страница4/24
Дата22.01.2019
Размер2.95 Mb.

Вступ. Церковна письменність в період мужів апостольських


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

Перше послання святого Климента,

єпископа Римського, до Коринф’ян



Глава 1

Вітання Коринфським християнам і похвала їхньому

благочестю до розколу між ними
Церква Божа, що знаходиться у Римі, Церкві Божій, що знаходиться в Коринфі, покликаним, освяченим з волі Божої через Господа нашого Ісуса Христа, – благодать вам і мир від всемогутнього Бога через Ісуса Христа нехай примножиться.

Раптові нещастя і біди, що трапились з нами одне за одним, були причиною того, браття, що пізно, як думається нам, ми звернули увагу на спірні у вас справи, возлюблені, і на непристойний і далекий обранням Божим, злочинний і нечестивий заколот, який деякі зухвалі і зарозумілі люди розпалили до такого божевілля, що поважне, славне і для всіх достолюб’язне ім’я ваше піддалося великій нарузі. Хто ж бо, коли побував у вас, не хвалив вашої сповненої усіма чеснотами і твердої віри, не дивувався вашому тверезому і лагідному в Христі благочестю, не звеличував вашої великої щедрості в гостинності, не прославляв вашого довершеного і вірного знання. В усьому ви поступали нелицемірно, ходили в заповідях Божих, корячись проводирям вашим і віддаючи належну честь старшим між вами! Юнакам вселили скромність і благопристойність; дружин наставляли, щоб вони все робили з бездоганною, чесною і чистою совістю, люблячи, як належить, своїх чоловіків, і вчили їх, щоб вони, не відступаючи від правила покори, пристойно розпоряджалися домашніми справами і поводилися цілком ціломудренно.



Глава 2

Попередній духовний стан коринф’ян
Усі ви були смиренні і далекі від марнославства, любили більше підкорятися, ніж повелівати, і давати, ніж приймати. Задовольняючись тим, що Бог дав вам на шлях земного життя, і, ретельно зважаючи на слова Його, ви зберігали їх у глибині серця, і страждання Його були перед очима вашими. У такий спосіб усім був дарований глибокий і прекрасний мир і невгамовне прагнення робити добро: і на всіх було повне вилиття Святого Духа. Повні святих бажань зі щирою старанністю і з благочестивим упованням ви підносили свої руки до всемогутнього Бога і благали Його бути милосердим, якщо ви в чому мимоволі згрішали. День і ніч подвигом вашим було піклування про все братство, щоб число Його обраних спасалося в добродушності й однодумності. Ви були щирі, щиросердечні і не пам’ятали зла один одному. Усякий заколот і всяке розділення було вам противне. Ви плакали про провини ближніх; їхні недоліки вважали власними. Не лінувалися робити добро, будучи готовим до всякого доброго діла. Прикрашені таким доброчесним і шанованим життям ви все звершували в страсі Господньому: Його веління і заповіді були написані на скрижалях вашого серця.

Глава 3

Сумне становище Коринфської Церкви внаслідок збурювання,

що відбулося через заздрість
Вся слава і широта дана була вам, і сповнилося, що написано: «Він їв і пив, розжирів і розтовстів, і став непокірливим возлюблений» (Втор 32:15). А звідси ревнощі і заздрість, ворожнеча і розбрат, гоніння і збурення, війна і полон. Таким чином, безчесні люди повстали проти поважних, безславні проти славних, нерозумні проти розумних, молоді проти старших. Тому віддалилися правда і мир, – бо кожний залишив страх Божий, став тупий у Його вірі, не ходить за правилами Його заповідей і не веде життя, достойного Христа, але кожний послідував своїм злим похотям, допустивши знову беззаконну і нечестиву заздрість, через яку і смерть увійшла (Прем. 11: 24).

Глава 4

Багато зла відбулося від заздрості й у давні часи

Бо так написано: «І було, що через кілька днів приносив Каїн від плодів землі жертву Богу; і також Авель приносив від первородних овець і від туків їхніх; і споглянув Бог на Авеля і на жертви його; на Каїна ж і на жертви його не подивився. І дуже засмутився Каїн, і поникло його лице. І сказав Бог Каїну: чого ти став сумний і від чого поникло лице твоє? Чи не згрішив ти, якщо ти хоча правильно приніс жертву, але неправильно розділив? Заспокойся. До тебе повернення його, і ти будеш володіти ним. І сказав Каїн Авелю, брату своєму: підемо в поле; і було в той час, як вони знаходилися в полі, повстав Каїн на Авеля, брата свого, й убив його» (Бут. 4: 3 – 8). Бачите, браття, ревнощі і заздрість зробили братовбивство. Через заздрість отець наш Яків утік від лиця Ісава, брата свого (Бут. 27: 41). Заздрість була причиною, що Йосиф був гонимий на смерть і віддався рабству (Бут. 37). Заздрість примусила Мойсея втікати від лиця фараона, царя єгипетського, коли почув він від єдиноплемінника свого: «Хто поставив тебе начальником або суддею над нами? Чи не хочеш убити мене, як убив учора єгиптянина?» (Вих. 2: 14). За заздрість Аарон і Маріам жили поза станом (Чис. 12: 14 – 15). Заздрість Дафана й Авірона живими звела їх у пекло за те, що вони повстали проти Мойсея, служителя Божого (Чис. 16: 33). Через заздрість Давид не тільки піддався ненависті іноплемінних, але був гнаний і від Саула, царя ізраїльського (1 Цар. 18: 8).



Глава 5

Чимало бід відбулося від того ж і найближчим часом.

Мучеництво апостолів Петра і Павла

Але залишивши давні приклади, перейдемо до найближчих подвижників: візьмемо достойні приклади нашого покоління. Через ревнощі і заздрість найбільші і праведні стовпи Церкви були піддані гонінню й смерті. Уявімо перед нашими очима блаженних апостолів. Петро від беззаконної заздрості переніс не одне, не два, але багато страждань, і, таким чином перетерпівши мучеництво, відійшов у належне місце слави. Павло через заздрість одержав нагороду за терпіння: він був в узах сім разів2, був гнаний, побитий камінням. Будучи проповідником на Сході і Заході, він здобув шляхетну славу за свою віру, тому що навчив увесь світ правді і доходив до кордону Заходу3, і мученицьки засвідчив істину перед правителями. Так він переселився від світу і перейшов у місце святе, ставши найбільшим прикладом терпіння.



Глава 6

Продовження. Багато інших мучеників

До цих мужів, що свято проводили життя, приєдналось багато обраних, які через заздрість перетерпіли багато наруги і мук і залишили між нами прекрасний приклад. Заздрістю були гнані жінки Данаїда і Дірка. Перетерпівши тяжкі і жахливі муки, вони пройшли твердим шляхом віри і, будучи немічні тілом, одержали славну нагороду. Заздрість відлучала дружин від чоловіків і спотворювала слова праотця нашого Адама: «Ось нині кість від костей моїх і плоть від плоті моєї» (Бут. 2: 23). Заздрість і розбрат знищили великі міста і зовсім винищили великі народи.



Глава 7

Заклик до покаяння

Це, возлюблені, пишемо ми не тільки для того, щоб вас настановити, але і для власного нагадування, тому що ми знаходимося на тому ж поприщі і той самий подвиг належить нам. Тому залишмо пусті і марні турботи і звернімося до славного і достошанованого правила святого звання нашого. Будемо дивитися на те, що добре, що угодне і приємне Сотворителю нашому. Звернемо увагу на кров Христа, і побачимо, як дорогоцінна перед Богом Його кров, що була пролита для нашого спасіння і всьому світові принесла благодать покаяння. Згадаймо всі покоління людей, і довідаємося, що Господь у кожному поколінні милостиво приймав покаяння тих, що бажали навернутися до Нього. Ной проповідував покаяння, і ті, що послухали його, спаслися (Бут. 7; див. 1 Пет. 3: 20; 2 Пет. 2: 5). Іона сповістив ніневитянам про загибель, але вони, покаявшись у своїх гріхах, умилостивили Бога своїми молитвами й одержали спасіння, хоча були далекі від Бога (Іона 3).



