• Талант народного оповідача.
  • Письменники про творчість Г. Христан
  • І. Яцура. Галині Христан
  • М. Михальчук. Галині Христан, новелістці, гумористці, з нагоди ювілею.
  • Книжкова виставка-персоналія «Моя зброя – перо гостре»
  • Творчий ужинок Галини Христан

  • Скачать 295.34 Kb.


    Дата01.04.2019
    Размер295.34 Kb.

    Скачать 295.34 Kb.

    Тексти філіям


    Надвірнянська центральна районна бібліотека

    Організаційно-методичний відділ

    Творчість – як спалах метеориту
    (інформаційно-методичний лист до 65-річчя від

    дня народження Галини Христан)




    Надвірна


    2017

    Творчість – як спалах метеориту: інформаційно-методичний лист до 65-річчя від дня народження Галини Христан / Надвірнянська ЦРБ; уклад. М. Кушнерчук; відп. за вип.. Г. Волошин. – Надвірна, 2017. – 12 с.

    В травні новелістка, член НСПУ, бібліотекар Саджавської філії Галина Христан відзначає 65-річчя від дня народження. Даний матеріал допоможе в підготовці та проведенні заходів щодо вшанування ювілярки.

    Розраховано на бібліотечних працівників, вчителів, шанувальників творчості письменниці.

    Укладач: М. Кушнерчук – пров. методист Надвірнянської ЦРБ;

    Компютерна верстка: Б. Зрайко – інженер-програміст;

    Відповідальна за випуск: Г. Волошин – директор ЦБС

    Тираж: 40 прим.




    Біографія

    Христан Галина Петрівна народилася 31 травня 1952 року у с. Саджавка Надвірнянського району Івано-Франківської області. Навчалася у Саджавській та Ланчинській школах. В 1975 р. виїхала з сім»єю в Харківську область. Працювала бібліотекарем, завідувала Будинком культури, з відзнакою закінчила Харківське культурно-освітнє училище. У 1983 р. повернулась у рідну Саджавку. Багато років очолювала місцевий осередок «Просвіти» у рідному селі.. Член літературної студії «Бистрінь» при газеті «Народна Воля» з 1987 р., член НСПУ з 2005 року. Першу новелу опублікувала в 1986 р. («Вишня з хвостиком»). Автор книг «Старий і кіт» (2002 р.), «Я вернуся» ((2002 р.), «Великоднє чудо» (2004 р.), «Білий острів» (2007 р.), «Вірність» (2012 р.), «Отченаш неба» (2017 р.). Друкувалася в районних, обласних періодичних виданнях, журналах «Дзвін», «Ятрань», «Перевал», «Гражда», «Січеслав», «Четвер», «Вир», «Гражда», «Радосинь», «Дзвіночок», альманахах літстудії «Бистрінь», збірнику «Під Франковою зорею».

    Почесний член літоб»єднання «Радосинь» (Київ). Була учасницею Х-го зльоту творчої молоді Прикарпаття (1988 р.) та наради молодих письменників в Києві (1989 р.), лауреат І та ІІ Всеукраїнського фестивалю гумору і сатири в Києві (1992 р., 1993 р.). Знаковою подією для новелістки був творчий вечір у Києві в будинку НСПУ у 2004 р. Галина Христан є лауреатом районної премії ім.. Надії Попович (2003 р.) за збірки новел «Старий і кіт», «Я вернуся», лауреатом Всеукраїнського конкурсу УБА на кращий художній твір на бібліотечну тему (2010 р.). Була делегатом VІ з»їзду НСПУ (2011 р.), делегатом четвертого з»їду «Просвіти» в Києві (1994р.) від Надвірнянщини.

    Нагороджена медаллю та грамотою української діаспори (США, Канади, Англії) за відродження осередку «Просвіта» в селі (1994 р.). У 2002 р. нагороджена Почесною церковною грамотою за участь в конкурсі духовної пісні та поезії «Пісня єднає нас».

