• ТИП УРОКУ
  • ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ ДО УРОКУ.
  • ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.
  • 4. Характеристика рудних басейнів України.
  • 5.Робота в зошитах. Завдання класу.
  • Рудні корисні копалини Руди чорних металів Руди кольорових металів Виступи учнів: Криворізький басейн залізних руд(слайди презентації).
  • Кременчуцький басейн залізних руд(слайди презентації).
  • Білозерський залізорудний басейн. (слайди презентації)
  • Керченський басейн залізних руд(слайди презентації).
  • Марганцеві руди України.(слайди презентації).
  • Ртутні руди (слайди презентації).
  • Уранові руди (слайди презентації).
  • Титанові руди (слайди презентації).
  • Золото (слайди презентації).
  • Поліметалеві руди.
  • Схема рудних корисних копалин.
  • V І. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.
  • VI І. ПІДСУМОК УРОКУ.
  • V І II . ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ



  • страница1/34
    Дата20.04.2018
    Размер9.12 Mb.

    Тема: Мінерально-сировинні ресурси України. Рудні корисні копалини


      1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34

    ТЕМА: Мінерально-сировинні ресурси України.

    Рудні корисні копалини.

    МЕТА:

    • поглибити знання учнів про мінеральні ресурси, їх класифікацію та запаси на території України;

    • сформувати поняття «рудні корисні копалини», показати їх зв'язок з тектонічною та геологічною будовою території;

    • розвивати вміння працювати самостійно, в групах; удосконалювати практичні навички роботи з картою «Корисні копалини», тектонічною та фізичною картами;

    • виховувати бережливе ставлення до багатств своєї держави, продовжувати екологічне виховання учнів.

    ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

    Після уроку учні зможуть:



    • пояснювати зміст поняття рудних корисних копалин, встановлювати і пояснювати зв'язок розташування рудних корисних копалин з тектонічною та геологічною будовою території;

    • удосконалити вміння складати схеми, працювати в групах та самостійно, вдосконалити навички роботи з картами атласу;

    • поглибити знання про вплив видобутку корисних копалин на стан екологічної ситуації в Україні.

    ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу з використанням елементів проектної діяльності.

    ОБЛАДНАННЯ:

    • В.Ю. Пестушко. «Фізична географія України». Підручник для 8 класу.-К.:Генеза,2008;

    • «Фізична географія України». Атлас.8 кл.-К.: ДНВП «Картографія», 2006 р.;

    • презентація до уроку ;

    • настінна фізична карта світу;

    • карта корисних копалин України;

    • тектонічна та фізична карти України.

    ХІД УРОКУ

    І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ ДО УРОКУ.

    Вчитель:


    • Доброго дня. Сідайте. Візьміться за руки, посміхніться один одному і подумки побажайте успіхів на уроці.

    Епіграфом до нашого уроку є слова радянського лірика та прозаїка, учасника Великої Вітчизняної війни Миколи Рилєнкова:

    «Всіх таємниць від нас природа не ховає, але навчає бути уважнішим до них».

    Вчитель:


    • Протягом уроку будьте уважними до виступів своїх однокласників,активно працюйте та спостерігайте за роботою друзів. Наприкінці уроку підведемо підсумки нашої спільної роботи.

    ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

    Фронтальна бесіда:



    • Яку тему ми почали вивчати на попередньому уроці?

    • Дайте визначення мінерально-сировинних ресурсів.

    • Дайте визначення корисних копалин.

    • Назвіть групи корисних копалин за походженням.

    • Назвіть види корисних копалин за ознакою використання.

    III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

    (На слайді презентації – зображення речей, вироблених із різних видів металів)

    Вчитель:


    • Всі ці речі знайомі вам з дитинства. А чи знаєте ви із чого і як вони виробляються ?

    • Коли люди почали видобувати рудні корисні копалини і виплавляти метали?

    Виступ учня.