Глава 8

Продовження

Служителі благодаті Божої за натхненням Святого Духа говорили про покаяння; і Сам Владика всього говорив про покаяння з клятвою: «Живий Я, – говорив Господь, – не хочу смерті грішника, але покаяння» (Єзек. 33:11); і додав ще таку прекрасну думку: «Доме Ізраїлів, навернися від нечестя вашого» (Єзек. 18: 30). «Скажи синам народу Мого (Єзек. 32: 12): хоча гріхи ваші будуть простягатися від землі до неба і хоча будуть червоніше червлениці і чорніше волосяниці, але якщо ви навернетесь до Мене від усього серця і скажете: Отче! – То Я почую вас як народ святий»4.І в іншому місці так говорить: «Омийтесь і очистіться, видаліть лукавство з душ ваших перед Моїми очима, залиште злодійства ваші, навчіться робити добро, шукайте правди, захистіть скривдженого, подбайте про сироту, виправдайте вдовицю і прийдіть і будемо судитись, – говорить Господь, і якщо будуть гріхи ваші, як пурпур, то зроблю їх білими як сніг; і якщо будуть, як червлениця, то зроблю їх білими як хвилю; і якщо захочете і послухаєте Мене, то будете насолоджуватися благами землі; якщо ж не захочете і не послухаєте Мене, то меч винищить вас, тому що уста Господні сказали це» (Іс. 16 – 20). Тому Він усіх Своїх улюблених хоче зробити учасниками покаяння, і утвердив це всемогутньою Своєю волею!



Глава 9

Приклади святих, які одержали благодать Божу

через віру і послух. Єнох і Ной

Тому скорімося величній і славній Його волі і, залишивши марні справи, розбрат і заздрість, що веде до смерті, припадемо і звернемося до Його милосердя, благаючи Його милість і благість. Будемо постійно дивитися на тих, які довершено послужили величній Його славі. Візьмімо Єноха, який своїм послухом був знайденим праведним і преставився, і не бачили його смерті (Бут. 5: 24; Євр. 11: 5). Ной був так само знайдений вірним і за своїм служінням проповідав світу оновлення (Бут. 6: 8; 7: 1; Євр. 11: 7; 2 Пет. 2: 5), і через нього врятував Господь тварин, які увійшли в ковчег.



Глава 10

Продовження. Авраам

Авраам, названий другом, знайдений вірним через свій послух словам Божим. Він за послухом вийшов із землі своєї і від рідства свого, і батьківщини своєї, щоб, залишивши землю малу, рід малосильний і невеликий дім, успадковувати обітування Боже. Тому що так Бог сказав йому: «Вийди з землі твоєї і з батьківщини твоєї, і з дому батька твого в землю, яку покажуть тобі. І зроблю тебе народом великим, і благословлю тебе, і возвеличу ім’я твоє, і будеш благословенний. І благословлю тих, що благословляють тебе, і прокляну тих, що проклинають тебе, і благословляться в тобі всі племена земні» (Бут. 12:1 – 3). І знову після його розділення з Лотом сказав йому Бог: «Підніми очі твої і глянь з місця, де ти тепер, до півночі і півдня, сходу і моря, тому що всю землю, що ти бачиш, віддам тобі і насліддю твоєму на віки. І зроблю насліддя твоє, як пісок земний: якщо хто може порахувати пісок земний, то і насліддя твоє порахується» (Бут. 13: 14 – 16). І ще сказано: «Вивів Бог Авраама і сказав йому: глянь на небо і порахуй зірки, якщо можеш рахувати їх: так буде насліддя твоє» (Бут. 15: 5 – 6). І повірив Авраам Богу, і це зарахувалося йому в праведність. За віру і гостинність був даний йому в старості син, але він з послуху приніс його в жертву Богу на одній з показаних Ним гір (Бут. 21: 22; див. Євр. 11:17).



Глава 11

Продовження. Лот

За гостинність і благочестя Лот вийшов неушкодженим із Содому, тоді як вся навколишня країна була покарана вогнем і сіркою: і тим ясно показав Господь, що Він не залишає тих, що уповають на Нього; а тих, що ухиляються від Нього, піддає мукам і карі (Бут. 19; порівн. 2 Пет. 2: 6 – 7). А ось дружина його, яка вийшла з ним, була інших думок і не згодна з ним, тому поставлена в знамення: вона стала соляним стовпом і залишилася навіть до цього дня, щоб усі знали, що двоєдушні, що мають сумнів у могутності Божій, служать прикладом суду і знаменням для всіх родів.



Глава 12

Нагорода за віру і гостинність Раав

За віру і гостинність була врятована блудниця Раав, Коли Ісусом Навином були послані спостерігачі в Єрихон, і цар тієї землі довідався, що вони прийшли оглядати його землю, то послав людей схопити їх, щоб, схопивши, віддати їх на смерть. Але гостинна Раав, прийнявши їх до себе, сховала на верху свого дому в снопах льону. І коли послані від царя з’явилися до неї і говорили: «Люди прийшли до тебе, спостерігачі землі нашої, виведи їх, так велить цар», то вона відповідала: приходили до мене два чоловіки, яких ви шукаєте, але вони незабаром пішли і тепер у дорозі; таким чином, вона не показала їх посланим. А чоловікам тим сказала: знаю вірно, що Господь Бог ваш віддасть вам це місто; тому що страх і трепет від вас напав на тих, що живуть у ньому. Тому, коли вдасться вам узяти його, збережете мене і дім мого батька. А вони сказали їй: буде так, як ти сказала нам. Як незабаром довідаєшся про наше наближення, збери усіх своїх під покрівлю твою і будуть цілими, а хто буде знайдений поза домом, загине (Іс. Нав. 2; див. Євр. 11: 31). Притому дали їй знак, щоб вона звісила з будинку свого червону мотузку, і тим показали, що всім, хто вірує й надіється на Бога, буде викуплення кров’ю Господа. Бачите, возлюблені, у цій жоні була не тільки віра, але і пророцтво.



Глава 13

Заклик до смирення

Тому будемо смиренні, браття, відклавши всяку зверхність, гордість, нерозумність і гнів, і будемо чинити, як написано. Тому що говорить Святий Дух: «Так нехай не хвалиться мудрий мудрістю своєю, ні сильний силою своєю, ні багатий багатством своїм, але той, що хвалиться, нехай хвалиться Господом, шукаючи Його і творячи суд і правду» (Єр. 9: 22 – 23). Особливо будемо пам’ятати слова Господа Ісуса, які Він сказав, навчаючи лагідності і великодушності. Він сказав так: «Милуйте, щоб бути помилуваними, відпускайте, щоб вам було відпущено, як ви робите, так вам будуть робити, як даєте, так дано буде вам, як судите, так самі будете судитися, як будете ставитись, так будуть ставитись до вас, якою мірою міряєте, такою відміряється вам» (Мф. 7: 1 – 2). Цією заповіддю і цими настановами утвердимо себе, щоб ходити зі смиренням, корячись святим Його велінням. Тому що святе слово говорить: «На кого спогляну – тільки на лагідного й тихого, і на того, хто тремтить від Моїх слів» (Іс. 66: 2).


Глава 14

Потрібно більше коритися Богу, ніж винуватцям збурення

Тому праведне і святе діло, браття, більше коритися Богу, ніж іти за тими, що у гордості і зарозумілості стали проводирями мерзенної заздрості. Тому що не малій шкоді, а, навпаки, будемо піддані великій небезпеці, якщо необачно віддамо себе на волю тих людей, що підбурюють нас до розбрату і заколотів, щоб відвести нас від чесноти. Будемо поблажливі один до одного, як милосердний і благий Той, Хто сотворив нас, тому що написано: «Добрі будуть мешканцями землі і безневинні залишаться на ній, а беззаконні винищаться на ній» (Прит. 2: 21 – 22). І знову говорить Писання: «Я бачив нечестивого, що звеличується і вивищується, як кедри ливанські, і пройшов я мимо, і ось його вже не стало, і шукав я місця його, і не знайшов. Зберігай безвинність і дотримуйся правоти, тому що мирну людину очікують добрі наслідки (Пс. 36: 35 – 37).



