• Подоба друга
  • Подоба третя
  • Подоба четверта
  • Подоба пята



  • страница21/24
    Дата22.01.2019
    Размер2.95 Mb.

    Вступ. Церковна письменність в період мужів апостольських


    1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24

    Книга третя

    Подоби

    Подоба перша


    Ми, не маючи на цьому світі постійного міста,

    повинні шукати майбутнього
    Пастир сказав мені:

    – Чи знаєте, що ви, раби Божі, перебуваєте в подорожі? Ваше місто далеко звідси. Якщо знаєте вашу батьківщину, в якій належить вам жити, то навіщо тут купуєте маєтки, будуєте прекрасні будівлі і непотрібне житло? Бо хто займається подібними приготуваннями в цьому місті, той не думає про повернення у свою батьківщину. Не розумна, двоєдушна і жалюгідна людино, хіба не розумієш, що все це чуже і під владою іншого103? Бо господар цього міста говорить: або слідуй за моїми законами, або забирайся геть за мої межі. Що ж після цього ти зробиш, маючи власний закон у твоїй батьківщині? Невже заради полів або інших своїх надбань ти відмовишся від вітчизняного закону? Якщо ж ти відмовишся, а потім забажаєш повернутися у свою батьківщину, то не будеш прийнятий, але вигнаний і звідти. Тому дивись і живи подібно до мандрівника в чужій місцевості, не готуй собі нічого більше від того, скільки тобі необхідно для життя; і будь готовий до того, щоб, коли володар цього міста захоче вигнати тебе за те, що ти не підкоряєшся його закону, йти собі у свою вітчизну і жити за своїм законом без печалі і радісно.

       Тому ви, що служите Богу і маєте Його у своїх серцях, дивіться: чиніть діла Божі, пам’ятаючи про Його заповіді й обітниці, Ним дані, і віруйте Йому, що Він сповнить їх, якщо будуть дотримані Його заповіді. Замість полів викупляйте душі від нужд, скільки хто може, допомагайте вдовам і сиротам; багатство і всі здобутки ваші використовуйте на подібні діла, заради яких ви і отримали їх від Бога. Бо Господь збагатив вас для того, щоб ви виконували таке служіння Йому. Набагато краще чинити це, ніж купувати будинки і маєтки, бо майно тлінне, тоді як те, що зроблене в ім’я Боже, знайдеш в своєму місті і матимеш радість без печалі і страху. Отже, не бажайте багатств язичників, бо не властиві вони рабам Божим; надлишком же своїм розпоряджайтеся так, щоб ви могли отримати радість. І не робіть фальшивих грошей, не торкайтеся і не бажайте чужого. Робіть своє діло – і спасетесь.

    Подоба друга


    Як виноградне дерево підтримується в’язом,

    так багатому допомагає молитва бідного

    Одного разу, коли я, прогулюючись полем, побачив в’яз і виноградне дерево і роздумував про їхні плоди, пастир з’явився мені і запитав:

    – Що ти думаєш про це виноградне дерево і в’яз?

    – Думаю, що вони придатні один для одного. І сказав він мені:

    – Ці два дерева являють рабам Божим глибокий зміст.

    – Бажав би я, господарю, зрозуміти цей зміст.

    – Дивіться, – сказав він, – це виноградне дерево має плід, а в’яз – дерево безплідне; але виноградне дерево не може приносити багатих плодів, якщо не спиратиметься на в’яз. Бо лежачи на землі, воно дає гнилий плід, але якщо виноградна лоза висітиме на в’язі, то дає плід і за себе, і за в’яз. Тому бачиш, що в’яз дає плід не менший, а набагато більший, ніж виноградна лоза, тому що виноградна лоза, підтримувана в’язом, дає плід і рясний, і добрий, а лежачи на землі, дає плід поганий і малий. Цей приклад служить притчею для рабів Божих, для бідного і багатого.

    – Яким чином, поясни мені.

    – Слухай, – говорить він, – багатий має багато скарбів, але бідний перед Господом. Зайнятий своїми багатствами, він дуже мало молиться Господу і якщо має якусь молитву, то убогу і безсилу. Але коли багатий подає бідному те, що він потребує, тоді бідний благає Господа за багатого, і Бог подає багатому всі блага, тому що бідний багатий в молитві, і молитва його має велику силу перед Господом. Багатий подає бідному, віруючи, що його слухає Господь, і охоче, і без сумніву подає йому все, піклуючись, щоб у нього не було в чому-небудь недостатку. Бідний дякує Господу за багатого, який йому подає. Так люди, думаючи, що в’яз не дає плоду, не розуміють того, що під час засухи в’яз, маючи в собі вологу, живить виноградну лозу, і виноградна лоза завдяки цьому дає подвійний плід – і за себе, і за в’яз. Так і бідні, благаючи Господа за багатих, бувають почуті і примножують їхні багатства, а багаті, допомагаючи бідним, підбадьорюють їхні душі. Ті та інші беруть участь у доброму ділі. Тому хто поступає таким чином, той не буде залишений Господом, але буде вписаний в Книгу життя. Блаженні ті, які, маючи багатство, усвідомлюють, що вони збагачуються від Господа, бо хто відчує це, той може чинити добро.

