• Вчитель
  • «Тополя » Вчитель
  • « Горобина» Вчитель
  • –« Верба » (звучить пісня Верба
  • ..."
  • "Я знаю"
  • Конкурс « Відгадай загадку»

  • Скачать 115.43 Kb.


    Дата18.02.2018
    Размер115.43 Kb.

    Скачать 115.43 Kb.

    Виховна година"Збережемо красу рідної Землі" екскурсія до парку



    Виховна година"Збережемо красу рідної Землі"

    екскурсія до парку

    Цілі: вчити учнів піклуватися про рослинний світ; роз­вивати небайдуже, дбайливе ставлення до матінки природи; виховувати любов до рідної природи, почуття прекрасного у душах учнів через сприйняття довколишньої природи, поезії про неї , світ правди та вигадки про окрасу нашого життя.

    Обладнання: касета з піснями про природу, магнітофон, м’яч .

    Хід екскурсії


    Вчитель

    Все, що буде, було і що є на землі,

    І сто тисяч разів уже бачене й чуте,

    Сірі вузлики ранку — твої солов'ї —

    Все це тільки одне нерозгадане чудо.

    Знаю склад біосфери, структуру кислот:

    Все, що є у природі, сприймаю як даність.

    Я — людина XXI віку і от

    Зачудована, бачу — мине первозданність.
    Людина — частинка природи, а не її господар, тому, перебуваючи в природі, слід потурбуватися про те, щоб не завдати їй шкоди. (бесіда з учнями)

    Давайте пригадаємо правила поведінки в природі:

    1. Забороняється ламати дерева, кущі, витоптувати рослини.

    2. Забороняється з екскурсій приносити букети квітів.

    3. Забороняється розкладати багаття без дозволу керівника.

    4. Природа потребує тиші, тому під час перебування на екскурсії не слід кричати, вмикати голосну музику.

    5. Ви приходите у природу гостем, тому не залишайте після себе паке­тів, фантиків, пляшок. Все це сміття не розкладеться і за сто років.

    6. Якщо побачите гніздо птаха, швидко залишіть це місце, птахи — дуже полохливі й можуть сюди ніколи не повернутися.

    (Знайомство з правилами техніки безпеки під час проведення екс­курсії.)
    Де б ми не були: в парку, саду чи в лісі, всюди вбирає наш погляд барвисту природу. Звичайно, нею можна замилуватися, вона чарує зір. Але зараз у нас інша мета: ми послухаємо її звуки. Зупиніться, замріть, заплющте очі, зосередьтеся. Що ви чуєте? (бесіда з учнями)
    Вчитель: Пропоную вам відгадати назву першої зупинки

    Загадка

    Стоять стовпи білі,


    На них шапки зелені.

    На галявинках дівчиська


    В білих льолях. На плечах хусточки зелені,
    У вухах сережки посріблені. Улітку дівиця, узимку молодиця,
    Настане весна, потече сльоза.

    Учені: Береза

    Вчитель Вірно наша перша зупинка « Береза» Старі берези високі. Стовбури в них унизу темною, покритою товстою грубою, зморшкуватою корою, а вгорі більше світлі, сріблисто-білі. Зелені галузі струменіють по вітрі немов дівочі коси. Ледь повіє теплом, як берези огортаються легенею, прозорою смарагдово-зеленою хмариною. Це згорнуті бруньки починають розвертатися в пахучі глянсові березові листики. Берези дуже люблять сонячне світло, простір, не боїться ні тріскучих морозів, ні рвучких вітрів, ні весняних заморозків. Береза росте дуже швидко і може жити дуже довго -150 або 180 років.

    Навесні на кінчиках березових галузей з'являються довгі сережки. На одних деревах сережки жовті, а на інші - зеленуваті. Вітер підхоплює золотавий пилок з жовтих сережок і переносить її на зелені. Там з'являються й до кінця літа дозрівають крилаті насіння беріз. Спілі насіння падають на землю. Але не всі відразу, а поступово. Береза розсіює їх аж до наступної весни. І якщо потраплять насіння на гарний ґрунт, зігрітий сонячним світлом, то з них виростуть юні берізки.

    Люди завжди любили білоствольную красуню-березу. Її називали деревом щастя. Уважали символом дівочої ніжності й краси. На «Тріїцю» гнучкими пахучими гілками беріз прикрашали будинку й храми, дівчини плели з них зелені вінки. Народ давно примітив, що якщо береза одягнеться листям раніше вільхи, то літо буде посушливим і печенею, а якщо пізніше, те холодним і дощовим. Чимало віршів, пісень і загадок складено про дерева.

    Учень

    Це ж чиї цікаві очки 
    Поглядають, сонця ждуть? 
    — То не очки, то листочки, 
    То берізки так ростуть. 
    І малі ж вони вдалися: 
    Ще у них немає віт... 
    Мов з колиски підвелися, 
    Задивилися на світ. 
    Та малим зростати треба, 
    Бо на те в них сили є... 
    Налилось дощами небо: 
    Осінь голос подає. 
    І деревця посмутніли. 
    Осьде вперше у житті 
    В них листочки пожовтіли, 
    Стали зовсім золоті... 
    А мине мороз надворі — 
    Оживуть берізки всі, 
    Стануть гарні, білокорі, 
    Наче вимиті в росі. 
    Підійде лісник надвечір, 
    Доторкнеться до гілок. 
    — Гляньте! — скаже.— Із малечі 
    Отакий підріс гайок!

