –  до Господа Крішни;
мора  –  моєї; н̄ахі  –  немає; према-ґандга  –  навіть запаху любові до Бога.

Якщо відданий має хоча б крихту любові до Бога, її природа
виявляється в тому, що він не вважає себе за відданого. Він
гадає, що, навпаки, не має й крихти любові до Крішни.


ПОЯСНЕННЯ: Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура
зауважує, що люди, справді бідні на чисте віддане служіння,
які не мають і краплини любові до Бога, облудно вистав-
ляють себе великими відданими, хоча трансцендентне бла-
женство відданого служіння для них недоступне. Існує клас
так званих відданих, пракріта-сахаджії, що виставляють
свою відданість напоказ, хизуючись своїм щастям. Однак усе
це вдаване, бо ознаки їхньої відданості суто зовнішні. Пра-
кріта-сахаджії
красуються тими ознаками, щоб похвалитись
так званими успіхами в розвитку любові до Крішни, але чис-
ті віддані не тільки не хвалять пракріта-сахаджій за прояви
трансцендентного екстазу, а й узагалі цураються їх. Не варто
рівняти пракріта-сахаджій до чистих відданих. Коли людина
справді сягає високого рівня екстатичної любові до Крішни,
вона не виставляє себе напоказ. Вона просто намагається де-
далі більше служити Господу.

  Часом пракріта-сахаджії засуджують чистих відданих, ка-


жучи, що вони не віддані, а філософи, науковці, шукачі істини
чи буквоїди. Натомість себе вони видають за найпіднесені-
ших, сповнених трансцендентного блаженства відданих, гли-
боко занурених у віддане служіння і охоплених безумним ба-
жанням насолоджуватись трансцендентними смаками. Також
вони представляють себе як відданих, які сягнули вершин
спонтанної любові, як знавців трансцендентних смаків, як
найпіднесеніших відданих, пов'язаних з Крішною стосунка-
ми кохання, тощо. Не розуміючи трансцендентної природи
любові до Бога, вони розцінюють свої матеріальні емоції як
ознаку високого духовного рівня. Тим самим вони ганьблять
шлях відданого служіння. Аби зажити слави вайшнавських
письменників, вони пишуть книжки, вносячи у чисте відда-
не служіння свої матеріальні погляди на життя. Засліплені
своїми матеріальними ідеями, вони рекламують себе як знав-
ців трансцендентних смаків, але не розуміють трансцендент-
ної природи відданого служіння.

29

на дганам̇ на джанам̇ на сундар̄ім̇  кавіт̄ам̇ в̄а джаґад̄іш́а к̄амайе
мама джанмані джанман̄іш́варе  бгават̄ад бгактір ахаітук̄і твайі


на  –  не; дганам  –  багатство; на  –  не; джанам  –  послідовників; сундар̄ім  –  не
красунь; кавіт̄ам  –  описану барвистою мовою корисливу діяльність; в̄а  –  чи;
джаґат-̄іш́а  –  Господи всесвіту; к̄амайе  –  бажаю; мама  –  Моє; джанмані  –
в народженнях; джанмані  –  за народженнями; ̄іш́варе  –  Верховному Богові-
Особі; бгават̄ат  –  нехай буде; бгактіх̣  –  віддане служіння; ахаітук̄і  –  без
мотивів; твайі  –  Тобі.

«Владико всесвіту, Я не бажаю ні матеріальних статків, ні
послідовників-матеріалістів, ні вродливої жінки, ні описа-
ної барвистою мовою корисливої діяльності. Єдине, чого Я
хочу,    –    це життя за життям віддано служити Тобі, нічого за
це не прохаючи».


30

дгана, джана н̄ахі м̄аґон̇, кавіт̄а сундар̄і
'ш́уддга-бгакті' деха' море, кр̣шн̣а кр̣п̄а карі'


дгана  –  багатство; джана  –  послідовники; н̄ахі  –  не; м̄аґон̇  –  прошу; кавіт̄а
сундар̄і
  –  дружину-красуню чи корисливу діяльність; ш́уддга-бгакті  –  чисте
віддане служіння; деха'  –  даруй, будь ласка; море  –  Мені; кр̣шн̣а  –  Господи
Крішно; кр̣п̄а карі'  –  змилувавшись.

Господи Крішно, Я не хочу від Тебе ні матеріального багат-
ства, ні послідовників, ні вродливі дружини, ані діяльності,
що дарує насолоду. Я благаю в Тебе одного    –    зі своєї без-
причинної ласки даруй Мені чисте віддане служіння Тобі
життя за життям».


31

аті-даінйе пунах̣ м̄аґе д̄асйа-бгакті-д̄ана
̄апан̄аре каре сам̇с̄ар̄і дж̄іва-абгім̄ана


аті-даінйе  –  у великому смиренні; пунах̣  –  знову; м̄аґе  –  просить; д̄асйа-
бгакті-д̄ана
  –  дарувати відданість у настрої слуги; ̄апан̄аре  –  Себе; каре  –
робить; сам̇с̄ар̄і  –  матеріалістичне; дж̄іва-абгім̄ана  –  самоототожнення зумов-
леної душі.

У глибокому смиренні, прибираючи настрій зумовленої ма-
теріальним світом душі, Шрі Чайтан'я Махапрабгу знову
став прохати про служіння Господу.