    Ранні археологічні свідчення про гірничі розробки відносяться до раннього кам’яного віку. Мідь видобувалась вже біля 5000 років до н.е. Мідь, золото і гравій видобувались за 3000років до н.е. в Єгипті. Залізна руда видобувалась у 8 сторіччі до н.е. в Альпах. Вважають, що першим металом, який люди навчилися виплавляти на території України, була мідь. Носії трипільської культури вміли виготовляти знаряддя праці з міді ще вIV-IIIтис. до н.е.(слайд презентації)

    А в I тис. до н. е. на території України племена кіммерійців вперше почали обробляти залізо. Важливу роль металургія відігравала в господарстві Київської Русі та інших державних утворень на території України.

    Свідченням того, що в сиву давнину на території України плавили руду, є назви сіл Рудня, Рудня-Мигальська, Рудня-Димерська.



    ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ.

    Вчитель:


    • Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати ті скарби, на які багаті надра нашої України. Протягом уроку ми ознайомимось з особливостями рудних корисних копалин, їх походженням, поширенням, заляганням на території нашої держави. Я пропоную вам замислитись над питанням впливу видобутку рудних корисних копалин на екологічний стан навколишнього середовища?

    • Запишіть в зошитах тему уроку – «Рудні корисні копалини України».

    V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

    1. Поняття рудних корисних копалин.

    Вчитель:


    • Запишіть визначення в зошит:

    Рудні корисні копалини – гірські породи магматичного і метаморфічного походження з яких при існуючих технологіях можливо виплавляти метали.

    - Які гірські породи відносяться до магматичних? ( Ті, які утворилися внаслідок застигання магми на поверхні землі або в глибині.)

    - Розкрийте поняття «метаморфічні гірські породи»(Гірські породи, які утворилися на великих глибинах під дією високого тиску та температури).

    2. Робота з атласом (карта корисних копалин України, атлас, стор.16).

    Вивчення легенди карти. Види рудних корисних копалин.

    Бесіда:


    • В яких регіонах України сконцентровані поклади рудних корисних копалин? (В Дніпропетровській, Кіровоградській, Запорізькій , Донецькій, Закарпатській обл.)

    • Ви знаєте, що різноманітність мінеральних ресурсів України зумовлено тектонічною будовою і тривалою історією геологічного розвитку її території. Давайте порівняємо карту корисних копалин та тектонічну карту України. Який зв'язок існує між басейнами рудних корисних копалин та тектонічними структурами України?

    (Основними районами зосередження рудних корисних копалин є Український щит,Закарпатський прогин, Донецька складчаста споруда).

    3.Руди чорних металів.

    Вчитель:


    • Унадрах України залягають мінерали і породи, що містять різні метали: від алюмінію і заліза, найбільш поширених у земній корі,до рідкісних елементів, що трапляються лише зрідка або розсіяні у невеликій кількості як домішки до інших мінералів. Запаси деяких руд не мають промислового значення. А за запасами залізної, титанової,марганцевої та уранової руд Україна посідає перше місце серед країн Європи. Родовища руд, як ми з вами визначили, здебільшого пов’язані з породами Українського Щита, а також давньої Донецької та молодої Карпатської складчастих областей.

    Загальні запаси залізних руд становлять близько 30 млрд. т, за їх запасами Україна займає четверте місце в світі, в Україні видобувається близько9 % світового обсягу залізних руд.Дуже важливо: на нашій рідній Дніпропетровщині видобувається 80% залізних руд України.

    Основним мінералом, який містить залізну руду є магнетит або магнітний залізняк.

    Іншим мінералом, який містить залізну руду є гематит або червоний залізняк.

    За вмістом заліза виділяються багаті – близько 58% чистої речовини,

    середні – 20% - 50%, бідні – до 20 % руди.

    Із розвіданих запасів родовищ залізних руд розробляються не всі: (презентація-слайд)

    56% - родовища, що розробляються або підготовлені до освоєння;

    36% - родовища, що розвідуються або зарезервовані;

    8% - родовища,які не призначені для освоєння в найближчі роки.

    В основному, запаси залізної руди сконцентровані в декількох районах України: ( слайд презентації)

    68% - Кривбас,

    14,72 % -Кременчузький басейн,

    5,52% - Керченський басейн;

    9,2% - Білозерський басейн;

    4. Характеристика рудних басейнів України.