    Подоба третя


    Як взимку не можна відрізнити дерев, сповнених життя,

    від засохлих так і в теперішньому віці не можна відділити

    праведних від нечестивих

    Пастир показав мені багато дерев без листя, що видались засохлими.

    – Бачиш ці дерева?

    – Бачу, – говорю я. – Вони схожі один на одного і сухі.

    – Ці дерева служать образом людей, що живуть у цьому світі.

    – Чому ж, господарю, – запитав я, – вони немов би засохли і схожі один на одного?

    – Тому, – відповідав він, – що в цьому віці не помітні ні праведні, ні нечестиві люди: одні є схожими на інших. Бо теперішній вік є зимою для праведних, які, живучи з грішниками, на вигляд не відрізняються від них. Як під час зими всі дерева з листям, що облетіло, схожі між собою, і не видно, які з них справді засохли, а які живі, так само в теперішньому віці не можна розпізнати праведників і грішників, але всі схожі одні на інших.

    Подоба четверта


    Як влітку свіжі дерева відрізняються від засохлих плодами

    і зеленим листям, так і в майбутньому віці праведні

    від нечестивих розрізняються блаженством

    Знову показав мені пастир багато дерев, з яких одні розцвіли, а інші були засохлі.

    – Чи бачиш ці дерева?

    – Бачу, господарю, – відповідав я, – одні засохли, а інші покриті листям.

    – Ці дерева, що зеленіють, – сказав він, – означають праведних, які житимуть в майбутньому віці. Бо майбутній вік є літом для праведних і зимою для грішників. Тому коли засяє благість Господа, тоді являться ті, що служили Богу, і всі будуть видимі. Бо як влітку достигає плід всякого дерева, і стає зрозуміло, який він, так само виявиться і буде видимий і плід праведних, і всі вони являться радісними в тому віці. Язичники і грішники – сухі дерева, які ти бачив, вони виявляться в майбутньому віці сухими і безплідними і будуть віддані вогню, як дрова, і стане видно, що під час їхнього життя їхні діла були злими. Грішники будуть віддані вогню, тому що згрішили і не розкаялися у своїх гріхах, язичники ж тому, що не пізнали Бога – Творця свого. Тому ти принось плід добрий, щоб він явився під час того літа. Утримуйся від багатьох турбот, і ніколи не згрішиш. Бо ті, що мають багато турбот, грішать багато в чому, тому що заклопотані своїми ділами і не служать Богу. Яким же чином людина, яка не служить Богу, може просити і отримати що-небудь від Нього? Ті, які служать Богу, просять і отримають на свої прохання, а ті, які не служать Богу – не отримають. Хто займається одним ділом, той може і служити Богу, тому що його дух не відчужується від Господа, але з чистою думкою служить Богу. Тому якщо виконаєш це – матимеш плід в грядущому віці; так само як і всі, які виконають це, матимуть плід добрий.

    Подоба п'ята


    Про істинний піст і про чистоту тіла

    І

    Одного разу під час посту я сидів на горі, дякував Господу за те, що Він вчинив зі мною, і побачив раптом пастиря поряд із собою. І він запитує у мене:

    – Навіщо ти так рано сюди прийшов?

    – Тому, господарю, що перебуваю на стоянні.

    – А що таке «стояння»?

    – Тобто пощу, пане, – пояснив я.

    – Яким же чином, – запитав він, – ти постиш?

    – Як постив за звичаєм, так і пощу.

    – Не вмієте ви, – сказав він, – постити Богу, і піст, який звершуєте, не корисний.

    – Чому, господарю, говориш так?

    – Те, як ви бажаєте постити, не є істинний піст, але я навчу тебе, який піст є досконалим і угодним Богу. Слухай. Бог не хоче такого суєтного посту, бо, постячи таким чином, ти не звершуєш правди. Пости ж Богу таким чином: не лукав у житті, але служи Богу чистим серцем; дотримуйся Його заповіді, ходи в Його повеліннях і не допускай жодної злої похоті в своєму серці. Віруй в Бога, і якщо сповниш це, і матимеш страх Божий, і стримуватимешся від всяких злих діл, то житимеш з Богом. І таким чином ти вчиниш великий і угодний Богу піст.