32

айі нанда-тануджа кін̇карам̇  патітам̇ м̄ам̇ вішаме бгав̄амбудгау
кр̣пай̄а тава п̄ада-пан̇каджа-  стгіта-дгӯл̄і-садр̣ш́ам̇ вічінтайа


айі  –  о Господи; нанда-тануджа  –  сину Махараджі Нанди, Крішно; кін̇-
карам
  –  слугу; патітам  –  впалого; м̄ам  –  Мене; вішаме  –  жахливий; бгава-
амбудгау
  –  у океан невігластва; кр̣пай̄а  –  безпричинною милістю; тава  –
Твоїх; п̄ада-пан̇каджа  –  біля лотосових стіп; стгіта  –  розміщеним; дгӯл̄і-са-
др̣ш́ам
  –  як порошинка; вічінтайа  –  вважай, будь ласка.

«О Господи, Крішно, сину Махараджі Нанди, Я Твій вічний
слуга, але через бажання насолоджуватись плодами Своєї
діяльності впав у цей жахливий океан невігластва. Будь лас-
ка, зглянься наді Мною! Визнай Мене за порошинку біля
Твоїх лотосових стіп".


33

"том̄ара нітйа-д̄аса муі, том̄а п̄асарій̄а
пад̣ій̄ачгон̇ бгав̄арн̣аве м̄ай̄а-баддга хан̃̄а


том̄ара  –  Твій; нітйа-д̄аса  –  вічний слуга; муі  –  Я; том̄а п̄асарій̄а  –  забув-
ши Твою Господню Милість; пад̣ій̄ачгон̇  –  Я впав; бгава-арн̣аве  –  у океан не-
вігластва; м̄ай̄а-баддга хан̃̄а  –  ставши зумовленим зовнішньою енерґією.

Я Твій вічний слуга, але, забувши Твою Господню Милість,
Я впав в океан невігластва і потрапив в полон зовнішньої
енерґії.


34

кр̣п̄а карі' кара море пада-дгӯлі-сама
том̄ара севака карон̇ том̄ара севана"


кр̣п̄а карі'  –  бувши милостивий; кара  –  зроби; море  –  Мене; пада-дгӯлі-
сама
  –  як порошинку біля Твоїх лотосових стіп; том̄ара севака  –  як Твого
вічного слугу; карон̇  –  задій Мене; том̄ара севана  –  у служінні Тобі.

Даруй Мені безпричинну ласку, відвівши Мені місце поряд
з порохом біля Твоїх лотосових стіп, щоб Я служив Твоїй
Господній Милості як Твій вічний слуга».


35

пунах̣ аті-уткан̣т̣г̄а, даінйа ха-іла удґама
кр̣шн̣а-т̣г̄ан̃і м̄аґе према-н̄ама-сан̇к̄іртана


пунах̣  –  знову; аті-уткан̣т̣г̄а  –  палка жага; даінйа  –  смирення; ха-іла уд-
ґама
  –  прокинулись; кр̣шн̣а-т̣г̄ан̃і  –  в Господа Крішни; м̄аґе  –  прохає; пре-
ма
  –  в екстатичній любові; н̄ама-сан̇к̄іртана  –  повторювати маха-мантру.

Тоді Господа Шрі Чайтан'ю Махапрабгу заполонило при-
родне смирення і палке бажання, і Він став молити Крішну,
щоб Крішна дарував Йому змогу повторювати маха-мантру
з екстатичною любов'ю.


36

найанам̇ ґалад-аш́ру-дг̄арай̄а  ваданам̇ ґадґада-руддгай̄а ґір̄а
пулакаір нічітам̇ вапух̣ кад̄а,  тава н̄ама-ґрахан̣е бгавішйаті


найанам–очі; ґалат-аш́ру-дг̄арай̄а–потоками сліз; ваданам–рот; ґадґада
що перериваються; руддгай̄а  –  стиснуте; ґір̄а  –  словами; пулакаіх̣  –  волоссям,
що від трансцендентного щастя стало дибки; нічітам  –  покрите; вапух̣  –  тіло;
кад̄а  –  коли; тава  –  Твого; н̄ама-ґрахан̣е  –  при повторенні імені; бгавішйа-
ті
  –  буде.

«Господи, коли Я зможу повторювати Твоє святе ім'я так,
що очі Мої прикрашатимуть невпинні потоки сліз? Коли від
повторення Твого святого імені голос Мені перерветься і во-
лосся на тілі стане дибки в трансцендентному щасті?"


37

"према-дгана він̄а вйартга дарідра дж̄івана
'д̄аса' карі' ветана море деха према-дгана"


према-дгана  –  багатство екстатичної любові; він̄а  –  без; вйартга  –  марне;
дарідра дж̄івана  –  злиденне життя; д̄аса карі'  –  взявши за вічного слугу; вета-
на
  –  платню; море  –  Мені; деха  –  дай; према-дгана  –  скарб любові до Бога.

Без любові до Бога життя Моє нічого не варте. Тому Я
благаю Тебе, візьми Мене Своїм слугою і плати Мені за це
екстатичною любов'ю до Бога».


38

рас̄антар̄авеш́е ха-іла війоґа-спгуран̣а
удвеґа, віш̄ада, даінйе каре пралапана


раса-антара-̄авеш́е  –  в екстатичній любові, багатій на смаки; ха-іла  –  було;
війоґа-спгуран̣а  –  пробудження почуттів розлуки; удвеґа  –  туга; віш̄ада  –  по-
хмурість; даінйе  –  смирення; каре пралапана  –  говорить, мов божевільний.

