• УКРАЇНА ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ ТРЕТЯ ДИСЦИПЛІНАРНА ПАЛАТА УХВАЛА
  • 26 квітня 2017 року Київ № 1004/3дп/15-17
  • Головуючий на засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Члени Третьої Дисциплінарної

  • Скачать 70.06 Kb.


    Дата28.08.2018
    Размер70.06 Kb.

    Скачать 70.06 Kb.

    Україна вища рада правосуддя третя дисциплінарна палата





    УКРАЇНА
    ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ

    ТРЕТЯ ДИСЦИПЛІНАРНА ПАЛАТА
    УХВАЛА



    26 квітня 2017 року

    Київ

    1004/3дп/15-17


    Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко О.І.
    Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Гречківського П.М., Мірошниченка А.М., Овсієнка А.А., Худика М.П., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Олійник А.С. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Аврамича Андрія Станіславовича стосовно судді Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко Оксани Іванівни та доданих до неї матеріалів,
    встановила:
    до Вищої ради юстиції 30 листопада 2016 року надійшла дисциплінарна скарга Аврамича Андрія Станіславовича на дії судді Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко Оксани Іванівни (вх. № А-35/3/7-16).

    Скаржник зазначає, що суддя Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко І.О. не дотримується засад і правил судочинства, правил суддівської етики, принижує авторитет судової влади, у зв’язку з цим просить притягнути її до дисциплінарної відповідальності.

    Згідно з протоколом автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції від 31 листопада 2016 року члена Вищої ради юстиції Олійник А.С. визначено доповідачем у цій справі.

    5 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя».

    12 січня 2017 року Вищою радою юстиції прийнято рішення про реорганізацію Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя, набуття членами Вищої ради юстиції статусу членів Вищої ради правосуддя та здійснення повноважень членів Вищої ради правосуддя.

    Статтею 108 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» та частиною другою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.

    Рішенням Вищої ради правосуддя від 2 лютого 2017 року № 184/0/15-17 у Вищій раді правосуддя утворено три Дисциплінарні палати, визначено кількісний склад кожної Дисциплінарної палати та затверджено їх персональний склад.

    Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Олійник А.С. проведено попередню перевірку дисциплінарної скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у висновку пропозицію.

    Розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Олійник А.С. та додані до нього матеріали, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко О.І. з огляду на таке.

    Зі змісту скарги Аврамича А.С. вбачається, що рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 9 серпня 2016 року (суддя Бондаренко О.І.) відмовлено в задоволенні заяви Аврамича А.С., який діяв в інтересах ОСОБА_1, з викликом заінтересованої особи – представника Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем (справа № 128/2694/16-ц). Відмовляючи в задоволенні заяви, суд виходив із того, що відповідно до вимог законодавства України одним зі способів підтвердження місця постійного проживання є відмітка у паспорті про реєстрацію місця проживання. Заявником не надано доказів про те, що він постійно проживав разом із матір’ю та протягом усього її життя постійно утримував її, піклувався, доглядав за нею та поховав її. На думку скаржника, розглядаючи справу, суддя Бондаренко О.І. належним чином не дослідила надані суду докази та допустила істотні порушення норм чинного законодавства.

    Адвокат ОСОБА_2 звернулась до Вінницького районного суду Вінницької області в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

    Справі було присвоєно реєстраційний номер 128/3342/16-ц та передано на розгляд судді Бондаренко О.І.

    Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 1 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.

    Скаржник також вказує, що при розгляді справи № 128/3342/16-ц адвокат ОСОБА_2 надала суду ті самі докази, які ним були надані при розгляді справи № 128/2694/16-ц. Проте суддя Бондаренко О.І. дійшла висновку, що позов ОСОБА_1, поданий у його інтересах адвокатом ОСОБА_2, підлягає задоволенню, а в заяві ОСОБА_1, поданій в його інтересах Аврамичем А.С., необхідно відмовити.

    Зазначає, що такі дії судді Бондаренко О.І. свідчать про її недоброчесну поведінку, а також можуть свідчити про існування корупційної схеми між суддею та адвокатом ОСОБА_2.

    Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

    Згідно з частиною шостою, пунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя повинен додержуватися присяги. Суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

    У пункті 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів зазначено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв’язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

    Судді повинні за всіх обставин діяти безсторонньо з тим, щоб забезпечити відсутність правомірних підстав у громадян підозрювати якусь упередженість. У цьому відношенні безсторонність повинна бути очевидною як під час виконання суддею судових функцій, так і інших дій. Суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів. Судді, таким чином, повинні виконувати свої обов’язки, уникаючи фаворитизму та проявів упередженості. Вони не повинні приймати рішення, беручи до уваги щось, що виходить за рамки застосування юридичних норм (пункти 21–23 висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності).

    Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, проявів неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

    На думку Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, обставини, зазначені у дисциплінарній скарзі Аврамича А.С., можуть свідчити про вчинення суддею Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко О.І. дисциплінарного проступку і бути підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

    Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено передбачених частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи.

    Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 12.12 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

    ухвалила:

    відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко Оксани Іванівни.



    Ухвала оскарженню не підлягає.


    Головуючий на засіданні

    Третьої Дисциплінарної

    палати Вищої ради правосуддя
    Члени Третьої Дисциплінарної

    палати Вищої ради правосуддя


    І.Ю. Мамонтова

    П.М. Гречківський

    А.М. Мірошниченко
    А.А. Овсієнко
    М.П. Худик













    Коьрта
    Контакты

        Главная страница


    Україна вища рада правосуддя третя дисциплінарна палата

    Скачать 70.06 Kb.