    Галина Петрівна – дотепна, з почуттям гумору людина. З нею легко і приємно спілкуватись. Її знають і поважають в рідному селі, на Надвірнянщині. Про себе вона каже: «Нестандартна, неспокійна, неординарна особистість. Комунікабельна, колоритна, компанійська жінка. Залюблена в ліс, квіти, літературу, цікавих людей. Сповідує гуманістичні ідеали людства. Має почуття гумору, талант новелістки, творчу уяву, безліч кулінарних секретів, двох дітей та п»ятеро онуків. Дружить з файними людьми України та діаспори. Власниця п»яти художніх книг, чотирьох машин (швейна, пральна і дві друкарські)».

    Галина Христан продовжує працювати бібліотекарем Саджавської бібліотеки-філії, писати нові художні твори.



    Про творчість Г. Христан фахово:
    Талант народного оповідача.
    Галина Христан, яка більше 40 років працює бібліотекарем в селі Саджавка Надвірнянського району на Івано-Франківщині, в літературу прийшла сформованим автором. Можливо, на початках бракувало стилістичної вправности, але пані Галина не боялася вчитися. Взявши рукописи своїх творів, вона пішла до Богдана Бойка, цього талановитого прозаїка і якравого стиліста (1937-2000). Завдяки Б.Бойкові повилися перші її публікації в Івано-Франківському журналі «Перевал». А вже весною 2004 року високу оцінку творам Галини Христан дав Дмитро Павличко («Так починають знамениті письменники», ЛУ, 2004, 22 квітня)

    За плечима Галини Христан чотири книги прози: «Я вернуся» (Надвірна, 2002), «Старий і кіт» (Надвірна, 2002), «Великоднє чудо: казки та легенди Гуцульщини» (Івано-Франківськ: Нова зоря, 2004), «Білий острів» (Надвірна, 2007). Передмову до четвертої книги написав славної пам»яті Ярослав Дорошенко (1931-2007). Тут же подано фрагменти кількох листів Богдана Бойка до Галини Христан, де серед іншого знаходимо й таку оцінку творчости письменниці: «Ви володієте талантом доброї оповідачки…Ваш талант світиться добром, людяністю, гумором»…



    Нова книга прози Галини Христан є цілісною тематично, вона присявчена національно-визвольній боротьбі українців у Галичині в 40-50-х роках ХХ століття. Присвячена боротьбі УПА. Збірка новел під назвою «Вірність» була підготовлена письменницею ще 2001 року. Але склалося так, як склалося: книга з такою назвою тоді не вийшла і виходить аж тепер. І ці 28 тво­рів за жанром наближаються до народної бувальщини, а останній твір у книзі «Йому дзвони не грали» швидше є художньо-документальним нарисом, присвячений уро­дженцю села Саджавка Іванові Давидяку, який 1941 року загинув у тюрмах НКВС.

    Галина Христан володіє даром усної розповіді. Вона є однією з небагатьох письменниць, яким вдається збе­регти колорит усної розповіді у письмовому записі. Сю­жет у її бувальщинах динамічний, завжди конкретний, діалоги живі, контрастні, колоритні. Письменниця добре чує мову, особливо її розмовний колорит, який уміє від­творити, передати.

    Бувальщини Галини Христан добре сприймаються на слух. Сюжетна канва є домінуючою у бувальщинах. Про перевагу сюжетної прози колись добре писав Во­лодимир Малик: «Вважаю: у романі та повісті повинна бути сюжетна канва, добре вироблена, яскрава, виразна; більше діалогів, ніж описів, бо наші стосунки з людьми - це передусім діалоги і внутрішні монологи; описи повинні бути скупі і точні; якомога менше епітетів, а якщо вони є, то повинні бути точні, яскраві, не надумані; якомога менше розгорнутих порівнянь- символів. І - динамізм! От уже не люблю, коли

    автор жує жуйку. А наші українські письменники ой як цим грішать! Ну, так уже тягне нудоту! Особливо, коли починають психологізувати... » (Володимир Малик. Синя книга: щоденник (записки для себе). 1958-1998. - Полтава, 2010. - С. 38).

    Оцим класичним вимогам найкраще відповідає ху­дожня проза Галини Христан.

