• ІІ. Мовленнєва розминка
  • ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності.
  • І V . Повідомлення теми і мети уроку.
  • Тюхтій
  • Знайти синоніми до слова торохтій.
  • V І. Підсумок уроку.
  • V ІІ. Оцінювання. V ІІІ. Домашнє завдання.

  • Скачать 87.81 Kb.


    Дата19.11.2018
    Размер87.81 Kb.
    ТипУрок

    Скачать 87.81 Kb.

    Тема. Незграба І балакун обоє рябоє. В. Коломієць "Тюхтій І Торохтій". Художні образи тюхтія, торохтія, жар-птиці. Використання фразеологізмів та іронії у творі



    Урок літературного читання
    Тема. Незграба і балакун — обоє рябоє. В. Коломієць “Тюхтій і Торохтій”. Художні образи тюхтія, торохтія, жар-птиці. Використання фразеологізмів та іронії у творі

    Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Володимира Коломійця, віршем «Тюхтій і Торохтій»; удосконалювати навички правильного, свідомого, виразного читання, розвивати вміння аналізувати текст, образне сприймання навколишнього світу, словниковий запас, зв’язне мовлення; виховувати пізнавальну активність, уміння стримувати себе, володіти своїми емоціями, ознайомити учнів з правилами поводження.

    Очікувані результати: діти вміють аналізувати віршований твір, розрізняти художні засоби.

    Обладнання: підручник, роздавальний матеріал ( картки для виконання партитури вірша), картки-блискавки, електронна презентація.
    Хід уроку
    І. Організація класу до уроку
    1. Психологічна настанова.

    Учитися прийшла пора,

    Сідайте тихо, дітвора!

    Любі мої діти,

    Домовляймось - не шуміти,

    Руку гарно піднімати,

    На уроці не дрімати,

    А знання мерщій хапати.

    Всі готові до уроку?

    Тож, гаразд, часу не гаймо

    І урок наш починаймо.

    ІІ. Мовленнєва розминка


    1. Робота над скоромовкою.

    • Послухайте скоромовку.

    Вчитель повільно, ритмічно промовляє скоромовку.

    Голосна очеретянка

    Оселилась якось ранком

    У рясних очеретах.


    Усвідомлення змістової сторони з використанням наочного матеріалу.
    Очеретянка – перелітний птах, комахоїдний. Найчастіше гніздиться в очереті на болотах або ставках. Голос очеретянки - різка трель.

    Очерет – трав’яниста багаторічна рослина. Росте по берегах болот, річок, ставків. Використовують очерет, як покрівельний матеріал (дахи, встелюють підлогу, плетуть перегородки в приміщеннях; молоді рослини використовують як корм для худоби. Слиз, шо виділяється зі стебла, використовують при укусах комах. Густі зарості очерету виконують роль біофільтра – очищують воду.


    Повторне промовляння скоромовки вчителем з посиленою (яскравішою) артикуляцією.
    Виявлення учнями повторювального звука і хорове ритмічне промовляння скоромовки. (виразно, напівголосно, у помірному темпі)
    Індивідуальне промовляння учнями відповідно до поставленого завдання.


    1. Гра «Допиши віршик»

    (і прочитай дотримуючись відповідної інтонації)
    Ходить лісом їжачок,

    В нього шубка з … (колючок). Ніжно


    Вночі їй завжди півник сниться.

    Вона не курка, а … (лисиця). Замріяно


    У неділю на Хрещатик

    Квочка вивела … (курчаток). Строго


    Свиня навчає діточок:

    -Вмивайте вранці … (п’ятачок) З любов’ю


    Ну й дивина!

    Не знає Таня й досі,

    Яка пора іде за літом? … (осінь) З подивом


    1. Гра «Межа»

    Читаючи, встановлюйте межі слів у реченні. Робіть відповідні паузи.
    Непомітнопідійшовранок

    Уселісталошумно



    Забрехалисобакизаревіликоровитателята

    Великийпівеньстрибнувнавербовийперелазіголоснозакукурікав

    Почувсялюдськийгомін

    Викотилосяз-залісукраснепишнесонце

    Зачервоніливерхівкивисокихстрункихберізок


    Знайдіть у відновленому тексті епітети, метафори.

    Епітет – це слово чи словосполучення, що дає яскраве образне уявлення про предмет або явище.

    Метафора – слово або вислів, що вживається у переносному значенні.
    ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності.


    1. Гра «Відкритий мікрофон»

    • З яким віршем ми познайомилися на минулому уроці?

    • Про кого в ньому розповідається?

    • Чому вірш так названо?

    • Як потрібно поводити себе з близькими людьми – мамою, татом, бабусею, дідусем?

    • Хто автор цього чудового вірша?

    • Що ви можете про нього розповісти?

    (картки – помічники: вчителі, пісні, казки, прислів’я, вірш, третій клас, ведмідь, «Зозулині черевички», мови, переклад)

    1. Ви приготували розповіді про своїх бабусь, намалювали їх портрети. Ось яка вийшла збірка. Ми обов’язково вислухаємо всіх бажаючих протягом тижня, оцінимо. А зараз я хочу послухати розповідь про бабусю, що склав… (склала…)


    ІV. Повідомлення теми і мети уроку.


    1. – Сьогодні ми продовжуємо ознайомлюватися з творами В. Коломійця і прочитаємо вірш «Тюхтій і Торохтій».