    II

    Послухай притчу щодо посту, яку я маю намір повідати тобі. Хтось мав маєток і багато рабів; у одній частині землі своєї він насадив виноградник і потім, відправляючись в дальню подорож, вибрав раба, найвірнішого і чеснішого, і доручив йому виноградник для того, щоб він до виноградної лози приставив підпори, обіцяючи за виконання цього наказу дарувати йому свободу. Тільки це (і більше нічого. – Ред.) наказав господар рабу зробити у винограднику і відправився у подорож. Раб ретельно зробив, що повелів господар: він розставив підпори у винограднику, але, помітивши в ньому багато бур’янів, почав міркувати сам із собою: я виконав наказ господаря, скопаю тепер виноградник, і він буде красивіший; а якщо виполоти бур’ян, він не буде заглушатись бур’янами і дасть більше плоду. І взявся за роботу: скопав виноградник і виполов в ньому всі бур’яни, і став виноградник красивим і квітучим, не засмічений травами.

    Через деякий час повернувся його господар і прийшов у виноградник. Коли він побачив, що виноградник добре обставлений і, понад те, скопаний, прополений, і лози багаті плодами, то був дуже задоволений вчинком свого раба. Тому запросив він улюбленого сина, свого спадкоємця, і друзів, своїх радників, і розповів їм, що наказав він зробити рабу своєму і що той понад це зробив. Вони одразу вітали раба з тим, що він одержав таку високу похвалу від свого господаря. Господар же говорить їм: «Я обіцяв свободу цьому рабу, якщо він виконає даний наказ, він виконав його і понад те приклав до виноградника добру працю, яка мені вельми сподобалася. Тому за його старанність я хочу зробити його співспадкоємцем мого сина, тому що, помисливши про добре, він не залишив його, але виконав». Цей намір господаря, тобто щоб раб був співспадкоємцем сину, схвалили і син, і його друзі.

    Потім, через кілька днів, коли були скликані гості, господар зі свого бенкету посилав тому рабу багато страв. Отримуючи їх, раб брав з них те, що було для нього достатньо, останнє ж ділив між своїми товаришами. Вони, обрадувані, почали бажати йому, щоб він ще більшу любов знайшов у господаря за свою доброту і щедрість. Коли про все це дізнався його господар, то він знову дуже зрадів і знову розказував друзям і сину про вчинок свого раба, і вони ще більше схвалили думку господаря, щоб цей раб був співспадкоємцем сина.

    Я сказав:

    – Господарю, не знаю цих притч і не зможу зрозуміти, якщо ти не поясниш мені їх.

    – Все, – обіцяв він, – поясню, що тільки скажу і покажу тобі. Дотримуйся заповідей Господа, і будеш угодний Богу і включений в число тих, які дотримались Його заповідей. Якщо ж зробиш що-небудь добре понад заповідане Господом, то придбаєш собі ще більше достоїнство і будеш перед Господом славнішим, ніж міг бути раніше. Тому якщо дотримаєшся заповідей Господніх і до них приєднаєш ці стояння, то отримаєш велику радість, особливо якщо виконуватимеш їх згідно з моїми настановами.

    – Господар, – кажу, – я виконаю все, що повелиш мені, бо я знаю, що ти будеш зі мною.

    – Буду, – сказав він, – з тобою, тому що маєш такий добрий намір; буду також зі всіма, що мають такий намір. Цей піст, – продовжував він, – при виконанні заповідей Господа дуже добрий, і дотримуйся його таким чином: насамперед утримуйся від всякого поганого слова і злої похоті і очисти своє серце від всіх суєтних діл віку цього. Якщо дотримуватись цього, то піст у тебе буде праведний. Поступай же так: виконавши вищесказане, в той день, у який постиш, нічого не їж, окрім хліба і води; а з їжі, яку ти таким чином збережеш цього дня, відклади і віддай вдові, сироті або бідному; таким чином ти смириш свою душу, а той, що отримав від тебе, наситить свою душу і за тебе молитиметься Господу. Якщо чинитимеш піст так, як я повелів тобі, то жертва твоя буде приємна Господу, і цей піст буде записаний, і діло, що таким чином звершується, прекрасне, радісне і угодне Господу. Якщо ти дотримаєшся цього з дітьми своїми і зі всіма домашніми твоїми, то будеш блаженний; і всі, хто тільки дотримається цього, будуть блаженні, і чого б не попросили у Господа, все отримають.

    IV

    І просив я його, щоб пояснив мені цю притчу про маєток і господаря, про виноградник і раба, що поставив підпори в ньому, про бур’яни, виполоті у винограднику, про сина і друзів, покликаних для поради: бо я зрозумів, що все це – притча. Він сказав мені:

    – Дуже сміливий ти на запитання. Ти ні про що не повинен запитувати; що повинне бути пояснене, те буде пояснене тобі.

    – Господарю, я марно бачитиму те, що ти покажеш мені, не тлумачачи, що це означає; марно слухатиму і притчі, якщо ти пропонуватимеш їх мені без пояснення.