Розлука з Крішною породила в серці Шрі Чайтан'ї Маха-
прабгу настрої туги, жалю та смирення, і Він заговорив, мов
божевільний.


39

йуґ̄айітам̇ німешен̣а  чакшуш̄а пр̄авр̣ш̄айітам
ш́ӯнй̄айітам̇ джаґат сарвам̇  ґовінда-вірахен̣а ме


йуґ̄айітам  –  схоже на тисячоліття; німешен̣а  –  миттю; чакшуш̄а  –  з очей;
пр̄авр̣ш̄айітам  –  сльози ллються зливою; ш́ӯнй̄айітам  –  здається пусткою;
джаґат  –  світ; сарвам  –  весь; ґовінда  –  з Господом Ґовіндою; вірахен̣а ме  –
Моєю розлукою.

«Господи Ґовіндо, в розлуці з Тобою одна мить Мені здаєть-
ся тисячею років, сльози дощовими потоками ллються з
Моїх очей, а весь світ здається Мені пусткою".


40

удвеґе діваса н̄а й̄айа 'кшан̣а' хаіла 'йуґа'-сама
варш̄ара меґга-пр̄айа аш́ру варіше найана


удвеґе  –  у тривозі; діваса  –  день; н̄а  –  не; й̄айа  –  минає; кшан̣а  –  мить;
хаіла  –  стала; йуґа-сама  –  наче тисячоліття; варш̄ара  –  дощового сезону;
меґга-пр̄айа  –  як хмари; аш́ру  –  сльози; варіше  –  ллються; найана  –  з очей.

Через тривогу Мені здається, що день тягнеться без кінця,
а мить здається тисячею років. Безнастанно ллючи сльози,
Мої очі стали схожі на хмари в дощову пору.


41

ґовінда-вірахе ш́ӯнйа ха-іла трібгувана
туш̄анале под̣е,  –  йена н̄а й̄айа дж̄івана


ґовінда-вірахе  –  розлукою з Ґовіндою; ш́ӯнйа  –  порожній; ха-іла  –  стали;
трі-бгувана  –  три світи; туша-анале  –  на повільному вогні; под̣е  –  палить;
йена  –  наче; н̄а й̄айа  –  не йде; дж̄івана  –  життя.

В розлуці з Ґовіндою три світи спорожніли для Мене. Я ніби
заживо згоряю на повільному вогні.


42

кр̣шн̣а уд̄ас̄іна ха-іл̄а каріте пар̄ікшан̣а
сакг̄і саба кахе,  –  'кр̣шн̣е кара упекшан̣а'


кр̣шн̣а  –  Господь Крішна; уд̄ас̄іна  –  байдужий; ха-іл̄а  –  став; каріте  –  зро-
бити; пар̄ікшан̣а  –  випробування; сакг̄і саба кахе  –  кажуть усі подруги;
кр̣шн̣е  –  Крішну; кара  –  зроби; упекшан̣а  –  нехтування.

Господь Крішна збайдужів до Мене, щоб перевірити Мою
любов, і тому всі Мої подруги радять: Ліпше не звертай на
Нього уваги"».


43

етека чінтіте р̄адг̄ара нірмала хр̣дайа<Р>
св̄абг̄авіка прем̄ара свабг̄ава каріла удайа


етека  –  так; чінтіте  –  думаючи; р̄адг̄ара  –  Шріматі Радгарані; нірмала хр̣-
дайа
  –  чистого серця; св̄абг̄авіка  –  природної; прем̄ара  –  любові до Крішни;
свабг̄ава  –  природа; каріла удайа  –  прокидається.

Від цих думок у серці Шріматі Радгарані, кришталево чис-
тому, прокинулось природне кохання.


44

̄іршй̄а, уткан̣т̣г̄а, даінйа, прауд̣гі, вінайа<Р>
ета бг̄ава ека-т̣г̄ан̃і каріла удайа


̄іршй̄а  –  ревнощі; уткан̣т̣г̄а  –  палке прагнення; даінйа  –  смирення; пра-
уд̣гі
  –  завзяття; вінайа  –  благання; ета бг̄ава  –  ці трансцендентні екстази; ека-
т̣г̄ан̃і
  –  в одному місці; каріла удайа  –  пробудились.

В Ній водночас прокинулись екстатичні ознаки ревнощів,
палкого бажання, смирення, завзяття і благання.


45

ета бг̄аве р̄адг̄ара мана астгіра ха-іл̄а
сакг̄і-ґан̣а-̄аґе прауд̣гі-ш́лока йе пад̣іл̄а


ета бг̄аве  –  у цьому настрої; р̄адг̄ара  –  Шріматі Радгарані; мана  –  розум; ас-
тгіра ха-іл̄а
  –  збудився; сакг̄і-ґан̣а-̄аґе  –  перед подругами, ґопі; прауд̣гі-ш́ло-
ка  –  вірш, який висловлює високе почуття відданості; йе  –  який; пад̣іл̄а  –
Вона прочитала.


Цей стан збурив розум Шріматі Радгарані, і Вона зверну-
лась до Своїх подруг-ґопі з віршем, де вилились Її високі по-
чуття відданості.