    V. Сприймання і усвідомлення навчального матеріалу.


    1. Гра «Передбачення»

    • Кого називають тюхтієм? А торохтієм?




    1. Установіть відповідність.

    Тюхтій базіка, балакун

    Торохтій незграба, неотеса



    Тюхтій – слово, що використовується для позначення неповороткої, незграбної (неуклюжего) та не дуже розумної людини.

    Торохтій - той, хто багато, безперестанку й швидко говорить; базіка, балакун.

    Звичайно, ці слова звучать як образа.




    1. Знайти синоніми до слова торохтій.

    Торочив базіка всім:

    -Я збудую новий дім!

    Торохтій допомагав –

    Язиком дошки «тесав».

    Теревенів пустомеля:

    Скоро будуть стіни й стеля!

    Говорун клав на словах

    З бляхи цинкової дах.

    І патякало патякав:

    -Полакую я все лаком!

    Балакуха щебетала,

    Нахвалялась, обіцяла

    Для гостей спекти в печі

    Пиріжки і калачі.

    В дім без вікон і дверей

    Талалай скликав гостей.

    На гостину всі прийшли,

    Проте дому не знайшли,

    Ні дверей, ані стіни…

    Он які балакуни!



    • Саме про таких людей розповідається у вірші.




    1. Робота з підручником.

    Опрацювання вірша В Коломійця «Тюхтій і Торохтій»



    а) Читання вірша вчителем.

    -Про кого розповідається у вірші?

    -На що схожий цей вірш?

    б) Словникова робота.

    Читання слів на картках – блискавках:

    Тюхтій, Торохтій, язик, веретено, ґудзик, зорила, світло, жахтіти


    • Прочитайте стовпчики слів.

    звався соловіє

    натріщав догодить

    торохтить вхопивши

    проспавши з’являється

    трапляється набалакатись

    товаришували вибалакається

    лишень
    Фізкультхвилинка
    в) Знайди пари.

    Язик на веретені ходить дрімати

    Куняти про надто балакучу людину

    Натріщати зо три копи однакові

    (копа – давня одиниця лічби=60) слухати із цікавістю, захопленням

    Аж язик полискує швидко, багато говорити

    Обоє рябоє про того, хто безупинно говорить


    • Як ви гадаєте, чому у вірші згадано Жар-птицю?

    Це справжній чи казковий птах?

    Жар-птиця - у народній творчості – казковий птах сонячного царства зі сліпучо-золотавим, мов жар, пір’ям. Цей птах – символ щастя, мрії. Чарівне перо Жар-птиці завжди приносить удачу.




    1. Робота з підручником.

    1) Читання вірша учнями.

    -Чому Тюхтій і Торохтій упустили жар-птицю – шанс на успіх у житті?


    1. Аналіз змісту прочитаного. Вибіркове читання.

    • Хто товаришував за змістом вірша?

    • За що вони один одному були вдячні?

    • Прочитайте слова, що описують Тюхтія, Торохтія?

    • Яке диво сталося одного разу?

    • Як поводилися товариші? Чи схожі вони? Чим саме?

    • Прочитайте виділені слова, поясніть їх значення.

    • На що хотів звернути нашу увагу автор?

    • Що ви порадили б товаришам?


    Прочитайте прислів’я.

    Під лежачий камінь вода не тече.

    Більше діла, менше слів.


    • Як ви їх розумієте?

    Кому з героїв повчанням можуть бути ці прислів’я.


    1. Гра «Доповни речення».

    Щоб не проґавити своє щастя не будь… (лінивим, байдужим).




    1. Робота з ілюстрацією.

    • Подивіться на ілюстрацію. Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної її частини?

    • Що художник зобразив на цій ілюстрації? (Безтурботне, одноманітне, нецікаве життя двох товаришів).

    • Що намальовано у центрі картини? Удалині?

    • Які фарби обрав художник? Який настрій вони створюють?

    • Опишіть картину. Можна використовувати рядки з вірша.




    1. Підготовка до виразного читання.


    а) Робота над партитурою вірша.

    Вам подобається життя цих товаришів? З якою інтонацією треба читати місця, у яких розповідається про товаришів? (іронічно, зі сміхом, але ми їх осуджуємо).


    Бо що той не каже, то цей вірно слуха,

    соловіє, розвісивши вуха –

    Ну й Тюхтій – тюхтіям всім на подив,

    незворушний за будь-якої погоди.


    А торохтієві ж і догодить такий!

    Дай лишень набалакатись, не перебий.

    Язик йому на веретені ходить,

    Торохтить Солоха, наче бочка з горохом:




    1. Виразне читання вірша учнями (Конкурс на краще читання вірша)


    VІ. Підсумок уроку.
    - Як називається вірш, що ми прочитали на уроці?

    - Про кого в ньому розповідається?

    Які висновки ви зробили для себе?


    • Яке прислів’я запам’ятали?

    • Чи сподобався урок? Чим саме?

    Я дізнався…



    Я навчився…
    VІІ. Оцінювання.

    VІІІ. Домашнє завдання.

     

    Коьрта
    Контакты

        Главная страница


    Тема. Незграба І балакун обоє рябоє. В. Коломієць "Тюхтій І Торохтій". Художні образи тюхтія, торохтія, жар-птиці. Використання фразеологізмів та іронії у творі

    Скачать 87.81 Kb.