Глава 15

Продовження

Тому приєднаймося тим, що із благочестям зберігають мир, а не до тих, що з лицемірством бажають миру, тому що сказано десь: «Ці люди шанують мене устами, серце ж їхнє далеко знаходиться від Мене» (Іс. 29: 13; Мк. 7: 6; Мф. 15: 8). І в іншому місці: «Устами своїми вони благословляли, а серцем своїм проклинали» (Пс. 61: 5). І ще сказано: «Возлюбили Його устами своїми і язиком своїм збрехали Йому; серце ж їхнє не було правдивим з Ним; і вони не були вірні в завіті Його (Пс. 77: 36 – 37). Нехай будуть німі уста улесливі (Пс. 30: 19), і нехай знищить Господь уста улесливих і язик велемовний, тих, які говорять: «Язиком нашим переможемо, уста наші з нами: хто наш Господь? Заради нещасть бідних і зітхання убогих, нині Я воскресну, говорить Господь: послужу їм спасінням, і буду поступати з ними чесно» (Пс. 11: 4 - 6).



Глава 16

Христос - приклад смирення

Бо Христос належить смиренним, а не тим, що підносяться над Його стадом. Жезл величі Божої, Господь наш Ісус Христос, не прийшов у блиску величі та зверхності, хоча і міг, але смиренно, як сказав про Нього Святий Дух. Тому що говорить Він: «Господи, хто вірував слуху нашому, і рука Господня кому відкрилася? Ми сповістили перед Ним; Він, як малий отрок, як корінь у землі спраглій, не має ні вигляду, ні слави. І ми бачили Його, і не мав Він ні вигляду, ні краси; але вигляд Його безчесний, принижений більше вигляду людей; Він людина в ранах і стражданні, який вміє переносити хворобу; тому що відвернулося лице Його, було зганьблене і зневажене. Він гріхи наші носить і за нас страждає; а ми думали, що Він праведно підданий стражданню і ранам, і мукам; але Він уражений був за наші гріхи і підданий мукам був за беззаконня наші; покарання світу нашого на Ньому, через рану Його ми зцілилися. Усі ми, як вівці, заблукали; всяка людина блукала на шляху своєму, і Господь віддав Його за гріхи наші. І Він, будучи підданий мукам, не відкриває уст: як вівця, був ведений на заколення, і як агнець, безмовний перед тими, що стрижуть його, так Він не відкриває уст Своїх. За смирення Його з Нього знятий був суд. Хто розповість про Його рід, коли життя Його береться від землі? За беззаконня людей Моїх Він іде на смерть. І тому помилую злих за гріб Його і багатих за смерть Його; тому що Він не зробив беззаконня й обману не знайшлося в Його устах. І Господу угодно очистити Його від рани; якщо дасте жертву за гріх, то душа ваша побачить насліддя довговічне. І Господь хоче спасти Його від страждання душі Його, показати Йому світло й настановити розумом, і виправдати праведного, що благо послужив багатьом; і гріхи їхні Він понесе. Тому Він буде володіти багатьма і розділить здобич сильних за те, що віддана була на смерть душа Його і був зарахований до злочинців; і Він знищив гріхи багатьох і за беззаконня їхні був виданий» (Іс. 53: 1 і наст.) І знову Він же говорить: «Я черв, а не людина, зганьблення людей і приниження народів. Усі, хто бачив Мене, знущалися наді Мною, говорили устами і кивали головою, кажучи: «Він надіявся на Господа, нехай визволить Його і спасе Його, тому що благоволить до Нього» (Пс. 21: 7 – 9; Євр. 11: 37). Бачите, улюблені, який даний нам зразок: тому якщо Господь так смирив Себе, то що повинні робити ми, які через Нього прийшли під ярмо благодаті Його?



Глава 17

Святі, особливо Авраам Іов і Мойсей, - приклади смирення

Будемо уподібнюватися до тих, що тинялися у козячих і овечих шкурах, проповідуючи про пришестя Христове: розуміємо пророків Іллю, Єлисея і Єзекиїля, також і тих, які одержали прекрасне свідчення в Писанні. Авраам одержав велике свідчення і названий другом Божим, але, дивлячись на славу Божу, зі смиренням говорить: «Я земля і попіл» (Бут. 18: 27). Далі і про Іова так написано: «Іов був праведний і непорочний, правдивий і благочестивий і ухилявся від усякого зла» (Іов. 1: 1). Але він, сам себе засуджуючи, сказав: «Ніхто не чистий від скверни, хоча би й один день тривало його життя» (Іов. 14: 4 – 5). Мойсей названий вірним у всьому домі його, і Бог через його служіння звершив суд над Єгиптом через муки і кари: але і він, стільки прославлений, не величався, але коли з купини було до нього Божественне слово, сказав: «Хто я, що Ти мене посилаєш? Я заїка і недорікуватий» (Вих. 3: 11; 4: 10). І знову говорить: «Я пара з казана»5.



Глава 18

Давид - приклад смирення

Що ж скажемо про прославленого Давида, про якого сказав Бог: «Я знайшов чоловіка за серцем Моїм, Давида, сина Єсеєвого, милістю вічною Я помазав його» (Пс. 88: 21; Діян. 13: 22)? Але і він говорить Богу: «Помилуй мене, Боже, з великої милості Твоєї, і з великого милосердя Твого очисти беззаконня моє. Ще більш омий мене від неправди моєї і очисти мене від гріха мого, тому що я знаю неправду свою, і гріх мій завжди переді мною. Тобі одному згрішив я і перед Тобою зробив зло, щоб Ти виправдався у словах Твоїх і переміг, коли стануть судити Тебе. Тому що в беззаконнях зачатий я, і в гріхах родила мене мати моя. Ти возлюбив істину; приховані тайни премудрості Твоєї Ти відкрив мені. Окропи мене ісопом, і буду чистий, омий мене, і буду біліше від снігу. Слуху моєму дай радість і веселість, і зрадіють кості мої упокорені. Відверни лице від гріхів моїх і прости всі беззаконня мої. Серце чисте сотвори в мені, Боже, і дух правий віднови в нутрі моєму. Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відніми від мене. Поверни мені радість спасіння Твого і духом могутнім підкріпи мене. Навчу грішників шляхів Твоїх, і нечестиві навернуться до Тебе. Визволи мене від вини кривавої, Боже, Боже спасіння мого. Язик мій оспіває правду Твою. Господи, відкрий уста мої, і язик мій сповістить хвалу Твою. Якби Ти побажав іншої жертви, я приніс би; але всеспалення Тобі не угодні. Жертва Богу – дух упокорений; серцем скорботним і смиренним Бог не зневажить» (Пс. 50: 3 - 19).



Глава 19

Наслідуючи ці приклади, ми повинні шукати миру

Смирення і послушлива покірність цих мужів, що одержали настільки славне свідчення від Самого Бога, зробили кращими не тільки нас християн, але й попередні покоління, саме тих, які зі страхом і щирістю приймали Його слова. Тому, маючи перед собою настільки багато великих і славних діянь, звернімося до мети світу, вказаної нам від початку, і, споглядаючи на Отця і Творця усього світу, зрозуміємо Його величні і неперевершені дари миру та Його благодіяння. Спогляньмо на Нього розумом і душевними очима, подивімося на довготерпіння Його волі і помислимо, який Він лагідний до всього Свого творіння.



Глава 20

Гармонія світу і упорядкованість природи показує,

що Бог любить мир і злагоду

Небеса, що за Його велінням рухаються, у світі коряться Йому: і день, і ніч звершують визначений їм рух, не перешкоджаючи одне одному. Сонце і сонм зірок з Його веління узгоджено, без найменшого відхилення, проходять на призначені їм шляхи. Плодоносна земля з Його волі у визначені часи родить рясну їжу людям, звірам і усім тваринам, що знаходяться на ній, не уповільнюючи і не змінюючи нічого з визначеного їм. Недослідимі і незбагненні безмежні безодні і преісподні тримаються тими ж веліннями. Безмежне море, за Його встановленням сполучене у великі водні маси, не виступає за покладені йому межі, але робить так, як Він звелів. Тому що Він сказав: «Досі дійдеш, і хвилі твої в тобі упокоряться» (Іов. 37: 11). Непрохідний для людей океан і світи, що за ним знаходяться, керуються тими ж веліннями Господа. Пори року – весна, літо, осінь і зима – мирно змінюються одні іншими. Визначені вітри, кожний у свій час, безперешкодно звершують своє служіння. Невисихаючі джерела, сотворені для насолоди і здоров’я, безперестанно доставляють людям свою вологу, необхідну для їхнього життя. Нарешті, найменші тварини мирно і у згоді уживаються між собою. Всьому цьому звелів бути у згоді і мирі великий Творець і Владика всього, Який благотворить усім, а переважно нам, що вдалися до милосердя Його через Господа нашого Ісуса Христа, Якому слава і велич на віки віків. Амінь.