46

сеі бг̄аве прабгу сеі ш́лока учч̄аріл̄а
ш́лока учч̄аріте тад-рӯпа ̄апане ха-іл̄а


сеі бг̄аве  –  у цьому екстатичному настрої; прабгу  –  Шрі Чайтан'я Махапра-
бгу; сеі – той; ш́лока – вірш; учч̄аріл̄а – промовив; ш́лока – вірш; учч̄аріте–
промовляючи; тат-рӯпа  –  як Шріматі Радгарані; ̄апане  –  Сам; ха-іл̄а  –  став.


В настрої цього екстазу Шрі Чайтан'я Махапрабгу прочи-
тав цього вірша і відчув Себе, наче Шріматі Радгарані.


47

̄аш́лішйа в̄а п̄ада-рат̄ам̇ пінашт̣у м̄ам
  адарш́ан̄ан марма-хат̄ам̇ кароту в̄а
йатг̄а татг̄а в̄а відадг̄ату лампат̣о
  мат-пр̄ан̣а-н̄атгас ту са ева н̄апарах̣


̄аш́лішйа  –  з насолодою пригортаючи; в̄а  –  чи; п̄ада-рат̄ам  –  що впала до
лотосових стіп; пінашт̣у  –  нехай топче; м̄ам  –  Мене; адарш́ан̄ат  –  невиди-
мий; марма-хат̄ам  –  розбите серце; кароту  –  нехай зробить; в̄а  –  чи; йат-
г̄а  –  як (Він бажає); татг̄а  –  так; в̄а  –  чи; відадг̄ату  –  нехай робить; лампа-
т̣ах̣  –  гульвіса; мат-пр̄ан̣а-н̄атгах̣  –  володар Мого життя; ту  –  але; сах̣  –
Він; ева  –  тільки; на апарах̣  –  ніхто інший.


«Нехай Крішна міцно пригорне цю служницю, що впала
Йому до лотосових стіп, або нехай потопче Мене, або розі-
б'є Мені серце, ніколи не показуючись Мені на очі,    –    вреш-
ті-решт, Він гульвіса, і може робити все, що забажає, але по-
при все Він володар Мого серця і Моє Божество".


48

"̄амі  –  кр̣шн̣а-пада-д̄ас̄і,     тен̇хо  –  раса-сукга-р̄аш́і,
̄алін̇ґій̄а каре ̄атма-с̄атга
кіб̄а н̄а дейа дараш́ана,     дж̄арена мора тану-мана,
табу тен̇хо  –  мора пр̄ан̣а-н̄атга


̄амі  –  Я; кр̣шн̣а-пада-д̄ас̄і  –  служниця лотосових стіп Крішни; тен̇хо  –  Він;
раса-сукга-р̄аш́і  –  вмістище трансцендентних смаків; ̄алін̇ґій̄а  –  обіймаючи;
каре  –  робить; ̄атма-с̄атга  –  з'єднану; кіб̄а  –  або; н̄а дейа  –  не дає; дараш́а-
на  –  побачення; дж̄арена  –  точить; мора  –  Моє; тану-мана  –  тіло й розум;
табу  –  однак; тен̇хо  –  Він; мора пр̄ан̣а-н̄атга  –  володар Мого життя.


Я служниця лотосових стіп Крішни, а Він    –    уособлення
трансцендентних смаків і щастя. Якщо Він захоче, Він може
або обійняти Мене, даруючи Мені відчуття єдності з Ним,
або ж не показуватись Мені на очі, підточуючи сили Мого
тіла й розуму. В будь-якому разі, Він володар Мого життя.


49

сакгі хе, ш́уна мора манера ніш́чайа
кіб̄а анур̄аґа каре,     кіб̄а дух̣кга дій̄а м̄аре,
мора пр̄ан̣еш́вара кр̣шн̣а  –  анйа найа


сакгі хе  –  подруженько; ш́уна  –  послухай; мора  –  Мого; манера  –  розуму;
ніш́чайа  –  рішення; кіб̄а  –  чи; анур̄аґа  –  прихильність; каре  –  робить; кіб̄а  –
чи; дух̣кга   –   горе; дій̄а   –   завдаючи; м̄аре   –   вбиває; мора   –   Мій; пр̄ан̣а  -
̄іш́вара  –  владика життя; кр̣шн̣а  –  Крішна; анйа найа  –  і ніхто інший.


Люба подруженько, послухай-но, що Я вирішила. Крішна   –
володар Мого життя будь-що, чи Він дарує Мені ласку, чи
завдає смертельного жалю.


50

чг̄ад̣і' анйа н̄ар̄і-ґан̣а,     мора ваш́а тану-мана,
мора саубг̄аґйа пракат̣а карій̄а
т̄а-саб̄аре дейа п̄ід̣̄а,     ̄ам̄а-сане каре кр̄ід̣̄а,
сеі н̄ар̄і-ґан̣е декг̄ан̃̄а


чг̄ад̣і'  –  покидаючи; анйа  –  інші; н̄ар̄і-ґан̣а  –  жінки; мора  –  Моя; ваш́а  –
влада; тану-мана  –  тіло й розум; мора  –  Моє; саубг̄аґйа  –  щастя; пракат̣а ка-
рій̄а  –  проявляючи; т̄а-саб̄аре  –  їм усім; дейа п̄ід̣̄а  –  завдає болю; ̄ам̄а-сане  –
зі Мною; каре кр̄ід̣̄а  –  кохається; сеі н̄ар̄і-ґан̣е  –  цим жінкам; декг̄ан̃̄а  –  по-
казуючи.