    Добре, що ця книга виходить у 70-ліття утворення УПА. Бо складається так парадоксально-закономірно, що в Україні триває відкрито-прихована війна за Украї­ну. Пам'ять про національно-визвольний рух є важливою складовою нашого усвідомлення історії як вічної бороть­би. Бувальщини Галини Христан увиразнюють народний біль, народну пам'ять, народну пімсту ворогам. І як така, книга художніх народних бувальщин Галини Христан є такою ж важливою і потрібною, як і трилогія Михай­ла Лндрусяка «Брати вогню», «Брати грому», «Брати просторів», романи Василя Стефака «По той бік ночі», Василя Шкляра «Чорний ворон». Бо вони є народним свідченням більшовицьких злочинів, яким прощення і за­буття нема.
    Баран Є. Талант народного оповідача // Христан Г. Вірність /Галина Христан. – Івано-Франківськ: Тіповіт, 2012. – с. 3-5.

    Письменники про творчість Г. Христан

    «Літературна студія «Бистрінь» в Надвірній цікава саме тим, що в ній нуртують різножанрові струмені. Звичайно переважає поезія… Але є і добра проза – Галина Христан»


    «Г. Христан – багатогранна, обдарована людина. Але найяскравіше проявляється її літературний хист. Новели Галини Христан лаконічні і неповторні, як саме життя, бо свої сюжети бере не з книжок, а з народних джерел і людських доль»

    (Н. Стефурак).


    «Тематика її творчості пуповиною пов»язана з реальним життям односельців, краян… Якщо порівняти новели Галини Христан з образотворчим мистецтвом, то є в них щось від експресіонізму, де суб»єктивний світ кожного персонажу авторка виводить на авансцену як щось цілісне і неповторне.

    В центра її творів – завжди конкретна людина., яка має свою долю і своє призначення на землі».

    (Н. Чир)
    «З новелами Галини Христан я саме жив, захоплюючись і дивуючись таланту, коли вперше познайомився з її творами»

    (Д. Герасимчук)


    «Скажу щиро : Г. Христан – дуже цікава новелістка, яка знає, що пише і задля чого пише. ЇЇ новели приваблюють глибокою життєвістю і щирим художнім словом».

    (Д. Чередниченко)


    «Христан Галина – цікавий, щемкий прозаїк. ЇЇ новели наснажені високим громадянським звучанням. Спрсованості її письменницької манери можна позаздрити: саме того, про що Галина так правдиво і захоплююче розповідає в короткій новелі, декому з майстрів сучасної прози вистачало б на повість, або чималий роман. Вірю в цей самобутній талант».

    (В. Капустін)


    «Новели Г. Христан продовжують і доповнюють той виразний зоряний ряд української класичної новелістики Стефаник-Коцюбинський-Хвильовий-Гончар-Тютюнник. Вважаю, що книги цієї письменниці потрібно рекомендувати, як допоміжну літературу із рідної історії для українських школярів».

    (А. Диба)


    «Я залюблена у Галину Христан і її прекрасні новели. ЇЇ Бог поцілував, подарувавши хист блискучої новелістки. В Галини все так природно виходить, бо цим українським духом тут дихає кожен кущик, кожна грудка землі у Вашім краї».

    (Леся Степовичка).


    «Оповідання Г. Христан – це справжня література. Нема нічого зайвого у письмі. Мова ясна і нефальшива, нема солодкомовності, що нею так захоплюються наші поети. Всі оповідки тиснуть на серце. Г. Христан не боїться писати мовою, пересипаною сучасними термінами, не тримається стилізації під мову Стефаника або Черемшини. ЇЇ твори не старітимуть! Вона – чудо!».

    (Д. Павличко)


    «Чудові твори Г. Христан свідчать про велике серце, багату уяву і знання навіть не психології, а парапсихології, яка торкає серце, змушує думати. Поєднати в сюжеті великодушність і підлість, велич і ницість – для цього потрібен неабиякий талант. Новели Г. Христан читаються легко, з цікавістю. Мало кому вдається так вдало втілити нашу непросту дійсність в красному письмі – а Галина Христан – великий майстер короткої прози».

    (Л. Левандовська)


    «Ви – талант навіть не обласний, а всеукраїнський, глибоко національний…»
    «…На Ваш талант, на Вашу книжку необхідно дивитись з території всієї України…»
    «…Ви володієте талантом доброї оповідачки… Ваш талант світиться добром, людяністю, гумором…»

    (Б. Бойко)


    «Пані Галино, читаючи Ваші книги,

    Я відчував – і не раз!-

    Як у горлі давило мені:

    Ті оповідки Ваші – журливі й смутні –

    В серці топили льоди і плавили криги.