Глава 21

Будемо коритися Богу, а не винуватцям збурення

Дивіться, улюблені, щоб настільки великі благодіяння Його не обернулися всім нам в осуд, якщо ми, живучи достойно Його, не будемо однодумно звершувати благе і угодне Йому. Тому що десь сказано: «Дух Господа є світильник, що випробовує таємниці утроби» (Прит. 20: 27). Помислимо, як Він близький до нас і що жодна з наших думок або нарад, які ми робимо, не приховані від Нього. Тому нам належить не відступати від Його волі: краще повстанемо проти нерозумних і бездумних людей, що звеличуються і хваляться пишністю свого слова, ніж проти Бога. Будемо благоговіти перед Господом Ісусом Христом, кров Якого віддана за нас, будемо шанувати предстоятелів наших, поважати пресвітерів, юнаків виховувати в страсі Божому, дружин своїх направляти до добра, щоб вони вирізнялися дуже улюбленою вдачею ціломудреності, показували чисту свою схильність до лагідності, стриманість свого язика виявляли мовчанням, свою любов проявляли не тільки до прихильних до себе, але одинакову до всіх, хто свято боїться Бога. Діти ваші нехай одержують виховання християнина; нехай навчаються, яке сильне перед Богом смирення, що значить перед Богом чиста любов, який прекрасний і великий страх Божий, і спасительний для всіх, що свято ходять у ньому з чистим розумом. Тому що Він є випробувач думок і бажань наших; Його дихання в нас, і, коли захоче, візьме Його.



Глава 22

Ці застереження підтверджує віра християнська,

що проповідує нещастя за гріхи

Усе це підтверджує віра християнська. Тому що Сам Христос через Святого Духа так взиває до нас: «Прийдіть, діти, послухайте Мене; страху Господньому навчу вас. Хто є людина, що хоче жити і любить бачити дні благі? Стримай язик твій від зла і уста твої, щоб не говорити підступного. Ухилися від зла і вчини добре; шукай миру і гонись за ним. Очі Господні звернені на праведних, і вуха Його на молитву їх, а на тих, що чинять зло, лице Господнє звертається для того, щоб винищити з землі пам’ять про них. Взивав праведник, і Господь почув його і визволив його від усіх скорбот його» (Пс. 33:11 – 18). «Багато покарань грішному, а того, хто уповає на Господа, буде оточувати милість Його» (Пс. 31: 10).



Глава 23

Будьте смиренні. Віруйте, що Христос знову прийде

Милосердий в усьому і благодійний Отець милостивий до тих, що бояться Його, і дари Свої охоче і ласкаво роздає тим, хто приступає до Нього з чистими намірами. Тому не будемо мати сумніву, і душа наша нехай не падає у відчай щодо чудових і славних дарів Його, нехай буде далеко від нас сказане в Писанні, де воно говорить: «Нещасні двоєдушні, ті, що коливаються душею і що говорять: це ми чули в часи батьків наших, і ось ми постаріли, але нічого такого з нами не трапилось»6. Нерозумні! порівняєте себе з деревом, візьміть у приклад виноградну лозу: спершу вона втрачає лист, потім утворюється відросток, потім лист, потім цвіт і після цього незрілий, а на кінець стиглий виноград. Бачите, як у короткий час плід древа досягає зрілості. Незабаром воістину і раптово звершиться і воля Господа, за свідченням самого Писання, незабаром прийде і не завагається, і раптово прийде в храм Свій Господь і Святий, Якого ви очікуєте (Авак. 2: 3; Мал. 3: 1; Євр. 10: 37).



Глава 24

Образи майбутнього воскресіння з мертвих

у проявах видимої природи

Розглянемо, улюблені, як Господь постійно показує нам майбутнє воскресіння, початком якого зробив Господа Ісуса Христа, воскресивши Його із мертвих. Подивімося, улюбленні, на воскресіння, що відбувається повсякчас. День і ніч зображають нам воскресіння: ніч відходить до сну – настає день; проходить день – настає ніч. Подивімося на плоди земні, яким чином відбувається сіяння зерен. Вийшов сіяч, кинув їх у землю, і кинуті насіння, що упадали на землю сухі і голі, згнивають, але після з цього руйнування велика сила Промислу Господнього воскрешає їх, і із одного зерна виростає багато і приносить плід (1 Кор. 15: 35 – 38).



Глава 25

Сказання про фенікса як образ про воскресіння

Поглянемо на надзвичайне знамення, що буває в східних країнах, тобто біля Аравії. Є там птах, що називається фенікс7. Він народжується тільки один раз і живе до п’ятисот літ. Наближаючись до свого смертного руйнування, він з Ливану, смирни та інших ароматів робить собі гніздо, в яке в кінці свого життя входить і вмирає. З тіла, що зігниває, народжується черв’як, який, харчуючись вологою померлої тварини, покривається пір’ям; потім, набравшись сили, бере те гніздо, в якому лежать кості його предка, і з цією ношею робить шлях з Аравії в Єгипет, у місто, що називається Іліополь, і, прилітаючи вдень, привселюдно кладе це на жертовник сонця, і після цього повертається назад. Жерці, досліджуючи літописи, знаходять, що цей птах знову з’являвся через п’ятсот літ.



Глава 26

Про наше воскресіння свідчить і Священне Писання

Отже, чи пошануємо ми це за велике і дивне, якщо Творець усього воскресить тих, які в сповіданні благої віри свято служили Йому, коли Він і за допомогою птаха відкриває нам велике Своє обітування? Тому що десь говориться: «І Ти воскресиш мене, і восхвалю Тебе» (Пс. 27: 7). І ще: «Я заснув і спав, але повстав, тому що Ти зі мною» (Пс. 3: 6). Так само Іов говорить: «І Ти воскресиш цю плоть мою, що терпить усе це» (Іов. 19: 25 - 26).



Глава 27

У надії на воскресіння ми приєднаємось до

всемогутнього і всевідаючого Бога

У цій надії нехай приєднаються душі наші до Того, Хто вірний в обітницях і праведний у судах Своїх, Той, Хто заповідав не обманювати, тим більше, Сам не обмане; тому що для Бога нічого немає неможливого: неможливо тільки обманути. Тому нехай запалає в нас Його віра, і будемо помишляти, що все близьке до Нього. Словом Своєї величності Він все сотворив, Словом же може і зруйнувати це. «Хто скаже Йому: навіщо зробив? або хто стане проти могутності сили Його» (Іов. 19 : 25 – 26). Коли Йому угодно, Він все зробить, і ніщо з визначеного Ним не залишиться без виконання. Все перед Ним, і ніщо не приховано від Його ради. «Якщо небеса повідають славу Божу, то твердь сповіщає про творіння рук Його; день дневі промовляє слово, і ніч ночі сповіщає відання. І немає ні слів, ні говорів, звуки яких не були б чутні (Пс. 18: 2 – 4).



Глава 28

Бог бачить усе, тому будемо уникати гріхів

Отже, якщо Бог усе бачить і чує, то будемо боятися Його і залишмо нечисті прагнення до злих діл, щоб милосердям Його покритися від майбутніх судів. Тому що куди може хто-небудь із нас утекти від Його міцної руки? Який світ прийме того, хто втік від Нього? Тому що говорить десь Писання: «Куди піду і де заховаюсь від лиця Твого? Якщо зійду на небо, Ти там; якщо піду на край землі, і там правиця Твоя; якщо заховаюсь в безоднях, і там Дух Твій» (Пс. 138: 7 – 10). Тому куди міг би хто подітися або куди втекти від Того, Хто все охоплює?