Іноді Крішна залишає інших ґопі і віддає в Мою владу Свої
тіло та розум. Кохаючись зі Мною, Він показує світу Моє
щастя і тим засмучує інших.


51

кіб̄а тен̇хо лампат̣а,     ш́ат̣га, дгр̣шт̣а, сакапат̣а,
анйа н̄ар̄і-ґан̣а карі' с̄атга
море діте манах̣-п̄ід̣̄а,     мора ̄аґе каре кр̄ід̣̄а,
табу тен̇хо  –  мора пр̄ан̣а-н̄атга


кіб̄а  –  чи; тен̇хо  –  Він; лампат̣а  –  гультяй; ш́ат̣га  –  лукавець; дгр̣шт̣а  –
зухвалець; сакапат̣а  –  облудник; анйа  –  інших; н̄ар̄і-ґан̣а  –  жінок; карі'  –
приймаючи; с̄атга  –  за подруг; море  –  Мені; діте  –  дати; манах̣-п̄ід̣̄а  –  біль
у розумі; мора ̄аґе  –  переді Мною; каре кр̄ід̣̄а  –  кохається; табу  –  однак; тен̇-
хо  –  Він; мора пр̄ан̣а-н̄атга  –  володар Мого життя.


А іноді      –      лукавий та зухвалий, врешті  -  решт, гульвіса  -
облудник    –    Він іде до інших жінок і на Моїх очах кохаєть-
ся з ними, щоб завдати Моєму серцю муки. Та однак Він во-
лодар Мого життя.


52

н̄а ґан̣і ̄апана-дух̣кга,     сабе в̄ан̃чгі т̄ан̇ра сукга,
т̄ан̇ра сукга  –  ̄ам̄ара т̄атпарйа
море йаді дій̄а дух̣кга,     т̄ан̇ра хаіла мах̄а-сукга,
сеі дух̣кга  –  мора сукга-варйа


н̄а  –  не; ґан̣і  –  рахую; ̄апана-дух̣кга  –  Свого горя; сабе  –  тільки; в̄ан̃чгі  –
бажаю; т̄ан̇ра сукга  –  Його щастя; т̄ан̇ра сукга  –  Його щастя; ̄ам̄ара т̄атпа-
рйа  –  мета Мого життя; море  –  Мені; йаді  –  якщо; дій̄а дух̣кга  –  завдає муки;
т̄ан̇ра  –  Його; хаіла  –  було; мах̄а-сукга  –  велике щастя; сеі дух̣кга  –  ця мука;
мора сукга-варйа  –  Моє найбільше щастя.


Мені байдуже, що мучусь Я, аби тільки був щасливий
Крішна, бо Його щастя    –    мета Мого життя. Та якщо його
тішить мучити Мене    –    нехай, бо ця мука тоді    –    Моє най-
більше щастя.


ПОЯСНЕННЯ: Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура
каже, що відданий не переймається своїм щастям і страждан-
ням. Відданого цікавить одне    –    аби був щасливий Крішна, і
саме цьому присвячена вся діяльність відданого. Чистий від-
даний не мислить собі іншого щастя, крім щастя бачити
Крішну повністю щасливим. Якщо Крішні приємно мучити
його, чистий відданий вважає ці муки за найбільше щастя.
Натомість люди матеріалістичні, горді матеріальними статка-
ми і позбавлені духовного знання, як оце пракріта-сахаджії,
ставлять за мету життя своє особисте щастя. Деякі з них праг-
нуть насолоджуватись, розділяючи щастя Крішни. Це настрій
корисливого трудівника, що хоче тішити свої чуття показним
служінням Крішні.

53

йе н̄ар̄іре в̄ан̃чге кр̣шн̣а,     т̄ара рӯпе сатр̣шн̣а,
т̄аре н̄а п̄ан̃̄а хайа дух̣кг̄і
муі т̄ара п̄айа пад̣і',     лан̃̄а й̄ан̇а х̄ате дгарі',
кр̄ід̣̄а кар̄ан̃̄а т̄ан̇ре карон̇ сукг̄і


йе н̄ар̄іре  –  яку жінку; в̄ан̃чге кр̣шн̣а  –  Крішна хоче мати поряд; т̄ара рӯпе
сат̣р̣шн̣а  –  приваблений її вродою; т̄аре  –  її; н̄а п̄ан̃̄а  –  не здобуваючи; хайа
дух̣кг̄і  –  стає нещасний; муі  –  Я; т̄ара п̄айа пад̣і'  –  падаю їй в ноги; лан̃̄а
й̄ан̇а  –  беру і йду; х̄ате дгарі'  –  взявши за руку; кр̄ід̣̄а  –  забави; кар̄ан̃̄а  –
влаштовуючи; т̄ан̇ре  –  Господа Крішну; карон̇ сукг̄і  –  роблю щасливим.


Якщо Крішна приваблюється вродою якоїсь жінки й хоче з
нею насолодитись, але не може її здобути й через те страж-
дає, то Я падаю до ніг цієї жінки, беру за руку й веду до
Крішни, просячи її втішити Крішну.