    Пані Галино, побачивши Вас у Надвірній,

    Я пересвідчився, що Україна – жива:

    Раз збереглись ще у неї такі слова –

    В жінці простій сільській –

    Задушевній і вірній.

    Пані Галино, почувши тоді Вашу мову,

    Я зрозумів – чи не вперше! – що наш народ

    Переживе всі напасті усіх заброд

    І в незборимому слові відродиться знову»

    (О. Ткаченко)


    І. Яцура. Галині Христан
    На межі весни і літа

    У барвіночок сповиту

    Дівчинку з небес далеких

    В Саджавку приніс лелека.


    У колисочку дитини

    Поскладав він речі дивні:

    Ручку вічну, зошит й книжку,

    Як звелів йому Всевишній.


    І у хмарну й гожу днину

    Йшло дівча по росах синіх

    У ясних несло долонях

    Сонечко й сльозу солону.


    Їх переливало в слово

    Дзвінкострунне, калинове

    Щоби у серцях юначих

    Било струменем гарячим.


    Час горта години, роки…

    Галя вдень і ніч глибоку

    Оре, сіє свою ниву –

    Вже дозріле щедре жниво.


    І добірний свій ужинок

    Принесла нам на гостину.



    М. Михальчук. Галині Христан, новелістці, гумористці, з нагоди ювілею.
    Коли весна зустріла день останній,

    Над Прутом випливали барви літа,

    З»явилася зірничка в небі раннім,

    Яскрава, чиста, мов карпатська квітка.


    А може то краплинка водоспаду,

    Чи може вишивка з калини цвіту,

    Чи той струмок, що б»є з джерел наснагу,

    Коли весна дарує посаг літу.


    Не плакав світ, неначе дні осінні,

    Лиш лютували вороги шалено,

    Бо народилась дочка України

    І слова гордого несе знамено.


    У Харкові несла культури вінця,

    З відзнакою закінчила навчання.

    Будила сонні душі українців,

    Не знала ні неправди, ні мовчання.


    У Саджавку вернулась, у бібліотеку,

    Де мудрості лежать потужні глиби.

    Йшли люди, мов по ліки у аптеку

    Щоб дух народний устрій той не вибив.


    То жарт, то слово, то порада гідна,

    То оповідка, яка суть розкриє,

    Манила читачів сільська царівна,

    Для злету формувала дужі крила.


    Мов перші сходи волі в Україні,

    Знайшлися друзі по перу і духу,

    Учасниця активна у «Бистріні»

    І перша скрипка молодого «Руху».


    В «Просвіті щире слово понесла народу,

    На творчих злетах, з»їздах, фестивалях,

    Згадала Сходу із якого роду

    Проста й розумна саджавчанка Галя.


    Зривала оплески в столичних залах,

    А квіти їй – дарунки щонайвищі.

    Відчули там таланту новий спалах

    І Україну пізнавали ближче.


    Книжкова виставка-персоналія «Моя зброя – перо гостре» (Г. Христан)
    «Скажу щиро: Г. Христан – дуже цікава новелістка, яка знає, що пише і задля чого пише. ЇЇ новели приваблюють глибокою життєвістю і щирим художнім словом».

    (Д. Чередниченко)
    1. «Талант Галини Христан – всеукраїнський» (Б. Бойко)

    1. Щире художнє слово Галини Христан

    2. «ЇЇ твори не старітимуть. Вона – чудо!» (Д. Павличко)

    Виставку можна доповнити відеосюжетом «Літературна світлиця» з Галиною Христан (через ноутбук).


    Творчий ужинок Галини Христан

    (літературний екскурс)


    Бібліотекар. Галина Христан. Сонячна сільська жінка-трудівниця, приємна, з гумором, цікавий співрозмовник. Все життя – поруч з книгою. Читати любила з дитинства, читала запоєм, тішилась, коли на день народження їй дарували книги. Сільську бібліотеку відвідувала по кілька разів на тиждень, тож не дивно, що пізніше обрала професію бібліотекаря. Каже: «Бібліотека – моя доля», а ще – література.