    Він сказав мені знову:

    – Хто раб Божий і в серці своєму має Господа, той просить у Нього розуму і отримує, і розуміє всяку притчу, і розуміє слова Господні, сказані у притчах. А безтурботні і ліниві до молитви вагаються прохати Господа, тоді як Господь многомилостивий і безперестанно дає всім, хто просить у Нього. Ти ж утверджений тим достопоклоняємим ангелом і отримав від Нього таку могутню молитву. Чому, якщо ти не лінивий, не просиш розуму і не отримуєш від Господа?

    – Якщо ти зі мною, – сказав я йому, – належить мені тебе про все просити і запитувати, бо ти все мені показуєш і говориш зі мною. Якби без тебе я бачив це або чув, тоді б просив Господа, щоб було мені пояснено.

    V

    І він відповідав:

    – Я і раніше говорив тобі, що ти винахідливий і сміливий на те, щоб запитувати значення притч. Оскільки ти наполегливий, то я поясню тобі притчу про маєток і про інше, щоб ти розповів всім. Слухай же і розумій. Маєток, про який говориться в притчі, означає світ. Власник маєтку – Творець, Який все сотворив і утвердив. Син є Дух Святий104. Раб – Син Божий. Виноградник означає народ, який насадив Господь. Підпори – це ангели, приставлені Господом для збереження Його народу. Трави, знищені у винограднику, це злочини рабів Божих. Страви, які з бенкету посилав господар рабу, це заповіді, які через Сина Свого дав Господь Своєму народу. Друзі, покликані на пораду, це святі ангели першостворені. Відсутність господаря означає час, що залишається до Його пришестя.

    VI

    Я сказав тоді:

    – Господарю, велично, дивно і славно все, що ти повідав, але чи міг я, господарю, зрозуміти це? Жодна людина, хоч би і дуже розумна, не може збагнути цього. Тепер же запитаю тебе ось про що.

    – Запитуй, що хочеш.

    – Чому Син Божий в цій притчі постає в образі раба?

    – Слухай, – сказав він. – Син Божий являється в рабському стані, але має велику могутність і владу.

    – Яким чином, господарю, не розумію?

    – Бог насадив виноградник, тобто сотворив народ і доручив своєму Сину; Син же приставив ангелів для збереження кожної людини і Сам старанно трудився, і неабияк постраждав, щоб очистити їхні гріхи. Бо жоден виноградник не може бути очищений без зусиль і подвигу. Тому, очистивши гріхи Свого народу, Він показав їм шлях життя і дав їм закон, прийнятий Ним від Отця. Бачиш, що Він є Господь народу з усією владою, отриманою від Отця. Ось чому Господь взяв у раду про насліддя Свого Сина і славних ангелів? Духа Святого, Який раніше всього сущий, Який сотворив усе творіння, Бог поселив у плоть, яку Він забажав105. І ця плоть, в яку вселився Святий Дух, добре послужила Духу, ходячи в чистоті і святості, і нічим не осквернила Духа. І оскільки жила вона непорочно, і подвизалася разом з Духом, і мужньо співдіяла Йому у всякому ділі, то Бог прийняв її в спілкування, бо Йому було угодне життя плоті, яка не осквернилась на землі, маючи в собі Святого Духа. І призвав Він у раду Сина і добрих ангелів, щоб і ця плоть, що непорочно послужила Духу, знайшла місце заспокоєння (прославлення і блаженства на небі. – Ред.), щоб не опинилася без нагороди непорочна і чиста плоть, в якій поселився Святий Дух. Ось тобі пояснення цієї притчі.

    VII

    – Зрадів, господарю, – кажу я – почувши таке пояснення.

    – Слухай далі. Бережи цю плоть неоскверненою і чистою, щоб дух, який живе в ній, був задоволений нею, і спаслася твоя плоть. Дивися також, ніколи не допускай думки, що ця плоть загине, і не зловживай нею в якій-небудь похоті. Бо якщо оскверниш свою плоть, то оскверниш і Святого Духа, якщо ж оскверниш Святого Духа – не житимеш.

    І я запитав:

    – Що ж, якщо хтось через невідання, до того як почув ці слова, осквернив свою плоть, яким чином отримає він спасіння?

    – Попередні гріхи невідання, – сказав він, – зцілити може один Бог, бо Йому належить всяка влада. Але тепер бережи себе; і Господь всемогутній і милостивий дасть покаяння для минулих гріхів, якщо надалі не осквернятимеш плоті своєї і духа. Бо вони співпричасні, і одна без іншого не оскверняється. Тому і те, й інше зберігай чистим, і житимеш з Богом.



    1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24

    Коьрта
    Контакты

        Главная страница


    Вступ. Церковна письменність в період мужів апостольських