Глава 29

Приступимо до Бога у святості серця

Отже, приступимо до Нього у святості душі, піднімаючи до Нього чисті і неосквернені руки і люблячи лагідного милосердого Отця нашого, Який обрав нас у насліддя Собі, тому що так написано: «Коли Вишній розділяв народи, коли розсіяв синів Адамових, то Він поставив межі народів за числом ангелів Божих8: і частиною Господньою став народ Його Яків, межею спадщини Його – Ізраїль» (Втор. 38: 8 – 9). І в іншому місці говориться: «Ось Господь обирає Собі народ із середовища народів, як людина відбирає від урожаю свого, і повстане із того народу святеє святих.



Глава 30

Будемо робити угодне Богу й уникати неугодного Йому,

щоб одержати благословення

Отже, будучи насліддям Святого, будемо робити все, що відповідає святості, уникаючи лихослів’я, нечистих і порочних зв’язків, пияцтва, пристрасті до нововведень, низьких похотей, скверного перелюбства і огидної гордості, тому що говориться: «Бог гордим противиться, смиренним же дає благодать» (Притч. 41: 34; Як. 4: 6; 1 Пет. 5: 5). Тому приєднаймося до тих, яким дана від Бога благодать. Зодягнемось в однодумність, будемо смиренні, отриманні, далекі від усякого наклепу і лихослів’я, виправдовуючи себе ділами, а не словами, тому що сказано: «Хто говорить багато, той повинний, у свою чергу, і слухати; хіба багатослівний думає бути правим? Благословенний народжений від жони, але не довговічний. Не будь багатослівний» (Іов. 11: 2 – 3). Хвала наша нехай буде від Бога, а не від нас самих. Бог зневажає тих, які самі себе хвалять. Нехай свідчення про нашу добру поведінку буде дане від інших, так як воно було дане праведним отцям нашим. Нахабність, гордість і зухвалість властиві проклятим від Бога; помірність, смиренномудрість і лагідність нехай будуть у благословенних від Бога.



Глава 31

Подивимось, яким чином досягти Божого благословення

Отже, будемо шукати Його благословення і подивимось, які шляхи приводять до благословення. Згадаємо, що було від початку. За що був благословенний наш отець Авраам? Чи не за те, що по вірі своїй чинив правду й істину? Ісаак із впевненістю, знаючи майбутнє, охоче став жертвою. Яків зі смиренністю залишив через брата землю свою, пішов до Лавана і служив, і дані йому дванадцять колін Ізраїлевих.



Глава 32

Ми виправдовуємося не самі собою і не через свої діла, але через віру

Якщо хто розгляне все в деталях, то пізнає велич дарів, даних від Бога, Від Якова усі священики і левити, що служать при жертовнику Божому. Від нього Господь Ісус по плоті, від нього царі, начальники, вожді через Іуду та інші його коліна в чималій славі, тому що Бог обіцяв: «Буде насліддя твоє, як зірки небесні» (Бут. 22: 17; 28: 4). І усі вони прославилися і возвеличилися не самі собою і не ділами своїми, і не правотою дій, зроблених ними, але волею Божою. Так і ми, будучи покликані з Його волі в Христі Ісусі, виправдовуємося не самі собою і не своєю мудрістю або розумом, або благочестям, або ділами, які ми звершуємо у святості серця, але за допомогою віри, якою Вседержитель Бог від віку всіх виправдовував. Йому нехай буде слава на віки віків. Амінь.



Глава 33

Не будемо залишати добрих діл і любові

Отже, що нам робити, браття? Чи відстати від чесноти і любові? Аж ніяк ні, не доведи Господи, щоб це сталося з нами. Навпаки, із усім зусиллям і готовністю поспішімо робити всяке добре діло, тому що Сам Творець і Владика всього веселиться за Свої діла. Він найвищою Своєю силою сотворив небеса і недосяжною Своєю мудрістю прикрасив їх. Він відокремив землю від її води, яка оточувала її, і утвердив на міцній основі Свого бажання, і Своєю владою звелів бути тваринам, які ходять на ній. Він також сотворив море й у ньому тварин і відгородив Своєю могутністю. Крім всього цього, Він святими і чистими руками сотворив відмінну і за розумом людину, відображення Свого образу. Тому що так говорить Бог: «Сотворімо людину за образом і за подобою Нашою. І сотворив Бог людину, чоловіком і жінкою сотворив їх» (Бут. 1: 26 – 27). Звершивши все це, Він схвалив і благословив, і сказав: «Ростіть і розмножуйтесь». Пізнаймо також, що всі праведні прикрасилися добрими ділами, і Сам Господь радів, прикрасивши Себе ділами. Маючи такий приклад, без лінощів послідуймо волі Його і всією силою будемо чинити діло правди.



Глава 34

Велика нагорода в Бога за добрі діла.

З’єднавшись в однодумності, будемо просити її в Господа

Добрий працівник сміливо одержує хліб за свою працю; ледачий же і безтурботний не сміє і глянути на того, хто дав йому роботу. І нам належить бути ревними, коли робимо добро, тому що все від Нього. Тому що провіщає нам Писання: «Ось Господь, і нагорода Його перед лицем Його, щоб воздати кожному за діло його» (Іс. 40: 10; 62: 11; Апок. 22: 12). Так, Він закликає нас усім серцем навернутися до Нього і в жодному доброму ділі не бути безтурботними і недбайливими. В Ньому нехай буде похвала і наша надія. Скорімося Його волі. Помислімо про все множество Його ангелів, як вони, стоячи перед Ним, виконують Його волю, тому що Писання говорить: «Тисячі тисяч стояли перед Ним, і тисячі тисяч служили Йому (Дан. 7: 10), і взивали: Свят, Свят, Свят Господь Саваоф; повне все творіння слави Його» (Іс. 6: 3). Так і ми, в однодумному зібрані єдиним духом, неначе з одних уст, будемо безперестанно взивати до Нього, щоб стати нам учасниками великих і славних Його обітувань. Тому що Писання говорить: «Око не бачило, і вухо не чуло, і на серце людині не приходило те, що Він приготував для тих, що надіються на Нього».


Глава 35

Незмірні майбутні дари Божі. Як їх досягти?

Як блаженні і дивовижні дари Божі, улюблені, життя в безсмерті, сяйво в правді, істина у свободі, віра в упованні, стримання у святості – все це доступно нашому розумінню. Які ж дари ще приготовляються тим, що чекають їх? Творець і Отець віків, Всесвятий, Він Сам знає їхню велич і красу. Тому докладемо всіх зусиль, щоб бути в числі тих, що надіються на Нього, щоб брати участь в обітованих дарах. Яким же чином це буде, улюблені? Якщо розум наш буде утверджений у вірі в Бога; якщо будемо шукати того, що Йому угодне і приємне; якщо будемо виконувати те, що згідне з Його святою волею, і ходити шляхом істини, відкинувши від себе всяку неправду і беззаконня, користолюбство, розбрат, лиховдачність і лукавство, наклепи і лихослів’я, нечестя, гордість і величавість, марнославство і негостинність. Тому що ті, хто чинить це, ненависні Богу, і не тільки ті, що роблять це, але й ті, що одобрюють це. Писання говорить: «Грішнику сказав Бог: навіщо ти пізнаєш заповіді Мої і приймаєш завіт Мій устами твоїми, а зненавидів напоумлення і відкинув слова Мої? Якщо ти бачив злодія, то біг з ним, і з перелюбником брав участь. Уста твої були сповнені злості, і язик твій сплітав обмани. Сидячи на суді, ти обмовляв брата твого і синові матері твоєї будував підступи. Ти це робив, і Я мовчав; ти, беззаконний, подумав, що буду тобі подібний. Але викрию тебе і поставлю тебе перед лицем твоїм. Розумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб вам не бути викраденими, наче левом, і нікому буде визволити вас. Жертва хвали прославить Мене, і там шлях, на якому явлю йому спасіння Боже» (Пс. 49:16 – 23).