54

к̄ант̄а кр̣шн̣е каре роша,     кр̣шн̣а п̄айа сантоша,
сукга п̄айа т̄ад̣ана-бгартсане
йатг̄а-йоґйа каре м̄ана,     кр̣шн̣а т̄ате сукга п̄ана,
чг̄ад̣е м̄ана алпа-с̄адгане


к̄ант̄а  –  кохана; кр̣шн̣е  –  на Господа Крішну; каре роша  –  гнівається; кр̣шн̣а
п̄айа сантоша  –  Крішна дуже тішиться; сукга п̄айа  –  відчуває щастя; т̄ад̣а-
на-бгартсане  –  картанням; йатг̄а-йоґйа  –  як годиться; каре м̄ана  –  виявляє
гордість; кр̣шн̣а  –  Господь Крішна; т̄ате  –  в такій діяльності; сукга п̄ана  –
черпає щастя; чг̄ад̣е м̄ана  –  відкидає гординю; алпа-с̄адгане  –  після невеликих
зусиль.


Коли Крішнина кохана ґопі гнівається на Нього, Крішна
дуже радий. Докори такої ґопі дуже тішать Його. Вона вияв-
ляє гордість, як годиться, а Крішна цим настроєм насо-
лоджується. По тому, після невеликих зусиль з боку Крішни,
вона скоряється.


55

сеі н̄ар̄і дж̄ійе кене,     кр̣шн̣а-марма вйатг̄а дж̄ане,
табу кр̣шн̣е каре ґ̄ад̣га роша
ніджа-сукге м̄ане к̄аджа,     пад̣ука т̄ара ш́іре в̄аджа,
кр̣шн̣ера м̄атра ч̄ахійе сантоша


сеі н̄ар̄і  –  та жінка; дж̄ійе  –  живе; кене  –  чому; кр̣шн̣а-марма  –  Крішнине
серце; вйатг̄а  –  нещасне; дж̄ане  –  знає; табу  –  однак; кр̣шн̣е  –  на Крішну;
каре  –  робить; ґ̄ад̣га роша  –  глибокий гнів; ніджа-сукге  –  у своєму щасті;
м̄ане  –  вважає; к̄аджа  –  єдине, що важить; пад̣ука  –  нехай впаде; т̄аре  –
її; ш́іре  –  на голову; в̄аджа  –  блискавка; кр̣шн̣ера  –  Крішни; м̄атра  –  тільки;
ч̄ахійе  –  хочемо; сантоша  –  щастя.


Навіщо життя такій жінці, яка знає про печаль Крішнино-
го серця і все одно затято гнівається на Нього? Вона ду-
має тільки про своє щастя. Будь така жінка проклята, нехай
її поб'є грім! Ми ж бо хочемо одного    –    щоб був щасливий
Крішна.


ПОЯСНЕННЯ: Відданий, якого турбує тільки задоволення
власних чуттів, неминуче падає й перестає служити Крішні.
Привабившись до матеріального щастя, він пристає до пра-
кріта-сахаджій, що їх вважають за невідданих.

56

йе ґоп̄і мора каре двеше,     кр̣шн̣ера каре сантоше,
кр̣шн̣а й̄аре каре абгіл̄аша
муі т̄ара ґгаре й̄ан̃̄а,     т̄аре севон̇ д̄ас̄і хан̃̄а,
табе мора сукгера улл̄аса


йе ґоп̄і  –  яка ґопі; мора  –  до Мене; каре двеше  –  ревнує; кр̣шн̣ера каре сан-
тоше   –   але вдовольняє Крішну; кр̣шн̣а   –   Господь Крішна; й̄аре   –   кого;
каре  –  робить; абгіл̄аша  –  бажання; муі  –  Я; т̄ара  –  її; ґгаре й̄ан̃̄а  –  йдучи
до дому; т̄аре севон̇  –  служитиму їй; д̄ас̄і хан̃̄а  –  ставши служницею; табе  –
тоді; мора  –  Моє; сукгера улл̄аса  –  з'являється щастя.


Якщо ґопі лиха на Мене, але вдовольняє Крішну, і Крішна
її бажає, то Я без вагань піду до неї додому і стану їй за
служницю, бо тоді Я відчую щастя.


57

кушт̣г̄і-віпрера раман̣̄і,     патіврат̄а-ш́іроман̣і,
паті л̄аґі' каіл̄а веш́й̄ара сев̄а
стамбгіла сӯрйера ґаті,     дж̄ій̄аіла мр̣та паті,
тушт̣а каіла мукгйа тіна-дев̄а


кушт̣г̄і-віпрера  –  прокаженого брахмани; раман̣̄і  –  дружина; паті-врат̄а-
ш́іроман̣і  –  найвірніша з жінок; паті л̄аґі'  –  задля вдоволення чоловіка;
каіл̄а  –  робила; веш́й̄ара сев̄а  –  служіння повії; стамбгіла  –  зупинила; сӯрйе-
ра ґаті  –  рух сонця; дж̄ій̄аіла  –  оживила; мр̣та паті  –  мертвого чоловіка;
тушт̣а каіла  –  вдовольнила; мукгйа  –  головні; тіна-дев̄а  –  три божества чи
півбоги.