    Вчитель:


    • Розглянемо особливості основних рудних басейнів. (Виступи груп учнів, які заздалегідь одержали завдання підготувати інформацію про рудні корисні копалини).

    5.Робота в зошитах. Завдання класу.

    Вчитель:


    • Під час виступу груп учнів всі останні заповнюють частину схеми «Рудні корисні копалини України»– руди чорних металів.

    Рудні корисні копалини

    Руди чорних металів Руди кольорових металів

    Виступи учнів:



    Криворізький басейн залізних руд(слайди презентації).

    Криворізький залізорудний басейн – найбільший в Україні басейн з покладами багатих залізних руд, головний гірничо-видобувний центр країн. Понад 2/3 запасів залізної руди містить цей басейн. Ці поклади були відомі ще за часів скіфів ( VI - II ст.. до нашої ери ).Надрами України серйозно цікавився російський вчений-натураліст, геохімік, поет, М.В.Ломоносов. Для вивчення природних багатств Російська академія наук спорядила кілька експедицій. Перша у науковій літературі згадка про поклади криворізьких залізних руд та детальний опис Криворізького басейну належить академіку Санк-Петербурзької Академії наук В.Ф. Зуєву. Промислове освоєння залізних руд басейну почалося у другій половині XIX ст. Початок використання залізних руд пов'язано з ім'ям  Олександра Миколайовича Поля (1832 – 1890), що організував в 1873 р. «Товариство криворізьких залізних руд». Першим місцем видобутку руди було урочище Дубова балка, що належало Полю.

    Криворізький басейн охоплює низку родовищ, що тягнуться смугою завдовжки понад 100 км через Дніпропетровську, Кіровоградську та миколаївську області промислові запаси близько 16 млрд. т. Найбільше значення мають для господарства мають багаті і високоякісні руди – червоні залізняки (гематити), які майже не містять шкідливих домішок, їх видобувають шахтним способом. Бідні руди, ( залізисті кварцити), що мають менший вміст заліза ( від 20%), розробляють відкритим способом (у кар’єрах). Гірничі розробки досягають глибини понад 1000м. На території Криворізького басейну працює найглибша в Європі шахта «Батьківщина» – 1300 м.

    Особливе місце займає комплекс унікальних геологічних об’єктів,на схилі долини р. Інгульця, де виходять на поверхню багаті руди – Орлине гніздо. Абсолютна висота 50 м, площа – 62 га. Природоохоронний статус – геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення.

    Кабінет міністрів України затвердив концепцію державної програми дослідження стану Криворізького залізорудного басейну. Про це повідомив віце-прем’єр – міністр України Олександр Вілкул. Програмою передбачено проведення комплексу науково-дослідних і інженерних робіт. Зокрема, виявлення підземних порожнин,карстових утворень, підземних водних потоків і зон підтоплення за допомогою космо- і аерозйомки. Буде проведена низка досліджень природних і техногенних факторів. У 2011 р. була розроблена довгострокова регіональна програма з вирішення екологічних питань Кривбасу та поліпшення стану навколишнього природного середовища на 2011 – 2022 рр. загальним бюджетом 11 млрд. грн.

    Кременчуцький басейн залізних руд(слайди презентації).

    Один з найбільших залізорудних басейнів України. Розташований на лівобережжі України,в межах Полтавської області. Площа 150 квадратних кілометрів. Промислові запаси залізних руд становлять майже 4,5 млрд. т. У структурному відношенні Кременчуцький басейн пов'язаний з північно-східним схилом Українського щита і є продовженням Криворізького залізорудного басейну.Поклади залізних руд пов’язані з докембрійськими метаморфічними породами. Добувають залізну руду з 1970 року. Розробляють відкритим способом Горішньо - Плавнинське і Лаврикійське родовища. Залізні руди Кременчуцького басейну збагачуються і переробляються на Дніпровському гірничо-збагачувальному комбінаті.