    Цьогоріч до свого ювілею новелістка, член НСПУ, член літературної студії «Бистрінь» при районній газеті «Народна Воля», бібліотекар Саджавської бібліотеки-філії Галина Христан підійшла з багатим творчим ужинком – п»ятьма книгами: «Старий і кіт» (2002 р.). «Я вернуся» (2002 р.), «Великоднє чудо» (2004 р.), «Білий острів» (2007 р.), «Вірність» (2012 р.), «Отченаш неба» (2017 р.).

    У творах Галини Хрисан, як стверджував Нестор Чир «весняною повінню розлита правда душі», а «тематика її творчості пуповиною пов»язана з реальним життям односельців, краян». І справді, Галина Петрівна переконана, що повнішої правди, як у реальному життя, немає, тому й сповідує це кредо у своїй творчості.

    За художніми рисами її не раз порівнюють із Василем Стефаником. Але Галина Христан не копіює художню манеру видатного новеліста-класика, в ній є щось притаманне тільки їй, своє, своєрідне. В центрі її творів – конкретна людина з її долею, думками, почуттями і переживаннями. Про що б вона не писала, їй вдається добре розкрити тему, виткати килим сюжету, спів ставити факти, використати влучні порівняння,.

    Перша новела «Вишня з хвостиком» була надрукована в 1986, а перша книга новел - «Старий і кіт» вийшла друком у 2002 році в ЗАТ «Надвірнянська друкарня» за фінансової підтримки Надвірнянського управління бурових робіт. До збірки увійшло 39 новел та словник діалектів.

    У статті «Правда душі» Нестор Чир писав: «У новелах Галини Христан, які увійшли до книжки «Старий і кіт», багато болю і життєвої правди. Ці два поняття стали відправними точками її творів, в яких Стефаників біль і Тютюнникова правда дивляться на нас крізь призму сьогодення».


    Читці. Кілька новел на вибір.
    Сценка на одну дію «Дідові гриби»
    Бібліотекар. Друга збірка новел «Я вернуся», яка вийшла друком у 2002 році в ЗАТ «Надвірнянська друкарня», - це розповідь про трагічну й водночас героїчну боротьбу УПА ХХ століття на теренах Західної України. «Достовірність історичних подій, трагічність людських доль, висока жертовна посвята ідеї визволення України з-під фашистського, а потім більшовицького поневолення… пробуджує інтерес до історії свого народу, до роздумів про своє місце під сонцем в розбудові Української держави, спонукає переосмислити минуле і сучасне, і відчути себе господарем у власній державі», - пише в передньому слові до книги Олександра Зварчук.
    Читці. Новели на вибір.
    Бібліотекар. Наступна книга авторки – «Великоднє чудо: казки та легенди Гуцульщини» (Івано-Франківськ, «Нова Зоря», 2004 р.). Це – збірка колоритних казок і легенд, в якій розповідається про силу і велич Отця Небесного, про важливу роль віри і молитви в життя людини. Книга є цікавою для різних вікових категорій, бо в ній йдеться про одвічні істини – добро і зло, віру в Бога, дотримання заповідей Божих, християнські цінності, а провідною ниткою – загальновідоме і незмінне – «без Бога – ні до порога». Ця невелика книжечка – своєрідний дороговказ до небесного Отця.
    Читці. Новели, можна інсценізації.
    Бібліотекар. Світлій пам»яті письменника-наставника Богдана Бойка присвячена четверта книга Галини Христан «Білий острів», яка вийшла друком у 2007 р. в ЗАТ «Надвірнянська друкарня» за фінансової підтримки Івано-Франківської ОДА. До неї увійшли новели з книжки «Така знайома рука», підготовленої до друку Богданом Бойком у 2000 р. та новели, написані впродовж останніх років. У передньому слові «Правда від щирого серця» Ярослав Дорошенко зауважує, що «…Галина Христан успішно пробує своє перо в т. з. малій прозі» та подає уривки з листів до неї Богдана Бойка, в яких він (Б. Бойко) дуже схвально відгукується про творчість новелістки. Наприклад: «Ви – талант навіть не обласний, а всеукраїнський, глибоко національний», «…На Ваш талант, на Вашу книжку необхідно дивитися з території всієї України», «Ви володієте талантом доброї оповідачки».