Дружина прокаженого брахмани досягнула найвищого рів-
ня подружньої вірності, слугуючи повії, аби та вдовольни-
ла її чоловіка. Силою своєї вірності вона зупинила рух сон-
ця, оживила мертвого чоловіка і вдовольнила три головні
божества [Брахму, Вішну та Махешвару].


ПОЯСНЕННЯ: «Адіт'я Пурана», «Маркандея Пурана» і
«Падма Пурана» розповідають про одного брахману, що
страждав від прокази, але мав дуже вірну дружину. Йому за-
кортіло насолодитись товариством повії, отож його дружина
пішла до неї і стала її служницею, аби прихилити її ласку до
свого чоловіка. Коли повія погодилась вступити в зв'язок із
ним, дружина принесла свого прокаженого чоловіка. Коли
прокажений, грішний син брахмани, побачив вірність своєї
дружини, він відмовився від своїх гріховних намірів. Однак
повертаючись додому, він зачепив Маркандею Ріші, і той про-
кляв його, щоб він помер, як тільки зійде сонце. Своєю вір-
ністю дружина набула великої могутності, отож, почувши це
прокляття, вона поклялась, що сонце не зійде. Побачивши її
незламну рішучість у служінні чоловікові, три божества    –
Брахма, Вішну та Махешвара    –    були дуже вдоволені і бла-
гословили її, щоб її чоловік ожив і одужав. Цей приклад на-
ведено тут, щоб підкреслити: відданий повинен присвятити
всього себе суто на вдоволення Крішни, не бажаючи нічого
для себе. Це увінчає його життя успіхом.

58

58

@бен = "кр̣шн̣а  –  мора дж̄івана,     кр̣шн̣а  –  мора пр̄ан̣а-дгана,<Р>
кр̣шн̣а  –  мора пр̄ан̣ера пар̄ан̣а<Р>
хр̣дайа-упаре дгарон̇,     сев̄а карі' сукг̄і карон̇,<Р>
еі мора сад̄а рахе дгй̄ана


кр̣шн̣а  –  Господь Крішна; мора дж̄івана  –  душа Мого життя; кр̣шн̣а  –  Гос-
подь Крішна; мора пр̄ан̣а-дгана  –  багатство Мого життя; кр̣шн̣а  –  Господь
Крішна; мора пр̄ан̣ера пар̄ан̣а  –  життя Мого життя; хр̣дайа-упаре  –  на серці;
дгарон̇  –  тримаю; сев̄а карі'  –  служачи; сукг̄і карон̇  –  роблю щасливим; еі  –
це; мора  –  Моя; сад̄а  –  завжди; рахе  –  залишається; дгй̄ана  –  медитація.


Крішна    –    душа Мого життя. Крішна    –    скарб Мого жит-
тя. Крішна    –    життя Мого життя. Тому Я завжди лелію
Його в Своєму серці і намагаюсь вдовольнити Його служін-
ням. Це єдине, що повсякчасно поглинає Мої думки.


59

59]

@бен = мора сукга  –  севане,     кр̣шн̣ера сукга  –  сан̇ґаме,<Р>
атаева деха ден̇а д̄ана<Р>
кр̣шн̣а море 'к̄ант̄а' карі',     кахе море 'пр̄ан̣еш́варі',<Р>
мора хайа 'д̄ас̄і'-абгім̄ана


мора сукга  –  Моє щастя; севане  –  у служінні; кр̣шн̣ера сукга  –  Крішнине
щастя; сан̇ґаме  –  в єднанні зі Мною; атаева  –  тому; деха  –  Своє тіло; ден̇а  –
віддаю; д̄ана  –  як дар; кр̣шн̣а  –  Господь Крішна; море  –  Мене; к̄ант̄а карі'  –
визнаючи коханою; кахе  –  каже; море  –  Мені; пр̄ан̣а-̄іш́варі  –  найкоханіша;
мора  –  Моє; хайа  –  є; д̄ас̄і-абгім̄ана  –  розуміння, що Я Його служниця.


Моє щастя полягає в служінні Крішні, а щастя Крішни    –
в єднанні зі Мною. Тому Я підношу Своє тіло в дар до лото-
сових стіп Крішни, а Він вважає Мене за кохану і зве найдо-
рожчою. Я ж тоді вважаю Себе за Його служницю.


60

к̄анта-сев̄а-сукга-пӯра,     сан̇ґама хаіте сумадгура,
т̄ате с̄акш̄і  –  лакшм̄і т̣г̄акур̄ан̣̄і
н̄ар̄айан̣а-хр̣ді стгіті,     табу п̄ада-сев̄айа маті,
сев̄а каре 'д̄ас̄і'-абгім̄ан̄і


к̄анта-сев̄а-сукга-пӯра  –  служіння Господу    –    це оселя щастя; сан̇ґама хаіте
су-мадгура  –  солодше за безпосереднє єднання; т̄ате  –  в тому; с̄акш̄і  –  свід-
чення; лакшм̄і т̣г̄акур̄ан̣̄і  –  богиня щастя; н̄ар̄айан̣а-хр̣ді  –  на серці Нараяни;
стгіті  –  становище; табу  –  однак; п̄ада-сев̄айа маті  –  бажає служити лото-
совим стопам; сев̄а каре  –  служить; д̄ас̄і-абгім̄ан̄і  –  маючи себе за служницю.