    Білозерський залізорудний басейн. (слайди презентації)

    Поклади багатих залізних руд у Запорізькій області, за 75 км на південний захід від Запоріжжя. Складається з Північно - Білозерського, Південно - Білозерського та Переверзівського родовищ. Простягається майже в мерідіанальному напрямі смугою завширшки близько 20 км і завдовжки 65 км від Малої Білозерки до села Веселого. Площа близько 1300квадратних кілометрів. Розвідані запаси багатих руд з середнім вмістом заліза 61% становлять 0,7 млрд. т . Працює басейн з 1955 року.

    Керченський басейн залізних руд(слайди презентації).

    Розташований на Керченському півострові АР Крим. Промислові запаси руд 1,8 млрд. т.

    Потужність рудних пластів переважно 0,5 – 2 м до 25 – 40 м . Руди представлені бурими залізняками. Вони приурочені до осадового чохла молодої Скіфської платформи, розробляються кар’єрним способом.

    Лімоніт, або бурий залізняк має осадове походження, пов'яне з діяльністю залізобактерій на дні давнього моря. Це бідні руди зі вмістом металу (20-22%), характерні значні домішки марганцю та ванадію, також забруднені значним вмістом фосфору та миш’яку. Добувати руду в межах басейну почали наприкінці 19 ст. Зараз не експлуатується.

    Марганцеві руди України.(слайди презентації).

    Кінець 19 ст. був для нашого району доленосним. У 1878 році чоловіки приміської зони сьогоднішнього м.Марганець , городи яких знаходилися на горі й потребували регулярного поливу, найняли копача.Це був Іван Корнійович Бабенко. За кілька метрів від поверхні він запримітив дивний блиск та колір пластів і «сьомим» чуттям збагнув: «Порода ця незвичайна…». «Марганцева руда зустрічається на значній території вздовж правого берега річки Дніпро по обидва боки міста Нікополя», – подібний висновок зробила група геологів на чолі з Михальським та Соколовим. Саме вони розпочали пошуки руди в 1883-1889 роках. Розвіданий район отримав назву Нікопольського марганцевого басейну. Освоєння родовищ марганцю в Україні розпочалося у 1886 р.

    Марганцеві руди використовується при виплавці сталі як добавка для надання їй певних властивостей. Утворення цих руд пов’язують з давнім морським басейном, що вкривав південь Українського щита.

    Загальні запаси марганцевих руд України складають 3,5 млрд т , з них 2,5 млрд. т – промислові. За їх запасами Україна посідає 2 місце в світі, після ПАР. Щорічний видобуток марганцевих руд – 16-17 млн. т. Розподіл запасів марганцевої руди за типами родовищ ви бачите на схемі(слайд презентації).

    Найбільшим в Україні та одним із найбільших у світі за покладами марганцевих руд є Нікопольський марганцевий басейн. Глибина залягання руди – 15 – 140 м , потужність шарів – 1,5 – 5 м.

    Він розташований на південному схилі Українського щита і простягається смугою 25 км завширшки на схід від р. Інгулець. Загальна площа басейну 5 тис квадратних кілометрів. Цей басейн об’єднує Нікопольське та Інгулецьке(Дніпропетровська обл.) і Великотокмацьке (Запорізька обл.) родовища.

    До 1952 р. переважав шахтний добуток, нині 2/3 видобутку – у кар’єрах.

    6. Проміжний підсумок .

    Перевірка складання учнями першої частини схеми «Рудні корисні копалини» – руди чорних металів.

    7. Руди кольорових металів.

    Виступи груп учнів, що підготували інформацію. Завдання учням класу – продовжити складання схеми «Рудні корисні копалини» – руди кольорових металів.

    Ртутні руди (слайди презентації).

    Ртуть відома людству з давнини. ЇЇ вміли отримувати ще в V ст. до н.е. у Межиріччі. До народження сучасної хімії ртуть вважали складовою частиною всіх металів, гадаючи, що її можна перетворити в золото. Лише в ХХ ст. фізики з’ясували, що під час ядерної реакції атоми ртуті дійсно перетворюються на атоми золота. Проте такий спосіб отримання золота надто дорогий.