    Читці. Новели


    Бібліотекар. П»ята книга новел «Вірність», присвячена героям УПА, побачила світ в Івано-Франківському видавництві «Тіповіт» у 2012 р. У ній розповідається про трагічні і величні сторінки національно-визвольної боротьби на західноукраїнських землях за вільну Україну. У 28-ми бувальщинах авторка дбайливо, прискіпливо описує різні події, вимальовує образи повстанців та тих, хто їм допомагав. Всі герої цих оповідок – люди великого патріотичного гарту, високого громадянського обов»язку. У передньому слові «Талант народного оповідача» голова обласної організації НСПУ, критик, літературознавець Євген Баран, зокрема, пише: «Галина Христан володіє даром усної розповіді. Вона є однією з небагатьох письменниць, яким вдається зберегти колорит усної розповіді у письмовому записі. Сюжет у її бувальщинах динамічний, завжди конкретний, діалоги живі, контрастні, колоритні. Письменниця добре чує мову, особливо її розмовний колорит, який уміє відтворити, передати». А Віктор Злагода у рецензії «Відлуння пережитих днів» вважає, що: «Книга… надійна сходинка на шляху творчого зростання Галини Христан. Читаючи її, стаємо духовно багатшими, проймаємося глибоким розумінням того подвигу, що вершили наші мужні попередники».
    Читці Новели.
    Бібліотекар. Напередодні свого ювілею Галина Христан видала нову книгу «Отченаш неба». Ця книга, як і попередні, захоплює читача життєвою правдою і неперебутнім гумором, змушує замислитись над вічними істинами і впізнати себе в героях новел. Любов до людей, рідного краю, до природи, рідного слова є основними орієнтирами для поціновувачів творчості новелістки. Водночас в книзі є відлуння не лише минулих, але й сучасних подій, зокрема про події на сході України.
    Читець. Осінь 2016-го
    Мама копає картоплю…

    Син копає окопи…

    Копають, копають, копають…

    Материні сльози капають

    На плодючу землю і натруджені руки…

    Синові сльози капають на поранених побратимів

    І закривавлену землю…

    Мати копає майбутнє,

    Син закопує минуле.

    Закопує, закопує, закопує…

    Боже допоможи їм зустрітися…

    На мирному вітцівському полі.


    Читець. Новела «Отченаш неба».
    Бібліотекар. А ще тут ви знайдете різні цікаві життєві історії: про кохання, стосунки між людьми, різні життєві ситуації, написані у властивій авторці манері.
    Читець. Новели на вибір або інсценізація.
    Бібліотекар. Таким є творчий доробок Галини Христан. Читайте її твори, збагачуйтесь духовно і краще пізнавайте історію свого краю.

    Галина Петрівна говорить: «Творчість – як спалах метеориту. Варто лише зафіксувати почуття і побачене». Побажаймо ювілярці здоров»я та побільше творчих спалахів на радість її шанувальників!


    До заходу при можливості і бажанні можна долучити виконання пісень героїко-патріотичної тематики.

    Використана література:


    1. Христан Г. Старий і кіт [Текст]: новели / Г. Христан. – Надвірна, 2002. – 95 с.

    2. Христан Г. Я вернуся [Текст]: новели / Г. Христан. – Надвірна, 2002. – 42 с.

    3. Христан Г. Великоднє чудо [Текст]: казки та легенди Гуцульщини / Г. Христан. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2004. – 62 с.

    4. Христан Г. Білий острів [Текст]: новели / Г. Христан. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2004. – 178 с.

    5. Христан Г. Вірність [Текст]: новели / Г. Христан. – Івано-Франківськ: Тіповіт, 2004. – 100 с.

    6. Христан Г. Отченаш неба [Текст]: новели, гумор, есе / Г. Христан. – Івано-Франківськ, 2017.

    7. Чир Н. Правда душі: [про Г. Христан] / Н. Чир // Нар. Воля. – 2002. – 31 трав.

    8. У маленьких оповіданнях – великі істини: [про книгу Г. Христан «Великоднє чудо»] // Галичина. – 2004. – 10 квіт.

    9. Третя книга Галини Христан // Нар. Воля. – 2004. – 16 квіт.

    10. Гриджук І. «… Починає з дуже високої ноти»: [до 65-рвччя від дня народження Галини Христан] / І. Гриджук // Нар. Воля. – 2017. – 26 трав. – с. 6.