Служіння Моєму коханому    –    це обитель щастя, солодшо-
го за єднання з Ним. Це видно і з прикладу богині щастя,
що, хоча завжди живе в Нараяни біля серця, прагне служи-
ти Його лотосовим стопам. Через це вона вважає себе Його
служницею й не перестає Йому догоджати».


61

еі р̄адг̄ара вачана,     віш́уддга-према-лакшан̣а,
̄асв̄адайе ш́р̄і-ґаура-р̄айа
бг̄аве мана нахе стгіра,     с̄аттвіке вй̄апе ш́ар̄іра,
мана-деха дгаран̣а н̄а й̄айа


еі  –  ці; р̄адг̄ара вачана  –  слова Шріматі Радгарані; віш́уддга-према-лакша-
н̣а  –  ознаки чистої любові до Крішни; ̄асв̄адайе  –  смакує; ш́р̄і-ґаура-р̄айа  –
Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу; бг̄аве  –  через цей екстаз; мана нахе
стгіра  –  розум не вгамовується; с̄аттвіке  –  ознаки трансцендентної любові;
вй̄апе  –  пронизують; ш́ар̄іра  –  тіло; мана-деха  –  розум і тіло; дгаран̣а  –  під-
тримувати; н̄а й̄айа  –  неможливо.


У цих словах Шріматі Радгарані проявляється чиста любов
до Крішни, і Шрі Чайтан'я Махапрабгу насолоджувався її
смаком. Від любовного екстазу розум Його не міг вгамува-
тись. Все Його тіло під впливом трансцендентної любові за-
знавало змін, і Він не володів ні розумом, ні тілом.


62

враджера віш́уддга-према,  –       йена дж̄амбӯ-нада хема,
̄атма-сукгера й̄ах̄ан̇ н̄ахі ґандга
се према дж̄ан̄а'те локе,     прабгу каіл̄а еі ш́локе,
паде каіл̄а артгера нірбандга


враджера  –  Вріндавани; віш́уддга-према  –  чиста любов до Крішни; йена  –
наче; дж̄амбӯ-нада хема  –  золотий пісок з річки Джамбу; ̄атма-сукгера  –
вдоволення власних чуттів; й̄ах̄ан̇  –  де; н̄ахі ґандга  –  немає навіть запаху; се
према  –  цю любов до Бога; дж̄ан̄а'те локе  –  звістувати серед людей; прабгу  –
Шрі Чайтан'я Махапрабгу; каіл̄а  –  написав; еі ш́локе  –  цей вірш; паде  –  по-
ступово; каіл̄а артгера нірбандга  –  пояснив його справжнє значення.


Чисте віддане служіння у Вріндавані    –    наче золотий пісок
річки Джамбу. У Вріндавані нема й сліду бажання задоволь-
няти власні чуття. Щоб прославити в матеріальному світі
саме таку чисту любов, Шрі Чайтан'я Махапрабгу написав
цього вірша й пояснив його значення.


ПОЯСНЕННЯ  : Тут ідеться за вірш 47  , восьмий вірш
«Шікшаштаки».

63

еі-мата мах̄апрабгу бг̄ав̄авішт̣а хан̃̄а
прал̄апа каріл̄а тат-тат ш́лока пад̣ій̄а


еі-мата  –  ось так; мах̄апрабгу  –  Шрі Чайтан'я Махапрабгу; бг̄ава-̄авішт̣а
хан̃̄а  –  охоплений любовним екстазом; прал̄апа каріл̄а  –  говорив божевільні
слова; тат-тат  –  доречні; ш́лока пад̣ій̄а  –  читаючи вірші.


Так, охоплений любовним екстазом, Шрі Чайтан'я Маха-
прабгу говорив, наче божевільний, і читав підхожі вірші.


64

пӯрве ашт̣а-ш́лока карі' локе ш́ікш̄а діл̄а
сеі ашт̣а-ш́локера артга ̄апане ̄асв̄аділ̄а


пӯрве  –  раніше; ашт̣а-ш́лока карі'  –  склавши вісім віршів; локе ш́ікш̄а
діл̄а  –  вчив людей; сеі  –  тих; ашт̣а-ш́локера  –  восьми віршів; артга  –  смисл;
̄апане ̄асв̄аділ̄а  –  смакував особисто.


Колись Господь склав ці вісім віршів, «Шікшаштаку», щоб
вчити звичайних людей, а зараз Сам насолоджувався їхнім
змістом.


65

прабгура 'ш́ікш̄ашт̣ака'-ш́лока йеі пад̣е, ш́уне
кр̣шн̣е према-бгакті т̄ара б̄ад̣е діне-діне


прабгура  –  Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; ш́ікш̄а-ашт̣ака  –  восьми настанов;
ш́лока  –  вірші; йеі  –  кожен, хто; пад̣е  –  читає; ш́уне  –  чи слухає; кр̣шн̣е  –
до Господа Крішни; према-бгакті  –  екстатична любов та відданість; т̄ара  –
його; б̄ад̣е  –  збільшується; діне-діне  –  день у день.


Якщо людина читає чи слухає ці вісім віршів з повчаннями
Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, її екстатична любов до Крішни і
відданість Йому зростає день у день.


  1   2

Коьрта
Контакты

    Главная страница


Слава шри-кришна-санкиртане, очищающей сердце от грязи, скопившейся в нем за долгие годы, и гасящей пожар обусловленного существования и повторяющихся рождений и смертей