Глава 36

Усяке блаженство дається нам через Христа

Такий шлях, улюблені, яким ми знаходимо наше спасіння, Ісуса Христа, Первосвященика наших приношень, заступника і помічника в нашій немочі. За допомогою Нього дивимося ми на висоту небес, через Нього, неначе в дзеркалі, бачимо чисте і пресвітле лице Бога, через Нього відкрились очі серця нашого, через Нього наш нетямущий і затьмарений розум перетворюється в чудесне Його світло, через Нього Господь захотів, щоб ми відчули безсмертного відання. Він, будучи сяйвом величі Його, настільки перевершує ангелів, наскільки славніше перед ними успадкував ім’я (Євр. 1: 3 – 4). Тому що так написано: «Він творить ангелів Своїх духами і служителів Своїх полум’ям вогненним» (Пс. 103: 4; Євр. 1: 7). Про Сина ж Свого так сказав Господь: «Ти Син Мій, Я нині породив Тебе, проси від Мене, і дам Тобі народи в насліддя Твоє і межі землі у володіння Твоє» (Пс. 2: 7 - 8; Євр. 1: 5). І ще говорить до Нього: «Сиди праворуч Мене, доки покладу ворогів Твоїх до підніжжя ніг Твоїх» (Пс. 109: 1; Євр. 1: 13). Хто ж вороги? Порочні, що противляться волі Божій.



Глава 37

Заклик до церковного порядку за прикладом

військового порядку і стрункості людського тіла

Отже, браття, будемо всіма силами воїнствувати під святими Його повеліннями. Уявімо собі тих, що воюють під начальством вождів наших; як струнко, як ретельно, як покірно виконують вони накази. Не всі єпархи9, не всі тисяченачальники або стоначальники, або п’ятдесятиначальники і так далі, але кожний у своєму чині виконує накази царя і полководців. Ні великі без малих, ні малі без великих не можуть існувати. Усі вони немов би зв’язані разом, і це дає користь. Візьмемо наше тіло: голова без ніг нічого не значить, так само і ноги без голови, і найменші члени в тілі нашому потрібні і корисні для цілого тіла; усі вони одностайні, злагодженим підпорядкуванням служать для здоров’я цілого тіла.



Глава 38

Члени Церкви повинні служити один одному

і ніхто не повинен гордитися

Так нехай буде здоровим і все тіло наше в Ісусі Христі, і кожний кориться своєму ближньому згідно зі становищем, на яке він поставлений Його даруванням. Сильний, не зневажай слабкого, і, слабкий, шануй сильного; багатий, подавай бідному, і, бідний, дякуй Богу, що Він дарував йому того, через кого може бути заповнена його убогість. Мудрий, показуй мудрість свою не в словах, але в добрих ділах. Смиренний, не сам про себе свідчи, але надавай іншому дати про тебе свідчення. Чистий по плоті,... не звеличуйся, знаючи, що є інший, який дарує йому стримання. Подумаємо, браття, з якої речовини ми сотворені і якими увійшли у світ, немов би з гробу і мороку. Творець і Сотворитель наш увів нас у Свій світ, наперед приготувавши нам Свої благодіяння народження нашого. Отже, усе маючи від Нього, ми повинні за все Йому дякувати. Йому слава на віки віків. Амінь.



Глава 39

Людині нічого гордитись

Нерозумні, немислячі, божевільні і невігласи сміються і сваряться за це над нами, бажаючи самих себе підняти у власних своїх думках. Але що може смертний, або яка сила в земнородному, тому що написано: «Не було образу перед очима моїми, але я чув тільки тихе віяння і голос, що ж, чи буде людина чистою перед Господом або в ділах своїх непорочною. Якщо Він на служителів Своїх не покладається і в ангелах Своїх убачає недоліки (Іов. 4: 16 – 18), небо нечисте перед Ним (Іов. 15: 15); тим менше ті, які живуть у тлінних храминах, з числа яких і ми самі, сотворені з того ж тління. Неначе міль поїла їх, і від ранку до вечора їх уже немає. Від того, що не можуть допомогти самим собі, вони загинули. Дунув на них, і загинули, тому що не мають мудрості (Іов. 4: 19 – 21). Поклич, чи почує тебе хто-небудь або чи побачиш кого зі святих ангелів. Нерозумного губить гнів, і божевільного умертвляє запал. Я бачив божевільних, що укорінюються, але негайно винищено було їхнє житло. Так будуть сини їхні далеко від спасіння і так будуть знехтувані при дверях менших, і нікому буде спасти їх. Тому що те, що вони зібрали, поїдять праведні, самі ж від зла не будуть відокремлені» (Іов. 5: 1 - 5).


Глава 40

Будемо зберігати у Церкві установлений Богом порядок

Будучи переконані в цьому і проникаючи в глибини божественного відання, ми повинні належно звершувати все, що Господь повелів звершувати у визначені часи. Він повелів, щоб жертви і священні дії відбувалися не випадково і не без порядку, але у визначені пори і часи. Також Сам Він визначив найвищим Своїм повелінням і те, де і через кого належить це звершувати, щоб усе відбувалося свято і благовгодно і було приємне волі Його волі. Тому приємні Йому і блаженні ті, які у встановлені часи приносять жертви свої, тому що, дотримуючись заповідей Господніх, вони не згрішають. Первосвященикові дане своє служіння, священикам призначене своє діло, і на левитів покладені свої обов’язки; мирська людина зв’язана постановами для народу.



Глава 41

Продовження

Кожний з вас, браття, нехай дякує Богу за своє власне становище, зберігаючи добру совість і з благоговінням не переступаючи визначеного правила свого служіння. Не всюди, браття, приносяться безперервні жертви – або за обітницею, або жертви за гріх і жертви повинності – але тільки в Єрусалимі, і там не на всякому місці відбувається приношення, а перед храмом на жертовнику після того, як жертва буде оглянута первосвящеником і вищезгаданими служителями. Ті ж, які роблять що-небудь усупереч Його волі, караються смертю. Бачите, браття, чим більшого сподобилися ми відання, тим більшій підлягаємо небезпеці.



Глава 42

Чин священнослужителів у Церкві встановлений Христом,

єпископи і диякони поставлені апостолами

Апостоли були послані проповідувати нам Євангеліє від Господа Ісуса Христа, Ісус Христос – від Бога. Христос був посланий від Бога, а апостоли – від Христа; те й інше було, як належить, з волі Божої. Тому прийнявши повеління, апостоли, будучи абсолютно переконаними через воскресіння Господа нашого Ісуса Христа і утверджені у вірі словом Божим, з повнотою Святого Духа пішли благовіствувати грядуще Царство Боже. Проповідуючи по різних країнах і містах, вони первенців з віруючих після духовного випробування поставляли в єпископи і диякони для майбутніх віруючих. І це не нове установлення, тому що небагато століть тому раніше було написано про єпископів і дияконів. Так говорить Писання: «Поставлю єпископів їхніх у правді і дияконів у вірі» (Іс. 60: 17)10.



Глава 43

Мойсей у древності припинив суперечку про священство

І чому дивуватися, якщо ті, яким у Христі було б довірене від Бога це діло, поставляли вищезгаданих служителів! Блаженний Мойсей, «вірний служитель у всьому домі Божому» (Євр. 3: 2 – 5; Чис. 12: 17), усе заповідане Йому зобразив у священних книгах. Його наслідували й інші пророки, стверджуючи своїм свідченням його узаконення. Коли виникло непорозуміння про священство і коліна Ізраїлеві почали сперечатися про те, яке з них повинне бути прикрашене цим славним ім’ям11, то Мойсей звелів дванадцятьом начальникам колін принести до нього жезли, на яких було написане ім’я кожного коліна, і, взявши їх, зв’язав, запечатав перснями начальників колін, поклав їх у скинії свідчення на трапезі Господній. І, закривши скинію, запечатав також замки, як і жезли, і сказав їм: «Браття, якого коліна жезл розцвіте, те обрав Бог до священства і служіння Собі». На інший день зранку скликав він увесь Ізраїль, шістсот тисяч чоловік, і показав начальникам колін їхні печатки, і відчинив скинію свідчення, і виніс жезли: і виявилося, що жезл Ааронів не тільки розцвів, але навіть мав на собі плід. Як ви думаєте, возлюблені, чи не знав Мойсей колись, що це буде? Звичайно, знав, але так поступив він для того, щоб не було заворушення в Ізраїлі, для прославлення імені «істинного і єдиного Бога» (Ін. 17: 3). Йому слава на віки віків. Амінь.