    Відкриття родовища ртутних руд. У 1879 році донбаський інженер Міненков Аркадій Васильович зовсім випадково відкрив ртутні руди неподалік залізничної станції Микитівка. Очікуючи поїзд на Харків і прогулюючись, звернув увагу на кам’яні паркани вздовж вулиці, складені брилами пісковику з характерними червоними вкрапленнями. А потім виявив давні шахти глибиною 12-20 метрів, просто «набиті кіновар’ю , ртутною рудою». Микитівське родовище пов’язане з Донецькою складчастою спорудою . Видобуток ртутних руд ведеться з 1886 року.

    За запасами ртутних руд Україна займає 2 місце в світі. У Закарпатському прогині відоме Вишківське родовище ( Закарпатська область).

    Нині ртуть застосовують у медицині, в електрохімічній та гірничій промисловості, у приладобудуванні та металургії тощо.

    Уранові руди (слайди презентації).

    Особливе місце серед рудних корисних копалин посідають уранові руди. Це важливі паливно – енергетичні ресурси . В Україні експлуатуються три уранових родовища, проте розвідано значно більше. Здебільшого вони зосереджені у Кіровоградській області, серед них – Новокостянтинівське, яке за запасами сировини належить до найбільших у світі та Кіровоградське. Сумарні запаси уранових руд, за якими Україна входить у першу десятку країн світу, можуть забезпечити потреби діючих вітчизняних електростанцій упродовж 100 років.

    Титанові руди (слайди презентації).

    Титан є сьогодні одним із найважливіших конструкційних елементів у техніці; порошковий титан використовується в багатьох галузях промисловості: хімічна, паперова, харчова, парфумерна та ін.. Цей хімічний елемент був відкритий двічі.Вперше його виділив з мінералу менаканіту англійський вчений В.Грегор у 1791 р. і назвав,відповідно, «менакін». Німецький хімік М. Клапрот зробив це у 1795 р. і присвоїв йому ім’я «титан». У грецькій міфології титани – це сини богині Землі Гери, які уособлюють природну стихію. За іншою версією, назва походить від імені скандинавської крилатої богині Титанії, чим підкреслена легкість цього металу порівняно з іншими елементами.

    Відомо понад 100 мінералів титану. Він займає 10 місце за поширенням у природі.

    На Україні відомо 40 родовищ титану, з яких 12 детально розвідані. Найбільші поклади пов’язані з Українським шитом : Іршанське родовище на Житомирщині та Самотканське родовище – басейн р. Самоткань на Дніпропетровщині. Розробка цих родовищ ведеться з 1954 р – 1956рр.За прогнозами. запасів титану вистачить на 500 років.

    Використання титану є показником технічного рівня будь – якої помислово розвинутої держави та навіть символом її могутності.

    Золото (слайди презентації).

    Вчитель:

    • Під час археологічних розкопок на околиці міста Орджонікідзе відомий археолог Борис Миколайович Мозолевський знайшов рідкісну прикрасу, яка стала всесвітньо відомою. Вона складається з 3 ярусів. На першому(нижньому) – фантастичні тварини, на другому – рослинний орнамент, на третьому – сценки із життя людей тих часів. Що це за прикраса? З якого матеріалу виготовлена? (Відповідь: золота скіфська пектораль)

    Виступ учнів: « Якщо найзначнішою геологічною знахідкою19 ст. був Клондайк, то українське золото слід вважати найзначнішою знахідкою ХХ ст.». Так писала одна із західних газет 1966 р. Поводом послужило повідомлення про сенсаційну знахідку українських геологів на невеличкій річці Мокра Сура в Придніпров’ї.

    Які ж сучасні адреси золота в Україні? Їх багато. Це Карпати, Придніпров’я, Донбас, Крим. Цікаво, в деяких географічних назвах відбито наявність у цій місцевості золота.Так, на Закарпатті – річище Золотий Потік, гора Золотуха.

    Ще 400 років тому турки добували золото на Закарпатті.Це родовище дістало назву Мужіївське. Це золото вулканічного походження,в тонкорозсіяному стані.Українські вчені знайшли вихід: новий спосіб збагачення золота шляхом вирощування спеціальних бактерій, які збирають на свої мембрани дорогоцінний пісок.