    Надія Красоткіна

    Вчитель: За старих часів у селах темними довгими вечорами при світлі березової скіпи жінки займалися рукоділлям: пряли, ткали, шили й вишивали. Розбиті речі селяни зв'язували гнучким і міцним берестом. З березових бруньок і бересту готовили ліки, а березовими віничками парилися в лазнях - хворість виганяли. Некопаний колодязь - це солодкий і цілющий березовий сік, яким навесні дерево пригощає й людей, і лісових мешканців.

    Наступна зупинка «Тополя »



    Вчитель : Високі стрункі тополі із зеленувато-сірими гладкими стовбурами й густою зеленою кроною прикрашають площі й вулиці, сквери й парки наших міст.

    Тополі частіше інших дерев саджають у містах, тому що вони прекрасно очищають повітря від пилу й кіптяви й виділяють в атмосферу кисню більше, ніж інші дерева. Одна тополя виробляє його стільки, скільки три липи, чотири сосни, сім ялин.

    Але й це ще не всі! Тополі невибагливі й дуже швидко ростуть. Якщо навесні посадити в землю черешок довжиною 30 сантиметрів, то вже до осені виросте метрове дерево. Навесні на тополях набухають великі бруньки. Коли клейка оболонка падає з них на землю, розкриваються пахучі блискучі листочки.

    Учень

    Из леса юный тополь


    Мой отец принёс.
    На горке выбрал место,
    Чтоб тополь к солнцу рос.

    Отрыли лунку вместе с ним


    И всыпали навоз,
    Чтоб к солнцу веточки свои
    Наш тополёк донёс.

    А он болел, как человек.


    Мучительно, всерьёз.
    В степи, наверное, расти
    Он не хотел до слёз.

    Ему водички я несла,


    Из лейки сделав дождь.
    А он не рос. Сухим стоял.
    Жары не перенёс.

    Его просила я моля:


    – Расти, мой тополёк.
    Руками гладила его
    Увядший стебелёк.

    И он послушался меня,


    Листочки распустил.
    И год за годом веточки,
    На небо возносил.

    Цветова Т.И.

    Білий тополиний пух складається з тонких волосків-ворсинок, які добре убирають вологу й створюють умови для проростання насінин. З м'якої й легкої деревини тополі роблять папір, а бруньки тополі використають для виробництва кремів, парфумів і одеколонів.

    Зупинка « Горобина»



    Вчитель : Ви, звичайно, бачи це струнке й високе дерево. Адже росте воно не тільки в парках, але й у садах,лісах. Горобина невибаглива - добре себе почуває на відкритих місцях, звична вона до морозних зим. Часто саджають горобину уздовж огорож будинків, щоб радувала вона людей своїми білими пишними суцвіттями навесні й вогненними кистями восени. Живе горобина до 150 років.

    Ранньою осінню горобинові ягоди гіркуваті-кислі й тверді. Але ледь прихопить їх першим морозцем, вони стають смачніше й м'якше. Люблять горобину звірі й птахи,а упалі на землю ягоди підбирають миші-полівки, їжачки, білочки.

    По тому, як рясно цвіте вона, визначали раніше й погоду, і який урожай овочів і хлібів очікується.

    Наприклад: Багато ягід - до холодної й ранньої зими.

    Добре горобина цвіте – до врожаю льону.

    Сильна горобина – до врожаю вівса.

    Пізній розквіт горобини – до довгої осені.

    У лісі багато горобини – осінь буде дощова, а мало – суха.

    Великий урожай горобини – до морозів узимку.

    Письменник Михайло Пришвін написав про горобину: «Зацвіте горобина, і скінчиться весна». Адже зацвітає горобина в травні. Її квіти, зібрані в кремово-білі щільні суцвіття, наповнюють ліс своє образним ароматом. Рої бджіл весело гудуть біля горобини. З одного гектара горобинових посадок бджоли збирають близько 40 кілограмів червонуватого ароматного меду. От яке добре дерево - горобина! І ягодою нас пригощає й медком пригощає. З ягід горобини варять варення й джеми, а горобиновий мед запашний і корисний. Горобина – одне з улюблених рослин. Поетичні рядки торкають душу кожного.

    Наступна зупинка –« Верба »



    (звучить пісня Верба  (Юрій Рибчинський))

    Біля млину калина,
    Біля ставу верба.
    Біля тину дівчина,
    Біля серця журба.
    Та калина чарівна
    І вночі не заснеш.
    Та дівчина царівна,
    Що чекає тебе…….

    У Греції верба була присвячена богині привидів і чаклунства Гекаті, а також цариці богів — могутній Гері. Плакучі форми верби були симво­лом журби і горя.