Глава 44

Апостольське розпорядження про те, щоб не було суперечок про священство. Ви несправедливо позбавили посади законно і чесно обраних людей

І апостоли наші знали через Господа нашого Ісуса Христа, що буде розбрат через єпископське достоїнство. Із цієї самої причини вони, отримавши законне повеління, поставили вищезазначених служителів і потім встановили закон, щоб, коли вони спочинуть, інші випробувані мужі приймали на себе їхнє служіння. Тому вважаємо несправедливим позбавити служіння тих, які за згодою всієї Церкви поставлені самими апостолами або, після них, іншими достоповажними мужами і служили стаду Христовому без докору, зі смиренням, лагідно і безпорочно, і, притому, впродовж довгого часу від усіх одержали похвалу. І не малий буде на нас гріх, якщо тих, які без докору і свято приносять дари, будемо позбавляти єпископства. Блаженні пресвітери, які були перед нами і звільнились від тіла після багатоплідного і довершеного життя: їм нічого боятися, щоб хто міг скинути їх із займаного ними місця. Тому що ми бачимо, що ви деяких, які похвально проводять життя, позбавили служіння, яке вони бездоганно звершують.



Глава 45

Нечестивим властиво гнати праведних людей

Ви, браття, суперечливі і ревні в тому, що не мало не належить до спасіння. Загляньте в Писання, ці істинні слова Святого Духа. Зауважте, що в них не написано нічого несправедливого і спотвореного. Ви не знайдете, щоб люди праведні були відкинуті людьми святими. Були гнані праведні, але від беззаконних; були замкнені у в’язниці, але від нечестивих; були побиті камінням від лиходіїв; були умертвлені від порочних, які захоплювалися злочинною заздрістю. Усі ці страждання вони перенесли зі славою. Тому що скажемо, браття? Хіба Даниїл від богобоязливих людей був кинутий у лев’ячий рів (Дан. 6: 16)? Хіба Ананія, Азарія і Мисаїл від шанувальників благопристойного і славного служіння Всевишньому були вкинуті у вогняну піч (Дан. 3: 20)? Аж ніяк ні. Хто ж зробив це? Люди порочні, повні всякого зла дійшли до такої люті, що піддали мукам тих, які святою і непорочною волею служать Богу. Вони не знали того, що Вишній – заступник і захисник тих, які з чистою совістю шанують вседосконале Його ім’я. Йому слава на віки віків. Амінь. А вони, терплячи в упованні, успадковували славу і честь і були звеличені Богом, і стали достолюбязними в пам’яті їхній на віки віків. Амінь.



Глава 46

Приєднаємося до праведних. Розбрат згубний

Таким прикладам і ми повинні наслідувати, браття. Тому що написано: «Приєднайтесь до святих, тому що ті, які приєднуються до них, освятяться»12. І знову в іншому місці сказано: «З мужем безневинним будеш безневинний і з обраним будеш обраний, а з розбещеним розбестишся» (Пс. 17: 26 – 27). Тому приєднаймося до безневинних і праведних, бо вони – обранці Божі. До чого у вас чвари, гнів, незгоди, розділення, війна ? Чи не одного Бога й одного Христа ми маємо? Чи не один Дух благодаті вилитий на нас, чи не одне покликання у Христі? Для чого роздираємо і розриваємо члени Христові, повстаємо проти власного тіла і доходимо до такого божевілля, що забуваємо, що ми один одному члени? Згадайте слова Ісуса Господа нашого. Він сказав: «Горе тій людині, краще було б їй не народитися, ніж спокусити одного з обраних Моїх, було б краще для неї, якби вона повісила камінь жорновий і вкинулась в море, ніж спокусити одного з малих Моїх»13. Ваше розділення багатьох розбестило, багатьох вкинуло у відчай, багатьох у сумнів і всіх нас у печаль, а безлад ваш все ще продовжується.



Глава 47

Ваш теперішній розбрат гірший за перший,

який був у часи апостола Павла

Візьміть послання блаженного апостола Павла. Про що він насамперед писав вам на початку євангельської проповіді? Істинно він за натхненням написав вам як про себе самого, так і про Кифу й Аполлоса, тому що і тоді відбулося у вас розділення на різні сторони. Але тодішнє розділення призвело у вас менший гріх, тому що ви схилялися на сторони прославлених апостолів і на сторону мужа, ними похваленого. А тепер подумайте, які люди розбестили вас і зменшили красу вашої знаменитої братерської любові. Ганебне, улюблені, і надзвичайно ганебне і недостойне християнського життя, чується діло: тверда і древня Коринфська Церква із-за однієї або двох людей збунтувалась проти пресвітерів. І цей слух дійшов не тільки до нас, але і до самих наших ворогів, так що через ваше безумство ім’я Господнє піддається нарузі, і вам самим готується небезпека.



Глава 48

Поверніться до братолюбного життя

Отже, припинимо це якомога швидше і припадемо до Господа, і слізно будемо благати Його, щоб Він, змилосердившись, примирився з нами і відновив у нас колишнє прекрасне і чисте життя, повне братерської любові. Це врата правди, відкриті до життя, як написано: «Відкрийте Мені врата правди; Я увійду з вами і звеличу Господа. Це врата Господні, праведні увійдуть ними» (Пс. 117: 19 – 20). З багатьох відкритих врат врата правди – врата Христові, і блаженні ті, які входять ними і направляють свою ходу у святості і правді, все звершуючи без обурення. Якщо хто твердий у вірі або здатний пропонувати вище відання, або мудрий в розмірковуванні про речі, або чистий у своїх ділах, тим більше він повинний смирятися, чим більше здається великим, і повинний шукати спільної користі, а не своєї.



Глава 49

Похвала любові

Хто має любов у Христі, той повинний дотримуватися заповідей Христових. Хто може пояснити союз Божої любові? Хто здатний, як належить, висловити велич Його благості? Несказанна висота, на яку возводить любов. Любов з’єднує нас з Богом, любов покриває безліч гріхів (1 Пет. 4: 8; 1 Кор. 13: 4 і Як. 5: 2), любов усе приймає, усе терпить великодушно. У любові немає нічого низького, нічого гордого, любов не допускає розділення, любов не заводить обурення, любов усе робить у згоді, любов’ю всі Божі обранці досягли досконалості, без любові немає нічого благовгодного Богу. Із любові сприйняв нас Господь; із любові, яку мав до нас Ісус Христос, Господь наш, з волі Божої дав Свою кров за нас і Свою плоть за плоть нашу, і душу Свою за душі наші.



Глава 50

Будемо молитися за те, щоб нам досягнути любові

Чи бачите, возлюблені, яка велика і дивна любов, і невимовна її досконалість. Хто може мати її, якщо його не удостоїть Сам Бог? Тому будемо просити і благати Його милосердя, щоб нам жити у любові непорочно, без людського розділення. Усі роди від Адама до цього дня минули; але ті, що вдосконалилися в любові за благодаттю Божою, знаходяться в місці благочестивих: вони відкриються з пришестям Царства Христового. Тому що написано: «Увійди на деякий час у оселі, доки пройде гнів і обурення Моє, і згадаю про день добрий, і воскрешу вас із гробів ваших» (Іс. 26: 20; Єз. 37: 12 – 13). Блаженні ми, возлюблені, якщо виконуємо заповіді Божі в однодумності любові, щоб через любов були прощені нам гріхи наші. Тому що написано: «Блаженні ті, чиї беззаконня відпущені і чиї гріхи покрилися. Блаженна людина, якій Господь не поставить гріха, і в устах її немає обману» (Пс. 31: 1 – 2). Ця обітниця блаженства належить до тих, які обрані Богом через Ісуса Христа, Господа нашого. Йому слава на віки віків. Амінь.



Глава 51

Учасники й, особливо, винуватці розбрату

повинні покаятися у своєму гріху

Отже, у чому ми згрішили із яких-небудь наклепів ворога, повинні просити прощення. І ті, які були проводирями збурювання і розбрату, повинні мати на увазі спільну надію. Тому що ті, які проводять життя зі страхом і любов’ю, краще хочуть самі піддатися неприємностям, ніж піддати ближніх своїх, і охоче на себе приймуть осудження, ніж передану нам добру і святу згоду. І краще людині зізнатися у своїх гріхах, ніж озлоблювати своє серце, як озлобилося серце тих, які повстали проти раба Божого Мойсея: суд над ними звершився явно, тому що вони живі пішли в пекло, і поглинула їх смерть (Чис. 16). Фараон, військо його, всі начальники єгипетські і колісниці, і вершники їхні не з іншої якої причини потонули в Червоному морі і загинули (Вих. 14), але тому, що озлобилися їхні бездумні серця після стількох знамень і чудес, звершених у землі єгипетській через раба Божого Мойсея.