    На Дніпропетровщині золото залягає у вигляді крупинок в тілі Українського кристалічного щита.

    Біля Запоріжжя золото є найдревнішим у світі. Йому вже понад три мільярди років.

    Сліди давніх гірських розробок знайдено і на Донбасі, який вважають перспективним золотоносним регіоном країни. З 2011 року ведеться видобуток золотої руди у районі селища Бобриково Луганської області.

    Алюмінієві руди.

    За давньою легендою, що була описана у трактаті «Природна історія» Гая Плінія Старшого, одного разу до імператора Риму Тіберію підійшов незнайомий майстер і зробив йому подарунок у вигляді чаші із сріблястого та дуже легкого металу. Коли Тіберій запитав у нього, із чого він її зробив, той відповів, що з глини. Імператор наказав вбити безвинного ремісника і зруйнувати його майстерню, щоб його винахід не обезцінював метали римської казни. На жаль, він на той час не зміг оцінити усі перспективи відкриття цього металу.

    Алюміній посідає 2 місце за масштабом застосування після заліза та його сплавів. Запаси на території України невеликі та складають близько 70 млн. т, а підтверджені 19 млн. т. Постачають алюмінієві руди Високопільське, Малишевське і Вовчанське родовища.

    Нікелеві руди.

    Ці руди пов’язані із Українським щитом, виявлено в Кіровоградській області – Деренюське, Липовенківське,Капітанівське, що носять загальну назву –Побузький басейн.

    8. Сріблясто – білі метали. (Робота з підручником, с.93).

    Вчитель:

    • Яку спільну назву та чому мають уран, титан, нікель, алюміній ?( Сріблясто – білі метали за своїм кольором).

    • В яких галузях господарства застосовуються ці матеріали?

    (Уран та його сполуки як ядерне паливо на атомних електростанціях; титан – хімічна, аерокосмічна будівельна промисловість; нікель – виробництво легованої сталі; алюміній – дріт фольга, будівельні конструкції, деталі літаків, суднобудування та космічна техніка).

    Поліметалеві руди.

    Поліметалеві руди. (від полі... та метали) — мінеральні утворення, в яких основними цінними компонентами є свинець і цинк, супутніми — мідь, срібло, золото, олово, сурма, вісмут та інші.

    Поліметалеві руди видобувають в Україні на Закарпатті.

    9. Проміжний підсумок. Завершення роботи над схемою «Рудні корисні копалини», робота з фізичною картою(показати райони видобутку корисних копалин).

    Схема рудних корисних копалин.

    Руди чорних металів Руди кольорових металів

    1.Залізні руди: 1. Ртутні руди

    Криворізький басейн 2. Уранові руди

    Кременчуцький басейн 3. Титанові руди

    Білозерський басейн 4. Алюмінієві руди

    Керченський басейн 5. Нікелеві руди

    2. Марганцеві руди: 6. Золото

    Нікопольський басейн 7. Поліметалеві руди

    10. Екологічні проблеми України.

    Вчитель:
    - Як, на ваш погляд, вливає видобуток рудних корисних копалин на екологічний стан навколишнього середовища(відповіді на слайді)?Будівництво свердловин, шахт та кар’єрів пов’язане з відчуженням родючих земель, зміною природних ландшафтів та погіршенням екологічної ситуації. В Україні щороку відводиться близько 5-7 тис. га земель для складування відходів та створення шламонакопичувачів.
    Найістотніші порушення пов’язані з відкритими розробками, Створення
    глибоких (до 800 м) і значних за площею кар’єрів супроводжується зсувами, обвалами й селями. Навколо родовищ облаштовують відвали пустої породи, терикони й шламосховища.

    Вчитель:

    - Що ж потрібно робити, щоб зменшити негативний вплив видобутку корисних копалин?