    У християнській релігії свято Вербної неділі — одне з найважливі­ших у календарі, належить до числа дванадцяти найбільших свят право­славних церков. Окрім цього, існує повір'я, що верба має магічні влас­тивості: охороняє від злих сил, духів, бід та нещасних випадків.
    Учень

    Не беріть із зеленого лугу верби 


    Ні на жовті піски, ні на скелі, 
    Бо зів'яне вона від жаги і журби 
    По зеленому лугу в пустелі…

    І сосни не несіть на зелені луги, 


    Бо вона засумує в долині 
    І засохне в воді від палкої жаги 
    І нудьги по далекій вершині…

    "Не беріть із зеленого лугу верби ..."(Олександр Олесь) 

    Ось і остання зупинка нашої екскурсії –«Липова алея»

    Високі темноствольні липи злегка поскрипують від вітру, що налетів, шелестять галузями, роняють листи, схожі на золоті серденька. Вони товстим шаром устеляють землю під деревом і захищають коріння від морозів. Липа не боїться тіні, і до холодів вона звикла, тому росте на нашій батьківщині. Струнка, висока, темноствольна, вона увінчана густою пишною кроною.

    Письменник: Сергій Тимофійович Аксаков писав «Хороша развесистая, белоствольная, светло-зеленая, веселая береза, но еще лучше стройная, кудрявая, круглолистная, сладкодушистая во времена цвета мягкозеленая липа». Зацвітає липа в середині літа, у липні. Повітря наповнюється медяним ароматом, що залучає бджіл. Дрібні, блідо-жовті липові квіти зібрані в невеликі суцвіття. Вони так густо покривають дерево, що здається начебто липа в пору цвітіння стала «золотий, немов медом налитої». У квітах липи багато солодкого соку - нектару, недарма липа славиться як найкращий медонос серед дерев. До кінця літа дозрівають плоди липи. За старих часів про липу говорили: «Липа людини взуває, годує й напуває». Справді, з липової кори одержували лико, а з нього плели постоли. Липовий цвіт люди збирають, сушать, заварюють і одержують запашний медяний відвар, що п'ють при застудах і грипі. З висушених і здрібнених липових насінь теж готовлять цілющі відвари й настої. У жаркий літній полудень липа дарує нам тінь і прохолодь, прикрашає парки, очищає від пилу й кіптяви повітря в містах.



    Вчитель : Прийшов час погратися

    Гра - Найди дерево

    Вихователь роздає учням листи й плоди різних дерев. По сигналі кожний підбігає до того дерева, з якого зірваний листок або плід.



    Гра "Я знаю" Хід гри: вихователь кидає дитині м'яч і називає клас об'єктів природи -"Дерева". Дитина ловить м'яч і називає п'ять дерев та ін.

    Бесіда вихователя з учнями

    • Як рослини добувають їжу, адже в них немає ні рук, ні ніг?

    • Як подорожують рослини, адже в них немає ніг?

    • Чому береза не боїться весняних заморозків?

    • Чому рослини навесні швидко ростуть?

    • Що трапиться, якщо не буде рослин?

    • Що повинен зробити кожний, ідучи з лісу з місця відпочинку?

    • Які дії людини в лісі несуть у собі небезпека для лісових жителів?

    Конкурс « Відгадай загадку»                                                     

    Навесні зеленіла,

    Улітку засмагнула,

    Восени надягла                                        .

    Червоні корали.      ( Горобина).

    *****                                               

    У річок і в низинах
    Вони завжди ростуть,
    Їхні прути на кошики
    І короби йдуть. ( верба)
    ***
    Малі й непоказні
    И скромно зеленіють,
    Але восени їхні листи
    И ягоди червоніють. ( Горобина).

    ***
    З дерев раннім летом


    Раптом сніжинки запурхають,
    Але не радує нас це -
    Ми від цього чхаємо. ( тополі)

    **** Білоствольні красуні


    Дружно встали в доріжки,
    Донизу гілочки спускаються,
    А на гілочках сережки. (береза)

    ***
    Усі знають, що в ялинки


    Не листи, а голки,
    И так само, як вона
    З голками ... ( сосна)

    ***


    Не піклуючись про погоду,
    У сарафані білому ходить,
    А в один з теплих днів
    Травень сережки дарує їй. (Береза)

    ***


    З моєї квітки бере
    Бджілка самий смачний мед.
    А мене все-таки кривдять,
    Шкурку тонку здирають.(Липа)

    ***


    Учора гра була така
    В нас із Петром і Марком:
    Хто їх швидше порахує
    У всіх алеях парку! (Тополя)

    *** Не загадка це навіть,


    Відразу назвемо,
    Якщо тільки хтось скаже -
    Жолуді на ньому! ( дуб)

    ***
    Зелений, а не луг,


    Біла, а не сніг,
    Кучерява, а без волосся . (береза)

    У заключній частині екскурсії вихователь ще раз звертає увагу дітей на загальну картину природи.

    Коьрта
    Контакты

        Главная страница


    Виховна година"Збережемо красу рідної Землі" екскурсія до парку

    Скачать 115.43 Kb.