Глава 52

Таке визнання угодне Богу

Браття! Господь ні в чому не мав потреби і нічого ні від кого не вимагає, крім сповідання Йому. Тому що говорить обраний Давид: «Сповідуюся Господу, і це буде Йому приємніше, ніж молодий телець, у якого ростуть роги і копита. Нехай бачать це бідні і зрадіють» (Пс. 68: 31 – 33). І знову говорить: «Принеси Богу жертву хвали і воздай Вишньому молитви твої. І призови Мене в день скорботи твоєї, і визволю тебе, і ти прославиш Мене (Пс. 49: 14 – 15). Тому що жертва Богу упокорений дух» (Пс. 50: 19).



Глава 53

Любов Мойсея до свого народу

Ви знаєте, улюблені, і добре знаєте Священні Писання і розумієте слова Божі. Тому приведіть собі на пам’ять: коли Мойсей зійшов на гору і провів сорок днів і сорок ночей у пості та смиренні, тоді сказав йому Господь: «Мойсею, Мойсею, зійди швидше звідси, тому що вчинив злочин народ твій, якого ти вивів із землі єгипетської; вони швидко звернули зі шляху, який ти заповів їм, – зробили собі злиття. І сказав йому Господь: «Говорив Я тобі раз і два, кажучи: бачив Я народ цей, і ось він – народ жорстокий. Дай Мені винищити його, і погублю ім’я його під небом, а тебе зроблю народом великим і дивним, і багаточисленнішим за цей». Мойсей же сказав: «Ні, Господи, прости гріх народу цьому або і мене винищи із книги живих» (Вих. 32: 7). О, велика любов! О, незрівнянна досконалість! Раб сміло говорить Господу, просить прощення народу; у протилежному випадку хоче і сам бути винищеним разом з ними.



Глава 54

Сповнений любов’ю піддається всякій неприємності,

аби тільки зберігся мир у Церкві

Отже, хто з вас шляхетний, хто добродушний, хто сповнений любові, той нехай скаже: якщо через мене заколот, розбрат і розділення, то я відходжу, йду, куди вам завгодно, і виконаю все, що велить народ, тільки б стадо Христове було в мирі з поставленими пресвітерами. Хто поступить таким чином, той здобуде собі велику славу в Господі, і всяке місце прийме його: тому що «Господня земля і все, що наповнює її» (Пс. 23: 1). Так поступали і будуть поступати всі, хто проводить похвальне божественне життя.



Глава 55

Приклади такої любові

Але подивімося на язичницькі приклади. Багато царів і вождів під час моровиці, за переконанням віщуна, віддавали себе на смерть, щоб своєю кров’ю врятувати громадян. Багато хто виходили зі своїх міст, щоб припинилося заворушення в них. І ми знаємо багатьох зі своїх, які віддали себе на ув’язнення, щоб звільнити інших. Багато хто віддали себе в рабство і, взявши за себе ціну, годували інших. Багато жінок, укріплені благодаттю Божою, звершили багато мужніх справ. Блаженна Юдиф під час облоги міста випросила дозвіл у старійшин піти в стан іноплемінників. І пішла вона, піддаючи себе небезпеці, з любові до своєї батьківщини і народу, які були в облозі, і Господь віддав Олоферна в руки жінки (Юдиф 8: 30). Не меншій небезпеці піддала себе утверджена у вірі Есфір, щоб визволити від загибелі, що загрожувала дванадцятьом колінам Ізраїлевим. У пості та смиренні вона благала всевидячого Господа, Бога віків, Який, бачачи смирення її душі, визволив народ, для блага якого вона піддала себе небезпеці.



Глава 56

Будемо врозумляти один одного і виправляти

Будемо і ми молитися за тих, які знаходяться в гріху, щоб даровані їм були лагідність і смирення, щоб вони послухалися не нас, але волі Божої. Тому що в такий спосіб буде для них плідним і повним милосердне поминання їх перед Богом і святими. Приймімо покарання, за яке ніхто не повинний засмучуватись, улюблені! Напоумлення, яке ми взаємно робимо один одному, гарне і досить корисне, тому що воно долучає нас до волі Божої. Тому що так говорить Святе Слово: «Тяжко покарав мене Господь, але смерті не віддав мене; тому що кого любить Господь, того карає, і б’є всякого сина, якого приймає (Пс. 117: 48; Прит. 3:12; Євр. 12: 6). Праведник покарає мене милостиво і викриє мене; єлей же грішного нехай не намастить голови моєї» (Пс. 140: 5). І ще говорить: «Блаженна людина, яку викрив Господь; і від напоумлення Вседержителевого не відвертайся, тому що Він робить скорботу і знову відновлює, уражає, і руки Його зціляють. Шість разів визволить тебе від бід, у сьомий же не торкнеться тебе зло. Під час голоду визволить тебе від смерті, під час війни врятує тебе з руки заліза; від бича народу захистить тебе, і не злякаєшся перед прийдешніми нещастями. Ти посмієшся над неправедними і беззаконними і диких звірів не злякаєшся, тому що звірі дикі будуть мирні з тобою. Потім ти довідаєшся, що дім твій буде насолоджуватися миром, і не буде недоліку в приміщенні твого намету. Довідаєшся також, що велике сім’я твоє і діти твої будуть, як різні злаки польові. В могилу ж зійдеш, як пшениця дозріла, вчасно пожата, або як стіг снопів, вчасно звезений» (Іов. 5: 17 - 26). Бачите, возлюблені, ті, яких карає Господь, під Його захистом, тому що Бог як благий карає для того, щоб ми врозумились святим Його покаранням.



Глава 57

Винуватці заворушення повинні скоритися пресвітерам,

щоб не знищив їх Бог

Отже, ви, що поклали початок заворушенню, скоріться пресвітерам і прийміть напоумлення до покаяння, схиливши коліна свого серця. Навчіться покірності, відклавши марнославну і гордовиту зухвалість язика. Тому що краще вам бути в стаді Христа малими і шановними, ніж здаватися надмірно високими і позбавитися Його уповання. Тому що так говорить вседовершена Премудрість: «Ось запропоную вам слово Мого подиху і навчу вас Моєму розуму. Поскільки Я кликав, і ви не послухали, Я проголошував слова, і ви не зважали, але відкидали Мої поради і не скорялися Моїм викриттям: то Я посміюся з вашої загибелі і порадію, коли прийде вам згуба і коли раптово наздожене вас розпач, з’явиться переворот, подібний до бурі, або коли прийде вам скорбота і нещастя. Буде тоді, що призовете Мене, а Я не послухаю вас; будуть шукати Мене злі – і не знайдуть. Тому що вони зненавиділи премудрість, страху Господнього не прийняли і не хотіли слухати Моїх порад, але сміялися над Моїми викриттями. І тому вони вкусять плоди своїх шляхів і наситяться своїм нечестям...» (Прит. 1: 23 – 31).



Глава 58

Нехай Бог воздасть усім, які призивають Його, духовні Свої дари

Всевидячий Бог і Владика духів, і Господь усякої плоті, Який обрав Господа Ісуса Христа і через Нього нас у народ вибраний, нехай дасть усякій душі, що призиває велике і святе Його ім’я, віру, страх, мир, терпіння, великодушність, стримання, чистоту і ціломудреність для благовгодження імені Його через Первосвященика і Заступника нашого Ісуса Христа, через Якого Йому слава, велич, держава і честь нині і на віки віків. Амінь.



Глава 59

Посланих від нас Клавдія Ефеба і Валерія Витона з Фортунатом негайно відпустіть до нас у мирі з радістю, щоб вони швидше сповістили нам про бажаний і жаданий для нас мир і злагоду вашу, щоб і ми швидше могли порадіти за ваш благоустрій. Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами і з усіма, які всюди покликані Богом і через Нього; через Якого Йому слава, честь, держава і велич, престол вічний, від віків на віки віків. Амінь.

Послання Климента до Коринф’ян перше14.
Переклад протоієрея Петра ЗІНИЧА


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

Коьрта
Контакты

    Главная страница


Вступ. Церковна письменність в період мужів апостольських