    (Антропотехногенні навантаження на довкілля, біосферні ресурси та об'єкти не мають перевищувати можливості їх природного відтворення, відновлення та самоочищення;
    - застосовувані технології мають грунтуватися, як правило, на безвідходності виробництва, а також на ефективних методах знешкодження й відновлення до біологічної якості тих використаних (відпрацьованих) природних ресурсів (відходів), що повертаються у навколишнє середовище;
    - всі види господарської діяльності, природокористування й природоперетворення слід здійснювати з обов'язковим урахуванням екологічних чинників, законів, критеріїв, вимог та обмежень і таким чином, щоб вони не завдавали біосфері непоправної шкоди, не підривали її біопродуктивного потенціалу та екологічної рівноваги, не зумовлювали негативних незворотних змін, спроможних перевести біосферу в інший режим функціонування, за умов якого місця для людини може вже не бути.

    Конституція України закріплює положення про те, що зем­ля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресур­си, які перебувають у межах території України, природні ре­сурси її континентального шельфу, виключної (морської) еко­номічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Це право від імені Українського народу здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування (ст. 13).

    Відповідно до Конституції України визначення екологічної політики здійснює Верховна Рада України, яка затверджує загальнодержавні програми охорони довкілля, встановлює заса­ди використання природних ресурсів.

    VІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.

    1. «Асоціації». Встановити відповідність між басейнами і родовищами рудних корисних копалин та їх видами,місця видобутку показати на фізичній карті України.

    Нікопольський басейн Ртуть

    Кривбас Нікель

    Побужжя Титан

    Іршанське родовище Залізна руда

    Микитіське родовище Марганцева руда.

    2. «Злови помилку».

    Знайти і виправити помилку у твердженнях, якщо вона там є.

    Відповідати, піднімаючи картки . Якщо згодні з твердженням - піднімаємо зелену, якщо не згодні – червону. Показати на фізичній карті України відповідні родовища.

    • На території Мужіївському родовищі видобувають залізну руду.(золото)

    • Ртутні руди видобувають у Микитівському родовищі.

    • Родовища титанових руд пов’язані із Західно – Європейською платформою.(Українським кристалічним щитом).

    • У Керченському басейні залізні руди мають осадове походження.

    • Ртуть застосовується у медицині.

    • Іршанське родовище – найбільше родовище золота в Україні.(титану)

    VIІ. ПІДСУМОК УРОКУ.

    1. Оцінювання учнів

    2. Бесіда-рефлексія.

    Вчитель:

    • Продовжити рефлексивне коло:

    • Сьогодні я дізнався……

    • Було цікаво…….

    • Було складно…..

    • Тепер я можу……

    • Мене здивувало….

    • Мені захотілося…..

    1. Психологічна хвилинка.

    Вчитель:

    • Шановні учні! Давайте покажемо картки різних кольорів, що відображають ваш настрій наприкінці уроку.

    Червоний –задоволений своєю роботою,відмінний настрій.

    Зелений – настрій покращився,хочеться працювати.

    Синій – настрій задовільний, нудно.

    VІII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

    Опрацювати параграф 18.Нанести на контурну карту родовища та басейни рудних корисних копалин. Творче завдання за бажанням учнів (підручник, стор.93).

    • Дякую за спільну роботу. До побачення.

    Література

    • В.Ю. Пестушко. «Фізична географія України». Підручник для 8 класу.-К.: Генеза, 2008;

    • Пасенко Л., Географія. Довідник.—Київ, «Казка», 2010.

    • П.О.Масляк, П.Г.Шишенко., Хрестоматія з географії, - К., «Генеза», 1994.

    • Хрестоматія з географії Дніпропетровщини: Навч. Посібник для 5-11 кл. – Дніпропетровськ: ВАТ «Дніпрокнига», 2006. – 358, іл..

    • В.И.Соболевский. Замечательные минералы. Книга для учащихся. – М.,»Просвещение», 1983.

    • О.Г.Стадник. Нетрадиційні форми уроків географії. – Харків. «Основа», 2004.

    • Усі географічні назви ( за шкільною програмою). – Харків, ПП «Торсінг плюс». 2008.



    ДОДАТКИ ДО УРОКУ.





      1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34

    Коьрта
    Контакты

        Главная страница


    Тема: Мінерально-сировинні ресурси України. Рудні корисні копалини